Життєві історії

Показує: 191 - 200 з 1 175 РЕЗУЛЬТАТІВ
Життєві історії

Ніна повернулася додому, зайшла у вітальню і побачила там свого чоловіка. – Коханий, щось сталося? Чому ти не на роботі? – пролепетала вона. Михайло не відповідав. – Ти так і мовчатимеш? Поясни мені, що відбувається, та на тобі обличчя нема, – почала було хвилюватися дружина. – Мені здається, що пояснення потрібні не від мене, а від тебе! – буркнув чоловік. – В сенсі? – не зрозуміла жінка. Михайло так само мовчки кивнув поглядом на журнальний столик. На ньому лежав планшет. Ніна взяла планшет, глянула на екран і…ахнула від побаченого

Життєві історії

Ніна повернулася додому, зайшла у вітальню і побачила там свого чоловіка. – Коханий, щось сталося? Чому ти не на роботі? – пролепетала вона. Михайло не відповідав. – Ти так і мовчатимеш? Поясни мені, що відбувається, та на тобі обличчя нема, – почала було хвилюватися дружина. – Мені здається, що пояснення потрібні не від мене, а від тебе! – буркнув чоловік. – В сенсі? – не зрозуміла жінка. Михайло так само мовчки кивнув поглядом на журнальний столик. На ньому лежав планшет. Ніна взяла планшет, глянула на екран і…ахнула від побаченого

– Коханий, щось сталося? Чому ти не на роботі? – пролепетала Ніна, побачивши чоловіка, що сидить на дивані. Чоловік був явно невдоволений, сидів із похмурим …

Читати
Життєві історії

Марійка попросила свою найкращу подругу Олену посидіти з її синочком Артемчиком. Мама мала прийти по малюка о пʼятій вечора. Олена з Артемчиком приготували вечерю, поїли й почали чекати Марійку. Мати хлопчика явно затримувалася… Ні о п’ятій годині вечора, ні о шостій, її не було! Олена не витримала і подзвонила подрузі. – Їду я, Оленко, їду! – вигукнула та в слухавку. – Тут затори! Як там у вас? – Все добре, – сказала Олена. – Чекаємо тебе! Олена поклала слухавку. – Не хвилюйся, Артемчику, скоро мама приїде, – заспокоїла вона хлопчика. Марійка прийшла біля сьомої години. Олена відкрила двері й застигла від побаченого

поновлено

– Посидь з Артемчиком, Оленко, мені сьогодні звіт здавати. Сусідка і найкраща подруга Марійка, разом із сином стояла на порозі квартири Олени. П’ятирічний Артем шморгнув …

Читати
Життєві історії

Тетяна повернулася з роботи, швидко переодягнулася, і вирушила на кухню, готувати вечерю. – Посмажу картоплі, – вирішила вона. Тільки-но Тетяна взялася чистити картоплю, як раптом пролунав телефонний дзвінок. – А це ще хто? – здивувалася жінка, побачивши на екрані мобільного незнайомий номер. – Тетяна Вікторівна, доброго вечора! Вас турбує нотаріус, я телефоную повідомити вас, що ваша тітка залишила вам спадок, – почула Тетяна незнайомий чоловічий голос у слухавці. – Тітка? Яка ще тітка? У мене немає жодних тіток! Ви мабуть помилилися! – здивовано сказала Таня, не розуміючи, що відбувається 

поновлено

Тетяна залишилася з двома дітьми на руках, коли старшому було шість, а молодшій три роки. Чоловіка не стало на роботі. Коли приїхала швидка, він ще …

Читати
Життєві історії

Олена збиралася на прем’єру в театр. Жінка одягла одну зі своїх улюблених вечірніх суконь, нанесла яскравий макіяж і навіть про дорогі прикраси не забула. Олена поспішала, вже збиралася виходити, бо таксі чекало на неї біля під’їзду. Вона швиденько ковзнула в туфлі на високих підборах, востаннє із задоволенням оглянула себе у дзеркалі. – Так… виглядаю я, як голівудська зірка, – усміхнулася вона своєму відображенню у дзеркалі. Раптом у двері подзвонили. – Кого це принесло? – здивувалася вона. Олена відкрила двері, глянула на несподіваного гостя і застигла від побаченого

Нещодавно з Анатолієм стався дивовижний випадок. Молода дружина Вікторія, з якою він жив вже цілий рік, вирішивши урізноманітнити їх вихідні дні, купила квитки на теплохід. …

Читати
Життєві історії

Микола запідозрив дружину у зраді. Він дуже переживав і все жалівся своєму другу Андрію… Невдовзі у Миколи був день народження. Чоловік з самого ранку виглядав дуже засмученим. – Тільки уяви! – сказав він Андрію, коли вони збиралися їхати на дачу святкувати. – Моя Олена вирядилася зранку, зробила зачіску і… Кудись пішла! Навіть не привітала мене! Та ще й отаке видала – стала біля дверей, вся така гарна, і повітряний поцілунок мені надіслала! – Заспокойся, – сказав Андрій. – Потерпи, час усе розставить на свої місця. До дачі Микола під’їжджав і зовсім сумним… Аж раптом він підвів очі і ахнув від побаченого

поновлено

– Як же ж мені сумно в дитинстві було, що я не мав братика, а тепер, дивлячись на тебе, сам розумію, наскільки складно виростити навіть …

Читати
Життєві історії

Дмитро тільки-но повернувся додому з роботи, як раптом пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила його колишня дружина. – Слухаю! – сказав він, піднявши слухавку. – Привіт, маєш хвилинку? Я щодо нашого сина! – пояснила Рита. – Звісно, – кивнув Дмитро. – Максим дуже на тебе ображений, я думаю тобі потрібно перед ним вибачитися, – несподівано заявила колишня дружина. – Ти про що? – уточнив Дмитро. – На що він міг образитись? – На фото! Зараз сам все зрозумієш, – єхидно сказала Рита. За секунду та телефон чоловіка прийшло повідомлення з прикріпленими до нього фото. Дмитро відкрив повідомлення, глянув на фотографії і…ахнув від побаченого

поновлено

…У житті Дмитра було два шлюби. Перший – студентський, наївний, який подарував йому сина. І другий, усвідомлений, у якому народилося дві дочки. З першою дружиною …

Читати
Життєві історії

До Андрія приїхали в гості родичі. Він якраз переїхав у нову квартиру. Пізніше приїхала і його рідна сестра Марина. – Не вір їм! – одразу сказала вона братові. – Марино, ти чого? – здивувався Андрій. – Це ж наші родичі! – Знаю я, хто це, – продовжувала шепотіти Марина. – Тому й кажу – не вір! Вони вже казали, як любили наших батьків? А про бабусю Олену Сергіївну розповідали? – Ага, – кивнув Андрій. – Навіть фотографії привезли! Два альбоми! – Ну звісно, – сказала сестра. – Ось, я привезла листа, який нам написала бабуся. Марина витягла з сумки кілька аркушів. Андрій прочитав листа й застиг. – І це все правда?! – тільки й запитав він

поновлено

– Не вір їм! – сказала Марина братові, коли вивела його на кухню. – Марино, ти чого? – здивувався Андрій. – Це ж наші бабусі …

Читати
Життєві історії

Ліда їхала в село до свого коханого Віктора. Вона зупинилася біля знайомих воріт. Загавкав собачка. Ліда підняла дротяне кільце на хвіртці і зайшла на подвірʼя. – Рекс, тихо! – сказала вона песику. Той одразу її впізнав і замахав хвостом. На ґанок вийшла господиня – тітка Зоя. – Здрастуйте, – сказала Ліда. – Вибачте, що так пізно. А мій Віктор де? – Спить, – відповіла тітка Зоя. – Зазвичай він так рано не лягає, – здивувалася Ліда. – Так на свіжому повітрі ж… – сказала тітка. – Ходімо, я тобі постелю. Ліда хотіла сказати, що ляже з Віктором, але передумала. А вранці Ліда прокинулася, вийшла на двір пошукати Віктора, і застигла від несподіванки

До колишнього чоловіка йти не хотілося, але виходу не було. Якщо з Віктором щось трапиться, Ліда цього не витримає. Вони познайомились на танцях. Ліда, сумувала, …

Читати
Життєві історії

– Та ні, це якась нісенітниця, – подумала Іра. Вона дивилася на повідомлення у своєму телефоні від невідомої жінки і не знала, що й думати! Раптом надійшло ще одне повідомлення. «Прошу вас, передайте вашому чоловікові, що я йду до юристів щодо дитини, бо він заблокував мій номер…» – писала незнайомка. – Денисе! – гукнула Іра з кухні. – Денисе! Вона скочила на ноги і кинулася до свого чоловіка. Ну, звісно, він сидів у своїх навушниках і грав в якусь гру на компʼютері. Як завжди! – Денисе, що це все означає?! – Іра підсунула йому під ніс повідомлення від незнайомки. Денис застиг від здивування

поновлено

– Та ні, це якась нісенітниця, – подумала Іра. Вона дивилася на повідомлення у своєму телефоні від невідомої жінки і не знала, що й думати! …

Читати
Життєві історії

Світлана зайшла в будинок до свекрухи. – Мамо, я вам сиру принесла! Домашній, від Ніни Степанівни! – гукнула вона з коридору. – Дякую, Світлано. Поклади в холодильник, – відгукнулася Ганна Петрівна. Світлана, брязкаючи підборами, пройшла на кухню. Раптом, її погляд миттєво помітив краєчок паперу, який виглядав з-під скаретини на кухонному столі. – Що це там, мамо? Документи якісь? – зацікавилася Світлана. – Та, старі квитанції розбираю, – сказала свекруха. – А чому ховаєте? – невістка рішуче потягла за листок. – Дайте я гляну! Світлана пробігла очима по тексту і застигла від прочитаного

поновлено

Ганна Петрівна всоте перечитувала чернетку заповіту, акуратно виведену її тремтячою рукою. Вісімдесят шість років – вік серйозний, жінка вирішила, що настав час подумати про те, …

Читати