– Господи! Це було чудово!
Марина заплющила очі, навіть не помічаючи, що морозиво на її ложці почало танути і дуже неестетично капає на стіл.
– І головне, – продовжила вона. – Я навіть ні про що не підозрювала! Просто одного ранку чоловік мене розбудив, сказав, що в мене півгодини на збори, і ми кудись їдемо. І лише на вокзалі я дізналася, що ми їдемо на Мальдіви! Ти уявляєш? Це була моя мрія, і він, як справжній чарівник, її здійснив!
Катя похитала головою. І справді, звучить все так круто, що навіть не віриться, що таке може відбуватися у реальному житті.
– Це була чудова відпустка, – облизнувши ложку, продовжувала хвалитися Марина. – Я, мені здається, ніколи її не забуду.
– Я дуже за тебе рада!
Катя справді вимовила це щиро. Але заздрість вже своїми темними лапами пробралася в душу Каті, хоч вона й гнала це почуття.
Востаннє вони з Олексієм, чоловіком, були на морі, коли в них ще не було дитини. А зараз доньці вже чотири роки. Значить, скільки? Років п’ять моря не бачили?
Та й річ навіть не в цьому. Просто Олексій не здатний на такі широкі жести, навіть якби була можливість. Він навіть на день народження їй жодного разу сюрприз не влаштовував! Що вже про спонтанну подорож говорити?
Посидівши з подругою в кафе ще півгодини, Катя збиралася додому. Доньку скоро з садка треба забирати, та й удома справ повно. Вечерю приготувати, білизну випрати … Господи, ну і життя в неї! Поки хтось відпочиває на Мальдівах, Катя крутиться у купі турбот.
Вона не працювала. Точніше, до декрету працювала, після так і не вийшла. Але не те, щоб це вона наполягла. Вони просто обговорили все з Олексієм та зрозуміли, що її маленька зарплата особливо не змінить їхнього фінансового становища. Та й Олексій заробляє непогано. Звичайно, на Мальдіви не вистачить, але на нормальне, сите життя – цілком.
А так Катя займається дитиною, домашніми справами, а чоловік радий, що ці клопоти не лягають на його плечі. І всіх все влаштовує. Принаймні влаштовувало до сьогоднішньої зустрічі з подругою. А тепер Катя замість того, щоб радіти, що їй не треба ходити на роботу, думає про те, яке нудне та сіре життя вона проживає.
Коли Олексій повернувся додому, Катя ще не заспокоїлася. Вона підійшла до свого чоловіка і, сівши поряд з ним, з усмішкою запропонувала:
– Олексію, може, махнемо кудись?
– Куди? – насупився він. Олексій взагалі був небагатослівним.
– Не знаю… На море кудись.
Чоловік усміхнувся, і Каті здалося, що усмішка була якоюсь поблажливою.
– Катю, ну яке море? У нас кредит на машину, а ще ми обидва зараз лікуємо зуби. Дотягнули, то тепер вартість буде така сама, як за старий автомобіль. Ми просто не потягнемо. Та й ти казала, що Марійка з усіх речей виросла, треба оновлювати гардероб.
Ось так, мило, але вкрай підступно, чоловік опустив Катю з небес на землю.
– Просто я сьогодні з Мариною зустрічалася. Уявляєш, її чоловік звозив її на Мальдіви! До того ж, зробив їй сюрприз, вона до останнього не розуміла, куди вони їдуть.
– Що за нісенітниця? – насупився Олексій. – А якби вона не могла? Чи якісь плани були? Ні, такі речі треба обговорювати.
А після Олексій знову дивився у свій телевізор.
Катя лише зітхнула. Так, романтик з Олексія так собі …
І коли Катя майже прийшла в норму, забула про цю історію, їх з Олексієм покликали на день народження, друг чоловіка.
Олексій взагалі не любив галасливих збіговиськ. І якби не той факт, що друг справді близький, він знайшов би причину, щоб не ходити до нього.
Катя ж, навпаки, була рада кудись вибратись. Марійку відправили до бабусі, а самі, вбравшись, пішли в одне цікаве кафе, де й мало проходити торжество.
Спочатку все було як завжди. Багато їжі, вітання, тости.
А потім вечірка почала набирати обертів, і всі почали танцювати.
Звичайно, Каті не вдалося Олексія витягти на танцпол. Але вона і одна непогано танцювала. До того ж, вона була знайома з дружиною того самого друга, та й з рештою представниць прекрасної статі встигла познайомитися.
І Каті було весело, але аж до того моменту, поки не оголосили повільний танець.
Кавалери поступово почали запрошувати своїх жінок. Катя пильно дивилася на чоловіка, але той і не збирався вставати. Тоді вона підійшла сама до нього.
– А ти мене не хочеш запросити потанцювати? – Запитала розчервоніла Катя.
– Ой, Катю, ти ж знаєш, що танцюрист з мене поганий. Та й утомився я щось…
– Ось саме! – розсердилася вона. – Щось! Чому ти втомився? Сидіти і їсти?
– Катя, ти чого? – усміхнувся Олексій.
– Нічого! – буркнула вона, сідаючи за свій стіл.
До кінця вечора Катя не розмовляла із чоловіком. Але коли вони повернулися додому, жінка все ж таки не витримала!
– Тобі здається це нормальним, що всі танцювали зі своїми дружинами, і лише одна я сиділа за столом? – Накинулася вона на Олексія.
– Катя, ну я ж сказав…
– Та що ти сказав? Олексій, це не життя, а якась сіра субстанція, яка давним-давно засмоктала тебе, а тепер ти і мене туди втягуєш! Ми нікуди не їздимо, не веселимось, ти навіть потанцювати зі мною не можеш! А життя тим часом минає!
– Ти драматизуєш, – усміхнувся Олексій.
– А ось і ні!
Катя розвернулась і пішла у ванну кімнату. Там вона довго думала, чому їй так не пощастило із чоловіком. Ні, Олексія вона любить, і він справді гарний! Просто Каті теж хочеться романтики, спонтанності! Хочеться чогось такого, чого її чоловік просто не здатний!
Вранці Катя ще дулася. Надвечір відійшла, але настрій все одно був нижчим за плінтус.
Наступного дня Каті зателефонував Олексій, який був на роботі.
– Я нас записав до стоматолога. Десь відзнач, що ти йдеш у середу о другій годині дня.
– Добре, дякую.
– І так, я оплатив комунальні послуги, тож можеш не переживати.
– Дякую, – щиро подякувала Каті, бо й забула про це.
Увечері Олексій повернувся з роботи з якоюсь коробкою у руці.
– Це що? – здивовано спитала Катя.
– Ну, ти ж казала, що тобі не вистачає місця для книжок. Я заїхав, купив полку. Зараз повечеряю та прикручу.
Катя посміхнулася. Вона, начебто, і сказала це миттю, а він запам’ятав.
– До речі, – гукнув він з ванної кімнати. – Дзвонив твій батько, запитав, чи будемо ми скидатися на подарунок твоїй мамі, а то він дорогий. Я погодився і вже скинув гроші.
– Чудово! – гукнула Катя.
Після вечері вона спостерігала за тим, як Олексій кріпить полицю, і в душі оселилося якесь незрозуміле почуття. Щось тепле, вдячне.
Вона згадала, як часто Олексій робив щось, щоб Каті жилося простіше. Як він завжди запам’ятовує її проблеми та намагається їх вирішити. Катя знала, що, якщо щось трапиться, вона подзвонить Олексію, і він одразу примчиться. До того ж, неважливо, що він при цьому робить.
Може, це і є справжнє кохання? Не красиві та широкі дії, якими можна похвалитися перед подругами, а ось така затишна турбота. Та й Катя була впевнена, що Олексій наполіг на тому, щоб вона сиділа вдома не через вечері, якими Катя його зустрічає щовечора. А тому що розумів, що їй буде складно поєднувати турботу про дитину, дім та роботу. Хоча, якби вона все ж таки захотіла працювати, Катя була впевнена, що Олексій би у всьому їй допомагав.
Від цих думок її відволік телефонний дзвінок. Дзвонила її подруга Віра. Взагалі, вони втрьох дружили: Віра, Катя та Марина. Просто Віра була єдиною з них трьох, хто працював. Тож тоді вони й не могли зустрітися усі разом у кафе.
Спочатку вони побалакали ні про що, а потім розмова зайшла про поїздку Марини на Мальдіви.
– Молодець її чоловік, – сказала Катя.
– Ну-ну… – хмикнула Віра.
– Ти про що?
– Та він її на Мальдіви звозив, бо вона його з коханкою застукала. Хотіла розлучитись і все розділити. Ось він і запереживав. І хоч я Маринку люблю, все ж таки скажу тобі, що вона любить усе прикрасити. Вона сама обрала курорт, а всім розповідає про те, як її чоловік зробив їй сюрприз.
– Ти серйозно? – Здивувалася Катя.
– Звісно! Ти думаєш, хоч одна з жінок зможе зібратися за півгодини? Та й як можна зібрати валізу, якщо ти навіть не уявляєш напрям?
– І все ж таки… – Каті не хотілося вірити, що Марина так все прикрасила. – Може, так і було. Ну, може, щось вона сказала для червоного слівця, але суть, напевно, та сама.
– Та все було, як я говорю. І знаю я це, бо мій чоловік спілкується з Марининим. Вони зустрічалися чоловічою компанією, і той, добряче «посидівши», все їм виклав. А оскільки ми з чоловіком папужки-нерозлучники, то він все розповів мені.
Катя з Вірою ще трохи побалакали, а потім, поклавши трубку, Катя задумалася.
А вона ж заздрила Марині. А чому заздрити? Все було зовсім не так, та й обставини цієї відпустки вкрай сумні.
Так, Олексій не романтичний. Так, він не любить танцювати і галасливі збіговиська. І навряд чи він колись скаже Каті, щоб вона збирала валізи, бо вже сьогодні вони кудись їдуть.
Натомість вона йому повністю довіряє. Знає, що може покластися на нього. Впевнена, що він її слухає і, головне, чує. А ще що завжди підтримає.
– Полка готова, приймай роботу, – сказав Олексій.
Катя вирушила до кімнати і, побачивши поличку, посміхнулася.
– Вона чудово вписалася. Трохи згодом розставлю книги. Дякую.
А потім, не стримавши емоцій, міцно обійняла чоловіка.
– Ти знаєш, що ти в мене найкращий?
– Ти чого? – засміявся Олексій. – Це просто полиця.
– Це не просто полиця… – прошепотіла Катя.
