Марині завжди подобалося приймати гостей. Її затишна квартира ставала місцем теплих зустрічей та душевних розмов. Вона навіть не здогадувалася, що найприємніші візити можуть перетворитися на …
Марини пила каву, як раптом задзвонив телефон. Дзвонила мати. – Мамо, я тебе слухаю! – відповіла дівчина. – Марино, люба, – голос Ірини Сергіївни був схвильованим. – Уявляєш, твій дядько Микола з сім’єю приїжджає до нас у місто! Він попросив, щоб хтось дав їм притулок на одну ніч. – Добре, – важко зітхнула Марина. – У мене є вільна кімната… Дівчина зустріла родичів. Здавалося, все йшло добре. Наступного дня, коли родичі вже мали поїхати, Марина прийшла з роботи. Підійшовши до під’їзду, вона раптом помітила, що у вікні її квартири… Світиться світло! – Напевно, просто забули вимкнути, – подумала Марина. Вона відкрила двері й оторопіла від несподіванки
