Життєві історії

Показує: 271 - 280 з 1 186 РЕЗУЛЬТАТІВ
Життєві історії

Ірина пішла додому раніше. Вона піднімалася сходами з пакетами продуктів у руках. Робота закінчилася рано, і вона вирішила порадувати свого коханого Сергійка його улюбленими котлетками. На четвертому поверсі з квартири навпроти випурхнула Світлана – висока блондинка у літньому сарафані. Ірина відзначила новий манікюр сусідки – під колір босоніжок. – Ой, Іринко! – Світлана розпливлася в посмішці, притримуючи двері. – А я якраз від вас! Пакет із продуктами раптом став важким, як гиря. – Від нас? – побіліла Ірина. – Ага! – Світлана зашепотіла. – Ваш Сергійко такий дбайливий! Я йому сказала: «Це залишиться між нами». А він так мило зніяковів! Ірина застигла на місці від почутого

Життєві історії

Ірина пішла додому раніше. Вона піднімалася сходами з пакетами продуктів у руках. Робота закінчилася рано, і вона вирішила порадувати свого коханого Сергійка його улюбленими котлетками. На четвертому поверсі з квартири навпроти випурхнула Світлана – висока блондинка у літньому сарафані. Ірина відзначила новий манікюр сусідки – під колір босоніжок. – Ой, Іринко! – Світлана розпливлася в посмішці, притримуючи двері. – А я якраз від вас! Пакет із продуктами раптом став важким, як гиря. – Від нас? – побіліла Ірина. – Ага! – Світлана зашепотіла. – Ваш Сергійко такий дбайливий! Я йому сказала: «Це залишиться між нами». А він так мило зніяковів! Ірина застигла на місці від почутого

Весняне сонце сяяло у вікнах під’їзду. Ірина піднімалася сходами, перехоплюючи зручніше пакети з продуктами. Нарада закінчилася раніше, і вона вирішила порадувати свого Сергійка його улюбленими …

Читати
Життєві історії

– Ну, Оленко, ось тут я і працюю, – сказав Володимир, привівши свою кохану в готель. – Нічого, собі! – усміхнулася Олена. – Ти присядь, замов собі каву, а я поки вирішу деякі питання, – додав чоловік. Олена сіла за столик, а Володимир пішов на рецепцію. – Можна вас! – гукнула Олена офіціантку. – Я вас слухаю? – до Олени підійшла жінка. – Можна, мені каву, – попросила Олена. – А ви нова дівчина Володимира? – раптом поцікавилася вона. – Так, – усміхнулася Олена. – Покиньте його поки ще не пізно, – тихо прошепотіла жінка. – Як покинути? Чому? – Олена здивовано дивилася на цю жінку, не розуміючи, що відбувається

– А ви відпочивати? Чи працювати? — дама в широкому капелюсі поблажливо подивилася на Олену. Та стояла з великою валізою, чекаючи на Володимира, свого приятеля, …

Читати
Життєві історії

Володимир прийшов додому і одразу поспішив на кухню. – Бабусю, а є щось їсти? – запитав він. – Почекай трохи! – відповіла та. – Зараз твій батько з жінкою прийде… – З якою ще жінкою? – здивувався онук. – Батько твій не старий ще, – сказала бабуся. – Чоловік не може все життя один бути. – А-а-а… – здогадався Володимир. – Це, що в мене ще одна мама з’явиться? Мені однієї вистачило. Вже й не пам’ятаю, як вона виглядає. – Володю, просто поводься добре, – сказала жінка. – Гаразд, бабусю, я зрозумів, – кивнув той… Через пів години в квартиру зайшов батько Володимира з подругою. Гостя глянула на матір Валерія і оторопіла від несподіванки

Валерій повільно їхав своєю машиною, поглядаючи на магазини і згадував сьогоднішній день на роботі. Його викликав начальник… – Здрастуйте, Миколо Васильовичу! – Привіт, Валерію! Заходь, …

Читати
Життєві історії

Люда повернулася з роботи у дивному настрої. Вона поставила грітися чайник, переодяглася, і дістала покупки. Жінка відкрила шафу для одягу, щоб покласти туди нові футболки, і посміхнулася. У шафі висів новий спортивний костюм, чоловічий джемпер, а ось тепер ще й футболки додалися… Несподівано у двері подзвонили. – Напевно Оля, сусідка з першого поверху, – подумала Люда. До Люди мало хто ще заходив, а Ольга побалакати любила. Або коли бувало з чоловіком посвариться – приходила поплакатися. Люда відкрила двері. Точно – Ольга! – Людо, виручай! – одразу вигукнула сусідка. – Що таке? – Люда застигла, не розуміючи, що відбувається

поновлено

– Людо, ти своєму футболку брати будеш? Ти що, бери, реально гарні знижки. Бавовна сто відсотків, а якість відмінна, я своєму дві взяла! Давай разом …

Читати
Життєві історії

Михайло тільки-но повернувся з роботи, як у двері подзвонили. – Ви хто? – запитав Михайло, відкривши двері. – Ми нічого не купуємо, можете одразу йти. На порозі стояв незнайомий чоловік. – Дочку мою поклич, – прохрипів незнайомець. – Христину! – Ви помилилися дверима, – спробував виставити чоловіка Михайло. – Моя дружина – сирота, у неї немає батьків. – То вона тобі нічого не розповідала! – єхидно сказав гість. – Є в неї батько! Рідний! – Для чого, тоді Христина мене обманювала? – Михайло здивовано дивився на гостя, не розуміючи, що відбувається

– Ви хто? – сердито запитав Михайло, відчиняючи двері. – Ми нічого не купуємо, можете одразу йти. – Дочку мою поклич, – прохрипів чоловік дуже …

Читати
Життєві історії

Тетяна одягла свою найкращу сукню, нанесла легкий макіяж, і вийшла з квартири. Через півгодини, вона була біля будівлі компанії, куди її запросили на співбесіду. – Все пройде добре! – заспокоїла себе жінка і зайшла в будівлю. Її провели до кабінету директора. – Олександр Ігорович вас чекає. Можете заходити, – сказала привітна секретарка і вказала рукою на двері. Таня ще хвилину постояла перед дверима кабінету, зібралася з думками, і потягнула ручку дверей на себе. Тетяна зайшла в кабінет директора, і очам своїм не повірила. Ось чого-чого, а такого жінка, аж ніяк не очікувала побачити

поновлено

– Дарино, Дарино, прикинь, що мені Сашко щойно сказав? Він сказав, що я йому подобаюсь і покликав у кіно! Та він себе бачив? Чомусь ці …

Читати
Життєві історії

Зіна посварилася з чоловіком. Василь образився і десь пішов у мороз. Вже почало темніти, а його все нема! Зіна почала переживати. Вона вже збиралася йти шукати чоловіка. Жінка одягла куртку, як раптом почула квапливі кроки і знайомий скрип хвіртки! Зіна вискочила в сіни, і тут зайшов Василь. – Ну і де тебе, старого, носило? – запитала вона. – А тебе куди, стару, оце понесло? – відповів той. – У клуб на танці зібралася, раптом ти там? – не розгубилася жінка. Вони разом зайшли до хати. І тут Зіна помітила в руках у Василя вузлик. – А це що таке? – підозріло запитала вона, не розуміючи, що відбувається

Василь крокував по снігу і голосив, що намело, що змерз, і старий кожушок не гріє, у чоботи сніг потрапив! Понесло його до сусіднього села, не …

Читати
Життєві історії

Катя сиділа у своєму кабінеті і перебирала документи. Раптом до неї в кабінет забігла її подруга Алла. Вона щільно закрила двері і сіла навпроти Каті. – Катю, ти не повіриш що я дізналася, – прошепотіла Алла. – Заінтригувала, – усміхнулася Катерина. – Це стосується твого Анатолія, – несподівано додала подруга. – В сенсі? – не зрозуміла Катя. – Я дізналася його таємницю, – додала Алла. – Яку ще таємницю? Ти про що? – запитала Катерина. Алла покрутила головою на всі боки, потім різко встала, підійшла до подруги і щось прошепотіла їй на вушко. Катерина вислухала її і застигла від почутого

поновлено

– Катю, у тебе помада розмазалася, – прошепотіла Алла, пробігаючи повз з горою документів. Катерина машинально потяглася до дзеркальця, хоч точно пам’ятала – зранку навіть …

Читати
Життєві історії

Світлана вже збиралася лягати спати, коли у двері подзвонили. – А це ще кого принесло? – здивувалася вона, глянувши на годинник. Жінка накинула халат, вийшла в коридор, відкрила двері і побачила свою подругу Ірину. – Ірино? Що сталося? Ти чому так пізно? – схвильовано запитала Світлана. Ірина мовчки зайшла в коридор. – І як це розуміти? Як ти могла зі мною так вчинити? – процідила крізь зуби вона. – В сенсі? – усміхнулася Світлана. – Ти мені життя зруйнувала! – несподівано вигукнула Ірина. – Іра, та що сталося? Я тебе не розумію? – Світлана здивовано дивилася на подругу, не розуміючи, що відбувається

поновлено

Світлана дотяглася до телефону, і тут же важко зітхнула, побачивши, хто дзвонить. Ірина, подруга. Ну як подруга? Світлана ж для неї подружкою якраз і була. …

Читати
Життєві історії

Наталія Григорівна з самого ранку покликала сина для серйозної розмови. Вона запланувала познайомити Миколу з дочкою своєї знайомої Ганни. Сім’я в дівчини була забезпечена і порядна. Порадившись із чоловіком, Наталія Григорівна вирішила, що Миколу настав час одружити. І дочка знайомих для цього підходила ідеально… – Мамо, я одружуюся! – радісно заявив Микола, забігаючи в батьківський дім. – З ким, Микольцю? – ахнула Наталія Григорівна. – З цією?! Тільки не це! Прошу тебе, пожалій свою матір! – Так, годі, мамо! – сказав Микола. – Не реагуй ти так. Все одно це колись сталося б… Наталія Григорівна просто не вірила своїм вухам

– Мамо, я одружуюся! – радісно оголосив молодший син, забігаючи в батьківський дім, куди він приїжджав усе рідше. – З ким, Микольцю? З цією? Тільки …

Читати