Віра припаркувала машину біля акуратного будинку й подивилася на годинник – вона приїхала раніше за призначений час. В останній момент вона вирішила зробити сестрі Наталі …
Баби Ніни не стало. Майже пів року її будинок пустував. І от в село приїхала племінниця покійної – Валя. Саме їй старенька заповіла хату. – Проходь, хазяйко! – відкрив їй двері в будинок сусід Микола. То був високий чоловік років сорока. – Яка ж я хазяйка? – зітхнула Валя. – Я всього лише спадкоємиця… Жінка пройшлася по будинку, оцінюючи поглядом все навколо. – Скільки мені за хату просити? – запитала вона сусіда. – Навіть не знаю… – Це як подивитися, – сказав той. – Якщо будинок хороший, то й ціна інша. А зараз… – Микола похитав головою. – Треба ремонт хоч невеличкий. – Так, правильно кажете, – кивнула Валя. І тут Микола запропонував несподіване
Баба Ніна йшла, тихо згасаючи… Її сусідки, пенсіонерки з села, нарікали: – Рано йде Ніна… Усього сімдесят років. Дуже мало ще… Баба Ніна останні роки …
Віра забрала доньку з танців і вони вирушили додому. Дорогою додому вони зайшли в магазин. Потрібно було купити продукти, та й Марійка просила чогось смачного. – Мамо, можна цю шоколадку? – спитала донька. – Бери. І візьми братові щось, – попросила Віра. Марійка радісно побігла вибирала собі солодощі і ті, які підійдуть маленькому братику. А Віра зайнялася іншими покупками. – Вірочка? – раптом почула жінка голос у себе за спиною. Віра обернулася, побачила перед собою жінку, якийсь час намагалася згадати, хто це, а коли згадала, то…застигла на місці
– Господи, тільки не це, – Віра з хвилюванням дивилася на тест із двома смужками. Вагітність не те, що не входила до її планів, вона …
Оксана солодко спала, коли пролунав телефонний дзвінок. Жінка відкрила очі, глянула на мобільний, номер був незнайомий. – Кому це не спиться в такий час, – невдоволено пробурмотіла Оксана і взяла слухавку. – З вашим чоловіком трапилася біда. Він в палаті, – почула вона у слухавці. Оксана різко розвернулася, глянула на іншу частину ліжка, зрозуміла, що Сергій, її чоловік, спокійно спить поруч. – Ви помилилися, – пробурмотіла вона. – Мій чоловік вдома. – До нас надійшов чоловік… В його телефоні ви записані, як дружина, – пояснив співрозмовник. – Як дружина? Як таке можливо? – здивувалася Оксана і раптом застигла від несподіваної здогадки
Толік та Оксана розійшлися полюбовно. Обидва зрозуміли, що їм далі не по дорозі. Хоча більшість їх знайомих думали, що вони разом назавжди. Зустрічатися вони почали …
Олексій занедужав. Його поклали в лікарню. Наступного дня, Тетяна відпросилася з роботи й побігла до чоловіка. Той зустрів жінку холодно… – Бачиш, до чого мене довели твої пригоди на стороні! – приголомшив Тетяну Олексій. – Ох, Тетяно, а я ж так вірив тобі! – Ти про що? – здивувалася жінка. – Про які пригоди, я не зрозумію? – Та про такі! – продовжував чоловік. – Ти думаєш, я не чув, як ти про розлучення говорила? Тепер я розумію, чому тобі законний чоловік не любий став. Могла б зразу сказати, що покохала іншого! – Якого іншого? – розгубилася Тетяна. – Ти про що, Олексію? Жінка не розуміла, що відбувається
Тетяна всю ніч не могла заснути. Вона крутилася, думала, переживала. Поруч міцно спав чоловік Олексій. Робив він це гамірно, його хропіння лунало на всю квартиру… …
Люда працювала медсестрою. Якось до них у лікарню поклали стареньку. Вона була дуже слаба. – Дайте мені номер вашого сина, я йому скажу, що ви слабі, – запропонувала бабусі Людмила. – Адреса його у вас є? – А й справді! – схаменулася жінка. – Я йому раніше дзвонила, а він каже, що ніколи йому мене слухати. Каже, мовляв, зайнятий він… – Давайте я запишу адресу, – сказала Люда. – Зараз, ось і фото є, глянь, раптом він приїде, а його не пустять, – сказала бабуся. – Старе, правда фото. Жінка дістала з тумбочки фотографію. – А як його звуть? – Люда взяла фото і аж стрепенулася від побаченого
Люда вже зібралася додому. Її зміна закінчувалася, але раптом до неї підійшла Віка. – Людмило, виручай! – вигукнула вона. – Мене Дмитрик на побачення покликав, …
Ірина стояла біля плити, коли на кухню зайшов чоловік. – Що на сніданок? – запитав Віктор, на ходу застібаючи сорочку. – Яєчня з ковбасою, – відповіла Ірина. – Чудово, – кивнув чоловік, сів за стіл і дістав телефон. – Слухай, я сьогодні, мабуть, затримаюсь в офісі. – Знову допізна? – Ірина намагалася, щоб голос звучав нейтрально. – Ну, а що робити? Робота така, – Вітя знизав плечима. – Доречі, у тебе не буде позичити пʼять тисяч? – П’ять тисяч? Ти ж нещодавно зарплату отримав, – здивувалася дружина. Але Ірина навіть уявити не могла, навіщо її чоловіку знадобилася така сума
Іра уважно вивчала вміст холодильника, подумки підраховуючи, на скільки днів вистачить продуктів. Півкіло сиру, пачка кефіру, близько кілограма яблук – її раціон найближчими днями. На …
Маргарита Вадимівна сиділа на своїй кухні і пила чай, коли у двері подзвонили. На порозі стояв її син. – Олексію? – здивувалася вона. – А ти чому не подзвонив, що приїдеш? Я б щось смачненьке приготувала. – Привіт, мамо. Я у справі, на хвилинку заїхав, – сказав Олексій і пройшов у квартиру. – У вас щось сталося? – захвилювалася жінка, помітивши, що сина щось непокоїть. – Все у нас добре, мамо! Я приїхав віддати тобі ось це! – сказав Олексій, дістав з кишені якийсь конверт, і віддав матері. – Що це? – здивувалася Маргарита Вадимівна, відкрила конверт і…ахнула від побаченого
Рішення переїхати з квартири до будинку в Мельників виникло раптово. Просто якось травневого вечора Іра з Олексієм сиділи на балконі, насолоджуючись запахом бузку, що зростав …
Інна стояла біля вікна. – Нам треба поговорити, – сказав її чоловік Олексій. – Я йду, Інно. Йду до Наталки… – До студентки з твого факультету? – спокійно запитала Інна. – Так, зрозумій, почуття згасли! – сказав Олексій. – Мені потрібні нові емоції, свіжі враження! Ти ж розумна жінка, мусиш зрозуміти… Інна посміхнулася. – Ти впевнений? – тільки й запитала вона. – Абсолютно! – сказав Олексій. – Речі я вже зібрав. Інна кивнула у відповідь, а потім підійшла до шафи й дістала ігристе. – Я пропоную влаштувати святкову вечерю! – сказала вона. Олексій розгублено кліпнув. Він не розумів, що відбувається
Інна стояла біля вікна, розглядаючи, як краплі дощу стікають по склу, утворюючи химерні візерунки. Сімнадцять років – це багато чи мало? Вона пам’ятала кожен день …
Олена була в захваті від майбутньої свекрухи! Ольга Олексіївна ще при знайомстві сказала: – Лізти у ваші стосунки я не збираюся. Сама в минулому натерпілася, тож постараюся не стати сварливою свекрухою. Якщо ви любите один одного, я тільки рада за вас! – Мамо, ми хочемо жити в моїй кімнаті, якщо ти не проти! – прямо сказав Віталій. Олена напружилася, чекаючи, що зараз мати нареченого їм відмовить. – Зрозуміло, – кивнула Ольга Олексіївна. – Я й сама хотіла це запропонувати. Але мене є тільки одне прохання… – Ну от і почалося, – подумала Олена й почула несподівану умову Ольги Олексіївни
Олена була в захваті від своєї майбутньої свекрухи! Ольга Олексіївна, мати її нареченого Віталія, ще при знайомстві сказала: – Лізти у ваші стосунки я не …