– А ви знаєте, Віро Андріївно, я візьму ці гроші. Вважайте, що ви відкупилися від мене. Виходити заміж за людину, у якої така мати не …
Валентина тільки-но повернулася додому з роботи. Жінка увійшла у квартиру, як раптом пролунав телефонний дзвінок. Дзвонив її начальник. – Валентино, терміново приїжджай на роботу. У нас великі неприємності, – оголосив Федір Григорович. – Що вже сталося? – захвилювалася Валентина. – Приїжджай, сама все побачиш! Я теж їду туди. Там і зустрінемося, – додав начальник і закінчив виклик. Валя одразу вийшла з квартири, сіла в машину і поїхала на роботу. Через півгодини Валентина зайшла в будівлю офісу і… застигла від побаченої картини
Галя та Валя були сестрами. Але незважаючи на родинний зв’язок, дівчатка були дуже різними: Галя з 15 років ходила по клубах, а Валя з 14 …
Олена подивилася на себе в дзеркало, поправила ідеально вкладене волосся і зітхнула. Вона йшла на зустріч випускників… Бенкетна зала шуміла голосами, сміхом та музикою. Колишні однокласники сміялися, обіймалися, обговорювали своє життя. Олена трималася впевнено, хоч усередині щось і тремтіло. – Олена?! – хтось гукнув її. – Оце зустріч! Вона обернулася і побачила Віку – свою колишню шкільну подругу. Вони обійнялися, наче й справді скучили одна за одною. – Слухай, ти взагалі не змінилася! – захоплено вигукнула Віка. – Навіть кращою стала! У її погляді прослизнула жіноча заздрість, але тут же згасла… Олена посміхнулася їй і раптом краєм ока вловила якийсь рух. Вона застигла від несподіваної здогадки
Олена востаннє подивилася на себе в дзеркало, вирівняла поставу, поправила ідеально вкладене волосся і зітхнула. У відображенні на неї дивилася впевнена в собі жінка: гарна …
Славко жив у селі з бабусею. Хлопець вивчився пішов працювати, став на ноги. Якось у місцеву лікарню приїхала нова стоматологиня. Вже за два тижні Славко запросив її на побачення… І ось уже через пів року всі вітали Славка зі створенням родини. Чоловік сам збудував просторий будинок. Робота в нього була, як і гроші. І тут сталося несподіване… У подруги його дружини Вікторії, був день народження. З жінкою на нього пішов і Славко. До батька іменинниці приїхав із міста приятель. Коли їх представили один одному, запала тиша. – Ми знайомі, це мій син взагалі-то, – раптом сказав приятель. Всі застигли від почутого
– Що значить «не піду в десятий клас»? Ти що таке сказав? – Микола В’ячеславович почервонів. Славко, розуміючи, що буря неминуча, сів, але так само …
У сина Михайла й Ольги був день народження. У вітальні, щоб привітати Антона за великим столом, зібралася вся рідня. – А це моя знайома, Олена! – раптом з усмішкою сказав Михайло, проводячи за стіл, якусь жінку. У кімнаті запала гнітюча тиша… – Хто? – здивувалася дружина Михайла. Чути було тільки, як на стіні цокає годинник, і кішка в куточку, на своїй затишній лежанці, задоволено муркоче після ситного обіду… – Тату, а хто це? – першим отямився іменинник, який з подивом дивився на батька і його привабливу супутницю. – Це? – перепитав той. – Олена… Ігорівна? Так? – глянув він на гостю. Родичі не розуміли, що відбувається
– А це моя знайома, Олена! – з усмішкою сказав Михайло. – Хто? – здивувалася дружина Михайла. У вітальні, де в цей момент за великим …
Петро набрав цілий багажник картонних коробок і пустих мішків, та й поїхав у село. Він хотів зібрати речі, щоб продати дідову хату. – Ну, з приїздом, Петре, – зустріла його старенька сусідка Марія Петрівна. – Дякую, ось тільки приїзд мій сумний, – сказав Петро. – Хату дідову надумала мати продавати… Сусідка зітхнула і нічого не сказала. Петро розпалив пічку. Вони повечеряли зі старенькою… Увечері Петро почав оглядати шафи. Там був старий одяг, а в комоді були листи. Петро знайшов і свої, дитячі. Він все оглядав будинок, але рука не піднімалася щось прибрати… А коли чоловік заліз на горище, то його серце аж стрепенулося від побаченого
Петро повернувся додому, у рідне містечко після десяти років сімейного життя в обласному центрі. Повернувся він один, після того, як його сім’я розпалася з банальної …
У Віки не стало свекрухи. Рита Степанівна пішла тихо, діти та рідні, навіть встигли з нею попрощатися. Олег з братом місце на цвинтарі обрали гарне, недалеко від каплиці, все організували. Провели Риту Степанівну в останню дорогу. Наступного дня, Олег з Вікою вирішили приїхати, відвідати могилку Рити Степанівни. Олег припаркував автомобіль біля воріт цвинаря, і вони з Вікою попрямували до могилки. Тільки-но Віка з Олегом підійшли до могилки Рити Степанівни, то застигли від несподіванки… Поряд із могилкою матері виявилася нова
Дізнавшись, що молодший син вирішив одружитися, Рита Степанівна дуже засмутилася. Вона бачила майбутнє Олега зовсім іншим. Мріяла, що він стане великим бізнесменом, купить шикарну квартиру, …
Аліна сиділа у своїй кімнаті і вчила уроки. Раптом дівчинці захотілося пити. Аліна вийшла зі своєї кімнати і попрямувала на кухню. Вона зайшла на кухню, мама і тато про щось розмовляли, але як тільки Аліна зайшла до них вони затихни. – Ну як уроки? – усміхаючись запитав батько. – Вже майже все зробила, – відповіла Аліна. Дівчинка швидко налила собі стакан вишневого компоту, випила і вийшла з кухні. Тільки-но Аліна відійшла на декілька кроків подалі від кухні, мама з батьком подовжили розмову. Аліна тихенько прислухалася до розмови батьків і…ахнула від почутого
– Нема в тебе більше тата! – вигукувала Наталка, натираючи посуд до блиску. Немов на неї зганяла всю свою злобу. – Одружився твій тато з …
Андрій повернувся додому пізно. – Ого, вже майже північ, – здивувався він, коли зайшов в коридор і глянув на настінний годинник. Чоловік швидко роззувся, скинув пальто. – Потрібно завершувати з такими тривалими діловими зустрічами, бо так і сімʼя забуде, як я виглядаю, – подумав чоловік. Раптом, Андрій побачив, що на кухні світиться світло. – Мабуть, Наталка знову забула вимкнути, – тихо сказав він сам до себе і підійшов до дверей кухні. Андрій відкрив двері, зайшов на кухню і остовпів від побаченої картини
– Наталко, нам потрібно серйозно поговорити, – Андрій сів на край дивана, розправляючи складки на своїх ідеально випрасуваних штанах. – Так більше не може тривати. …
Віра гуляла в парку зі своїм коханим Ігорем. Чоловік ішов поруч із задумливим виглядом. Віра відчувала напругу і в його мовчанні, і в тому, як він дивився собі під ноги. – У тебе щось трапилося, Ігорю? – запитала дівчина, трохи додавши кроку, щоб встигати за ним. Він промовчав, тільки знизав плечима, а потім раптом зупинився і повернув Віру до себе обличчям. Ігор взяв її за плечі й сказав: – Віро, я маю сказати тобі дещо дуже важливе… Давай розлучимося… Віра застигла від почутого. – Чому?! Що раптом змінилося?! – тільки й сказала вона
Віра йшла зимовим парком і насолоджувалася красою навколо! Вона ніби була у своїй стихії, адже одна з небагатьох своїх подруг любила зиму, іній на деревах, …