Віра йшла зимовим парком і насолоджувалася красою навколо! Вона ніби була у своїй стихії, адже одна з небагатьох своїх подруг любила зиму, іній на деревах, …
Оля прокинулася рано. Швидко приготувала сніданок, нагодувала чоловіка, провела на роботу. – Так, треба прибирати трохи, – вирішила вона, коли за Ігорем закрилися двері. Жінка швидко навела порядок на кухні, і взялася за спальню. Раптом, складаючи речі чоловіка у шафу, на полиці Ігоря під його одягом, Оля помітила якусь папку. – А це ще що? – здивувалася вона. Жінка взяла цю папку, відкрила її і побачила там якісь документи. Оля швидко переглянула документи і очам своїм не повірила
Оля не працювала п’ять років. Як пішла із сином у декрет, так із нього й не вийшла. Це не було її рішенням, щоб вона сиділа …
Віра з Денисом одружилися. В них народилася донечка Оля. Роки мчали і настав момент, коли Оля виросла і сказала батькам, що збирається їхати в інше місто на навчання. Донька поїхала. Після її від’їзду вони вирішили не чіпати колишню дитячу кімнату дівчинки. Батьки хотіли, щоб донька завжди могла до них повернутися… Одного дня Віра прийшла з роботи. Вона взялася за прибирання. Жінка зазирнула і в кімнату доньки, щоб полити квіти і витерти пилюку. Раптом Віра помітила, що подушка на ліжку лежить не надто рівно… Вона почала її поправляти і раптом побачила… Оксамитову червону коробочку! Відкривши коробочку, Віра оторопіла
Віра знала, що її чоловік Денис – не романтик. Навіть у далеку від них тепер пору студентського залицяння він був діловитим і практичним. Напевно, давалося …
Рита була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. – Доню, приїжджай! Мені щось зле! Я вже й швидку викликала, – тихо промовила мама, як тільки Рита взяла слухавку. – Зараз їду мамо! – захвилювалася жінка. Рита відпросилася з роботи, і за годину влетіла у квартиру. Швидка вже була на місці. – Що з мамою? – запитала Рита у одного з фельдшерів. – Не хвилюйтеся! – відповів чоловік. – Аллі Павлівна просто потрібно відпочити. Рита видихнула. Раптом, один з фельдшерів, підійшов до Рити, нахилився поближче і щось прошепотів їй на вухо. Рита вислухала цього чоловіка і… ахнула від почутого
– Рито, де ти ходиш? Я вже вся звелася! – зустріла мама доньку на порозі квартири. – Де я могла бути? На роботі, – спокійно …
Віри Миколаївни не стало… Ділити спадщину приїхали її племінники – Ірина й Павло. У коридорі задзвеніли ключі. Зайшла Марина Степанівна – двоюрідна сестра покійної. Під пахвою у неї була папка документів. – Доброго дня, дорогенькі, – сказала вона і важко сіла на диван. – Ось принесла заповіт. Віра Миколаївна у мене його зберігала. Сказала: «Як не стане мене – одразу віддай, поки не посварилися!» Павло миттю стрепенувся. Ірина застигла. У повітрі нависла напруга. – І що там? – нетерпляче запитав Павло. Марина Степанівна дістала папери, одягла окуляри у старомодній оправі, і прочитала заповіт. – Цього не може бути! – вигукнули племінники
У квартирі пахло валерʼянкою і старістю. Тітки Віри не стало у вівторок, коли за вікном мрячив дрібний дощ, а на кухні гудів старий холодильник. Останні …
– Як це ти продав квартиру? – дуже тихо запитала Олена у свого чоловіка. – Я не розчула, чи що? – Це моя спадщина, що хочу, те й роблю! – сказав Сергій, милуючись фотографією машини. – Зате дивись, яка красуня! Нам усі сусіди заздрити будуть! – Ми живемо у крихітній двокімнатній квартирці вчотирьох! – жінка ледь стримувалася. – До нас постійно приїжджає ночувати твоя мама, наче у неї свого житла немає! І ти мені кажеш, що продав хорошу трикімнатну квартиру заради машини? – Не лізь не в свою справу! – заявив Сергій. Олена спокійно вимкнула плиту і вийшла з кухні. Нехай сам собі вечерю готує. А потім вона зробила несподіване
– Як це ти продав квартиру? – дуже тихо поцікавилася Олена у чоловіка. – Я не розчула, чи що? – Це моя спадщина, що хочу, …
Ольга Іванівна готувала вечерю, як у двері подзвонили. – Алісо? – здивувалася вона, побачивши свою доньку та онука. – Привіт, мамо! А ми неподалік були, вирішили зайти, – усміхнулася донька. – Ну, проходьте, – запросила жінка доньку. Ольга Іванівна швидко зробила чай, поставила вазочку з печивом. – Доню, у вас щось сталося? – запитала жінка, помітивши, що Аліса якась схвильована. – Так…Тобто ні, – зам’ялася донька. – Доню, я ж бачу! – наполягла мати. – Мамо, у мене є одне делікатне прохання, – загадково сказала Аліса, зібралася з думками і все виклала матері. Ольга Іванівна вислухала доньку і застигла від почутого
– Юра, дзвонили з роботи, пропонують вийти раніше. Юрко глянув на дружину і насупився. – А як же Ігор? Його ж у садок ще не …
Андрій приїхав на роботу до дружини і став чекати, поки вийде Людмила. Люда вискочила з офісу останньою, підійшла до машини, сіла всередину. – Люда? Щось сталося? На тобі обличчя нема, – захвилювався чоловік. – Їдемо швидко додому! Скоро мама має зателефонувати, – сказала жінка. – Мама? А до чого тут мама? – Андрій уважно подивився на дружину. – Вона сьогодні подзвонила до мене! І вона таке сказала…, – Людмила ледве стримала сльози, але трохи заспокоївшись, жінка зібралася з думками і все розповіла чоловіку. Андрій вислухав дружину і застиг від почутого
Людмила була на роботі, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонила мама жінки. – Людмило, чому ти мені не сказала, що у вас все так погано? – …
Вадим акуратно зайшов на кухню. – Юлю, до нас моя мама збирається в гості! – заявив він дружині. Юля і так була невдоволена, а тут ще й Вадим з такими новинами… – Ага! – здуваючи з лоба пасмо волосся, кивнула молода жінка. Юля ретельно прибирала на кухні. Вона завжди так робила, коли злилася. – Ти точно мене почула? – здивовано перепитав чоловік. – Приїжджає моя улюблена свекруха, – повторила Юля. – Все нормально? – захвилювався Вадим! – Нічого не нормально! – вигукнула дружина, жбурнувши ганчірку в раковину. – І повір мені, це не через Ларису Миколаївну! – Та що трапилося?! – ахнув чоловік. – А трапилося, Вадимчику найгірше! – сказала Юля. Вадим застиг від здивування
– Юлю, до нас мама збирається у гості. – Вадим акуратно зайшов на кухню. Мало того, що Юля була зла, ще й він з такими …
Анжела була на роботі. Вона набирала нових учнів у свій клас. Увечері за нею заїхав чоловік Валентин. Він одразу помітив, що Анжела засмучена. – Що, не знайшла сьогодні «перлину»? – запитав він. – Ні, – сумно відповіла жінка. – А треба ж групу набрати! Невже цього року будуть одні діти багатих татусів і матусь, які нічого не вміють? Це так погано, Валентине… Вони повільно їхали повз центральну площу, долаючи затор. Раптом чоловік помітив, що Анжела дуже зосереджено дивиться у вікно. – Що ж ти там такого побачила?! – з цікавістю запитав він. Але Анжела нічого не відповіла. Вона так розхвилювалася від побаченого, що не могла заснути
Дуже гарна жінка, витончена, елегантно одягнена, але з сумним обличчям і втомленими очима сиділа на першому ряду в невеликій залі танцювальної студії і без цікавості …