Ганна, Софія та Варвара дружили вже майже двадцять років, а знайомі були ще більше. Разом навчалися у школі, разом вступили до інституту на один факультет. …
Олена готувала вечерю, коли у двері подзвонили. На порозі стояла її зовиця Ірина з маленьким сином. – Привіт, а ми у гості! – весело сказала Ірина. – Привіт. Проходьте, – усміхнулася Олена. Жінки пройшли на кухню. Олена пригостила родичів чаєм. – Оленко, я навіть і не знаю, як тобі дякувати! – несподівано сказала Ірина. – Ти так допомогла нам! – В сенсі? – здивувалася Олена. – Ну, як же ж! Сергій розповів мені, що ти погодилася віддати нам свою квартиру! – несподівано сказала Ірина. – Яку квартиру? Ти про що? – Олена здивовано дивилася на зовицю, не розуміючи, що відбувається
Олена лягла на диван і ввімкнула телевізор. Черговий серіал про багатих і бідних не викликав інтересу, але хоч би відволікав від важких думок. Останні тижні …
Віра готувала на кухні обід, коли додому повернувся син. – Сашко, привіт! – гукнула вона до сина. – Привіт! – відповів Сашко коридору, а потім одразу пішов у свою кімнату. – Дивно. Невже, сталося щось? – подумала жінка, зазвичай син завжди підходив до мами, обіймав її, і тільки потім ішов до своєї кімнати. Віра вирішила зайти в кімнату до сина і запитати, в чому справа. Жінка постукала у двері. – Заходь, – почула вона. – Сашко, все добре? – з посмішкою запитала мама, відчиняючи двері. І тільки-но Віра переступила поріг кімнати сини, то застигла від побаченої картини
– Сашко, привіт! – Віра гукнула до свого сина з кухні, почувши, що він повернувся зі школи. Зазвичай Сашко завжди відразу підходив до мами, обіймав …
Оксана бігла на свій третій поверх, перелітаючи через сходинку. Їй чомусь уже не здавалося, що в неї в житті все так погано. Та й з вітчимом Анатолієм Івановичем сваритися теж перехотілося. Оксана подзвонила в свою квартиру. Двері відкрив Анатолій Іванович. – Оксано, чому ти так пізно? – одразу ж строго запитав чоловік. – Ти ж обіцяла? А до математики ти підготувалася, у тебе завтра контрольна, а ти все по подругах бігаєш! Іди мий руки! – Добре, дядьку Толю, я випадково запізнилася і більше так не буду, – Оксана несміливо усміхнулася. В Анатолія Івановича аж обличчя витяглося від несподіванки
Вітчима Оксана одразу незлюбила, як тільки він з’явився в їхньому домі в день її дванадцятиріччя. Маму наче підмінили, вона змінилася і поводилася дивно. Раз у …
Таня була в місті на зустрічі випускників. Увечері її однокласник Валерій пішов проводжати Таню додому. Вони проговорили на кухні майже до другої ночі. – Ого, ти знаєш, яка година?! – сказала Таня. – Тобі давно пора. Я рано-вранці їду в село, так що бери таксі і їдь до себе додому. Таня провела друга і одразу ж лягла спати. У село вона приїхала першим автобусом. Жінка зайшла в хату, випила чаю, переодягнулась у робочий одяг і вийшла на подвірʼя. Було тихо й спокійно. Таня зайшла в свій сад і застигла. Вона оторопіла від побаченого. Серце жінки аж стрепенулося
Тетяна Андріївна раділа своїй покупці. Та що покупка, це була її мрія придбати будинок у селі після виходу на пенсію. До цієї події жінка готувалася …
Марина з Ігорем пили чай, раптом на кухню зайшла мама Ігоря, Віра Василівна. – О, мамо, як ти тихо зайшла…, – здивувався син. – Добрий вечір! Так у вас двері відкриті були! – сказала Віра Василівна. – Я до чаю вам варення з смородини принесла! – Варення – це добре, дякую! – люб’язно відповіла свекрусі Марина. – У нас смажена курочка є, їсти будете? – Дякую, Марино нічого не треба. Я тут це, дещо сказати прийшла…. Я виходу заміж! – несподівано оголосила Віра Василівна. – Як заміж, мамо!? За кого?! – Ігор з Мариною здивовано переглядалися між собою, не розуміючи, що відбувається
Марина з Ігором пили чай після ситної вечері, їхній син Віти грав у комп’ютерні ігри у своїй кімнаті. Раптом у кімнату зайшла мама Ігоря, Віра …
Наталка вийшла з квартири, щоб спуститися в магазин. Раптом, в підʼїзді на сходах, вона помітила свого сусіда Василя Георгійовича. – Василь Георгійович, щось сталося? – запитала Наталка, помітивши, що чоловік засмучений. – Наталю, сумно мені це говорити, – тихо сказав він. – Що таке? – захвилювалася жінка. – Напевно, ти образишся на мене, але не можу я мовчати! – Василь Георгійович підвів очі і подивився на Наталку. – Василю Георгійовичу, ви мене хвилюєте. Говоріть вже! – поквапила його Наталка. Василь важко зітхнув, зібрався з духом і все виклав Наталці. Наталка вислухала його і…ахнула від почутого
– Поки суп гарячий, віднесу тарілочку Василю Георгійовичу, – промовила Наталка, наливаючи суп у контейнер. Вона спеціально купила багато одноразових, щоб було в чому виносити …
Іван Макарович та Віра Петрівна були вже старенькі, але трималися. Дід непогано почувався. Бабуся теж гарно старіла. Постава в неї була королівська. Ззаду й не сказати, що цій жінці вже за вісімдесят! Їхня внучка Поліна частенько бувала в них з дітьми. Правнуки Толік і Світлана любили прадіда й прабабуся. Поліна з чоловіком приїжджали до них на вихідні на дачу, привозили продукти і щоразу питали, чи не важко їм із правнуками? Але дід Іван тільки сміявся. – Ми хоч і старі, але фору дамо багатьом, не переживайте! – казав він. І тут раптом мама звернулася до Поліни з несподіваною пропозицією
– Мамо, Валентин дзвонив, вони з дружиною Лідою приїхали без попередження до діда та бабусі. Я їм дзвонила сказати, що вони давно не бачилися, і …
Надії зрадив чоловік Євген. Вона виставила його зі своєї квартири і сказала, щоб ішов жити до коханки. Пройшов час. Якось Євген прийшов до Надії без попередження. – Чого тобі? – запитала вона. – Пів року як розійшлися, а ти все ходиш. – Мені нема де жити! – сказав Євген. – Не виписуй мене з квартири! – І що? – запитала Надія. – Я маю вирішувати твої проблеми? Ти начебто дорослий хлопчик. Як по чужих жінках бігати, так у мене дозволу не питав! – Тоді мені доведеться піти на крайні заходи! – сказав Євген. – На які? – запитала Надія. – Я розповім нашому сину твою таємницю. Нашу таємницю! Надія застигла від обурення
Надія знову не спала до півночі – вона сіпалася, переживала, накручувала себе. Раз у раз бігала до вікна в надії побачити там Івана, що йде …
Олена смажила котлети, коли на кухню влетів чоловік. – Ти нічого не хочеш мені сказати? – одразу вигукнув Андрій. – Ні, наче нічого, – усміхнулася Олена. – А ти випадково, нічого не ховала у кімнаті сина? – єхидно запитав чоловік. – Бо, я знайшов дещо цікаве у кімнаті Олега. – Ти про що? – здивувалася Олена. Раптом, Андрій вийшов з кухні, і повернувся назад за хвилину, в руках він тримав якусь папку. – Можливо, поясниш, як я маю це розуміти? – обурився Андрій. – Що це? Ти взагалі про що? – Олена здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається
– Сама подумай: хіба це нормально? – обурювався Андрій у черговий раз. – Твоєму сину всього шістнадцять! Я його годую, одягаю, виховую, а він поводиться …