– Ти завжди мені все прощала! То чого ж зараз влаштувала? – З чужим обличчям сварився на неї Іван. – Прощала? Ні. Я вірила тобі… …
Ганна поверталася додому з магазину з важкими пакетами у руках. Біля підʼїзду вона зустріла свою свекруху з якоюсь незнайомою жінкою. – Привіт, Ганно! – усміхнулася Зоя Дмитрівно. – Маєш хвилинку? – Доброго дня. Звісно, – відповіла вона. – Ганно я хочу, щоб ти поговорила з цією жінкою…, – раптом сказала свекруха. – А про що нам розмовляти? І хто це взагалі? – здивувалася Ганна. – Ця жінка допоможе усвідомити твій гріх…І покаятися! – несподівано сказала Зоя Дмитрівна. – Мій гріх? Який ще гріх? – Ганна здивовано дивилася то на свекруху, то на незнайомку, не розуміючи, що відбувається
– Та як же так можна? А совість де твоя? – сварилася свекруха. – могила Сашка ще не охолола, а ти що, вже спідницю задирати …
Алла вийшла з роботи трохи раніше. Жінка витягла з багажника два пакети з продуктами і попрямувала до свого під’їзду. Ліфт уже третій день не працював – тож Алла йшла пішки. Жінка поставила пакети з продуктами на килимок біля дверей і почала шукати у сумці ключі. Алла відкрила двері, нахилилася, щоб підняти пакети і вже зробила крок у квартиру, як раптом їй здалося… Що на сходовому майданчику, щось не так! Вона озирнулася і побачила, що двері сусідньої квартири майже відчинені. Там жила літня жінка – Тамара Федорівна. Алла обережно зазирнула в квартиру і… Ахнула від побаченого
Сьогодні Алла вийшла з роботи трохи раніше – на вечір було заплановано багато справ: у сина завтра контрольна з математики, вона обіцяла йому допомогти, у …
Микола прийшов до Віки на співбесіду. – Микола Михайлович, – сказала жінка. – Так написано в резюме. – Все правильно, – усміхнувся чоловік. – Тільки там не написано, що я саме той, хто вам потрібен! – Ви впевнені? – насупилась Віка. – Абсолютно! – вигукнув Микола. – Де ще ви знайдете людину моїх років, здатну закохатися з першого погляду?! Він уважно подивився на Віку. І та… Зніяковіла… Наступного дня Миколу було прийнято на роботу… А через місяць роман Віки й Миколи був у самому розпалі! Він гарно залицявся. Віка закохалася в Миколу по самі вуха. А потім Микола раптом… Зник! Віка не знала, що й думати. І тут зʼясувалося несподіване
Про те, що з нею може статися щось подібне, Віка навіть уявити не могла. До сорока років вона вже міцно стояла на ногах і все, …
Микола поїхав до своєї коханої Олі. Вони мали їхати з друзями на шашлики. Дівчина відкрила двері. Микола глянув на неї й здивовано зайшов у квартиру. Одягнена Оля була по-домашньому, шия закутана шарфиком, а на ногах вовняні шкарпетки… – Я занедужала, Микольцю, – ледь вимовила вона. – Вчора з подругами просиділи, а повертаючись додому, у мене змокли ноги. Ось і результат… Він дбайливо вклав її в ліжко, а в глибині душі зрадів, що не треба їхати на ці безглузді шашлики з друзями. – Ліки є? – запитав він. Виявилося, що ні. Довелося бігти в аптеку. Микола став в кінці черги і раптом оторопів від побаченого
Було майже о пів на першу ночі, а Микола так і не помітив, як пролетів час, дивлячись у екран ноутбука. Той видавав йому все нову …
Ніна повернулася додому, зайшла у вітальню і побачила там свого чоловіка. – Коханий, щось сталося? Чому ти не на роботі? – пролепетала вона. Михайло не відповідав. – Ти так і мовчатимеш? Поясни мені, що відбувається, та на тобі обличчя нема, – почала було хвилюватися дружина. – Мені здається, що пояснення потрібні не від мене, а від тебе! – буркнув чоловік. – В сенсі? – не зрозуміла жінка. Михайло так само мовчки кивнув поглядом на журнальний столик. На ньому лежав планшет. Ніна взяла планшет, глянула на екран і…ахнула від побаченого
– Коханий, щось сталося? Чому ти не на роботі? – пролепетала Ніна, побачивши чоловіка, що сидить на дивані. Чоловік був явно невдоволений, сидів із похмурим …
Марійка попросила свою найкращу подругу Олену посидіти з її синочком Артемчиком. Мама мала прийти по малюка о пʼятій вечора. Олена з Артемчиком приготували вечерю, поїли й почали чекати Марійку. Мати хлопчика явно затримувалася… Ні о п’ятій годині вечора, ні о шостій, її не було! Олена не витримала і подзвонила подрузі. – Їду я, Оленко, їду! – вигукнула та в слухавку. – Тут затори! Як там у вас? – Все добре, – сказала Олена. – Чекаємо тебе! Олена поклала слухавку. – Не хвилюйся, Артемчику, скоро мама приїде, – заспокоїла вона хлопчика. Марійка прийшла біля сьомої години. Олена відкрила двері й застигла від побаченого
– Посидь з Артемчиком, Оленко, мені сьогодні звіт здавати. Сусідка і найкраща подруга Марійка, разом із сином стояла на порозі квартири Олени. П’ятирічний Артем шморгнув …
Тетяна повернулася з роботи, швидко переодягнулася, і вирушила на кухню, готувати вечерю. – Посмажу картоплі, – вирішила вона. Тільки-но Тетяна взялася чистити картоплю, як раптом пролунав телефонний дзвінок. – А це ще хто? – здивувалася жінка, побачивши на екрані мобільного незнайомий номер. – Тетяна Вікторівна, доброго вечора! Вас турбує нотаріус, я телефоную повідомити вас, що ваша тітка залишила вам спадок, – почула Тетяна незнайомий чоловічий голос у слухавці. – Тітка? Яка ще тітка? У мене немає жодних тіток! Ви мабуть помилилися! – здивовано сказала Таня, не розуміючи, що відбувається
Тетяна залишилася з двома дітьми на руках, коли старшому було шість, а молодшій три роки. Чоловіка не стало на роботі. Коли приїхала швидка, він ще …
Олена збиралася на прем’єру в театр. Жінка одягла одну зі своїх улюблених вечірніх суконь, нанесла яскравий макіяж і навіть про дорогі прикраси не забула. Олена поспішала, вже збиралася виходити, бо таксі чекало на неї біля під’їзду. Вона швиденько ковзнула в туфлі на високих підборах, востаннє із задоволенням оглянула себе у дзеркалі. – Так… виглядаю я, як голівудська зірка, – усміхнулася вона своєму відображенню у дзеркалі. Раптом у двері подзвонили. – Кого це принесло? – здивувалася вона. Олена відкрила двері, глянула на несподіваного гостя і застигла від побаченого
Нещодавно з Анатолієм стався дивовижний випадок. Молода дружина Вікторія, з якою він жив вже цілий рік, вирішивши урізноманітнити їх вихідні дні, купила квитки на теплохід. …
Микола запідозрив дружину у зраді. Він дуже переживав і все жалівся своєму другу Андрію… Невдовзі у Миколи був день народження. Чоловік з самого ранку виглядав дуже засмученим. – Тільки уяви! – сказав він Андрію, коли вони збиралися їхати на дачу святкувати. – Моя Олена вирядилася зранку, зробила зачіску і… Кудись пішла! Навіть не привітала мене! Та ще й отаке видала – стала біля дверей, вся така гарна, і повітряний поцілунок мені надіслала! – Заспокойся, – сказав Андрій. – Потерпи, час усе розставить на свої місця. До дачі Микола під’їжджав і зовсім сумним… Аж раптом він підвів очі і ахнув від побаченого
– Як же ж мені сумно в дитинстві було, що я не мав братика, а тепер, дивлячись на тебе, сам розумію, наскільки складно виростити навіть …