Марійка довгі роки пропрацювала у друкарні. Вона знала свою роботу досконало і любила її. Але до п’ятдесяти років почала втомлюватися. З чоловіком вони виростили і …
Наталка варила на обід борщ, коли відкрилися вхідні двері. – Я вдома! – гукнув з коридору чоловік. – Чудово! Зараз якраз обідати будемо, – відповіла дружин. Олег довго не заходив на кухню, все щось копався в коридорі. – Коханий, ну ти де?! – запитала Наталка. – Зараз, зараз! Я роблю останні приготування, для твого сюрпризу, – сказав він у відповідь. – Якого ще «сюрпризу», – не зрозуміла жінка. Вона вимкнула плину, поклала ложку у раковину, і вийшла в коридор. Наталка глянула на Олега і… аж присіла від побаченого
– Звідки це приніс, туди й неси! – cкомандувала Наталя. – Це не “це”, як ти кажеш! Це мій син! І він житиме зі мною! …
Оксана повернулася додому з важкими пакетами в руках, і одразу зрозуміла, що в квартирі хтось є. – Невже я телевізор забула вимкнути? – думала жінка. Вона прислухалася, звуки припинилися. – Можливо мені просто здалося? – вирішила вона. Оксана віднесла пакети на кухню, швидко розклала продукти в холодильник. Раптом, з вітальні пролунав якийсь гучний звук. – Хто тут? – вигукнула вона. Оксана тихо вийшла в коридор, зайшла у вітальню і заціпеніла від побаченої картини. Ось чого-чого, а такого жінка, аж ніяк не очікувала побачити
Оксана зайшла до квартири і одразу зрозуміла, що в ній хтось є. Захвилювалася, навіть знову відчинила двері, щоб вийти і попросити про допомогу, але про …
Олена з Дмитром і вся їхня велика родина поїхали відпочити на природу. Вони заїхали своєю машиною на місце. Попереду вже стояла автівка, якою приїхали батьки Олени. Їхні діти гасали навколо, дідусь вивантажував сумки, а бабуся няньчилася з маленькою внучкою Василинкою. – Доню, все гаразд? – стурбовано запитала вона в Олени. – Бо до вас не додзвонитися було! – Зв’язку не було, – відповів за дружину Дмитро. – А як ви добралися? Без пригод? – Все гаразд, – відповіла бабуся. – Тільки Василинку трохи заколисало. – Гаразд, беремо речі, – сказала Олена. Вона зазирнула в багажник машини і аж стрепенулася від побаченого
– Дмитре, ми дітей забули! – ахнула Олена, підскочивши на пасажирському сидінні. – Олено! Дітей ми відправили з дідом ще вранці. Ти задрімала чи що? …
Ірина пішла додому раніше. Вона піднімалася сходами з пакетами продуктів у руках. Робота закінчилася рано, і вона вирішила порадувати свого коханого Сергійка його улюбленими котлетками. На четвертому поверсі з квартири навпроти випурхнула Світлана – висока блондинка у літньому сарафані. Ірина відзначила новий манікюр сусідки – під колір босоніжок. – Ой, Іринко! – Світлана розпливлася в посмішці, притримуючи двері. – А я якраз від вас! Пакет із продуктами раптом став важким, як гиря. – Від нас? – побіліла Ірина. – Ага! – Світлана зашепотіла. – Ваш Сергійко такий дбайливий! Я йому сказала: «Це залишиться між нами». А він так мило зніяковів! Ірина застигла на місці від почутого
Весняне сонце сяяло у вікнах під’їзду. Ірина піднімалася сходами, перехоплюючи зручніше пакети з продуктами. Нарада закінчилася раніше, і вона вирішила порадувати свого Сергійка його улюбленими …
– Ну, Оленко, ось тут я і працюю, – сказав Володимир, привівши свою кохану в готель. – Нічого, собі! – усміхнулася Олена. – Ти присядь, замов собі каву, а я поки вирішу деякі питання, – додав чоловік. Олена сіла за столик, а Володимир пішов на рецепцію. – Можна вас! – гукнула Олена офіціантку. – Я вас слухаю? – до Олени підійшла жінка. – Можна, мені каву, – попросила Олена. – А ви нова дівчина Володимира? – раптом поцікавилася вона. – Так, – усміхнулася Олена. – Покиньте його поки ще не пізно, – тихо прошепотіла жінка. – Як покинути? Чому? – Олена здивовано дивилася на цю жінку, не розуміючи, що відбувається
– А ви відпочивати? Чи працювати? — дама в широкому капелюсі поблажливо подивилася на Олену. Та стояла з великою валізою, чекаючи на Володимира, свого приятеля, …
Володимир прийшов додому і одразу поспішив на кухню. – Бабусю, а є щось їсти? – запитав він. – Почекай трохи! – відповіла та. – Зараз твій батько з жінкою прийде… – З якою ще жінкою? – здивувався онук. – Батько твій не старий ще, – сказала бабуся. – Чоловік не може все життя один бути. – А-а-а… – здогадався Володимир. – Це, що в мене ще одна мама з’явиться? Мені однієї вистачило. Вже й не пам’ятаю, як вона виглядає. – Володю, просто поводься добре, – сказала жінка. – Гаразд, бабусю, я зрозумів, – кивнув той… Через пів години в квартиру зайшов батько Володимира з подругою. Гостя глянула на матір Валерія і оторопіла від несподіванки
Валерій повільно їхав своєю машиною, поглядаючи на магазини і згадував сьогоднішній день на роботі. Його викликав начальник… – Здрастуйте, Миколо Васильовичу! – Привіт, Валерію! Заходь, …
Люда повернулася з роботи у дивному настрої. Вона поставила грітися чайник, переодяглася, і дістала покупки. Жінка відкрила шафу для одягу, щоб покласти туди нові футболки, і посміхнулася. У шафі висів новий спортивний костюм, чоловічий джемпер, а ось тепер ще й футболки додалися… Несподівано у двері подзвонили. – Напевно Оля, сусідка з першого поверху, – подумала Люда. До Люди мало хто ще заходив, а Ольга побалакати любила. Або коли бувало з чоловіком посвариться – приходила поплакатися. Люда відкрила двері. Точно – Ольга! – Людо, виручай! – одразу вигукнула сусідка. – Що таке? – Люда застигла, не розуміючи, що відбувається
– Людо, ти своєму футболку брати будеш? Ти що, бери, реально гарні знижки. Бавовна сто відсотків, а якість відмінна, я своєму дві взяла! Давай разом …
Михайло тільки-но повернувся з роботи, як у двері подзвонили. – Ви хто? – запитав Михайло, відкривши двері. – Ми нічого не купуємо, можете одразу йти. На порозі стояв незнайомий чоловік. – Дочку мою поклич, – прохрипів незнайомець. – Христину! – Ви помилилися дверима, – спробував виставити чоловіка Михайло. – Моя дружина – сирота, у неї немає батьків. – То вона тобі нічого не розповідала! – єхидно сказав гість. – Є в неї батько! Рідний! – Для чого, тоді Христина мене обманювала? – Михайло здивовано дивився на гостя, не розуміючи, що відбувається
– Ви хто? – сердито запитав Михайло, відчиняючи двері. – Ми нічого не купуємо, можете одразу йти. – Дочку мою поклич, – прохрипів чоловік дуже …
Тетяна одягла свою найкращу сукню, нанесла легкий макіяж, і вийшла з квартири. Через півгодини, вона була біля будівлі компанії, куди її запросили на співбесіду. – Все пройде добре! – заспокоїла себе жінка і зайшла в будівлю. Її провели до кабінету директора. – Олександр Ігорович вас чекає. Можете заходити, – сказала привітна секретарка і вказала рукою на двері. Таня ще хвилину постояла перед дверима кабінету, зібралася з думками, і потягнула ручку дверей на себе. Тетяна зайшла в кабінет директора, і очам своїм не повірила. Ось чого-чого, а такого жінка, аж ніяк не очікувала побачити
– Дарино, Дарино, прикинь, що мені Сашко щойно сказав? Він сказав, що я йому подобаюсь і покликав у кіно! Та він себе бачив? Чомусь ці …