Показує: 351 - 360 з 1 186 РЕЗУЛЬТАТІВ
Життєві історії

Тітка Зіна дістала святкову сукню. Її сусід, дід Ігор, одягнув найкращий кожух. Він підішов до сусідської хвіртки і постукав до Зіни. – Ну що, сусідко, підемо гуляти?! – запитав він. – Стривай трохи, – відповіла Зіна. – Ти йди поки сам. Ось моїх закруток до столу візьми дві банки. Ігор забрав банки і пішов у місцеве кафе… Тітка Зіна востаннє подивилася в дзеркало і зібралася було йти, як раптом почула звук двигуна. – Миколка приїхав, внучик! – вигукнула вона і вибігла на ґанок. Біля воріт зупинилася машина. З неї вийшла молода жінка. – Це хто ще така? – прошепотіла Зіна. Вона придивилася уважніше і ахнула від несподіванки

Життєві історії

Тітка Зіна дістала святкову сукню. Її сусід, дід Ігор, одягнув найкращий кожух. Він підішов до сусідської хвіртки і постукав до Зіни. – Ну що, сусідко, підемо гуляти?! – запитав він. – Стривай трохи, – відповіла Зіна. – Ти йди поки сам. Ось моїх закруток до столу візьми дві банки. Ігор забрав банки і пішов у місцеве кафе… Тітка Зіна востаннє подивилася в дзеркало і зібралася було йти, як раптом почула звук двигуна. – Миколка приїхав, внучик! – вигукнула вона і вибігла на ґанок. Біля воріт зупинилася машина. З неї вийшла молода жінка. – Це хто ще така? – прошепотіла Зіна. Вона придивилася уважніше і ахнула від несподіванки

Розставання з чоловіком було не таким вже й важким. Напевно тому, що вони про все заздалегідь домовилися. Відзначать разом Різдво, зустрінуть Новий рік та й …

Життєві історії

Наталя намагалася закріпити неслухняне стебло орхідеї у весільному букеті. Раптом пролунав сигнал телефону, прийшло смс-повідомлення. – Андрію, глянь, що там! – гукнула вона до сина, який влаштувався з підручником за прилавком. Школяр відклав підручник, потягнувся до сумочки матері, дістав телефон. – Мамо, це батьківський чат! – дзвінко озвався він. – І що там цього разу пишуть? – усміхнулася Наталка. – Тобі краще самій це побачити, – відповів син. Наталя зітхнула. Відклала букет в сторону, взяла телефон з рук сина. Наталка прочитала повідомлення в батьківському чаті і ахнула від прочитаного

Мелодія на телефоні заграла якраз у той момент, коли Наталя намагалася закріпити неслухняне стебло орхідеї. Вона з розпачем скривилася – за годину до закриття магазину …

Життєві історії

Ольга Петрівна гарно вдягнулася і вийшла на вулицю. Вона йшла до своїх квартирантів, забрати квартплату. Жінка дійшла до будинку і, їдучи на п’ятий поверх, думала, чим смачненьким себе порадує, коли отримає гроші. Ольга Петрівна дуже любила червону рибку, морепродукти і могла собі це дозволити. А чому ні?! Вона вже в тому віці, коли невідомо, скільки залишилося і заощаджувати їй нічого… Ольга Петрівна натиснула кнопку дзвінка. У неї був свій ключ від квартири, але навіщо нахабніти, коли квартиранти хороші? На цей раз чекати довелося чомусь довше, аніж зазвичай… Нарешті двері відкрилися і Ольга Петрівна ахнула від несподіванки

Раннім зимовим вечором по тротуару спального району міста йшла висока жінка. Надворі ще було світло і вечір радував погодою. Був дуже легкий морозець, а весь …

Життєві історії

Тетяна цілий день крутилася на кухні. Аякже ж? Сьогодні у них з чоловіком річниця весілля. Ближче вечора Таня накрила святковий стіл, привела себе в порядок і стала чекати на Андрія. Відкрилися вхідні двері, жінка поспішила в коридор. – А ти куди так вирядилася? – запитав Андрій. “Все-таки чоловік забув” – подумала жінка. – Андрію, у нас річниця сьогодні. Двадцять років одруження, – тихо промовила Тетяна. – Річниця? Не хотілося тобі повідомляти це у річницю, але доведеться, – пробурмотів Андрій. – Таня, я йду від тебе! – Що? Як йдеш? Чому? – Тетяна здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

Тетяна готувалася до їхньої річниці з чоловіком. Вона купила нову сукню та планувала влаштувати романтичний вечір. Молодша дочка, Настя, відпросилася піти до подруги з ночівлею, …

Життєві історії

Ганна прокинулась рано. Раптом у двері подзвонили. На порозі стояв її недавній знайомий Євген. Він привітався і простягнув пакет із замовленням, яке мав привезти. – Ой, ви так рано! – ахнула Ганна. – А чому не подзвонили? Вона стояла в халатику і довге, ще не розчесане волосся, спадало на плечі. – Поспішав! – сказав той. – Одужуйте швидше! Так, мало не забув… Там моя мама переживає за ваше здоров’я, і ​​готує свій фірмовий морс. Тож ввечері ще зайду… Через два дні Ганна вирішила занести мамі Євгена банку з-під морсу. Раптом здалеку вона побачила Євгена. Ганна глянула з ким він і стала, як вкопана від побаченого

Ганна вийшла з поліклініки й повільно пішла до зупинки. Останній тиждень лютого, ніби передчуваючи близькість весни, дав відлигу. Було слизько, сиро, і невеликий сніжок одразу …

Життєві історії

Віка та Віктор зупинилися біля довгого дев’ятиповерхового будинку. – Нам ось у цей під’їзд, – сказав Віктор, підтримуючи дівчину під руку. – Хвилюєшся? – А повинна? – усміхнулася Віка. – Ну, зазвичай дівчата хвилюються, перед знайомством з майбутньою свекрухою, – сказав чоловік. – Скажи чесно, Вітя мене чекає там щось погане? – насторожилися наречена. – Не хвилюйся, все пройде чудово, – усміхнувся хлопець. Молоді зайшли у підʼїзд, ліфт швидко підняв їх на сьомий поверх. Віктор відчинив двері, запросив дівчину в квартиру. Віка нерішуче зайшла в коридор. Але дівчина навіть уявити не могла, яке випробування чекало на неї попереду

Біля довгого дев’ятиповерхового будинку зупинилося таксі. З машини вискочив високий хлопець і допоміг вийти своїй супутниці. – Нам ось у цей під’їзд, – сказав він, …