Життєві історії

Показує: 391 - 400 з 731 РЕЗУЛЬТАТІВ
Життєві історії

Василь прийшов додому пізно. Він відкрив двері своїм ключем й увімкнув світло у коридорі. – Юлю, Вірочко, я вже вдома! – гукнув він дружину і доньку. – Я тут зайшов по дорозі в магазин, купив продуктів, смачненького… – Василю, нам треба поговорити, – раптом зупинила його Юля, яка вийшла з кімнати. – Ходімо на кухню, Вірочка спить… Василь здивовано пішов за дружиною. – Ну, говори, що сталося? – сказав він Юлі. – Сталося дещо незвичайне, – якось дивно промовила дружина. – Ось дививсь сам… Юля простягнула чоловікові якийсь аркуш паперу. Василь швидко прочитав, що там написано і оторопів від несподіванки

поновлено
Життєві історії

Василь прийшов додому пізно. Він відкрив двері своїм ключем й увімкнув світло у коридорі. – Юлю, Вірочко, я вже вдома! – гукнув він дружину і доньку. – Я тут зайшов по дорозі в магазин, купив продуктів, смачненького… – Василю, нам треба поговорити, – раптом зупинила його Юля, яка вийшла з кімнати. – Ходімо на кухню, Вірочка спить… Василь здивовано пішов за дружиною. – Ну, говори, що сталося? – сказав він Юлі. – Сталося дещо незвичайне, – якось дивно промовила дружина. – Ось дививсь сам… Юля простягнула чоловікові якийсь аркуш паперу. Василь швидко прочитав, що там написано і оторопів від несподіванки

поновлено

Василю не любив ходити кудись зі своєю дружиною, Юлією. Він не любив свята, коли за одним столом збиралася численна рідня. Чоловік не любив дні народження …

Читати
Життєві історії

– Мамо, я виходжу заміж! Мені Сергій пропозицію зробив, – вигукнула Віра, повернувшись додому. – Це чудово. Але коли ж ти нас познайомиш? – Ліля глянула на доньку. – За тиждень, я покличу його на бабусин ювілей! – пояснила дівчина. У суботу вся родина зібралася за столом. – А ось і ми! – Віра тримала за руку симпатичного хлопця. – Це мій наречений, Сергій! – Приємно познайомитись, я…, – почав представлятися Сергій, але не встиг. – Геть звідси! Пішов геть! – Ліля схопилася з місця і кинулася до зятя. – Мамо, ти чого? Що сталося? – Віра здивовано дивилася на матір, не розуміючи, що відбувається

поновлено

Лілія неспішно йшла порожнім коридором. Сьогодні їй довелося затриматися на роботі майже на дві години, але почуття глибокого задоволення від виконаної роботи компенсувало всі незручності. …

Читати
Життєві історії

– Таня, не відволікаю? – у слухавці почувся трохи схвильований голос Ліди. – Лідо, все гаразд? – Таня захвилювалася. – Все добре. Але тобі варто мене привітати. У Галини Ігорівни я тепер теж погана невістка, – промовила Ліда і розсміялася в слухавку. – А ти за що? – здивувалася Таня, адже Галина Ігорівна обожнювала другу невістку. – Що там у вас сталося? – Ой Таню, навіть не знаю, чи таке можна розповідати, – раптом сказала Ліда. – А ти спробуй, – наполягла Тетяна. І Ліда все їй розповіла. Таня вислухала Ліду і застигла від почутого

-Таня, не відволікаю? – у слухавці почувся трохи схвильований голос Ліди. -Лідо, все гаразд? – Таня захвилювалася. -Все добре. Але тобі варто мене привітати. У …

Читати
Життєві історії

Ольга Михайлівна приїхала на цвинтар до свого сина. Потім жінка збиралася йти в церкву. Ольга Михайлівна протерла мармуровий памʼятник. На фото її Юрко посміхається… І серце знову стрепенулося – сина не повернути. Жінка відвернулася й витерла сльози, як раптом помітила неподалік якогось незнайомого чоловіка. Той стояв і запитливо дивився на церковні дзвони. Вони зустрілися поглядами, і раптом Ольга Михайлівна сказала: – А я… Сина втратила. Нема більше мого Юрка… І сльози тут же покотилися по її щоках. Чоловік здивовано глянув на Ольгу, і раптом змінився на обличчі

поновлено

Валерій Іванович сидів на нараді, але думки його були зовсім не про роботу. Напрацювався видно. Натякнули вже, навіть, що на пенсію йому пора. Та тільки …

Читати
Життєві історії

Марина з мамою сиділи на кухні та пили чай. – А ми вчора запрошення на весілля роздали, – поділилася новиною донька. – Я й тобі принесла! Марина швидко покопалася в сумочці і дістала з неї красиву листівку. – Ось тримай! – вона передала її мамі. – Чекаємо тебе на нашому весіллі! Алла Петрівна взяла запрошення, покрутила його в руках а потім важко видихнула. – Марино! Я не прийду на ваше весілля! – раптом сказала мама. – Як не прийдеш? Чому? – Марина здивовано дивилася на маму, не розуміючи, що відбувається

– Проміняла мене на квартиру, – ображено заявила мама дочці. – Вперше виходиш заміж, а я до тебе не прийду на весілля, якщо там буде …

Читати
Життєві історії

Петро повернувся додому з величезним букетом троянд. Прямо з порога він урочисто вручив його своїй дружині Марині. – Люба моя, Мариночко! – сказав чоловік. – Ці квіти тобі! – Господи! – вигукнула здивовано жінка. – Це з якого ще приводу? Я що забула, що у нас із тобою сьогодні якесь свято?! Та ніби ж ні… – Немає ніякого свята, – посміхнувся Петро. – Точно? – перепитала його Марина. – Сто відсотків! – відповів чоловік. – Але тоді, навіщо всі ці шикарні квіти?! – ахнула Марина. Вона дивилася то на букет, то на чоловіка й не розуміла, що відбувається

Дочекавшись, коли мати першою піде на роботу, Олег підійшов до батька і невпевнено сказав: – Тату, можна тебе попросити про одну маленьку позику? Тільки ти …

Читати
Життєві історії

Настя повернулася з роботи і одразу взялася за приготування святкової вечері. Аякже ж?! Сьогодні у неї день народження. Відзначати вирішила удвох із своїм коханим Михайлом. Настя швидко накришила салат, запекла курочку. У двері подзвонили. Настя відкрила і побачила на порозі Михайла. – Кохана! З днем народження! – вигукнув чоловік і вручив їй шикарний букет та ще якусь коробочку. Настя відкрила її, глянула на подарунок і застигла від побаченого

Настя виросла у дуже небагатій сім’ї, яка жила на зарплату матері. Батько, за рідкісними винятками, свою прогулював. З дитинства Настя звикла жити бідно. Вона доношувала …

Читати
Життєві історії

До Сергія з Оленою приїхали в село онуки – Сашко і Злата. Після обіду, бабуся сказала: – Ходімо на город, полуницю збирати! Олена дала їм по відерцю. Через годину усі відра були повні. – Тепер ходімо хвостики на ягодах оббирати! – сказала баба Олена. – Наваримо варення. Візьмете собі додому. Втомлені внуки хотіли було щось заперечити, як раптом у хату зайшов дід Сергій. – Сашко, ходімо зі мною, – сказав він. – Треба город полити. Сашко поливав город, як тут пролунав голос бабусі. – Що ти робиш?! – галасувала вона. Хлопець відволікся від свого телефону і застиг від побаченого

У селах і так зазвичай рано встають, але сьогодні Сергій та Олена встали ще й на світ не благословилося. А як же ж?! Адже сьогодні …

Читати
Життєві історії

Віктор прокинувся рано, зайшов на кухню. – Віро, яєчня пересмажилася! Ти що не чуєш запаху? – одразу вигукнув він до дружини, і вимкнув плиту. – Чую, ну і що, – байдуже відповіла жінка. Віктор уважно придивився до дружини і помітив, що вона дуже засмучена. – Кохана, що сталося? – захвилювався чоловік. – Ти ще смієш питати? – раптом сказала Віра. – Це ж ти у всьому винний! Це через тебе вона пішла! – Я винний? В чому? Хто пішов? – Віктор здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

Віра звикла прокидатися від запаху свіжоприготовлених млинців або булочок з корицею, але цього дня щось пішло не так. Не було ні аромату свіжої випічки, не …

Читати
Життєві історії

Наталя з чоловіком Сашком, вперше прийшла в гості до свекрухи. – Швидше до столу! – з порога сказала молодим Ірина Петрівна. – Мамо, давай хоч обіймемося! – забурчав Сашко. – Що ти починаєш? – Спершу поїмо! – продовжила мати. – Наталю, скажи чесно, ти ж дуже зголодніла? – Дуже! – лукаво сказала невістка. Коли вони побачили накритий стіл, Сашко ахнув: – Мамо, куди ти стільки наготувала?! – А що, гарний стіл, – знизала плечима Наталка. – Та мені здається, що тут чогось не вистачає. Чогось, такого… Такого собі… Зараз я скажу… – Якого ще такого?! – Ірина Петрівна дивилася на невістку, не розуміючи, що відбувається

Наталя вперше йшла в гості до Ірини Петрівни, як дружина її сина. Сашко, наближаючись до будинку, в якому прожив майже двадцять вісім років, давав дружині …

Читати