Марина з Ігором пили чай після ситної вечері, їхній син Віти грав у комп’ютерні ігри у своїй кімнаті. Раптом у кімнату зайшла мама Ігоря, Віра …
Наталка вийшла з квартири, щоб спуститися в магазин. Раптом, в підʼїзді на сходах, вона помітила свого сусіда Василя Георгійовича. – Василь Георгійович, щось сталося? – запитала Наталка, помітивши, що чоловік засмучений. – Наталю, сумно мені це говорити, – тихо сказав він. – Що таке? – захвилювалася жінка. – Напевно, ти образишся на мене, але не можу я мовчати! – Василь Георгійович підвів очі і подивився на Наталку. – Василю Георгійовичу, ви мене хвилюєте. Говоріть вже! – поквапила його Наталка. Василь важко зітхнув, зібрався з духом і все виклав Наталці. Наталка вислухала його і…ахнула від почутого
– Поки суп гарячий, віднесу тарілочку Василю Георгійовичу, – промовила Наталка, наливаючи суп у контейнер. Вона спеціально купила багато одноразових, щоб було в чому виносити …
Іван Макарович та Віра Петрівна були вже старенькі, але трималися. Дід непогано почувався. Бабуся теж гарно старіла. Постава в неї була королівська. Ззаду й не сказати, що цій жінці вже за вісімдесят! Їхня внучка Поліна частенько бувала в них з дітьми. Правнуки Толік і Світлана любили прадіда й прабабуся. Поліна з чоловіком приїжджали до них на вихідні на дачу, привозили продукти і щоразу питали, чи не важко їм із правнуками? Але дід Іван тільки сміявся. – Ми хоч і старі, але фору дамо багатьом, не переживайте! – казав він. І тут раптом мама звернулася до Поліни з несподіваною пропозицією
– Мамо, Валентин дзвонив, вони з дружиною Лідою приїхали без попередження до діда та бабусі. Я їм дзвонила сказати, що вони давно не бачилися, і …
Надії зрадив чоловік Євген. Вона виставила його зі своєї квартири і сказала, щоб ішов жити до коханки. Пройшов час. Якось Євген прийшов до Надії без попередження. – Чого тобі? – запитала вона. – Пів року як розійшлися, а ти все ходиш. – Мені нема де жити! – сказав Євген. – Не виписуй мене з квартири! – І що? – запитала Надія. – Я маю вирішувати твої проблеми? Ти начебто дорослий хлопчик. Як по чужих жінках бігати, так у мене дозволу не питав! – Тоді мені доведеться піти на крайні заходи! – сказав Євген. – На які? – запитала Надія. – Я розповім нашому сину твою таємницю. Нашу таємницю! Надія застигла від обурення
Надія знову не спала до півночі – вона сіпалася, переживала, накручувала себе. Раз у раз бігала до вікна в надії побачити там Івана, що йде …
Олена смажила котлети, коли на кухню влетів чоловік. – Ти нічого не хочеш мені сказати? – одразу вигукнув Андрій. – Ні, наче нічого, – усміхнулася Олена. – А ти випадково, нічого не ховала у кімнаті сина? – єхидно запитав чоловік. – Бо, я знайшов дещо цікаве у кімнаті Олега. – Ти про що? – здивувалася Олена. Раптом, Андрій вийшов з кухні, і повернувся назад за хвилину, в руках він тримав якусь папку. – Можливо, поясниш, як я маю це розуміти? – обурився Андрій. – Що це? Ти взагалі про що? – Олена здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається
– Сама подумай: хіба це нормально? – обурювався Андрій у черговий раз. – Твоєму сину всього шістнадцять! Я його годую, одягаю, виховую, а він поводиться …
Ігор повернувся додому пізно. Сьонодні він їздив до своєї матері. Ганна зауважила, що з Ігорем щось не так. Він мовчки зняв куртку, повільно пройшов на кухню і сів за стіл, обхопивши голову руками. – Щось сталося? – обережно спитала Ганна. Ігор підняв на неї важкий погляд, і похитав головою. – Щось з твоєю мамою? – захвилювалася дружина. – Ні, – тихо додав чоловіка. – А що ж тоді? Говори, я ж хвилююся, – наполягла дружина. – Мама… Вона… Дещо сказала, – Ігор на секунду замовк, зібрався з духом і все розпровів дружині. Ганна вислухала чоловіка і…ахнула від почутого
– Сподіваюся, у вас буде хлопчик, – свекруха поставила чашку на блюдце і пильно подивилася на Ганну. Ганна посміхнулася, але відчула легке роздратування. Вона була …
Галі запропонували роботу. Вона мала бути ведучою на ювілеї у якомусь багатому будинку. Замовники натякнули, що ювіляр досить відома людина. Але він просив не розказувати, хто він. Тільки ім’я сказав, щоб Галя могла підготувати сценарій. Галя не заперечувала. Яка їй різниця?! Вона тільки уточнила смаки ювіляра у їжі та піснях і почала готувати свято… І ось настав день урочистості. Стали прибувати гості. Галя ще раз по-хазяйськи оглянула все, перевірила, як сидітимуть гості і стала чекати на ювіляра. – Хто ж він такий? – думала жінка. Раптом у залу зайшов чоловік. Галя глянула на нього й ахнула від несподіванки
З самого дитинства так усі про неї й казали: – Наша Галя – ну просто дівчинка-свято якась! Подивіться на неї, вона ж як маленька рум’яна …
Оля ішла додому з пакетами продуктів у руках. Жінка вирішила зробити своєму чоловіку сюрприз – влаштувати романтичну вечерю! Оля відкрила двері й застигла на порозі… У квартирі було світло, відчувався запах чогось смачного, а з кухні чулися голоси й сміх… Жіночий сміх! Оля поставила пакети на підлогу. На вішалці було незнайоме жіноче пальто. Оля навшпиньки пройшла по коридору. З кухні відчувався запах її фірмової печені. – Надзвичайно смачно! – пролунав жіночий голос. – Ти де навчився так готувати? – У дружини підглянув рецепт! – відповів чоловік Олі і вона побіліла. Жінка зазирнула на кухню. А там… Їй відкрилася картина, від якої земля пішла з-під ніг
Оля задумливо стояла біля вікна. Збори в дорогу завжди викликали в неї легке занепокоєння, наче вона щось забула чи не передбачила… – Ти точно взяла …
Галина солодко спала, як раптом прокинулася від якогось дивного шуму. – Романе, ти це чуєш? – запитала вона в чоловіка, який спав поряд. – Нічого я не чую, – буркнув Роман. – Спи давай, завтра рано вставати! – Мабуть здалося, – сказала сама до себе Галина. Щоб заспокоїтись, жінка вирішила піти на кухню, випити склянку води. Вона підвелася з ліжка, накинула халат і тихенько, щоб не розбудити чоловіка, попрямувала на кухню. Галина зайшла на кухню, ввімкнула світло і…ахнула від побаченої картини
– Романе, може, вистачить, га? – Галина внесла до спальні купу постільної білизни. – Що вистачить? – Досить запрошувати до нас усіх поспіль! Я втомилася …
Ольга сиділа зі своєю матірʼю на кухні, і пила чай. – Мама, я маю тобі дещо сказати, – не рішуче почала розмову донька. – Слухаю, – відповіла мама. – Я переїжджаю від вас, – несподівано сказала Оля. – Як переїжджаєш? – здивувалася мама. – Олексій зробив мені пропозицію! – радісно вигукнула Ольга. – І ми вирішили почати жити разом ще до весілля! Мама відвела погляд в сторону. – Мамо, ти що не рада? – тихо запитала донька. – Не дозволю! Я не дозволю, відбутися цьому весіллю! – несподівано вигукнула мама. – Мамо, ти що таке говориш? – Оля здивовано дивилася на матір, не розуміючи, що відбувається
– Який ще Олексій? – голос матері тремтів від злості. – Ти хочеш кинути нас? Ольга застигла. Вперше вона почула від матері не скарги, не …