Життєві історії

Олеся приготувала вечерю і чекала на чоловіка з роботи. – Вибач, закрутився на роботі, – сказав чоловік, коли повернувся додому. – Нічого, – спокійно сказала Олеся. – Але нам треба поговорити. – Про що? – роздратовано промовив Андрій. – Я знаю, що ти маєш іншу жінку. Бачила вас у місті, – заявила дружина. – Та ти не так зрозуміла, – усміхнувся Андрій. – Не обманюй мене, Андрію. Я все розумію. І відпускаю тебе, бо люблю, – стримувала сльози Олеся. – Ха-ха-ха! — раптом засміявся чоловік. – Зараз я тобі розповім всю правду! – Ти чого смієшся? Яку правду? – Олеся здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

Зовнішністю Олесю Бог наділив найпересічнішою, та й невеликі зайві кілограми були. Крім того, дівчинка з дитинства, як то кажуть, витала в хмарах. З однолітками спілкувалася …

Життєві історії

Закінчивши з прибиранням, Віра налила ягідний чай в улюблену чашку та вийшла на балкон. Біля під’їзду припаркувався автомобіль чоловіка. Побачивши машину, Віра відразу поспішила на кухню і почала розігрівати вечерю. Через декілька хвилин, Стас, увійшовши до квартири. Віра помітила, що він був якийсь схвильований. – Що сталося? – спитала вона. – Віро, я не міг тобі сказати раніше, а тепер мовчати вже не можна! – раптом сказав чоловік. – Швидко збирай свої речі! Ти повинна з’їхати з цієї квартири! – Як зʼїхати? Чому? Що сталося? – Віра здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

Закінчивши, нарешті, з прибиранням, Віра ще раз окинула поглядом квартиру і задоволено видихнула. Давно збиралася навести всюди порядок, та все руки не доходили до грандіозного …

Життєві історії

Віктор з Мариною та дітьми переїхали зі своєї квартири. Так захотіла мати Віктора, яка була власницею. Їм довелося винайняти маленьку двокімнатну квартиру на околиці міста. Діти важко переживали переїзд, особливо маленька Леся. Якось увечері, коли Віктор повернувся з роботи, він застав Марину в сльозах. – Знаєш, – повільно сказав він. – Може, нам варто поговорити з мамою? Спробувати виправити все? Марина кивнула, витираючи сльози. Наступного дня Віктор набрався сміливості та зателефонував матері. На його подив, у слухавці почувся незнайомий чоловічий голос. – Алло? Хто це? – здивовано спитав Віктор. Він не розумів, хто це такий може бути

– Мамо, ти зовсім вже? — голос Віктора тремтів. Він напружений стояв посеред кухні. Галина Миколаївна, елегантна жінка шістдесяти років, незворушно помішувала чай, немов не …