Життєві історії

Лариса приготувала вечерю, прибрала в квартирі. Несподівано вхідні двері відкрилися, на порозі стояв її чоловік. Він був добряче «веселий». – Дивно, стільки років живемо разом, і ніколи за ним такого не помічала, а тут на тобі! – думала жінка. Лариса допомогла чоловіку пройти у спальню, поклала на ліжко. – Я маю тобі дещо сказати, – тихо пробурмотів чоловік. – Нахились. Лариса нахилилася до чоловіка, він щось сказав їй на вушко. Раптом Лариса різко підвелася, дістала з шафи сумку і почала збирати свої речі 

Коли Лариса виходила заміж, майбутній чоловік поставив умову: «Житимемо з моєю мамою». 

Лариса і не була проти. Майбутня свекруха завжди була привітною та гостинною. Квартира в чотири кімнати, за бажанням можна і не зустрітися один з одним за цілий день.

Спершу було все добре, готували вечерю разом, квартиру прибирали дружно. Але згодом почалося: 

– Неправильно посуд миєш і складаєш. Прати потрібно, коли набереться багато брудної білизни. Чоловіка треба зустрічати з посмішкою та парадно одягненою. Поправ зачіску і макіяж.

А коли народився син, то повчання подвоїлися: 

– Памперси – це погано. Дитину треба напувати водою з народження. Нічого не розуміють сучасні лікарі. Сповилювати треба міцно…

Жодні заперечення свекруха не сприймала, казала, що Лариса не розумна.

Лариса скаржилася чоловікові, чоловік розводив руками: – Ну це ж мама!

Тоді Лариса почала наполягати на тому, щоб накопичувати гроші на початковий внесок з іпотеки. Чоловік зненацька погодився. Лариса вирішила, що ще трохи зачекати, а щоб гроші швидше збиралися, почала підробляти з дому. На той час синові було вже два роки.

Якось вирішила Лариса перевірити спільний рахунок і виявила, що немає чималенької суми. 

Запитала у чоловіка, куди поділися гроші. А він як ні в чому не бувало, відповів:

– Мама захотіла дорогий телефон. Я купив їй. Тобі для мами грошей шкода?

– Телефон? Мамі? Я б зрозуміла, якби ти собі купив, але мамі! У мене такого навіть немає.

Чоловік тоді дуже образився і не розмовляв. Лариса вже думала про розлучення, коли чоловік раптом змінився, обіцяв, що більше грошей витрачати без відома дружини не буде.

І все знову стало, як і раніше. Лариса вийшла на роботу, син пішов до дитячого садка.

Цього вечора чоловік прийшов додому добряче «веселим», за всі роки спільного життя вперше.

Лариса допомогла йому роздягнутися і намагалася вкласти на ліжко. Але чоловік раптом сказав:

– Не чіпай мене. Нехай мене мама вкладе. Ти мене дістала вже давно. І мою маму не любиш, грошей їй пошкодувала на телефон. Тьху! Але розумієш, з тобою жити зручно та смачно готуєш. Тому ми з мамою і закриваємо очі на все.

Лариса була здивована такою новиною. Свекруха заголосила:

– Не слухай ти його. Він проспиться і забуде, що це сказав. Як ми без тебе? А раптом потім одружиться з якоюсь нахабною жінкою. Забудь, що він наговорив, будь ласка. Але хочеш, я цей телефон тобі подарую?

Лариса не слухала свекруху, вона збирала речі. 

Переночує у подруги, а завтра винайме житло. “Ну її, цю сімейку”.

Вам також має сподобатись...

Віра готувала обід, коли в двері подзвонили. Віра подивилася на годинник і здивувалася. – Сини ще у школі. В чоловіка свої ключі, – думала вона. Віра відклала ложку, якою помішувала суп і пішла надвір подивитися хто ж там прийшов. Біля хвіртки стояла жінка в дорогому одязі. – Доброго дня, – сказала Віра. – Віра, доню, ти мене не впізнала? – ніжним голосом заговорила жінка. -Ви хто? – запитала господиня. – Ну що ти Віра? Я твоя мати, – усміхнулася гостя. – Жінко, ви помиляєтеся! Я вже поховала свою маму, – Віра здивовано дивилася на незнайомку, не розуміючи, що відбувається

– Мамо, бабусю, я виходжу заміж! – радісно вигукнула Олена, повернувшись додому. – Батьки Олега, хочуть з вами познайомитися! Завтра вони чекають на вас у гості. – Ой, радість яка! – зраділа бабуся Лариса. Наступного дня Лариса та Наталка вирушили в гості до сватів. Свати накрили стіл, познайомилися, порозмовляли про майбутнє весілля дітей. Ближче вечора Лариса та Наталя зібралися додому. Жінки вже були майже біля будинку, як раптом Наталя не витримала: – Ні мамо, ну ти бачила! Ти бачила, що в них на стінах? – Доню, ти про що? – Лариса здивовано дивилася на доньку, нічого не розуміючи 

Сергій прийшов додому пізно. Він зайшов у квартиру і посміхнувся – з кухні чувся смачний аромат свіженького борщику… Раптом Сергій згадав, про що мав поговорити з дружиною і його обличчя одразу спохмурніло. Він сів за стіл вечеряти і нерішуче почав розмову. – Аллочко, кохана, у мене до тебе є одне прохання, – сказав Сергій дружині. – Та все, що завгодно, коханий! – посміхнулась дружина. – Розумієш, Алло, я навіть не знаю, як тобі сказати… – замʼявся Сергій. – Як думаєш ми змогли б жити втрьох? – Як це втрьох? – Алла здивовано дивилась на чоловіка, нічого не розуміючи

Поліна їхала з роботи додому, коли пролунав телефонний дзвінок. – Бабусю, привіт! – сказала дівчина, як тільки підняла слухавку. – Привіт, Поліно! Слухай, ти можеш до мене заїхати? – раптом запитала жінка. – Можу! Я якраз додому їду, зійду на зупинку раніше, відвідаю тебе, – погодилася Поліна. – Тоді чекаю, – сказала бабуся і закінчила виклик. За пів години Поліна була вже у бабусі. – Ну, що там в тебе? – з порога запитала внучка. – Поліно, я маю тобі дещо віддати, – несподівано сказала бабуся і вручила внучці якусь коробку. – Що це? – не зрозуміла Поліна, відкрила коробку і ахнула від побаченого