Тоня смажила картоплю з цибулею, як раптом у хату хтось зайшов. – Що ви тут робите?! Ви хто взагалі?! – на порозі стояв кремезний чоловік …
Алла повернулася додому, і помітила, що її чоловік Іван дуже засмучений. – Щось сталося? – запитала жінка. – Нічого, все добре, – відповів Іван. – Я ж бачу, давай розповідай, – наполягла Алла. – У мене скоро ювілей, і я не знаю чи влаштовувати святкування, – пояснив чоловік. – Звичайно потрібно святкувати! П’ятдесят років не кожного дня виповнюється, – усміхнулася жінка. – Ми влаштуємо тобі шикарне свято, то ж можеш запрошувати гостей! – Це чудово! Дякую тобі! – зрадів Іван. Алла задоволено посміхнулася, але жінка навіть уявити не могла, чим закінчиться святкування ювілею чоловіка
Алла познайомилася з Іваном випадково і навіть не думала про можливе продовження спілкування, але якось усе закрутилося. У свої сорок п’ять років вона була привабливою …
Ірина сиділа на кухні і сумно дивилася у вікно. Відкрилися вхідні двері. Додому повернувся син. – Мамо, – покликав її Дмитро. – Я тут, синку, – Ірина заметушилась на кухні, намагаючись не повертатися до сина. – Я тітку Світлану бачив біля магазину, і вона мені дещо розповіла про тебе! – несподівано сказав син. – Мамо, скажи, це правда, що люди говорять?! – Ти про що? Що вона тобі розповіла? – Ірина здивовано дивилася на сина, не розуміючи, що відбувається
“Грошей немає. Грошей немає”, – наче набатом крутилося в голові. Ірина сиділа на кухні у своїй квартирі, обхопивши голову руками. Краплі, солоні, важкі, що позначають …
Тетяна повернулася додому з роботи. – Я вдома! – гукнула вона до чоловіка. Але Михайло не відповів. Жінка швидко роззулася і зайшла в кімнату, де на дивані лежав чоловік. – А це ще що? Тебе у відрядження відправляють? – здивувалася вона, помітивши біля дивану дві сумки чоловіка. – Таня, я йду від тебе! – підвівшись з дивану рішуче заявив чоловік. – Як йдеш? Чому? Куди? – Тетяна здивовано дивилася на чоловіка. – У мене є інша жінка! Я йду до неї, – єхидно додав Михайло. Але Тетяна навіть уявити не могла, який підступ їй ще підготував чоловік
Після відходу чоловіка Тетяна шукала порятунок у роботі та частих поїздках на дачу. Спочатку жінці було дуже важко прийняти факт зради після тридцяти років шлюбу, …
Ольга з Дмитром одружилися. Свято було в самому розпалі. Тамада оголосив, що настав час привітати молодят, та вручити їм подарунки. Першими до молодят підійшли батьки нареченої і вручили Ользі та Дмитру пухкенький конвертик. – А ми вирішили виділитися з усіх і замість грошей даруємо молодій сім’ї дуже потрібну в кожному будинку річ, – пафосно оголосив батько наречкеного, підійшовши до стола молодят і вручив їм якийсь пакетик. Ольга взяла з рук свекра пакет, краєм ока заглянула в середину і застигла від побаченого
Ольга з Дмитром витратили всі заощадження на весілля, вирішили влаштувати його для найближчого кола людей. Вони запросили тільки родичів і найкращих друзів, попередивши всіх, що …
Тетяна Андріївна з своїм чоловіком Григорієм обідали на кухні. – Таню, ти якась дуже задумана. Тебе щось хвилює? – запитав у дружини чоловік. – Григорію, ти мене вибач, але мені потрібно у село на два дні поїхати! – все таки не витримала і сказала чоловіку Таня. – Навіщо тобі у село? – запитав Григорій. – Бо це буде моя остання поїзда! Остання поїздка, перед тим, як мене не стане, – несподівано сказала жінка. – Таню, що ти таке говориш?! – Григорій здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається
Тетяна Андріївна довго не наважувалася, але все ж таки не витримала: – Григорій, ти мене вибач, але старша наша онука в село їде на два …
Ганна Геннадіївна якраз приготувала вечерю, коли відкрилися вхідні двері. – Сину, ти? Мий руки та йди на кухню, вечеря готова! — гукнула Ганна Геннадіївна, не виходячи до коридору. – Іду, мамо… – долинув із коридору голос сина. Ганна Геннадіївна жили із сином удвох. Гості у їхній квартирі – велика рідкість. Жінка, як завжди, накрила стіл на двох, поставила чайник на плиту. – Максиме, ну ти де? — Ганна Геннадіївна вийшла в коридор і застигла. Син був не один. Мати глянула на несподівану гостю і аж ахнула від побаченого
– Сину, ти? Мий руки та йди на кухню, вечеря готова! — гукнула Ганна Геннадіївна, не виходячи до коридору. – Іду, мамо… – долинув із …
Наталя прокинулася пізно. Сьогодні у неї ювілей, тож жінка вирішила трохи поніжитися в ліжку. Ближче обіду Наталка заварила собі каву, посмажила омлет і почала приймати дзвніки з привітаннями. Першою зателефонувала мама Наталки. – Доню вітаю тебе з ювілеєм! – привітала жінка доньку. – Ну що будете святкувати? – Нам зараз не до святкування, – відповіла донька. – Всі гроші бережемо на весілля сина. Наталка ще трохи порозмовля з матірʼю і закінчила виклик. Раптом пролунав дзвінок у двері. – А це ще хто? – здивувалася жінка і пішла відкривати. Наталка відкрила двері і застигла побачивши на порозі несподівану гостю
Наталя не планувала цього року відзначати День народження, незважаючи на ювілей. Вони з Ігором нещодавно купили квартиру синові, всі гроші та сили йшли на ремонт. …
В Сашка не стало матері. На прощання зібралися родичі, дві її молодші сестри, племінники. – Ну ось, Сашко, все тепер на тобі, – плакалися сестри.- Так шкода сестричку. – Так, дуже шкода, – погодився Сашко. Після того, як провели матір в останню путь, родичі забиралися додому. – Сашко, а де ключ від гаража? – запитала тітка. – У мене, – відповів він. – Дай, мені його, потрібно дещо взяти, – попросила жінка. Сашко дав тітці ключ. Пройшло хвилин з двадцять, а тітка все ще не повернулася. Чоловік вирішив глянути, що там відбувається. Сашко зайшов в гараж і застиг від побаченого
Матері Сашка не стало другого серпня. Поховали її на сільському цвинтарі, поруч із чоловіком та матір’ю. Батька не стало два роки тому. Мати сильно сумувала, …
Поліна їхала з роботи додому, коли пролунав телефонний дзвінок. – Бабусю, привіт! – сказала дівчина, як тільки підняла слухавку. – Привіт, Поліно! Слухай, ти можеш до мене заїхати? – раптом запитала жінка. – Можу! Я якраз додому їду, зійду на зупинку раніше, відвідаю тебе, – погодилася Поліна. – Тоді чекаю, – сказала бабуся і закінчила виклик. За пів години Поліна була вже у бабусі. – Ну, що там в тебе? – з порога запитала внучка. – Поліно, я маю тобі дещо віддати, – несподівано сказала бабуся і вручила внучці якусь коробку. – Що це? – не зрозуміла Поліна, відкрила коробку і ахнула від побаченого
Поліна із Юрою зустрічалися вже два роки. Пропозицію чоловік їй не робив і до себе переїжджати не кликав. Зустрічі у його квартирі, яку купили йому …