Показує: 31 - 40 з 742 РЕЗУЛЬТАТІВ
Життєві історії

Оксана зранку сіла в свою машину і відвезла свекруху в лікарню на процедури. Забрати вона її мала до обіду. Олені Віталіївні зробили процедури. Вона відпочила в палаті і по обіді вийшла з лікарні. Жінка трохи постояла, але невістки ніде не було! Олена Віталіївна вийшла за територію лікарні і сіла на лавку біля входу. Люди приїжджали і виїжджали. Але даремно Олена Віталіївна виглядала знайому фіолетову машину! Зрештою вона заплакала… Раптом біля неї зупинилася якась машина. До Олени Віталіївни підійшла молода елегантна жінка. – Впізнаєте мене? – запитала вона. Олена Віталіївна дивилася на цю жінку й не розуміла, що відбувається

Життєві історії

Оксана зранку сіла в свою машину і відвезла свекруху в лікарню на процедури. Забрати вона її мала до обіду. Олені Віталіївні зробили процедури. Вона відпочила в палаті і по обіді вийшла з лікарні. Жінка трохи постояла, але невістки ніде не було! Олена Віталіївна вийшла за територію лікарні і сіла на лавку біля входу. Люди приїжджали і виїжджали. Але даремно Олена Віталіївна виглядала знайому фіолетову машину! Зрештою вона заплакала… Раптом біля неї зупинилася якась машина. До Олени Віталіївни підійшла молода елегантна жінка. – Впізнаєте мене? – запитала вона. Олена Віталіївна дивилася на цю жінку й не розуміла, що відбувається

Денис навчався вже на останньому курсі, але досі серйозно не зустрічався з жодною дівчиною. Хоча дівчаткам він подобався – симпатичний, привітний, спілкуватися з ним було …

Життєві історії

Микола приїхав у гості до батьків. Вони якраз пообідали. – О, Микола! А що ж ти один?! – здивувалися вони. – Де ж твоя кохана Катя? – Вдома залишилася, – похмуро відповів той. – Їсти будеш? – запитала Марина Андріївна. – Є суп із фрикадельками й пиріжки. Микола їв мовчки. Мати відчувала, що щось не так. – З Катею посварилися? – запитала вона. – Посварилися, – сказав Микола. – Вона не хоче святкувати мій день народження, бо вагітна вже два місяці і їй, бачте, важко. – Два місяці, кажеш? – запитав батько. – Значить тобі тільки сім місяців лишилося. – До чого лишилося? – здивовано запитав Микола. Він не розумів про що це таке батько говорить

Знайомитись зі своєю майбутньою свекрухою Катя дуже переживала. Вона наслухалася розповідей заміжніх подружок і заздалегідь уявляла Марину Андріївну манірною жінкою, яка під час першої ж …

Життєві історії

Зінаїда Миколаївна сиділа в кріслі та вʼязала шарф. Пролунав телефонний дзвінок. Жінка глянула на екран і побачила, що дзвонить її син. Зінаїда одразу взяла слухавку. – Олексію, привіт! Як я рада тебе чути! – вигукнула вона. – Привіт, мамо, – в голосі Олексія чулися нотки хвилювання. – Сину, щось сталося? – захвилювалася Зінаїда. – Сталося…у мене для тебе новина, – сказав Олексій і зупинився, наче збираючись з думками. – Яка ще новина? Таки щось сталося? – ще більше захвилювалася жінка. – Мамо, тільки вислухай мене спокійно, – Олексій важко зітхнув і все розповів матері. Зінаїда Миколаївна вислухала його і ахнула від почутого

Зінаїда Миколаївна завжди була жінкою суворою, стриманою та неймовірно гордою. Незабаром мав приїхати син Олексій із дружиною Ольгою. Ох … Зінаїда Миколаївна, незважаючи на любов …

Життєві історії

Марина з Володимиром жили в квартирі з двома синами і їхніми дівчатами. – Володю, я вже не витримую! – якось сказала Марина. – Увечері ні відпочинку, ні тиші! Готувати починаю, вже мчить старша невістка – занадто жирне, мовляв, готую. Беруся за інші страви – мчить молодша. Я втомилася їм догоджати… Чоловік кивнув. Вони помовчали. – Як далі жити? – запитала Марина. – За двері ж не виставиш їх. Це ж дівчата наших синів! – Треба було одразу обговорювати умови проживання, – сказав Володимир. – Дали слабину ми… Майже годину вони просиділи, вигадуючи, як вийти з цієї ситуації. І тут зʼявилося геніальне рішення

– І тортик! Тортик купіть! – галасувала одна невістка, намагаючись перекричати увімкнений в іншій кімнаті телевізор. – Ніяких тортів! І так усі розповніли! Фруктів! Більше …

Життєві історії

– Бабусю, ти знову це старе барахло дістала? – запитала Катя. Дівчина скривилася, дивлячись як її бабуся дбайливо розгортає старий, потертий вовняний шарф. – Викинути вже давно його пора! – Не можна, внучечко, – старенька провела долонею по вицвілій речі. – У ньому все моє життя. – У старому шарфі?! – Катя пирхнула, але сіла поряд. – Ото вже вигадаєш… Ну і що ж цікаво в ньому такого?! Ганна Петрівна посміхнулася. – Цьому шарфу, рахуй, уже шістдесят років, – сказала вона. – Я тоді тільки в місто приїхала була… Старенька замовкла, наче збираючись з думками й почала свою розповідь. Катя вислухала її й аж заплакала від почутого

– Бабусю, ти знову це старе барахло дістала? – Катя скривилася, дивлячись як її бабуся дбайливо розгортає старий, потертий вовняний шарф. – Викинути вже давно …