Ліда слухала довгі гудки у телефоні. Її чоловік слухавку так і не брав, хоча була вже десята година вечора, і він давно вже мав повернутися …
Олена повернулася жити у своє рідне село. Роботу правда знайшла аж у райцентрі. Якось дівчина поверталася додому з роботи. Автобуса не було і вона довго стояла на зупинці. Раптом прямо біля неї зупинився якийсь великий чорний джип. Олена не дуже розбиралася в марках авто, але було видно, що машина гарна і дуже крута. Спереду сиділо двоє чоловіків. Скло біля місця водія повільно опустилося і з машини пролунав голос: – Ну привіт, Олено! Сідай, проїдемося з вітерцем, зовсім мабуть змерзла? Олена придивилася, хто там такий за кермом і остовпіла від несподіванки
У школі Ігор вчився погано. – Цей Ігор зовсім безталанний… – хитали головою вчителі. Хлопець сидів за останньою партою. Він справді не мав жодних талантів, чим …
– Приїжджайте негайно! – у голосі невістки Інни Віра почула наказ. Вона не встигла нічого сказати, бо Інна поклала слухавку. Віра зітхнула – дружина її сина Ігоря знову викликає її «на розмову. Відбувалося це раз на місяць. Віра відчиняла двері з незадоволеним виглядом. Потім вказувала свекрусі на стілець, і вистава починалася. Так було й цього разу… Зустріч виявилася дуже неприємною. – Ви й не уявляєте, Віро Іванівно, як важко жити з вашим сином! – галасувала невістка. – Тож я прийняла тверде рішення… Віра Іванівна аж стрепенулася. – Невже я зараз це почую? – тільки й подумала вона
– Приїжджайте до мене негайно! – у голосі своєї невістки Інни Віра почула прямо наказ. Вона не встигла нічого запитати чи відповісти, оскільки Інна поклала …
Віра готувала вечерю, коли пролунав телефонний дзвінок. Номер був не знайомий. – Слухаю! – сказала Віра, піднявши слухавку. – Привіт, Віро! – радісно вигукнула її сестра Оля. – Привіт, – без жодної радості відповіла сестра. – Потрібна твоя допомога…, – почала здалеку Оля. – Нічим не можу допомогти! – відразу повідомила Віра, не бажаючи слухати прохання. – Ти що, на мене чомусь образилася? – не зрозуміла Оля. – Ти ще питаєш? Після того, що ти зробила, я й знати тебе не хочу! – не витримала Віра. – Ти про що? Що я такого зробила? – здивовано запитала Оля, не розуміючи, що відбувається
Молодша сестра Віри Оля знову з’явилася у її житті зовсім несподівано. Після того як батьків не стало, рідні сестри не спілкувалися. Оля отримала у спадок …
Віка нещодавно вийшла заміж. Після весілля і медового місяця, Віка зустрілася із своїми подругами. – Ну, розповідай! Як тобі твій новий статус та сімейне життя? – запитала одна з подруг. – Ой, дівчата…, – сумно сказала Віка. – Сергія наче підмінили! Виходила заміж за одного чоловіка, а зараз живу наче з іншим! – В сенсі? – не зрозуміли подруги. – Не знаю. Спочатку все добре було. А потім…Потім почалося дивне, – сказала якось підозріло Віка. – Ну, розповідай, не тягну! – наполягли подруги. І Віка все їм розповіла. Подруги вислухали Віку і аж роти повідкривали від почутого
Віка як усі дівчата мріяла знайти того єдиного, з ким буде щасливе все життя. Кавалерів було достатньо. І не дивно: струнка, симпатична, весела. Вона з …
Троє дорослих дітей втратили батька, а за пів року не стало і їхньої матері… Прожили батьки довге життя, важке, але щасливе. Діти, онуки, і навіть правнуки приїхали попрощатися! Були племінники, сусіди, друзі… Валентина була старшою з дітей. Далі була сестра Ольга і молодший брат Роман. Спадщина залишилася не аби яка, тільки будинок батьків. Валентина з Ольгою вже збирали речі на переїзд, коли приїхав молодший брат Роман. – Олю, мені треба з тобою серйозно поговорити, – раптом сказав він. – Справа дуже термінова! Ольга здивовано дивилася на брата, не розуміючи, що таке відбувається
Троє дорослих дітей втратили батька, а за пів року не стало і їхньої матері. Прожили батьки довге життя, важке, але щасливе. Діти, онуки, і навіть …
– Мамо! Як ти могла так вчинити зі мною! – вигукнула Настя, тільки-но зайшла в квартиру. Вона якраз повернулася із зустрічі з батьком, з яким Наталка була в розлученні вже близько десяти років. – Доню ти про що? – Наталка відволіклася від ноутбука, і вийшла до доньки. – Не прикидайся, тато мені все розповів! – мало не плачучи сказала Настя. – Розповів, як ти мене обманюєш! – Доню, та про що ти? Про який обман ти говориш? – округлила очі Наталя. Настя хвилинку помовчала, зібралася з думками і все розповіла матері. Наталя вислухала доньку і аж присіла від почутого
– Мама! – ще з коридору пролунав роздратований голос Наталки п’ятнадцятирічної дочки. – Чому ти даєш мені так мало грошей на кишенькові витрати? Тато сказав, …
Таїсія зайшла в свою квартиру, голосно гримнувши дверима. – Микольцю, чого не зустрічаєш?! – гукнула вона коханого. І тут дівчина побачила в коридорі гумові чоботи. Вона зрозуміла, що в квартирі є її свекруха Надія Василівна… Таїсія зайшла на кухню. – Нічого не хочеш сказати? – одразу запитала Надія Василівна. – Та ні, – відповіла дівчина. – Зате я маю, що тобі сказати! – сказала жінка. – Я знайшла твої штучки! – Які ще штучки? – запитала дівчина. – Можеш уже не брехати нам, – Надія Василівна стала навколішки перед шафою і щось зібрала рукою. – Що це по-твоєму? Таїсія не розуміла, що відбувається
– Як це ти мені не даси ключа від квартири? – узялася в боки мати, дивлячись на свого сина Миколу пильним поглядом. – Не дам! …
Андрій та Ірина збиралися одружитися. Ніч перед весіллям молоді вирішили провести у квартирах своїх батьків. – Ти вже спиш? – зателефонував Андрій Ірині. – Майже сплю, завтра вставати рано, о восьмій прийде перукар, – відповіла Ірина. – А в мене для тебе неймовірна новина! – сказав загадково Андрій. – Мені сьогодні батьки сказали, що вони подарують на весілля! – І що? Бабусин сервіз? – пожартувала Ірина. – Ні. Ти ніколи не здогадаєшся! – відповів Андрій. – Ну кажи, не тягни! – зацікавилася дівчина. Андрій помовчав з хвилину, а потім все розповів нареченій. Ірина вислухала його і аж рота відкрила від почутого
Завтра Андрій та Ірина стануть чоловіком та дружиною. І хоч вони вже півроку жили разом, але ніч перед весіллям вирішили провести у квартирах своїх батьків. …
Таня чистила червоний бурячок на борщ. Раптом пролунав телефонний дзвінок, номер був не знайомий. – Слухаю, – сказала Таня, піднявши слухавку. – Таню, а ми до вас у гості збираємось! Вже й квитки взяли! – почула Таня, незнайомий жіночий голос. – Хто це? В які гості? – здивувалася вона. – Таню, – жіночий голос хихикнув. – Ну що ти?! Це ж я Віра! Таня, як не напружувалася, ніяк не змогла згадати, ніяку Віру. – Одним словом в пʼятницю чекайте! – сказала жінка і закінчила виклик. Через декілька днів у двері будинку постукали. Таня відкрила, глянула на гостей і застигла від здивування
– Таню, а ми до вас у гості збираємось! Вже й квитки взяли! – так оригінально розпочала розмову далека родичка Тані. Мабуть, дуже далека… Бо …