– Хочете я огорожу пофарбую і наглядатиму? Недорого візьму, зате будете впевнені, що за місцем стежать. Сашко підвів голову і побачив перед собою хлопця, зовсім …
Олена привезла свою доньку Віолетту в село до бабусі й дідуся. Сама ж вона погостювала трохи й поїхала додому… Минув місяць, і Олена приїхала забрати Віолетту. – Привіт, мамо! – кинулась до неї в обійми донька. – Якась ти не така стала, – здивувалася Олена. – Наче не міська… – Мамо, я сама працюю! – раптом сказала дівчина. – Де це ти працюєш? – засміялася мати. – На фермі, – відповіла та. – Гаразд, робітнице моя, збирай речі! Завтра вранці їдемо додому… Віолетта раптом опустила очі. Запала тиша. – Віолетто, що таке? – запитала Олена. – Ти чого замовкла? Жінка не розуміла, що відбувається
– Миколо, Миколо, ходи сюди! – гукнула чоловіка Тетяна. – Чого ти галасуєш? – неквапливо підійшов до неї той. – Внучка дзвонить, а я забула …
Ганна повернулася додому рано, з важкими пакетами у руках. – Ліда Федорівно, я вдома, – гукнула вона з коридору до свекрухи. – Добре. А Олега ще нема? – відгукнулася з кімнати жінка. – Він сказав, що затримається, – пояснила невістка. Ганна швидко переодягнулася, розпакувала пакети і взялася за приготування вечері. Жінка чистила картоплю на кухні, як раптом почула, що свекруха у своїй кімнаті з кимось розмовляє по телефону. Ганна прислухалася до розмови і застигла від почутого
З самого ранку Ганна переживала – сьогодні їй треба було познайомитися з матір’ю свого нареченого – Лідією Федорівною. Взагалі-то Ганна вже була одружена, але в …
В Андрія був день народження. Його наречена Зоряна з його матір’ю накрили стіл. Приїхали друзі батьків Андрія зі своєю дочкою Катею. Катя одразу кинулася до Андрія в обійми. – Привіт, Андрійку! – вигукнула вона. – Бажаю тобі щастя, удачі, ну і палкого кохання. Взявши Андрія за руку, вона посадила його поруч із собою за стіл. Всі розсілися, а Зоряна стояла й не знала куди їй подітися. Довелося прилаштуватися на куті столу… Коли гості вже збиралися йти, Зоряна раптом почула, що Катя щось шепоче Андрію. Дівчина прислухалася, й очі вирячила від почутого
Всім відомо, що у житті трапляються різні неприємності. Одні ці неприємності переживають і далі живуть, інші опускають руки, і пливуть за течією. Ганна із Зоряною …
Маргарита Сергіївна стояла перед дзеркалом у коридорі і фарбувала губи. Раптом хтось подзвонив у двері. Жінка швидко підвела останні штрихи, відклала губну помаду і поспішила відкрити двері. На порозі стояла її донька Катя. – Мамо, у мене радісна новина! –одразу почала дівчина. – У нас з моїм Артемом буде малюк. Ти скоро станеш справжньою бабусею, мамо! Маргарита Сергіївна здивовано підняла брови і уважно подивилася на дочку. – Бабусею?! – запитала вона. – Та як ви могли так вчинити? Катя оторопіла від несподіванки. Вона дивилася на матір, не розуміючи, що відбувається
Маргарита Сергіївна стояла перед дзеркалом у коридорі і фарбувала губи. Раптом хтось подзвонив у двері. Жінка швидко підвела останні штрихи, відклала помаду і пішла відкривати. …
Вікторія вперше приїхала в гості до свого коханого Андрія. Але на зупинці її чомусь ніхто не зустрів. Вікторія зустріла місцевого мешканця Петра. – Ходімо, я вам покажу, де хата покійної бабусі Андрія, – сказав він. Вони дійшли до потрібного будинку, зайшли на подвірʼя. Двері були замкнені на замок. До них через паркан зазирнула сусідка Зіна. – Петре, ти випадково не Андрія шукаєш? – запитала вона. – Ну так, його, – озвався Петро. – А ти не шукай його! – раптом сказала Зіна. – А що ж таке сталося?! – запитав Петро. Вони з Вікторією не розуміли, що відбувається
Субота. Літній серпневий день, вже вечоріло. На невеликій станції в лісі зупинилася електричка. З другого вагону вийшла симпатична жінка років сорока із рюкзаком за спиною …
Віра готувала обід, коли в двері подзвонили. Віра подивилася на годинник і здивувалася. – Сини ще у школі. В чоловіка свої ключі, – думала вона. Віра відклала ложку, якою помішувала суп і пішла надвір подивитися хто ж там прийшов. Біля хвіртки стояла жінка в дорогому одязі. – Доброго дня, – сказала Віра. – Віра, доню, ти мене не впізнала? – ніжним голосом заговорила жінка. -Ви хто? – запитала господиня. – Ну що ти Віра? Я твоя мати, – усміхнулася гостя. – Жінко, ви помиляєтеся! Я вже поховала свою маму, – Віра здивовано дивилася на незнайомку, не розуміючи, що відбувається
У будинку задзвонив дзвінок. Віра подивилася на годинник і здивувалася. Сини ще мають бути у школі, тим більше вони дзвонять, коли сідають у шкільний автобус. …
Олена Сергіївна поверталася додому з роботи. По дорозі жінка заскочила в магазин, і накупила два важких пакети продуктів на вечерю. За півгодини Олена зайшла в свій під’їзд, зупинилася біля поштової скриньки перевірити пошту. Раптом, поміж купи квитанцій та рекламних брошур, жінка помітила який конверт. – Дивно, що це може бути? – подумала вона. Олена швидко відкрила конверт, і побачила у ньому декілька фотографій. Вона переглянула фото і застигла від побаченого
Від Олени Сергіївни пішов чоловік. Не по-доброму пішов, тож їй було дуже прикро. Хоча на щось подібне вона вже давно чекала. Олена вийшла заміж у …
У Василя мав бути день народження. Були запрошені гості. – Господи, що ж робити? – подумала його дружина Софія. – У нас після переїзду тут нічого немає ще! Навіть посуду хорошого. Довелося позичати посуд у подруги Наталі… На день народження до зятя приїхала й мати Софії – Ганна Іванівна. – Гуляйте, молоді, а мені в ніч на роботу, – сказала вона. – Я довго не затримаюся. Ось тільки подаруночок привезла… Васильку, ти не будеш проти, якщо я тобі подарую ось таке? Жінка поставила перед зятем якусь велику коробку. Софія придивилася до неї і застигла від несподіванки
– Ось! – сказав Василь. – Це тобі подарунок до день народження. Я хотів тобі завтра подарувати, але де ж я таку коробку сховаю у …
Раїса поховала чоловіка Романа десять років тому… Її доньки вже дорослі були. Леся і Ніна жили своїми сім’ями, але матір не залишали, підтримували. Перші роки важко було, адже жила Раїса зі своїм Романом добре. Він її любив, слово поганого за життя не сказав… А тут покликала її подруга в гості. Там Рая й зустріла Степана. Сама не помітила, що закохалася, як дівчисько! Спочатку соромно було, від дочок приховувала зустрічі. Але Степан наполегливий був. Вирішили вони жити разом. Прийшла Раїса розповісти про своє щастя донькам, як тут почалося несподіване
Раїса поховала чоловіка десять років тому, залишившись вдовою у сорок п’ять років. Доньки вже дорослі були, жили своїми сім’ями, але матір не залишали, підтримували. Перші …