– Вадиме, це наше весілля, і воно пройде так, як ми хочемо! Я не збираюся танцювати під дудку твоєї рідні! – Рита вкотре намагалася пояснити все своєму хлопцю.
За відсутності родичів їй це вдавалося легко. Але зараз він просто відмовлявся сприймати все, що вона казала.
– Так? А ти про мене подумала? Ти правильно сказала – це наше весілля, але мої бажання ти не враховуєш! А я хочу інше свято!
– Це не твої бажання! Тобі їх нав’язали.
Розмова швидко перейшла у сварку, чого Рита не любила. Вона взагалі була прихильницею спокійних розмов.
Саме ця якість і привабила її у Вадимі. Кілька років вони були колегами, і їй неодноразово доводилося бачити, як легко і спокійно він вирішує проблеми, не підвищуючи голос і не виходячи з себе.
Вони зустрічалися рік, потім ще пів року жили разом, після чого вирішили одружитися. Усю церемонію, аж до дрібниць, майбутнє подружжя продумали самі.
– Вадиме, я не хочу галасливого весілля. Мені ніяково стає, коли тамада починає тягнути гостей на безглузді конкурси. Та й гульбанити на своєму весіллі я не хотіла б. Ми ж з тобою не гульбанимо, навіщо це іншим! Це наше свято, я хочу, щоб гості його запам’ятали.
– У цьому я з тобою згоден. Набагато краще влаштувати тихе весілля, запросивши тільки найближчих.
– Значить, домовились? Жодних викупів, конкурсів для нареченого та ляльок на капоті автомобіля? – посміхнулася Рита і зайнялася підготовкою.
Проте виявилося, що рідня нареченого рішуче не розуміла такого формату свята, про що одразу сказали нареченій.
– Рито! Ти що це таке надумала? Що за «тихе» весілля? Ми стільки років легіня нашого вирощували, щоб на його весіллі сидіти сумно в салаті з огірка длубатися? Ні! Я сама весілля підготую! Як треба, за всіма правилами. У нас буде і тамада, і викуп, і веселі конкурси. Щоб уже погуляти, так погуляти! – Мати Вадима не збиралася поступатися майбутній невістці.
– Точно, мамо! Що ще надумали – не кликати нікого! А як же ж наша рідня? Не знаю, як у тебе, Рито, а у нас тільки найближчих майже сто чоловік. А треба ж і друзів покликати, і сусідів, і колег!
– Але я хотіла весілля, яке сподобається тільки нам! Ми з Вадимом уже все вирішили! – Рита намагалася захистити своє свято, але побачила, що наречений не особливо її підтримує.
– Весілля гуляють для гостей! – рішуче підсумувала мати Вадима.
Так було щоразу. Поки родичі жили вдома, хлопець із ними майже не спілкувався. Навіть часом не знав, про що з ними поговорити. Але коли вони приїжджали, він не наважувався суперечити. Мати й сестра буквально керували ним. Тому і Рита, і сам Вадим намагалися уникати спілкування з його сім’єю.
Будь-якого іншого дня Рита, найімовірніше, просто махнула б рукою і дозволила майбутній рідні зробити все так, як вони хотіли. Так уже бувало багато разів, коли Рита й Вадим приймали рідню хлопця у себе на свята. Всі їхні плани з розваг гостей летіли в трубу, і гості самі придумували новий план відпочинку. Вони тягалися ресторанами, влаштовували галасливі застілля замість екскурсій, музеїв та виставок.
Але цього разу йшлося не про черговий день народження, а про весілля. Рита не збиралася поступатись і вирішила вступити в протистояння з майбутніми родичами. Не звикли до такого свекруха і зовиця, спочатку навіть не сприйняли слова Рити всерйоз.
– Рито, облиш! Не вигадуй! Скасовуй всі свої кафе! Ми вже їдальню замовили, оператора й тамаду. До речі, кращого в нашому місті! Ми його перед весіллям самі привеземо. Буде все як у людей! Для гостей доведеться орендувати будинок. Дорого, але весілля раз у житті буває! Вадим сказав, що все оплатить!
– Я не стану нічого скасовувати. І платити Вадим нізащо не стане. Бюджет весілля сформований із наших спільних грошей. А я проти ваших гостей, тамади й іншого. Або весілля буде за моїми правилами, або його не буде зовсім! Так, Вадиме? – Рита була впевнена, наречений її підтримає, адже й він не хотів галасливої урочистості. Але вона помилилася.
– Ну, а що Вадим? Ти все вирішила за нас двох. Навіть мене не спитала. Мати діло каже – весілля раз у житті! – хлопець намагався не дивитись майбутній дружині в очі.
Рита не стала нічого відповідати і просто мовчки пішла до своєї кімнати, насамкінець почувши, як свекруха сказала синові:
– Та вже ж, сину, нічого кращого не було? Втомишся ще ти ще з цією галасливою! Ой! Гаразд! Не піде з цією, ми тобі нову знайдемо! Кращу в сто разів, ось побачиш!
Рита зрозуміла, що нічим добрим це все не закінчиться. Добре подумавши, вона скасувала все, що готувала для свого весілля. У неї народився план, у вірності якого вона переконувалася все сильніше з кожним днем.
Мати й сестра Вадима, побачивши, що Рита перестала сперечатися, вирішили, що вона змирилася, і з захватом зайнялися підготовкою. Буквально за пару днів до урочистостей вони навіть вирішили привезти Риті нову весільну сукню, оскільки її вибір не відповідав їхнім смакам.
– Що то за нічнушка? І в цьому вона до гостей вийде? Сором! Розмов не оберемося! Тетяно, дзвони тітці Ліді. У її доньки на весіллі шикарна сукня була. Встигнемо підігнати.
Рита слухала і вже не намагалася вникати. У день свята, коли всі родичі на чолі з Вадимом залишили квартиру, яку вони винаймали вдвох, Рита зробила несподіване.
Вона просто викликала майстра і… Змінила замки в квартирі!
Потім вона зібрала всі речі хлопця, завантажила їх у таксі, зверху поклавши сукню, яку свекруха, яка так нею й не стала, приготувала їй для весілля. Робила вона все навмисне повільно, щоб переконатися, що її не беруть сумніви, що вона все робила правильно!
…Не всі стосунки закінчуються щасливим шлюбом. Їх із Вадимом сімейне життя навіть не встигло початися. Він не зміг протистояти рідні, а вони не перестануть втручатися у їхнє життя. Це значило тільки одне: розлучення питання часу.
Поки Рита збирала речі, Вадим надзвонював і намагався з’ясувати, де вона. Нарешті він відправив їй голосове повідомлення, що чекати на неї біля ЗАГСу більше не може. Всі гості вирушили у їдальню.
Сама Рита нікуди не поїхала, відправивши таксиста з речами до їдальні. Як відреагував Вадим та його рідня, Рита не знала. Він так і не передзвонив. Мабуть, погодився з думкою рідні про його наречену.
Щоб більше не перетинатися з ним на роботі, Рита вирішила звільнитися. Незабаром вона знайшла інше місце, де офісних романів не крутила. І тільки коли зрозуміла, що готова до стосунків, дозволила собі розпочати нову сторінку у житті.
Щасливе самостійне життя без родичів нареченого…
