Показує: 221 - 230 з 1 494 РЕЗУЛЬТАТІВ
Життєві історії

Христина з мамою, після бабусиних поминок, повернулися додому. – Доню, чай будеш? – запитала у Христина мама. – Не відмовлюся, – сумно відповіла донька. Мама взялася робити чай, а Христина сумно дивилася у вікно. Раптом, пролунав дзвінок у двері. Христина відкрила, і побачила на порозі незнайомого чоловіка. – Доброго дня, я нотаріус! Ваша бабуся мала заповіт, – сказав чоловік. Христина запросила гостя на кухню. Нотаріус розклав на столі папери, потів взяв якись листок і оголосив заповіт бабусі. Родичі вислухали останню волю жінки і заціпеніли від почутого

Життєві історії

Христина з мамою, після бабусиних поминок, повернулися додому. – Доню, чай будеш? – запитала у Христина мама. – Не відмовлюся, – сумно відповіла донька. Мама взялася робити чай, а Христина сумно дивилася у вікно. Раптом, пролунав дзвінок у двері. Христина відкрила, і побачила на порозі незнайомого чоловіка. – Доброго дня, я нотаріус! Ваша бабуся мала заповіт, – сказав чоловік. Христина запросила гостя на кухню. Нотаріус розклав на столі папери, потів взяв якись листок і оголосив заповіт бабусі. Родичі вислухали останню волю жінки і заціпеніли від почутого

Найчастіше в сім’ї більше розпещені молодші діти. До їх народження батьки стають вже спокійнішими, простіше переносять капризи та всякі дрібні неприємності, бо вже проходили це, …

Читати
Життєві історії

Світлана готувала вечерю, коли у двері подзвонили. Жінка відкрила двері і побачила на порозі незнайомого чоловіка. – Вибачте, а Андрій, вдома? – запитав незнайомець. – Андрія, зараз немає, – чесно відповіла Світлана. – А хто його турбує? – Я товариш, Андрія. Маю до нього справу, – пояснив гість. – Я передам йому, що ви заходили, – сказала Світлана. – Дякую, – сказав гість і додав. – Не думав, що в Андрія така гарна теща! – В сенсі, тещо? – усміхнулася Світлана. – Ну ви ж мама Каті? – запитав чоловік. – Так, – відповіла Сівтлана і раптом застигла, від несподіваної здогадки

– Сашко з роботи одружився вдруге, дружині двадцять три, – повідомив дружині Андрій. – Сашку під п’ятдесят, навіщо йому така молода? – здивувалася Світлана. – …

Читати
Життєві історії

Ліза з чоловіком і маленькою донечкою тимчасово жили в свекрухи. Вони робили тим часом у себе ремонт… Якось Ганна Леонідівна зайшла в кімнату, коли Ліза якраз перестала годувати доньку і обережно вкладала її в колиску. – Я поговорити з тобою хотіла, Лізочко! – заявила жінка. – Ну, давайте поговоримо! – усміхнулася дівчина. – Тобі на роботу пора виходити! – раптом сказала свекруха. – Досить уже сидіти на шиї мого сина! А внучечку, ти не переживай, я сама буду виховувати. Я звільнятимуся. Досить уже мені працювати. Ліза оторопіла. Вона не змогла сказати ані слова від такої заяви

Після весілля Ліза з Володимиром оселилися жити у його матері. У чоловіка власного житла не було, а квартиру Лізи вирішили потихеньку відремонтувати, щоб потім не …

Читати
Життєві історії

Ніна Федорівна смажила на кухні картоплю. Раптом, жінка почула що в сусідній кімнаті син та невістка сваряться. – Що у вас тут відбувається? – запитала жінка, зайшовши в кімнату молодих. – Та ось, Катя сукню купила, – з насмішкою сказав Михайло. – І? – не зрозуміла Ніна Федорівна. – В чому проблема? – В чому проблема? Ти зараз сама побачиш в чому проблема, – якось підозріло додав Михайло, підійшов до ліжка, взяв пакет в якому була сукна, і простягнув його матері. – На ось, подивись, що надумала твоя невістка! Ніна Федорівна взяла пакет, заглянула всередину і застигла від побаченого

– Михайле, мені вже набридло на всьому економити, – втомлено сказала Катя своєму чоловікові. – Начебто зарплати у нас непогані, але грошей постійно не вистачає. …

Читати
Життєві історії

Ліза готувала вечерю. Залишилось хвилин десять до приходу чоловіка. Раптом пролунав телефонний дзвінок із незнайомого номера. Ліза взяла слухавку. – Здрастуйте, – привіталися з нею – Ви Ліза? Олег Володимирович… Це ваш батько? Поминки післязавтра, адресу я вам надішлю… – Я знаю адресу, – тільки й сказала Ліза. Розгублена, вона стояла з телефоном в руці. З батьком вона розмовляла три дні тому. Він нічого не сказав про те, що занедужав… Двері відкрилися і зайшов її чоловік Дмитро. – Чого ти стоїш?! – раптом сказав він. – Ти все ще тут? Речі зібрала? – Які речі? – здивувалася Ліза. – Я тобі писав які! – сказав той. Ліза прочитала повідомлення й ахнула

поновлено

Ліза готувала вечерю. Залишилось хвилин десять до приходу чоловіка. Телефонний дзвінок із незнайомого номера пролунав разом із свистком чайника. Ліза не мала звички відповідати на …

Читати
Життєві історії

Ангеліна прийшла в гості до батьків, на чергове сімейне свято. Оксана Юріївна накрила стіл, всі родичі зібралися разом. Наприкінці вечора мати вручила дочкам конверти від бабусі. – Ось, це вам бабуся передала, – сказала Оксана Юріївна до Ангеліни та Віри. Дівчата подякували за подарунки, і одразу вирішили подивитися на “гостинці”. – Мені якраз на телефон не вистачало! – зраділа Віра, коли відкрила конверт і побачила там гроші. – Так, і мені гроші були б зараз доречні, – погодилася Ангеліна, але коли вона відкрила свій конверт то очам не повірила

– Сашко, вчора мама дзвонила. Вона запросила нас на вихідні, щоб відзначити Восьме березня… – Ангеліна нервово поправила волосся, а потім кинула на чоловіка такий …

Читати
Життєві історії

Вероніка поїхала до бабусі в село. Їхала своєю новою машиною! Вона під’їхала до будинку, посигналила. Вийшла її бабуся Марина. – Вероніко, дівчинко моя! – обійняла та внучку. – Бабусю, подивися яка краса! – показала дівчина свою машину. – Бачиш? Мама з татом подарували мені на двадцятиріччя! – Бачу, чого ж не бачу, – чомусь сумно сказала старенька. – Бабусю, а Андрій тут? – запитала Вероніка за свого друга. – Тут, але не ходи до нього, – відповіла баба Марина і важко зітхнула. – Чому?! – здивувалася дівчина. – Ми з ним теж давно не бачилися… Вона помчала до сусідського будинку, де жив Андрій. Вероніка відкрила хвіртку, й остовпіла, не вірячи своїм очам

– Привіт, Андрійку! Ого, яка у тебе класна машина! Нова! – ахнула Катя проходячи повз хату бабусі і дідуся Андрія. – Привіт, Катю. Так, нова, …

Читати
Життєві історії

Вероніка готувала вечерю, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила її найкраща подруга Катя. – Привіт! Рада тебе чути! – сказала Вероніка, піднявши слухавку. – Привіт, подруго! Можеш мене привітати! Я розлучаюся з Віктором, – з іронією сказала Катя. – Як розлучаєтеся? – здивувалася Вероніка. – Та все банально… Він завів собі коханку, – сумно додала Катерина. – Але це все нісенітниця…Ти не уявляєш, що ще викинув Віктор! – В сенсі? – не зрозуміла подруга. – Ой, там така історія, навіть в голові не вкладається, – важко зітхнула Катя, зібралася з духом і все розповіла подрузі. Вероніка вислухала Катерину і…ахнула від почутого

поновлено

– Катю, що ти вирішила? – запитала у подруги Вероніка. – А що тут вирішувати? Вітя вже оголосив, що подасть на розлучення, тож це без …

Читати
Життєві історії

Марійка милувалася собою у дзеркалі. Після салону вона була така прекрасна, що хоч на конкурс краси йди! Вона одягнула темну з блискітками сукню, взула туфлі на підборах і вийшла з квартири. Сьогодні у них з чоловіком була річниця весілля. Він запросив її в ресторан! Марійка вийшла з таксі. Валерій написав у повідомленні, що вже чекає за столиком. Жінка зайшла в ресторан і не одразу знайшла очима чоловіка. Нарешті вона побачила, як Валерій встав зі стільця і ​​махає їй рукою… Марійка пішла до нього. Вона вже підходила до столика, де чекав Валерій, глянула туди, і мало не сіла від побаченого

поновлено

– Ой, заздрю ​​я тобі, Марійко! Такий чоловік у тебе уважний, жодне свято не пропустить, щоб тебе чимось не порадувати, – з усмішкою сказала Антоніна. …

Читати
Життєві історії

Юля виходила заміж. Її мати Віра Антонівна була проти. – Мамо, ти не розумієш! – сказала Юля. – Мій Артем дуже добрий! Ти сама зрозумієш, коли з ним ближче познайомишся. – Добрий? – запитала мати. – Та для кого він добрий, Юлю?! Знаю я цих добрих. Ох буде тобі ще з твоїм Артемом, ох буде… – Мамо, ми ж з Артемом нічого не просимо, – сказала дочка. – Весілля ми самі влаштуємо, тож не хвилюйся. – Самі? – здивувалася Віра Антонівна. – Ну, ну… А Юля чомусь загадково посміхнулася… Весілля справляли у невеликому кафе. І там Віру Антонівну чекав несподіваний сюрприз! Гостей було небагато, і раптом… Віра не повірила своїм очам

Коли дочка так нерозумно завагітніла, Віра Антонівна від досади місця собі не знаходила. Ну, це ж треба було так все встигнути зіпсувати! Тепер доведеться на …

Читати