Життєві історії

Христина готувалася до весілля. Наречена вже обрала весільну сукню, замовила ресторан, найняла фотографа. До торжества залишалися лічені тижні. Раптом дівчина помітила, що її наречений Василь почав дивно поводитися. – Василю, що сталося? Ти дуже змінився, і став якось дивно поводитися, – Христина вирішила прямо поставити питання майбутньому чоловікові. Василь винно опустив очі й мимоволі закрутився на місці. – Тобі не сподобається, але я скажу, раз ти запитала. Справа у твоїй сестрі…, – несповідавно сказав чоловік, зробив паузу, щоб зібратися з думками і все розповів нареченій. Настя вислухала його і аж рота відкрила від почутого

Двійнятам Карині та Христині було по двадцять три роки. Дівчата зовні були зовсім не схожі, як, в принципі, і характером.

Карина мала легку вдачу, а Христина відрізнялася м’якістю і податливістю.

Незважаючи на те, що дівчата були сестрами, компанії у них були різні.

Карина водила дружбу зі своїми ровесниками, а Христина – з старшими людьми.

Однак дівчата раптово повідомили батькам про те, що збираються виходити заміж.

– В один день? – здивувалися Сергій Петрович та Марія Захарівна.

– Ні, я перша! – рішуче заявила Карина, яка весь час намагалася змагатися із сестрою. – Ми розписуємось у липні!

– Ми в серпні, – усміхнулася у відповідь Христина. – Дуже багато ідей.

– Потім з приводу твого весілля поговоримо, зараз на першому місці – моє! – ображено пробурчала сестра. – Треба про моє весілля думати! Ми з Іваном вирішили святкувати його на свіжому повітрі, – заторохтіла Карина, применшивши значення майбутнього торжества Христини.

Щодня дівчина нагадувала родичам про те, що в її житті незабаром настане важлива подія.

– Як вам весільний торт? А як плаття? – Карина цілодобово засипала родичів повідомленнями.

Коли до весілля залишалося лише десять днів, дівчина заплакала зателефонувавши батькам.

– Весілля не буде! – схлипнула в слухавку Карина і стала сумбурно розповідати про те, що застукала нареченого з колишньою дівчиною.

Близько двох тижнів сестру, що дуже засумувала, заспокоювала Христина і всіляко намагалася підтримати.

Дівчина настільки сильно переживала з приводу того, що її майбутнє, яке вона намалювала сама собі, так швидко зруйнувалося, що весь цей час лежала на ліжку і дивилася в стелю.

Христина багато разів намагалася витягнути її на вулицю, проте Карина рішуче відмовлялася від допомоги.

– Ти ж скасуєш весілля з Василем? – з надією в голосі несподівано спитала дівчина.

– Навіщо мені скасовувати весілля? – здивувалася Христина, яка всі ці два тижні не заводила з нею розмови про прийдешнє торжество.

– Тому що через твоє весілля я буду дуже сумувати, – ображено промовила Карина.

– Я шкодую про те, що сталося, але не можу через це скасовувати свято, – заперечила дівчина.

– Ось як? Нічого собі ти егоїстка! Ось і вся ціна твоєї сестринської любові, – Карина з невдоволенням висловила звинувачення в обличчя сестрі. – Була б ти гарною, скасувала б!

– Вибач я не можу. Якщо тобі так буде легше, то ти можеш не приходити. Я все зрозумію, – зніяковіло відповіла Христина.

Дівчина зневажливо подивилася на сестру, але цього разу вважала за краще промовчати.

Однак наступного дня Карина несподівано зателефонувала Христині, вибачилася та напросилася допомагати з підготовкою до весілля.

– Тобі буде комфортно? – переживаючи просити на пряму, здалеку зайшла дівчина.

– Нормально. Відволічусь хоча би, – награно розсміявшись, відповіла Карина.

Вона лізла буквально у все, що стосувалося весільної урочистості. Деколи Христина ловила себе на думці, що наречена не вона, а її сестра.

До того ж дівчина звернула увагу ще на одну дивину: Карина дуже багато часу почала проводити з Василем.

То вона напрошувалася з ним вибирати весільний костюм, то туфлі, то знаходила привід вкотре побачитися з майбутнім зятем.

У поведінці Василя наречена теж помітила свої дивацтва. Чим ближче було весілля, тим чоловік все більше намагався віддалитися від Карини.

– Василю, що трапилося? Між тобою та моєю сестрою щось відбувається? – Христина поставила питання майбутньому чоловікові.

Після цього питання Василь винно опустив очі й мимоволі закрутився на місці.

– Напевно, те що ти почуєш, тобі не сподобається, але я скажу, раз ти запитала. Твоя сестра залицяється до мене, – чоловік приголомшив наречену несподіваною відповіддю.

– Це як? – безглуздо посміхнулася Христина.

– Лізла до мене цілуватися, масаж намагалася зробити. Я б її відправив подалі, якби вона не була твоєю сестрою…

Дівчина розгублено відкрила рота від подиву. Новина про те, що Карина намагається спокусити її нареченого, ввела Христину в ступор.

Не бажаючи нічого таїти, дівчина сміливо набрала номер сестри. Карина практично одразу відповіла на дзвінок.

– Нам треба поговорити, – коротко промовила Христина. – Навіщо ти залицяєшся до Василя?

– Я не залицяюся, а перевіряю його! – відчайдушно заперечила сестра. – Здається мені, що твій Василько такий самий, як і мій Іван! Він зіпсує тобі життя. Поки не пізно, треба скасувати весілля!

– Не буду я нічого скасовувати, не кажи нісенітниці, – обурилася дівчина. – Ти чиниш зі мною підло. Тобі не здається?

– Ти маєш скасувати весілля! — наполягаючи на своєму, товкмачила те саме Карина. – Як тобі бути щасливою, коли твоя рідна сестра таке переживає?!

– Мені здається, тобі треба звернутися до спеціаліста, – повчальним тоном відповіла Христина.

– Це тобі треба звернутись, а не мені! Я цілком розумію, що роблю! – несамовито вигукнула дівчина. – Ти не розумна і нічого не розумієш! Я оберігаю тебе від майбутньої зради. Ти не будеш щаслива з Василем. Він такий самий, як і всі. Даремно ти думаєш, що він добрий!

– Карино, годі! – Христина зупинила сестру. – Якщо і не пощастило тобі, це не значить, що не пощастить і мені!

– Це не правильно! – несамовито вигукнула в трубку дівчина. – Якщо я не одружилася, то ти теж не повинна виходити заміж!

– Чому? – здивовано спитала сестра, яку зацікавили останні слова Карини.

– Тому що я маю вийти заміж перша, а не ти! – продовжуючи вигукувати, відповіла дівчина. – Це тобі мав зрадити наречений, а не мені! Це не правильно!

Христина з подивом слухала маячню сестри і розуміла, що Карина просто їй заздрить і намагається всілякими способами відмінити весілля.

Не бажаючи більше слухати заздрісну нісенітницю, дівчина закінчила розмову і поклала слухавку.

Порадившись із Василем, Христина вирішила не запрошувати на весілля Карину, яка може викинути на урочистості щось неприємне.

Вам також має сподобатись...

Марія пішла у ванну, залишивши свій телефон на дивані біля чоловіка. Повернулася за 10 хвилин. Андрій тримав у руках її телефон. – Марія, у тебе серйозно все з цим Віктором? – запитав він. – Ой, та пише якийсь, ніяк спровадити не можу, – відповіла вона. – Не зідзвонювалися ще? – навіщось запитав чоловік. – Ні, навіщо мені це. Просто з ввічливості відповідаю, – пояснила дружина. Марія вже зібралася у всьому зізнатися Андрію, що це Віка підговорила її влаштувати цю сцену з перепискою, щоб він трохи приревнував. Як раптом Андрій видав таке, що Марія аж присіла від здивування 

Людмила ходила по кімнаті, не знаходячи собі місця. Віталій давно мав повернутися додому, а його все немає. – Напевно сталося що? – хвилювалася жінка. Люда взяла телефон і набрала номер чоловіка, але Віталій не відповідав. – Та що ж це таке! – обурилася вона. Люда не помітила, як настав вечір. Жінка зайшла у кімнату, опустилася на диван і несподівано для себе заснула. Прокинулася вона вже зранку. Віталій так і не з’явився. Людмила одразу схопила телефон і побачила там смс-повідомлення від Віталіка. Жінка швидко відкрила його, прочитала і остовпіла від прочитаного

Марія стояла біля вікна. Вона вдивлялася у поля, що тяглися до самого горизонту. Її коханий Андрій дрімав у кріслі. Поряд з ним стояла чашка чаю, який вже охолов. Марія дивилася на чоловіка і відчувала, як щось тихо йде. Життя – чи, може, просто час… – Андрію, ти б випив чаю, – тихо сказала жінка. Андрій розплющив очі, посміхнувся. Він знав, що від цього чаю нічого не зміниться, що час уже не можна повернути назад. – Марійко, та навіщо цей чай? Ти ж знаєш. Все вже знаєш, – його голос звучав м’яко. Марія зітхнула. Вона знала, що буде далі

Ольга з чоловіком дивилися телевізор, коли у двері подзвонили. – Я відкрию, – сказав Максим і вийшов в коридор. За хвилину чоловік повернувся, позаду нього у кімнату зайшла його мама. – Привіт, Оля! – весело сказала свекруха. – Мене завтра не буде, тому я вирішила сьогодні привітати тебе з днем народження! Інна Валеріївна простягла невістці букет троянд. Оля нерішуче взяла троянди з рук свекрухи, глянула на них і… застигла від побаченого. – Мамо, що це? – не витримав Максим, глянувши на троянди, які подарувала мати його дружині