Історії жінок

Ліда помила посуд і зібралась було мити підлогу, як у двері подзвонили. Жінка вийшла в коридор. У коридорі стояв чоловік зі своєю мамою. – Щось сталося? Ти чому так рано? – запитала вона. – Так, ось мама каже, що у тебе у квартирі коханець. Вона мені зателефонувала і наполегливо просила приїхати, – пояснив чоловік. – Ха-ха-ха, коханець, – засміялася Ліда. – А ми зараз перевіримо, – сказав чоловік. Зайшов у кімнату і попрямував до шафи. – Не відчиняй, прошу тебе! – тільки й вигукнула Ліда. Чоловік здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

Цього дня у Ліди був вихідний, вона з ранку шукала подарунок чоловікові на день народження. Ліда знала, що у чоловіка закінчуються парфуми, їх і обирала. Звичайно, хотілося вибрати такі, які б сподобалися чоловікові. Але, крім цього, нюхати і їй. Тому треба вибрати такий парфум, щоб подобався і їй. Переглянула багато флаконів і нарешті обрала. Купила пакувальний папір в іншому відділі та пішла додому.

Вдома не втрималася і бризнула парфумом в повітря, запах — очманіти! Думала, нічого страшного, чоловік повернеться надвечір, вона встигне провітрити кімнату.

У двері подзвонили, Ліда сховала флакон у шафу і пішла відчиняти. На порозі стояла свекруха.

– Ти вже купила подарунок чоловікові? Хотіла запропонувати тобі разом купити щось дорожче. Може свитер якийсь чи сорочку. Можна й черевики, але їх таки міряти треба. А може, все одразу купимо? – заторохтіла свекруха.

– Я вже купила, – чомусь розгубилася Ліда.

– Шкода. Тоді давай чаю поп’ємо.

На обличчі у Лідії виявилося невдоволення. Вона мала інші плани. А якщо свекруха прийшла, вона засидеться до вечора і буде розмовляти, повчати і повчати. Розкаже про всіх своїх родичів, сусідів і навіть про тих людей, хто повз її будинок пройшли. А ще перевірить кожен куточок квартири.

Свекруха пройшла в кімнату, Ліда, взявши її під руку, запропонувала випити чаю на кухні. Свекруха підозріло повела носом і вискочила з квартири. Навіть Ліда розгубилася: Що це з нею?

Ну, пішла та пішла.

Ліда вирішила пообідати. Потім помила посуд та підлогу на кухні. І лише потім почала упаковувати подарунок.

Тільки дістала коробку, як вхідні двері відчинилися — чоловік прийшов. Ліда сховала коробку та упаковку назад у шафу. І з схвильованими очима, наче її застали за чимось непристойним, вискочила назустріч чоловікові.

У коридорі стояв чоловік зі своєю мамою. У Ліди виникло почуття хвилювання.

– Щось сталося? – Запитала вона.

– Так, ось мама каже, що у тебе у квартирі коханець. Вона мені зателефонувала і наполегливо просила приїхати. Сама в під’їзді чатувала, щоб ти його не встигла випровадити, – пояснив чоловік.

– Ха-ха-ха, коханець, – засміялася Ліда.

– А ми зараз перевіримо, – сказав чоловік. Зайшов у кімнату і попрямував до шафи.

– Не відчиняй, – вигукнула Ліда.

– Все говорить про те, що у шафі коханець. Прямо як у анекдоті, – чоловік серйозно подивився на дружину.

Свекруха єхидно посміхалася. Лідія благала біля чоловіка:

– Ну, будь ласка не відкривай!

Чоловік знову, розтягуючи слова, заговорив:

– Все-е-е говори-и-и-ть пр-о-о те-е, що в ша-а-афі…. Парфуми до мого дня народження.

Ліда засмутилася, але найбільше засмутилася свекруха.

Чоловік дивився на них і сміявся.

Вам також має сподобатись...

Ірина прийшла додому з новим знайомим Іваном. Чоловік мав почепити їй карниз. Вона відчинила двері. В кімнаті чомусь світилося світло. Ірина здивувалася. Вона була впевнена, що вранці все вимкнула… – Ой! – тільки й вигукнула Ірина. Уся підлога в коридорі була чимось залита! Величезна пляма починалася від кухні й тяглася по всьому коридору. – Ого, – тільки й сказав Іван. – Що це? – тихо спитала Ірина. Він знизав плечима: – Карниз покажіть де… Ірина показала на двері в кімнату. Іван пішов туди. Раптом з кімнати почувся сміх! Ірина теж зайшла туди й застигла від побаченого

У Інни Романівна був день народження. Її син Олег запросив матір в ресторан. – Мамо, у тебе ювілей і ми тебе з моєю Софійкою тебе запрошуємо! – сказав він. – Ну добре, – погодилася та. Наступного вечора після роботи Олег заїхав по матір. Вона вийшла з під’їзду, накинувши на плечі легке пальто. – Привіт, мамо, Софія в ресторані нас зустріне, – сказав син. Ресторан був дуже розкішний. – А де Софійка? – здивувалась Інна Романівна. – І чому так багато посуду, нас всього троє, а вилок-ложок шість? Жінка обернулася, куди їй показав син і очам своїм не повірила

Вероніка прийшла з роботи раніше. По дорозі вона зайшла в магазин і купила продуктів. Вона хотіла приготувати своєму Миколці щось смачненьке на вечерю. Вероніка відкрила двері своїм ключем, зайшла в квартиру і застигла на порозі. Зі спальні долинали якісь дивні звуки. Вероніка відкрила двері у спальню і оторопіла! На ліжку лежав її Миколка, а якась білява незнайомка швидко сховалася під ковдру. Вероніка не вірила своїм очам

Валентина Ігорівна лежала на ліжку в холодній кімнаті й дрімала. Їй нічого не хотілося робити. Чогось згадалася її мати. Вона перед Великоднем зазвичай метушилася, прибирала все… Раптом тихенько рипнули двері. Це, схоже, прийшла сусідка Антоніна: – Валентино Ігорівно, тут за тебе запитують! Прямо за Антоніною стояла якась молоденька дівчина. – Здрастуйте, я Марійка, – сказала вона. – Я шукаю рідних свого батька, тата не стало, а я йому обіцяла! – Ну а я ж тут до чого, Тоню? – запитала Валентина Ігорівна. – Для чого ти до мене цю дівчинку привела? Жінка не розуміла, що відбувається