Остап прийшов з роботи додому.
– Остапе, в чому справа, ти вчора хіба не зустрічався з Настею?! – одразу строго запитала Зоряна Львівна у сина. – Мені моя подруга Ганна сказала, що її дочка Настя так і не дочекалася тебе?
– Мамо, ну я ж тебе просив – не треба знову лізти в моє життя! – зазсміявся у відповідь Остап. – Я ж тобі не пропоную чоловіка шукати, хоч із батьком ти давно розлучилася. Хоча сама ти ще досить молода, могла б і знайти собі чоловіка, жити в своє задоволення, а не дорослому сину поради давати!
– Не вигадуй, Остапе, ти не відповів на моє запитання, ти ж обіцяв мені, що поведеш Настю на концерт і поспілкуєшся з нею?
Зі своєю перукаркою ти вже пів року, як розлучився. Невже ти тепер вважаєш, що довкола немає хороших дівчат?
Остапе, не поспішай відмовлятися не спробувавши, може вона тобі сподобається? – обурювалася Зоряна Львівна.
– Мамо, ти тільки себе чуєш, а мене ні! Ти запропонувала і не дослухавши сама вирішила, що я піду.
А в мене завал на роботі і взагалі мені твоя Настя нецікава, досить мене одружувати намагатися, сам якось розберуся, – заперечив Остап.
– Якось ти вже одного разу розібрався, і що з цього вийшло?!
Знайшов невідповідну дівчину і в результаті з нею розлучився, а я ж тебе тоді попереджала, не одружуйся з нею!
Так що давай, не заперечуй матері, я ж добра тобі хочу!
– Мамо, а до речі моя колишня «невідповідна дівчина» вагітна, – несподівано перевів тему розмови Остап.
Зоряна Львівна обурилася, почувши знову про цю перукарку!
– Остапе, ти до чого мені це говориш, яке нам до неї діло?!
Колишня вона і є колишня, яка різниця, що в неї відбувається?
І взагалі схоже ця Ліля розумнішою за тебе виявилася, життя своє вже влаштувала! А ти якийсь у мене однобокий, спочатку прагнув зробити кар’єру, а потім зовсім розкис, добре хоч останнім часом зібрався трохи.
– Треба ж, мамо, ти Лілю розумною назвала, не думав, що таке про неї від тебе почую!
Раніше ти тільки й казала, яка вона нерозумна нероба, раз почала в перукарні працювати, а не вчилася і не здобула хорошої професії, – розсміявся Остап.
– Я тільки мала на увазі, що вона тобі не підходить, от і все. А про Настю подумай, синку, адже мені теж хочеться стати хоч колись щасливою бабусею. І трохи погрітися біля сімейного вогнища, хай і не свого, – по дружньому посміхнулася до сина Зоряна Львівна.
Вона все життя пишалася, що вони з чоловіком обидва викладають в університеті.
І сподівалася, що Остап теж одружиться з гідною дівчиною.
Але кілька років тому чоловік зрадив їй зі своєю студенткою і вони розлучилися.
Ту студентку відрахували за неуспішність, але чоловік з нею одружився, і ходить тепер гордий, як нічого й не було!
Її ідеали почали руйнуватися, а тут ще й Остап дівчину привів свою знайомитися.
Ліля виявилася звичайною перукаркою і цей факт забрав останній твердий ґрунт з-під ніг Зоряни Львівни!
Тоді вона спробувала втлумачити синові поняття, що закріпилося давно в її свідомості, що двірники, перукарі та інші, їм подібні, це надто просто!
Звичайно в принципі всі професії почесні, але ж вони накладають свій відбиток на людину.
Такі, як Ліля, не хотіли вчитися, живуть легким життям, не хочуть напружуватися і взагалі… вона їм не довіряє.
А якщо перукарка чоловіків стриже, їй взагалі немає віри, вона до них лізе і частенько нічого не має проти їхніх залицянь.
Загалом не хотіла б Зоряна Львівна такої долі своєму синові.
Сама вона строга, її так виховали і навіть студенти її остерігалися!
– Мамо, по-моєму ти сама собі суперечиш і вчинок батька – тому підтвердження. Адже він чоловік вчений, а тобі зрадив. Навіщо ти так про людей судиш?
– Знаєш, сину, я втомилася тебе вмовляти. Сподіваюся ти мене зрозумів, а я вирішила відпочити, у санаторій їду, давно не відпочивала, та й лікарі наполягли.
А ти вже, Остапе, постарайся до мого повернення якось налаштуватися на правильний лад! – строго сказала Зоряна Львівна.
І через кілька днів жінка поїхала відпочити…
…Звичка носити костюми і строгі зачіски так в’їлася, що навіть у сарафані вона виглядала строго.
Але її сусідки за столиком були такі жваві, що незабаром змусили її піти з ними до перукарні.
Вмовили її перефарбувати волосся і модно постригтися. А потім, гуляючи втрьох, вони набрели на якийсь розпродаж і прикупили літніх вбрань.
– Зоряно, а ти виявляється молодша, аніж спочатку здавалася, – здивувалися її нові подруги.
І на ранок Зоряна Львівна у чудовому настрої пішла приймати спеціальні ванни.
Після прийому ванни у неї було призначено масаж. Її трохи збентежило, що його робить чоловік, але хороший настрій переміг. Вона віддалася рукам майстра і вийшла звідти ще більше оновлена.
Як же ж здивувалась Зоряна Львівна, коли на вечірній дискотеці, куди її повели нові подруги, опинився цей масажист Михайло!
І відразу запросив її на танець, а потім пішов її проводжати і вони пішли прогулялися.
До цих щоденних прогулянок із Михайлом вона ставилася як до приємної тимчасової пригоди.
Він досить цікаво розповідав про користь масажу і любив музику. Увечері біля моря завжди грала жива музика, вони пили каву або щось міцніше і навіть іноді танцювали.
Зоряна Львівна усвідомлено дозволила собі трохи розслабитися, сподіваючись до кінця відпустки повернутися у колишню форму.
Але яким же ж було її здивування, коли Михайло опинився з нею в одному поїзді!
Він виявляється в цьому санаторії, так і відпочивав і трохи підробляв одночасно.
З дружиною він розлучився, там двоє дітей лишилося. А сам жив один у тому самому місті, де й Зоряна Львівна, зовсім недалеко від її будинку. І працював лікарем у районній поліклініці!
– Зоряно, це доля, я не хочу з тобою розлучатися, може, спробуємо жити разом? – ще в поїзді запропонував їй Михайло.
Вона дуже здивувалася.
– Мишко, але по-перше я старша, та й взагалі це якось дивно… – намагалася підшукати потрібні слова Зоряна Львівна, але Михайло її зупинив:
– Зоряно, ти цікава, ти чудово виглядаєш, та й хіба п’ять чи сім років це перешкода для тих, кому добре разом? До речі, тебе не бентежить, що я двірником у свій час був, коли після розлучення роботу втратив…
…Остап був просто вражений, як його мати змінилася.
А коли почув, що Мишко назвав його матір просто Зоряною, не втримався і засміявся.
– А ми з твоєю матір’ю напевно скоро одружимося. Думаю так буде правильніше, так Зорянко?
Але найбільше Зоряні Львівні сподобався той фурор, який вона зробила в університеті.
І витягнуте обличчя колишнього чоловіка, коли побачив її під руку з молодим чоловіком після роботи!
– Який ти приклад подаєш синові, Зоряно?! – обурено спитав її колишній чоловік наступного дня.
– По-моєму чудовий приклад, не гірший, аніж твій. Приклад, що треба бути щасливою! – гордо відповіла йому Зоряна Львівна.
– Але ж він здається навіть молодшим за тебе? – обурився колишній чоловік.
– А хіба твоя пасія не молодша? – усміхнулася Зоряна, і пішла, відчуваючи спиною здивований погляд колишнього.
Саме так він дивився на неї раніше, видно шкодує, та вже пізно…
– Мамо, я переживаю тебе засмутити, але сподіваюся тепер ти мене зрозумієш, ми з Лілею теж збираємося розписатися. Бо ж вона від мене вагітна, хоча я тоді тобі цього й не сказав. Я з нею не розлучався, вона не колишня, вона моя єдина! – сказав Остап мамі.
І схоже він правильно почекав із цим повідомленням.
Зоряна Львівна тепер теж вважає, що жити треба за велінням серця і лише з коханою людиною.
А не з його регаліями та професією.
Та й взагалі, професію можна змінити.
Зоряна тепер теж іноді стриже свого чоловіка Мишка машинкою, її Ліля навчила.
Та й нема чого йому до цих перукарок ходити.
І сніг вони на дачі разом лопатами прибирати, разом із коханим будь-яка справа в радість!
