– Ти уявляєш, вони знову приїхали без попередження! – Марина жбурнула сумку на диван і роздратовано видихнула. – Просто подзвонили з дороги: «Ми вже підʼїжджаємо …
Віра була на роботі. Вона вже збиралася йти додому. Дівчина одягала куртку, як раптом пролунав наполегливий і вимогливий стукіт у двері… Так стукають тільки коли щось дуже треба. Начальник Віри – Андрій Юрійович, невдоволено скривився і глянув на годинник. – Зачинено ж, – пробурмотів він, але все таки подався до дверей. За склом маячила висока постать. Молодий чоловік тримав щось маленьке, загорнуте в куртку. Віра побачила його розпатлане темне волосся, окуляри в тонкій оправі, шарфик, що збився набік… – Допоможіть, будь ласка! – голос у незнайомця був схвильований. Віра застигла від несподіванки
Віра була на роботі. Стукіт у двері пролунав, коли вона вже вдягала куртку. Наполегливий, вимогливий – так стукають лише коли дуже треба. Андрій Юрійович невдоволено …
Валентина розставила тарілки на святковому столі, постійно поглядаючи на годинник. А якже ж?! Сьогодні у них з чоловіком річниця весілля. Через півгодини мали прийти родичі чоловіка. – Миколо, ти не бачив мою парадну скатертину? Ту, з вишивкою, – гукнула Валентина до чоловіка. – Подивися в нижній шухляді комода, – озвався Микола. Валентина тільки-но відкрила шухляду, як у двері подзвонили. Жінка кинула погляд на годинник – до приходу родичів залишалася ще година. – Хто б це міг бути? – подумала вона і пішла відкривати. Валентина відкрила вхідні двері і застигла від побаченої картини
Валентина розставила тарілки на святковому столі, постійно поглядаючи на годинник. Через півгодини мали прийти родичі чоловіка, і від цієї думки в неї стала важка голова. …
Настя приїхала на цвинтар, відвідати свою бабусю. Вона поставила квіти у вазочку, сіла на на лавку, і мимоволі почала згадувала к бабусю. – Бабусю, як же мені тебе не вистачає….Мені б зараз почути твою пораду, підтримку, – плакала Настя майже навзрид. Раптом дівчина виразно відчула, що ззаду хтось дивиться на неї. По спині пробігло легке тремтіння, вранці людей на кладовищі практично не було. Настя повільно повернулася і…ахнула від побаченої картини
– Ми ж одна сім’я! Усі проблеми маємо разом вирішувати! Бач що надумала – розлучатися! – сварилася на Настю свекруха, Віра Антонівна. – Ось і …
Тамара вийшла на пенсію. Вільного часу стало багато. Жінці не вистачало простого людського тепла! Аж тут раптом Тамарі подзвонив син Роман. Він запитав дозволу… Переїхати до неї! – Звісно, можна! – сказала Тамара. – А що у вас там сталося з твоєю Мариною? – Розлучаємось, – сухо відповів Роман і кинув слухавку. Тамара вирішила поговорити з невісткою. – Мариночко, що ж вам не жилося?! – ахнула вона. – Роман заробляє, не гуляє, все в дім! Що не так? – Одна з причин – ви, Тамаро Дмитрівно! – раптом хитро посміхнулася Марина. Тамара застигла від почутого з телефоном в руках
Що там говорити, Тамара була рада, коли її сорокарічний син Роман з валізою з’явився на порозі їхньої квартири. Це було таке відчуття, як би пояснити? …
– Олено, на свято нічого не плануй! – радісно оголосив дружині Микола, за тиждень до восьмого березня. – У мене для тебе сюрприз! – А що за сюрприз? – в передчутті запитала молода жінка. – Потім дізнаєшся! – ухилився той від відповіді. – Гаразд! – усміхаючись і аж невитримуючи від цікавості, погодилася Олена… Цілий тиждень вона думала, що ж це буде?! Ресторан? Чи поїздка за місто? А може це буде новий телефон? Її вже почав ламатися, зависаючи в найневідповідніший момент. А вона ж працює менеджеркою з продажу, в автосалоні. Тож без телефону важко… А в п’ятницю Олені подзвонила свекруха і заявила несподіване! Все стало на свої місця
– Олено, нічого не плануй на свято! У мене для тебе сюрприз! – радісно оголосив дружині Микола, за тиждень до восьмого березня. – А що …
Олексій повернувся додому з роботи, і одразу зайшов до дружини на кухню. Алла якраз готувала вечерю. – Привіт, – усміхнулася жінка. – Йди мий руки, переодягайся, зараз будемо вечеряти. – Чудово, я так зголоднів, – відповів Олексій. Чоловік швидко вимив руки, переодягнувся і повернувся на кухню. – Ну, що у нас сьогодні на вечерю? – запитав він, сідаючи за стіл. – Сьогодні у нас сюрприз, – з легкою усмішкою заявила Алла, ставлячи перед Олексієм тарілку, накриту кришкою. – Який ще сюрприз? – здивувався він. Олексій обережно підняв кришку, глянув на тарілку і застиг від побаченого
– Знову курка? – Олексій відсунув тарілку, навіть не скуштувавши. Алла глибоко вдихнула, намагаючись зберегти спокій. Вона весь вечір крутилася на кухні, готуючи вечерю, і …
В чоловіка Надії був ювілей. Святкували у шикарному ресторані. Запросили багато гостей, всі вітали Романа, говорили тости, дарували подарунки. Свято було в самому розпалі, коли двері ресторану відкрилися і в святкову залу увійшла якась дівчина. Гості миттю на неї глянули, і відразу відвернулися, вирішивши, що вона просто помилилася дверима. Але дівчина прийшла туди, куди треба. Озирнувшись, вона пішла до мікрофона. – Усім добрий вечір! – вимовила дівчина в мікрофон. – Це хто? – запитала Надя в чоловіка. Роман повернув погляд в бік сцени, придивився до непроханої гості і…ахнув від побаченого
– Ти такий гарний! Надя дивилася на свого чоловіка і не могла ним налюбуватися. Ось, начебто, вони вже п’ятнадцять років разом, повинна вщухнути та сама …
Марійка прокинулась дуже рано. Раптом вона побачила… Що її чоловіка поряд з нею у ліжку нема! Спочатку жінка не надала цьому значення. Але минула хвилина, друга, а чоловік не з’являвся! Мало того – в квартирі стояла така дзвінка тиша, що стало зрозуміло – чоловіка нема і вдома! – Мишко! – голосно покликала Марійка. – Ти де? Відповіді не було… Марійка дуже здивувалася. Її чоловік любив на вихідних поспати до обіду. Вона швидко подивилася на годинник на стіні, потім на календар… І тут вона все зрозуміла
У той день Марійка прокинулася дуже рано, і раптом побачила… Що її чоловіка поряд з нею у ліжку нема! Спочатку вона не надала цьому значення, …
Надія сиділа на роботі, як раптом їй надійшло якесь повідомлення. Писав хтось незнайомий. Надія здивовано відкрила листування. «Надю, добрий день! – писала якась жінка. – Я твоя двоюрідна сестра. Сподіваюся, ти пам’ятаєш мене. Ми з тобою зустрічалися у бабусі Клави. Щоправда, ти ще мала була. Я з тобою няньчилася!» «Здрастуйте, – написала Надія. – Вибачте, я на роботі не можу говорити…» Ніяку сестру Надія не пам’ятала й не знала, як і про родину рідного батька. Після роботи Надія приїхала до мами. А та розповіла несподіване
Надія сиділа на роботі, як раптом їй у соцмережі надійшло якесь повідомлення. Писав хтось незнайомий. Надія здивовано відкрила листування. «Надю, добрий день! – писала якась …