Катерина та Микола навчалися в одному класі і дружили. Катерина була відмінницею, серйозною дівчинкою, завжди готовою допомогти своєму другу. А Микола навчався впівсили. Знання давалися …
Лариса приїхала допомогти своїй подрузі Аліні зібрати речі для переїзду. Раптом до Лариси підійшла мама Аліни, Наталя Іваніна. – Ти б не лізла в цю справу, Ларисо, – несподівано сказала жінка. – Ви про що Наталя Іванівна? – не зрозуміла маму подруги Лариса. – То ти не знаєш всього? По очах бачу, що не знаєш! – якось єхидно посміхнулася Натяла Іванівна. – А що ж я повинна знати? – округлила очі Лариса. І Наталя Іванівна все розповіла про свою доньку. Лариса вислухала її і застигла від почутого
– Як вони посміли вигнати тебе з дому? – не вгамовувалася Лариса, обіймаючи подругу, що схлипувала. – Наче ти зробила щось погане! Діти – це …
Галина Іванівна з валізою та рюкзаком зібралася на дачу. Син підвіз її до самої хати, допоміг занести речі й поїхав… Жінка взялася за прибирання. Треба було протерти меблі й підлогу від пилу, вимити вікна, підв’язати дерева й кущі. Увечері в гості прийшов її сусід Дмитро Юрійович. Він був з повними руками смаколиків – полуничним варенням, медом і млинцями! Вони накрили стіл, обговорили плани на сезон, посміялися, згадуючи минуле. – Слухай, Галю, – раптом сказав сусід. – У мене є для тебе одна пропозиція… Жінка здивовано глянула на нього, не розуміючи, що відбувається
Галина Іванівна, можна сказати, втекла з побачення і зараз крокувала додому у розпачі. Ось уже кілька років вона кожної зими намагалася налагодити особисте життя. Спершу …
Наталя поливала квіти на кухні, як раптом у двері хтось подзвонив. Дзвонили наполегливо, не зупиняючись… – Господи, та йду я! – гукнула жінка. – Що ж там таке сталося термінове? Наталя відставила лійку для поливу на підвіконня й поспішила у коридор. Вона відкрила двері й застигла від здивування. На порозі стояла її свекруха Надія Олексіївна. – Ой, проходьте! – одразу запросила її Наталя. Надія Олексіївна дістала з жіночої сумочки папірець і, не дивлячись на невістку, дала його своєму синові Степану. – Що це таке? – здивовано запитав той. Він дивився на папірець, не розуміючи, що відбувається
Надія Олексіївна одразу незлюбила свою невістку Наталю. Незлюбила з того самого дня, коли її син Степан привів її в материнську квартиру для знайомства. – І …
Баба Катя стояла на вулиці й продавала квіти зі свого саду. Повз проходили якісь хлопець із дівчиною.– Скільки коштує ваш букетик? – запитав молодик. – Двісті гривень, – відповіла продавчиня. – Ого, за такий маленький?! – хлопець з тугою подивилися на дівчину. Грошей йому явно не вистачало. – Гаразд, Микольцю, ходімо далі, – сказала дівчина. – Мені, якщо чесно, ці квіти не дуже… – Хлопче, підійди до мене, дещо скажу, – сказала баба Катя. – Тільки на вухо. – Що? – нахилився той до старенької. І тут вона поклала йому щось у долоню. Хлопець глянув, що то таке й застиг від несподіванки
Баба Катя знову продала свої букетики квітів швидше за двох своїх конкуренток. Їх на цій точці стояло завжди троє. Три літні жінки, з кошиками, в …
Роман нарешті зробив пропозицію Тетяні. Вона прямо сяяла від щастя! Мамі Тетяни, Тамарі Петрівні, майбутній зять довіри не вселяв. – Тетяно, ти добре його знаєш? – запитала Тамара Петрівна. – Ви ще так мало зустрічалися, а ти виходиш заміж. Як в останній вагон застрибуєш. Ти ще молода… – Він мене любить, і я його теж! – рішуче сказала дівчина. – Мабуть… Так, люблю! – Мабуть! – ахнула жінка. – Сама не знаєш, чи що? – Мамо, я вийду заміж, це не обговорюється! – сказала Тетяна. Підготовка до весілля йшла повним ходом. Молоді саме обговорювали кількість гостей, як раптом сталося несподіване
Нарешті Роман зробив пропозицію Тетяні. Вона прямо сяяла від щастя. Роман, її Роман! Адже стільки про нього подруги говорили поганого, напевно просто заздрять? А він …
Ірина стояла на кухні, дивилася у вікно й згадувала минуле… На порозі зʼявився її коханий Іван. – Я йду, Ірино, – раптом сказав чоловік. – Ну йди, – задумливо відповіла вона. – Ірино, я йду до іншої жінки! – сказав Іван. Ірина не могла зрозуміти, про що він говорить. – Яка ще жінка? – подумала вона. – Він що, зовсім, чи що? Іван відвернувся і пішов збирати речі. Ірина побігла за ним. Він узяв пару штанів, пару светрів, шкарпеток… – Мабуть, все, – сказав чоловік і пройшов повз Ірину в коридор. Ірина застигла від несподіванки, не знаючи, що їй робити
Вони двадцять років жили втрьох – Іван, Ірина, та її любов до іншого. Колись у юності в неї трапилася ця фатальна любов, яка поставила хрест …
Зіна з чоловіком сиділи на терасі, пили чай та насолоджувалися тишею. Раптом пролунав телефонний дзвінок. – Привіт, Зіна. Це Дмитро! Завтра приїдемо до тебе в гості. Зустрічай, – почула жінка незнайомий голос. – Який ще Дмитро? – перепитала Зіна. – Брат твій. Не впізнала чи що? Одним словом чекай нас завтра! – пояснив співрозмовник і закінчив виклик. – Хто дзвонив? – одразу запитав чоловік. – Брат мій. Дмитро, – здивовано відповіла Зіна чоловіку. – У тебе, що є брат? – витріщив очі чоловік. – В тому то й справа, що немає! – Зіна здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи
– Привіт, сестричко, я чула, що ви з чоловіком вже будинок добудували? Чудово, скоро будемо у вас у гостях, похвалитеся, – Зіна слухала голос сестри, …
Андрій заслаб і сидів у своєму будинку за містом сам. Його дружина Марина поїхала. Вона дзвонила, розпитувала про самопочуття Андрія, але ці дзвінки були більше для ввічливості… – Не любить вона тебе! – казала про невістку мати Андрія. – Ти слабий, а де вона? По салонах вештається і гроші твої тринькає? – Ну мамо, гроші ж у неї й свої є, – казав Андрій. – Досить про це, мамо. В сотий раз одне й те ж саме. Я й сам усе розумію! Бувай. Бережи себе… Андрій поклав слухавку, глянув у вікно і застиг від побаченого
Андрій сидів біля вікна свого величезного шикарного заміського будинку і дивився на пожовкле листя великого саду, що більше був схожий на ліс, якби не галявина …
Олег відпочивав після роботи, коли задзвонив його телефон. Дзвонила його сестра Ніна. – Привіт. Сьогодні розмовляла з мамою, – одразу почала сестра. – Вона жалілася, що їм з батьком ремонт потрібно зробити, а грошей немає! Давай скинемося та допоможемо? – Навіть не вздумай, допомагати! – вигукнув Олег і розсміявся. – Але чому? – здивувалася Ніна. – Зараз сама все зрозумієш, – сказав брат і закінчив виклик. За хвилину на телефон Ніни прийшло повідомлення з якимись фото. Вона переглянула фотографії і застигла від побаченого
Валентина та Олег після весілля поїхали жити в Одесу. Олегу запропонували добру посаду у великій компанії. Усе починали з нуля самі, ніхто з рідні не …