– Їдуть, їдуть! Он та, червона машина! Дивіться, Андрій наш вийшов, дверцята Олесі відкривати пішов! Ой, ну гляньте. Вона йому Уляночку віддала, ну яка краса! …
Ганна Сергіївна приїхала до себе на дачу. Жінка важко відчинила двері у старенький будинок, оглянула всі кімнати. – Ех, і як я тепер буду без тебе Андрійку? – сказала сама до себе Ганна Сергіївна, згадуючи свого чоловіка, якого не стало півроку тому. Весь десь жінка наводила лад у будинку. Ближче вечора насмажила картоплі на вечерю, повечеряла і зазбиралася спати. Ганна лежала у ліжку і довго не могла заснути, все їй у цому будинку нагадувало про її Андрія. І раптом вона аж підскочила з ліжка! Їй на думку спала несподівана ідея
Анна Сергіївна з останніх сил впросила сусідського сина Максима відвезти її на дачу. Збиралася довго, плакала, брала випадково речі чоловіка, щоб взяти із собою. Потім …
Оля вийшла на обідню перерву у кафе, пообідати. – О, Марія, привіт! Біля тебе не зайнято, – підійшла вона до столика за яким сиділа її подруга. – Не зайнято, – кивнула у відповідь Марія. – А ти чому така сумна? Щось сталося? – запитала Оля у Марії, сідаючи поряд. – Сталося, Олю! Ще й як сталося! – сказала Марія і гірко заплакала. – Ну, розповідай! – скомандумала Оля, дочекавшись коли подруга трохи заспокоїться. Марія зробила ковток води і все розвоаіла Ользі. Оля вислухала подругу і аж рота відкрила від почутого
– Ти знаєш, чому у нас в країні заміжніх жінок значно більше, ніж одружених чоловіків? – запитала Марію її подруга Оля. – Тому що такі …
У Інни на роботі почалися пологи. Викликали швидку. Жінка подзвонила свекрусі, щоб вона привезла їй вже приготовану сумку. Допомогти більше не було кому. Батьки Інни жили в іншому місті, а чоловік поїхав у відрядження. Свекруха все привезла. – Все буде добре, – сказала вона, гладячи Інну по руці. – Ти знаєш, все буде гаразд… Інну все дратувало. Звідки свекрусі знати, що все буде гаразд?! Підійшов лікар: – Ну що, люба, народжувати будемо? Пологи перші? – Другі, – вставила своє слово свекруха. Інни аж очі вирячила від її слів. Вона дивилася на свекруху, нічого не розуміючи
Що сталося зі свекрухою після весілля сина, Інна не розуміла. Все було добре. Свекруха Інну до весілля називала донечкою. А зараз ніби щось сталося, зайвого …
Тамара з чоловіком Віктором вийшли на пенсію і переїхали жити в село. Віктор ходив на риболовлю. Тамара займалася квітами й городом. У них часто гостювали внучки. Дід брав їх із собою на риболовлю. – Вітю, дівчатка ж ростуть! – сміялася Тамара. – А ти їх, як хлопів, виховуєш! – Нічого, Тамарочко, все буде в житті в нагоді, – говорив чоловік… А одного дня Тамара прокинулася, як завжди, раніше за чоловіка. Вона приготувала сніданок, зварила каву і здивувалася. Зазвичай Віктор уже виходив у цей час з кімнати. Вона пішла в спальню й остовпіла від побаченого
Тамара Павлівна зібралася йти по гриби. Яскрава куртка, гумові чоботи, спрей від кліщів, ножичок, кошик, канапки – наче готова. За вікном була сонячна погода. Нещодавно …
Валентина Ігорівна лежала на ліжку в холодній кімнаті й дрімала. Їй нічого не хотілося робити. Чогось згадалася її мати. Вона перед Великоднем зазвичай метушилася, прибирала все… Раптом тихенько рипнули двері. Це, схоже, прийшла сусідка Антоніна: – Валентино Ігорівно, тут за тебе запитують! Прямо за Антоніною стояла якась молоденька дівчина. – Здрастуйте, я Марійка, – сказала вона. – Я шукаю рідних свого батька, тата не стало, а я йому обіцяла! – Ну а я ж тут до чого, Тоню? – запитала Валентина Ігорівна. – Для чого ти до мене цю дівчинку привела? Жінка не розуміла, що відбувається
Давно вже ніщо не турбувало душу Валентини Ігорівни. І віри не було ні в що, бо вона втратила у своєму житті все, що мала… Чоловік …
Ліда поливала у себе на підвіконні квіти, як раптом на ліжку задзвенів її телефон. Жінка швидко поставила лійку на стіл і глянула на екран мобільного. Дзвонила її мати. Ліда здивовано взяла слухавку й оторопіла. Мати гірко плакала… – Здрастуй, мамо, що там в тебе трапилося? – запитала Ліда. – Розумієш, дочко, він дуже слабий, – крізь сльози сказала та. Мій коханий Славко… Його не стане… Як я житиму без нього?! Ліда застигла від почутого
Ліда поливала у себе на підвіконні квіти, як раптом на ліжку задзвенів її телефон. Жінка швидко поставила лійку на стіл і глянула на екран мобільного. …
Ніна Борисівна зробила красиву зачіску, одягла найкращу сукню і до зазначеної години прибула у кафе, на день народження до невістки. Коли гості розсілися по місцях, тамада почав вести вечір. Спершу були конкурси, танці, а потім весела жінка закликала гостей вручати подарунки. Першим привітав дружину Андрій, потім – її батьки, наступною стала Ніна Борисівна. Свекруха привітала невістку загальними фразами і простягла їй конверт. Оля вирішила, що свекруха подарувала гроші, тому швидко зазирнула в нього і заціпеніла від побаченого – у конверті були зовсім не гроші
– Чому твоя дружина вирішила раптом святкувати день народження у кафе? Ніколи так не робила, а тут на тобі! – зателефонувавши синові, обурилася Ніна Борисівна. …
Надія Олексіївна готувала город під посадку картоплі. Раптом вона почула, що хтось її кличе. Жінка здивувалася, відклала граблі й пішла на подвірʼя. – Ба-бу-сю-ю! – пролунав голос її внучки Ганнусі. Надія Олексіївна, побачивши Ганнусю, сплеснула руками: – Люба моя! Та що ж ти мене не попередила? У мене ж їжа стареча – каша гречана, й куряча грудка відварена. А тобі я щось смачненьке приготувала б! – Та годі тобі, бабусю, – Ганна посміхнулася. – Я дещо по дорозі купила. Я поживу в тебе на дачі трохи? – А що ж сталося? – Надія Олексіївна не розуміла, що відбувається
Надія Олексіївна готувала город під посадку картоплі. Раптом вона почула, що хтось її кличе. Жінка здивувалася, відклала граблі й пішла на подвірʼя. Без жодного попередження …
Микола з друзями прийшли в гості до сусідки баби Марини. – Ну, кому теплих пиріжечків?! – запитала їх старенька. Коли хлопці наїлися, баба Марина відсунула шторку. У кутку лампадка, іконки. А на тумбочці – фотографія її сина Віктора… З того часу стали друзі іноді заходити до баби Марини. У неї завжди їжа смачна. А ще вона їм завжди грошей давала. На цукерки й за те, що просто зайшли її відвідати. То води з криниці їй принесли, то дров нарубали. А якось прийшли вони до неї, зайшли в хату й ахнули від побаченого
– Де ви були, брудні такі? – бурчала мама. – Знімай все, кидай у купу, увечері гуляти не підеш! Не висохне ж, неслухняний який став! …