Життєві історії

Показує: 1 - 10 з 742 РЕЗУЛЬТАТІВ
Життєві історії

Леся з чоловіком вирішили збудувати будинок. Ділянка вже була – на місці старої хати діда. Так і вирішили. Будинок збудували. Леся почала розбирати мотлох у старій хаті. Дійшло діло до горища. Чого там тільки не було! Залізні ліжка, старі простирадла й фіранки, банки, величезні двадцятилітрові пляшки. У найдальшому кутку Леся знайшла ​​велику іржаву скриню. – Що ж там може бути? – здивовано подумала вона. Леся відкрила скриню. Всередині лежав тільки зошит і маленький залишок олівця. Це був щоденник її покійної матері. Леся читала й не помічала часу. Вона відкрила передостанню сторінку і не повірила своїм очам! Вона прочитала ім’я свого батька

Життєві історії

Леся з чоловіком вирішили збудувати будинок. Ділянка вже була – на місці старої хати діда. Так і вирішили. Будинок збудували. Леся почала розбирати мотлох у старій хаті. Дійшло діло до горища. Чого там тільки не було! Залізні ліжка, старі простирадла й фіранки, банки, величезні двадцятилітрові пляшки. У найдальшому кутку Леся знайшла ​​велику іржаву скриню. – Що ж там може бути? – здивовано подумала вона. Леся відкрила скриню. Всередині лежав тільки зошит і маленький залишок олівця. Це був щоденник її покійної матері. Леся читала й не помічала часу. Вона відкрила передостанню сторінку і не повірила своїм очам! Вона прочитала ім’я свого батька

Баба Ганна не любила свою внучку Олександру. А за що її любити? Жінка втратила доньку, коли народилася внучка… Звісно дочка Ганни, Тамара теж була не …

Читати
Життєві історії

– Андрійку, як же ж добре, що ми змогли взяти відпустку разом! – радісно сказала Тетяна чоловікові. – Ох, стільки планів на цей тиждень! Виберемо, нарешті, нову шафу в магазині, будемо багато гуляти. Виспимося, а на вихідних поїдемо кудись за місто! Микола посміхнувся, але посмішка вийшла якоюсь винуватою… – Щось не так? – насупилася Тетяна. Вони так давно планували цю відпустку, а Микола був, начебто, чимось незадоволений! – Та все так… Просто сталося дещо непередбачуване, – раптом почав чоловік. Тетяна застигла , очікуючи почути найгірше

поновлено

– Як же ж добре, що ми змогли взяти відпустку разом! – радісно сказала Тетяна. – Стільки планів на цей тиждень! Виберемо шафу, нарешті, будемо …

Читати
Життєві історії

Наталя привела сина Іванка до баби Ганни. Бабусю вона знайшла по оголошенню. Баба Ганна мала побути з Іваном до вечора. – Ось вам мій номер телефону, – сказала Наталя. – Іванку, сьогодні ти побудеш з цією бабусею, – сказала вона сину. Якщо що – дзвони. Наталя швидко поцілувала сина і поспішила на роботу… Цілий день вона працювала як у тумані, і постійно чекала дзвінка сина. Але Іванко чомусь вперто не хотів їй дзвонити… Після роботи Наталя прийшла по Іванка. Вона думала, що він, уже зібраний, чекатиме біля дверей. Але все було не так… У дверях стояла тільки баба Ганна! Наталя застигла від здивування

Баба Ганна сиділа на стільці у себе вдома. Молода мама Наталя, стояла перед нею, тримаючи за руку свого п’ятирічного сина, і строго запитувала в бабусі: …

Читати
Життєві історії

В Ольги не стало мами. Вона дуже сумувала, як і її батько – Ігор Борисович. Чоловік залишився сам… В Ольги була обідня перерва. Вони з колегою Валентиною пішли в кафе, яке було поряд з роботою. Вмостившись за столиком, Ольга зробила замовлення і раптом у дальньому кутку зали побачила… Свого батька! Він був не один, а з якоюсь жінкою, явно молодшою ​​за нього… Обличчя тієї жінки не було видно. А ось задоволене обличчя батька Ольга бачила добре! Вони щось обговорювали, сміялися, а жінка гладила батька по руці… Ольга оторопіла. – Як це розуміти?! – тільки й подумала вона

Ольга вийшла з кабінету лікаря сама не своя. Їй сказали, що її син Сашко дуже слабий. Допоможуть якісь процедури, але таке зараз мало хто робить… …

Читати
Життєві історії

В Славка не стало матері. Чоловік важко переживав втрату найріднішої людини. – Славко, треба вирішити, у що одягнути Ніну Вікторівну? – запитала у нього дружини. – Може сходиш у квартиру матері і щось підбереш? – Добре, – погодився він. Вперше за довгий час Славко увійшов до квартири матері. Сльози виступили на очі, але Славко мав вибрати одяг для прощання. Чоловік підійшов до шафи матері, відкрив одну з шухляд і почав перебирати одяг. Раптом, на дні шухляди він помітив якийсь лист. – Що це? – здивувався він. Славко обережно відкрив конверт, прочитав лист і заціпенів від прочитаного

– Рито, перестань, – попросив Славко. – Твоїй скорботі навіть каміння не повірило б! – Славко, як ти можеш таке казати? – обурилася Рита. – …

Читати
Життєві історії

Сашко повільно йшов по вулиці. Проходячи повз супермаркет, він раптом помітив знайому постать. Це була вона! Марина Вікторівна, та сама жінка, яка працювала з його батьком. Висока блондинка в червоному пальто виходила з магазину з пакетами продуктів у руках. – Он вона яка, татова коханка… – подумав Сашко. Марина Вікторівна дістала телефон, і він почув: – Так, Сергію… Звісно, ​​проєкт майже готовий… Завтра в той же ж час? Сашко застиг. Значить, мама була права?! Він розвернувся і побіг геть, не розбираючи дороги. Раптом у провулку він почув якийсь звук. Сашко побачив картонну коробку. Він зазирнув у неї, і не повірив своїм очам

поновлено

– Я більше так не можу, Сергію! Ми маємо вирішити це питання раз і назавжди! – Та що ж вирішувати?! Сашко житиме зі мною, і …

Читати
Життєві історії

Рита вийшла з автобуса і поспішила на роботу. Вона вже запізнювалася. Раптом на її шляху зʼявилася якась незнайома молода жінка… – Здрастуйте, – сказала вона Риті. Рита зупинилася і трохи роздратовано глянула на незнайомку. – Здрастуйте, – відповіла жінка. – Вибачте, а це ви дружина Миколи? – раптом запитала незнайомка. Питання було настільки несподіваним, що Рита аж розгубилася. – Ну, я… – пробурмотіла вона. – Так, мого чоловіка звуть Микола. – А мене звуть Світлана, – з викликом сказала незнайомка. – І ми з Миколою любимо один одного! Рита аж побіліла від почутого

поновлено

Рита поспішала на роботу. Сьогодні ще до замовника їхати, а перед цим треба встигнути завершити проєкт. Часу було мало, так ще й, до того ж, …

Читати
Життєві історії

Ксенія закінчувала роботу, коли в кабінет зайшов її знайомий Іван. – Доброго дня, а я до вас! – весело сказав чоловік. – Серце в мене не на місці, так і стрибає, коли вас бачу! – Звідки ти тут? – здивувалася Ксенія. – Та просто проїздом, – відповів Іван. – Так, просто захотілося побачити тебе… А ще я маю одну пропозицію… Вони разом вийшли на вулицю. – Може проїдемося? – запитав він і вказав на свою машину. – Чесно кажучи, я дуже втомилася і хочу їсти, – відповіла Ксенія. – А я ж так і знав! – вигукнув Іван. Він відкрив дверцята в машині і Ксенія ахнула від побаченого

поновлено

Ксенія повернулася у рідні краї після розлучення з чоловіком. З Олегом вона прожила майже сім років, дітей у них не було. Олег дітей не хотів. …

Читати
Життєві історії

Ганна Петрівна з самого ранку прибирала в хаті. Поки жінка витирала пил, то кілька разів поглядала на фото сина в рамці на стіні. – Вже пів року минуло, як Павлик поїхав у місто, – тихо сказала вона. – А я ніяк не можу звикнути. Треба ж… Її син Павло кілька місяців жив у місті. За весь час він не приїхав у село жодного разу, тільки дзвонив іноді. Сказав, що влаштувався на роботу… Раптом пролунав дзвінок у двері. – Мабуть знову сусідка прийшла, – вирішила господиня. Ганна Петрівна пішла в коридор, відкрила двері і ахнула від несподіванки. На порозі стояла зовсім не сусідка

поновлено

– Ну що, Павлику, з роботи йдеш? Тобі як завжди хлібчика і кефіру? – спитала продавчиня сільського магазину у свого постійного покупця Павла і вже …

Читати
Життєві історії

– Ти подивися, подивися, – шепотіла Марії її сусідка Леся. – Як твій Степан одягнувся! Раніше в куртці старій ходив, а тепер – костюм і сорочка напрасована… – Так це ж я його одягла! – ахнула Марія. – Я стараюся, щоб мій чоловік виглядав гарно! – Правда? – примружилася сусідка. – А може, це він для молоденької фельдшерки чепуриться? Марія не витримала. Увечері, коли Степан повернувся з роботи, вона зустріла його незвично холодно. – Що ж ти, Степане, мене ганьбиш? – тихо спитала вона, дивлячись у підлогу. – Це як так? – здивувався чоловік, застигнувши на порозі. – До молодої лікарки бігаєш… Люди вже пліткують, – сказала Марія. Степан раптом побілів від почутого

– Марійко, ти що, зовсім нічого не бачиш?! – сплеснула руками Леся, спираючись на огорожу. – Глянь, як твій Степан навколо нової лікарки вʼється! Третій …

Читати