Денис навчався вже на останньому курсі, але досі серйозно не зустрічався з жодною дівчиною. Хоча дівчаткам він подобався – симпатичний, привітний, спілкуватися з ним було …
Життєві історії
Ніна Петрівна прогулювалася містом, як раптом в самому центрі побачила свого сина. Михайло останнім часом став дивно поводитися, не ночує вдома, на запитання відмовчується. Ніна Петрівна мало не впоперек дороги встала. – Досить, синку, закінчився мій терпець. Вдома майже не живеш! Хто вона така? Пішли до неї, познайомиш! – заявила вона сину. – Мамо, може, не треба? – промимрив Михайло. – Ні, не вмовляй! Все вирішено! Пішли! – не відступала жінка. Ну, син і повів. Пройшли пару кварталів, повернули за ріг крайнього будинку і…Ніна Петрівна застигла від побаченого
Якби поява онуків залежала від Ніни Петрівни, вона вже давно все організувала. Але син єдиний засидівся в холостяках, та й дуже грамотна нині молодь пішла. …
Віктор повернувся додому з роботи. Чоловік припаркував свою машину біля будинку, зайшов в підʼїзд, піднявся до своєї квартири. Віктор відкрив квартиру своїм ключем, тихо зайшов в коридор. – Кохана, я вдома! – гукнув він до дружини. Але відповіді не було. Чоловік почав роззуватися, як раптом почув дивні звуки, що долинали з однієї з кімнат. – Невже вона посміла це знову зробити? – обурився чоловік. Віктор швидко пройшов коридором, зайшов у кімнату з якої долинали звуки і заціпенів від побаченого
Віктор зайшов у квартиру і одразу почув, як плаче його піврічний син Андрійко. У квартирі було темно і тихо, де його дружина Аліса чоловік не …
Микола приїхав у гості до батьків. Вони якраз пообідали. – О, Микола! А що ж ти один?! – здивувалися вони. – Де ж твоя кохана Катя? – Вдома залишилася, – похмуро відповів той. – Їсти будеш? – запитала Марина Андріївна. – Є суп із фрикадельками й пиріжки. Микола їв мовчки. Мати відчувала, що щось не так. – З Катею посварилися? – запитала вона. – Посварилися, – сказав Микола. – Вона не хоче святкувати мій день народження, бо вагітна вже два місяці і їй, бачте, важко. – Два місяці, кажеш? – запитав батько. – Значить тобі тільки сім місяців лишилося. – До чого лишилося? – здивовано запитав Микола. Він не розумів про що це таке батько говорить
Знайомитись зі своєю майбутньою свекрухою Катя дуже переживала. Вона наслухалася розповідей заміжніх подружок і заздалегідь уявляла Марину Андріївну манірною жінкою, яка під час першої ж …
Зінаїда Миколаївна сиділа в кріслі та вʼязала шарф. Пролунав телефонний дзвінок. Жінка глянула на екран і побачила, що дзвонить її син. Зінаїда одразу взяла слухавку. – Олексію, привіт! Як я рада тебе чути! – вигукнула вона. – Привіт, мамо, – в голосі Олексія чулися нотки хвилювання. – Сину, щось сталося? – захвилювалася Зінаїда. – Сталося…у мене для тебе новина, – сказав Олексій і зупинився, наче збираючись з думками. – Яка ще новина? Таки щось сталося? – ще більше захвилювалася жінка. – Мамо, тільки вислухай мене спокійно, – Олексій важко зітхнув і все розповів матері. Зінаїда Миколаївна вислухала його і ахнула від почутого
Зінаїда Миколаївна завжди була жінкою суворою, стриманою та неймовірно гордою. Незабаром мав приїхати син Олексій із дружиною Ольгою. Ох … Зінаїда Миколаївна, незважаючи на любов …
Денис та Дарина одружувалися. Весілля було в самому розпалі. Гості зібралися в ошатній залі, а щасливі молодята сиділи за святковим столом. – Я відійду, припудрю носик, – сказала Дарина на вушко своєму вже чоловіку. – Добре, – усміхнувся Денис. Дарина зайшла у дамську кімнату і усамітнилися в одній з кабінок. Раптом з іншого боку дверей, вона почула голоси своїх подруг. І розмовляли вони про неї! Дарина прислухалася до розмови подруг і ахнула від почутого. Ось чого-чого, а такого наречена, аж ніяк не очікувала почути
На весіллі час від часу чулися першіптування. І погляди гостей, спрямовані на нареченого та нареченого, були не захопленими, а, швидше, насмішкуватими. – І що вона …
Марина з Володимиром жили в квартирі з двома синами і їхніми дівчатами. – Володю, я вже не витримую! – якось сказала Марина. – Увечері ні відпочинку, ні тиші! Готувати починаю, вже мчить старша невістка – занадто жирне, мовляв, готую. Беруся за інші страви – мчить молодша. Я втомилася їм догоджати… Чоловік кивнув. Вони помовчали. – Як далі жити? – запитала Марина. – За двері ж не виставиш їх. Це ж дівчата наших синів! – Треба було одразу обговорювати умови проживання, – сказав Володимир. – Дали слабину ми… Майже годину вони просиділи, вигадуючи, як вийти з цієї ситуації. І тут зʼявилося геніальне рішення
– І тортик! Тортик купіть! – галасувала одна невістка, намагаючись перекричати увімкнений в іншій кімнаті телевізор. – Ніяких тортів! І так усі розповніли! Фруктів! Більше …
Діана чистила картоплю, коли додому повернувся чоловік. Максим зайшов на кухню, сів за стіл. – Нам треба поговорити, – сказав чоловік не дивлячись в очі дружині. – Про що? – усміхнулася Діана. – Я йду від тебе! Я покохав іншу жінку, у нас буде дитина! – раптом сказав чоловік. – Якщо ти вже все вирішив, то я тебе не зупинятиму, – спокійно відреагувала дружина. – Гаразд, отже, зараз з тобою обговоримо другу частину історії, – якось підозріло додав Максим. – Другу частину? Ще є щось? – не розуміла Діана. Але жінка навіть уявити не могла, який ще «сюрприз» підготував їй чоловік
Кілька днів тому чоловік здивував Діану бажанням розлучитися, тепер підкинув новий сюрприз, від якого вона намагалася оговтатися. – Ми двадцять років прожили у шлюбі, і …
Віра накришила салатів, запекла рум’яні курячі стегенця з картоплею, наробила бутерброді. Сьогодні до них приїде сестра чоловіка Галина зі своєю сімʼєю. Коли Андрій та гості, яких він зустрів, піднялися до квартири, у Віри все було готове. Жінка вийшла в коридор, зустріла родичів чоловіка. – Ну що, з дороги зголодніли? – усміхнулася господиня. – Ходімо за стіл! Зовиця увійшла на кухню і ахнула від побаченого. – Боже! Це як треба не любити рідню, щоб так вчинити! – вигукнула Галина. – Галю, а що не так? – Віра з чоловіком здивовано дивилися на родичку, не розуміючи, що відбувається
Віра відпросилася з роботи раніше. Начальниця невдоволено скривилася – коли це припиниться, працювати взагалі ніхто не хоче. Так і сказала. – У тебе, Мельник, що …
– Бабусю, ти знову це старе барахло дістала? – запитала Катя. Дівчина скривилася, дивлячись як її бабуся дбайливо розгортає старий, потертий вовняний шарф. – Викинути вже давно його пора! – Не можна, внучечко, – старенька провела долонею по вицвілій речі. – У ньому все моє життя. – У старому шарфі?! – Катя пирхнула, але сіла поряд. – Ото вже вигадаєш… Ну і що ж цікаво в ньому такого?! Ганна Петрівна посміхнулася. – Цьому шарфу, рахуй, уже шістдесят років, – сказала вона. – Я тоді тільки в місто приїхала була… Старенька замовкла, наче збираючись з думками й почала свою розповідь. Катя вислухала її й аж заплакала від почутого
– Бабусю, ти знову це старе барахло дістала? – Катя скривилася, дивлячись як її бабуся дбайливо розгортає старий, потертий вовняний шарф. – Викинути вже давно …