Життєві історії

Лариса приготувала вечерю, прибрала в квартирі. Несподівано вхідні двері відкрилися, на порозі стояв її чоловік. Він був добряче «веселий». – Дивно, стільки років живемо разом, і ніколи за ним такого не помічала, а тут на тобі! – думала жінка. Лариса допомогла чоловіку пройти у спальню, поклала на ліжко. – Я маю тобі дещо сказати, – тихо пробурмотів чоловік. – Нахились. Лариса нахилилася до чоловіка, він щось сказав їй на вушко. Раптом Лариса різко підвелася, дістала з шафи сумку і почала збирати свої речі 

Коли Лариса виходила заміж, майбутній чоловік поставив умову: «Житимемо з моєю мамою». 

Лариса і не була проти. Майбутня свекруха завжди була привітною та гостинною. Квартира в чотири кімнати, за бажанням можна і не зустрітися один з одним за цілий день.

Спершу було все добре, готували вечерю разом, квартиру прибирали дружно. Але згодом почалося: 

– Неправильно посуд миєш і складаєш. Прати потрібно, коли набереться багато брудної білизни. Чоловіка треба зустрічати з посмішкою та парадно одягненою. Поправ зачіску і макіяж.

А коли народився син, то повчання подвоїлися: 

– Памперси – це погано. Дитину треба напувати водою з народження. Нічого не розуміють сучасні лікарі. Сповилювати треба міцно…

Жодні заперечення свекруха не сприймала, казала, що Лариса не розумна.

Лариса скаржилася чоловікові, чоловік розводив руками: – Ну це ж мама!

Тоді Лариса почала наполягати на тому, щоб накопичувати гроші на початковий внесок з іпотеки. Чоловік зненацька погодився. Лариса вирішила, що ще трохи зачекати, а щоб гроші швидше збиралися, почала підробляти з дому. На той час синові було вже два роки.

Якось вирішила Лариса перевірити спільний рахунок і виявила, що немає чималенької суми. 

Запитала у чоловіка, куди поділися гроші. А він як ні в чому не бувало, відповів:

– Мама захотіла дорогий телефон. Я купив їй. Тобі для мами грошей шкода?

– Телефон? Мамі? Я б зрозуміла, якби ти собі купив, але мамі! У мене такого навіть немає.

Чоловік тоді дуже образився і не розмовляв. Лариса вже думала про розлучення, коли чоловік раптом змінився, обіцяв, що більше грошей витрачати без відома дружини не буде.

І все знову стало, як і раніше. Лариса вийшла на роботу, син пішов до дитячого садка.

Цього вечора чоловік прийшов додому добряче «веселим», за всі роки спільного життя вперше.

Лариса допомогла йому роздягнутися і намагалася вкласти на ліжко. Але чоловік раптом сказав:

– Не чіпай мене. Нехай мене мама вкладе. Ти мене дістала вже давно. І мою маму не любиш, грошей їй пошкодувала на телефон. Тьху! Але розумієш, з тобою жити зручно та смачно готуєш. Тому ми з мамою і закриваємо очі на все.

Лариса була здивована такою новиною. Свекруха заголосила:

– Не слухай ти його. Він проспиться і забуде, що це сказав. Як ми без тебе? А раптом потім одружиться з якоюсь нахабною жінкою. Забудь, що він наговорив, будь ласка. Але хочеш, я цей телефон тобі подарую?

Лариса не слухала свекруху, вона збирала речі. 

Переночує у подруги, а завтра винайме житло. “Ну її, цю сімейку”.

Вам також має сподобатись...

Віра з матірʼю поверталися додому. Коли вони вже підходили до будинку, мама згадала, що у них закінчилося молоко. – Я зараз швидко в магазин заскочу, а ти йди, а то раптом Андрій вже прийшов і на тебе чекає, – сказала Надія Борисівна, розвернулася і попрямувала в сторону магазину. А Віра вирушила додому. Коли Віра увійшла до квартири, вона швидко зняла пальто, роззулася, і вирушила у свою кімнату. Але тільки-но Віра відкрила двері у власну спальню, то одразу застигла від побаченої картини

Леонід поспішав на роботу, запізнюючись вже на сорок хвилин. Сьогодні на нього чекає дві співбесіди. Чоловік вже підходив до офісу, як раптом побачив претендентку на місце у його магазині. Леонід застиг на місці побачивши її. – Проходьте, – поважно промовив він. – Сідайте. Чому до нас…Ганно Романівно? – неохоче запитав Леонід, зазирнув в анкету і застиг від здивувавння. – Цього неможе бути, – тільки й промовив він

Ангеліна з чоловіком прийшли до свекрухи в гості. Напередодні, Лариса Петрівна подзвонила і запросила їх до себе на чай. І ось зараз Андрій та Ангеліна сиділи на кухні в Лариси Петрівни і про щось розмовляли. – Ангеліно, я була надто сувора до тебе, – несподівано сказала свекруха. – Ти ж частина нашої родини, тому я хочу загладити провину! У Ангеліни засвітилися очі. Може, нарешті свекруха прийняла її?! Лариса Володимирівна простягла Ангеліні красиво упаковану коробку: – Це тобі, Ангеліно, подарунок. Сподіваюся, ти оціниш його! – Дякую, вам, – усміхнулася Ангеліна, відкрила коробку і… заціпеніла від побаченого

Антон прийшов додому, посмажив собі яєчню і закип’ятив чайник. Він вже сів за стіл повечеряти, коли раптом задзвонив його телефон. Антон глянув на екран і здивовано взяв слухавку. Дзвонив його колишній однокласник Юрко. – Привіт, Антоне! – привітався той. – Не зайнятий? – Та ні, – здивувався Антон. – А що таке? Щось сталося, чи що? Ми ж рідко зідзвонюємося. – Ой, Антоне, я навіть не знаю, як тобі і сказати! Це стосується твоєї сім’ї… – Та що ж там таке сталося?! – хлопець застиг з телефоном в руках, не розуміючи, що відбувається