Історії жінок

Ліда помила посуд і зібралась було мити підлогу, як у двері подзвонили. Жінка вийшла в коридор. У коридорі стояв чоловік зі своєю мамою. – Щось сталося? Ти чому так рано? – запитала вона. – Так, ось мама каже, що у тебе у квартирі коханець. Вона мені зателефонувала і наполегливо просила приїхати, – пояснив чоловік. – Ха-ха-ха, коханець, – засміялася Ліда. – А ми зараз перевіримо, – сказав чоловік. Зайшов у кімнату і попрямував до шафи. – Не відчиняй, прошу тебе! – тільки й вигукнула Ліда. Чоловік здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

Цього дня у Ліди був вихідний, вона з ранку шукала подарунок чоловікові на день народження. Ліда знала, що у чоловіка закінчуються парфуми, їх і обирала. Звичайно, хотілося вибрати такі, які б сподобалися чоловікові. Але, крім цього, нюхати і їй. Тому треба вибрати такий парфум, щоб подобався і їй. Переглянула багато флаконів і нарешті обрала. Купила пакувальний папір в іншому відділі та пішла додому.

Вдома не втрималася і бризнула парфумом в повітря, запах — очманіти! Думала, нічого страшного, чоловік повернеться надвечір, вона встигне провітрити кімнату.

У двері подзвонили, Ліда сховала флакон у шафу і пішла відчиняти. На порозі стояла свекруха.

– Ти вже купила подарунок чоловікові? Хотіла запропонувати тобі разом купити щось дорожче. Може свитер якийсь чи сорочку. Можна й черевики, але їх таки міряти треба. А може, все одразу купимо? – заторохтіла свекруха.

– Я вже купила, – чомусь розгубилася Ліда.

– Шкода. Тоді давай чаю поп’ємо.

На обличчі у Лідії виявилося невдоволення. Вона мала інші плани. А якщо свекруха прийшла, вона засидеться до вечора і буде розмовляти, повчати і повчати. Розкаже про всіх своїх родичів, сусідів і навіть про тих людей, хто повз її будинок пройшли. А ще перевірить кожен куточок квартири.

Свекруха пройшла в кімнату, Ліда, взявши її під руку, запропонувала випити чаю на кухні. Свекруха підозріло повела носом і вискочила з квартири. Навіть Ліда розгубилася: Що це з нею?

Ну, пішла та пішла.

Ліда вирішила пообідати. Потім помила посуд та підлогу на кухні. І лише потім почала упаковувати подарунок.

Тільки дістала коробку, як вхідні двері відчинилися — чоловік прийшов. Ліда сховала коробку та упаковку назад у шафу. І з схвильованими очима, наче її застали за чимось непристойним, вискочила назустріч чоловікові.

У коридорі стояв чоловік зі своєю мамою. У Ліди виникло почуття хвилювання.

– Щось сталося? – Запитала вона.

– Так, ось мама каже, що у тебе у квартирі коханець. Вона мені зателефонувала і наполегливо просила приїхати. Сама в під’їзді чатувала, щоб ти його не встигла випровадити, – пояснив чоловік.

– Ха-ха-ха, коханець, – засміялася Ліда.

– А ми зараз перевіримо, – сказав чоловік. Зайшов у кімнату і попрямував до шафи.

– Не відчиняй, – вигукнула Ліда.

– Все говорить про те, що у шафі коханець. Прямо як у анекдоті, – чоловік серйозно подивився на дружину.

Свекруха єхидно посміхалася. Лідія благала біля чоловіка:

– Ну, будь ласка не відкривай!

Чоловік знову, розтягуючи слова, заговорив:

– Все-е-е говори-и-и-ть пр-о-о те-е, що в ша-а-афі…. Парфуми до мого дня народження.

Ліда засмутилася, але найбільше засмутилася свекруха.

Чоловік дивився на них і сміявся.

Вам також має сподобатись...

Софія дізналася, що в неї буде дитина. – Мій Андрійко буде у захваті! – подумала жінка. Весь день вона готувалася до особливої ​​вечері. Софія приготувала улюблені страви чоловіка, поставила свічки – все мало бути ідеально… І ось гримнули вхідні двері. Андрій повернувся з роботи раніше. – Андрійку, у мене для тебе є приголомшлива новина! – вигукнула Софія. Вона вискочила в коридор і раптом застигла. Щось було не так. Андрій стояв, опустивши очі, його плечі були напружені… – Нам треба поговорити, – тихо сказав він. – Я… – він зробив паузу. – Я йду, Софійко. – Що-о-о? Це якийсь жарт? – тільки й промовила вона

Андрій з Оленою одружилися. Почалося сімейне життя. Першою великою спільною покупкою стала машина, яку вони взяли в кредит. В Олени були права, але їздив на машині переважно Андрій. Іноді чоловік забирав її з роботи. Одного з таких вечорів Андрій сказав: – Мамі скоро мають привезти пральну машинку. Вона попросила допомогти занести… Коли вони підʼїхали до під’їзду, доставка вантажу вже встигла поїхати. Зінаїда Петрівна стояла біля великої коробки одна, озираючись на всі боки. – Синку, ну нарешті! – сказала вона. – Нема кому занести машинку. Стійте тут, я по сусідах пройдуся. І тут Андрій видав несподіване

Таня робила генерального прибирання, коли у неї зламалася пральна машина.  Жінк побігла до сусідки, за допомогою. – Тітко Марія, доброго дня! А ви не знаєте, хто тут знається на пральних машинах? – запитала Таня з порога. – Доню, так у нас на п’ятому поверсі хлопець один є. Зараз я йому подзвоню, скажу щоб зайшов до тебе, – сказала Марія, і набрала номер телефону. За десять хвилин у двері Тетяни подзвонили. Жінка відкрила і не повірила своїм очам

Михайло прийшов додому пізно. Його дружина Софія весь вечір чекала його на кухні. Щойно вона почула звук вхідних дверей, то одразу побігла в коридор. – Господи, коханий, ти де був?! – ахнула вона. – І на дзвінки не відповідав. Я тут борщику наварила, але остиг вже мабуть… І тут раптом Софія помітила дещо дивне. Чоловік був якийсь сам не свій… – Присядь-но, Софійко, – нарешті сказав він. – Нам треба розлучитися. У мене дитина скоро народиться. А ти ж знаєш, як я про це мріяв… Софія сиділа й не вірила, що це все відбувається насправді