Життєві історії

Показує: 291 - 300 з 1 186 РЕЗУЛЬТАТІВ
Життєві історії

Дарина з Сергієм одружилися скромно. Молоді просто розписалися в ЗАГСі. Без білих суконь та урочистостей. Наступного дня вони вирушили на відпочинок – родичі Дарини подарували їм круїз! І ось тут на них чекав перший сюрприз… Сім’я Дарини – мама, вітчим, сестра з немовлям, поїхали їх провести. Але з ними був ще якийсь незнайомий старенький дідусь… У відповідь на здивований погляд Сергія, Дарина тільки знизала плечима. Їй цей чоловік теж був незнайомий! Але головний сюрприз був ще попереду… Як тільки корабель подав трап, родичі Дарини зробили несподіване. – Сюрприз! – тільки й вигукнули вони

Життєві історії

Дарина з Сергієм одружилися скромно. Молоді просто розписалися в ЗАГСі. Без білих суконь та урочистостей. Наступного дня вони вирушили на відпочинок – родичі Дарини подарували їм круїз! І ось тут на них чекав перший сюрприз… Сім’я Дарини – мама, вітчим, сестра з немовлям, поїхали їх провести. Але з ними був ще якийсь незнайомий старенький дідусь… У відповідь на здивований погляд Сергія, Дарина тільки знизала плечима. Їй цей чоловік теж був незнайомий! Але головний сюрприз був ще попереду… Як тільки корабель подав трап, родичі Дарини зробили несподіване. – Сюрприз! – тільки й вигукнули вони

– Ми сплатимо вам круїз як подарунок до весілля! – заявила Дарині її мати, Галина Миколаївна. – І не дякуй, я знаю, це дуже щедро. …

Читати
Життєві історії

– Мамо, ти вдома?! – вигукнула Люба у слухавку. В Тетяни аж стрепенулося серце. – Вдома… – відповіла вона. – А ти чого це, Любочко, така? – Яка? – спитала дочка. – Сердита… – пояснила мати. – Звичайна я, мамо! – вигукнула Люба. – Коротше кажучи, я зараз до тебе прийду! – Навіщо? – здивувалася мати. – Коли прийду, дізнаєшся! – заявила дочка. Люба жила в сусідньому будинку, тож за п’ять хвилин зʼявилася до матері з якимось пакетом. З нього вона почала діставати і ставити на кухонний стіл літрові банки з чимось незрозумілим. Вона дістала їх три штуки. – Ось! – блискаючи очима, видихнула дочка. Тетяна застигла, не розуміючи, що відбувається.

поновлено

– Мамо, ти вдома?! – цю фразу у телефоні дочка сказала таким тоном, що у Тетяни аж стрепенулося серце. – Вдома… – відповіла вона тремтячим …

Читати
Життєві історії

Ольга прокинулася пізно. Жінка глянула на іншу частину ліжка, Миколи поряд не було. Вона підвелася, накинула халат і хотіла піти на кухню, випити кави. Тільки-но Оля відкрила двері у спальню, як раптом почула розмову, яка долинала з кухні. Розмовляв її чоловік Микола з своїм батьком. Олег Ігорович, щось активно пояснював сину. Ольга тихенько підійшла до дверей кухні і зрозуміла, розмовлять вони про неї. – А це вже цікаво, – подумала вона. Оля прислухалася до слів чоловіка та свекра і…застигла від почутого. Ось чого-чого, а такого жінка, аж ніяк не очікувала почути

поновлено

Ольга народилася та виросла у забезпеченій родині. Вийти заміж за Миколу було спонтанне рішення. Дівчині хотілося насолити батькам, піти проти їхньої волі. Ось і обрала …

Читати
Життєві історії

​​Ірина Сергіївна привела свою внучку додому з садочка. – Ну все, біжи, переодягайся. Зараз вечеряти будемо, – сказала бабуся дівчинці. Марійка побігла в глиб квартири, і почала відкривати всі шафи, шукаючи щось. – Марійка, що ти робиш? – здивувалася Ірина Сергіївна. – Нема… І тут нема… Де мама його ховає? – раптом сказала дівчинка. – Кого ховає? – не зрозуміла бабуся. – Бабусю, я знаю один мамин «секретик», – несподівано сказала Марійка. – Нахились до мене, я тобі його розповім. ​​Ірина Сергіївна нахилилася до внучки. Марійка щось тихенько прошепотіла їй на вушко. ​​Ірина Сергіївна вислухала внучку і аж присіла від почутого

поновлено

Як дзвонила в дзвінок сусідка, Олена знала, у них був свій код: два короткі — відкривай швидше. Тож господиня відчинила двері і, навіть не подивившись, …

Читати
Життєві історії

В Тамари не стало чоловіка. Пройшов якийсь час. – Ти що це вигадала?! – дочка Настя заїхала до Тамари випадково. Вона проїжджала повз її будинок і побачила, як у машину вантажать речі. – Мамо, я з тобою розмовляю! – гукнула дочка. – Куди ти зібралася? Тамара глянула на Настю і спохмурніла. – Тобі яке діло? – сказала вона. – Не заважай мені… Мати хотіла пройти повз дочку, тримаючи в руках якусь велику коробку. Але Настя її зупинила. – Ні, почекай, – сказала вона. – Я мушу знати, куди ти зібралася їхати з речами. Тамара уважно пильно подивилася на неї і видала несподіване

Тамара Степанівна все своє життя присвятила сім’ї: чоловікові й дітям. Сім’я була забезпечена, нічого не потребувала. Жінка сиділа вдома і, як часто казав її чоловік, …

Читати
Життєві історії

Рита з Вадимом вирішили одружитися. Все було б добре, але керувати підготовкою до весілля взялися мати й сестра нареченого. – Що, синку, кращого не було?! – якось почула Рита, як мати казала Вадиму. – Втомишся ти ще з цією Ритою! Ой, гаразд… Не піде з цією, ми тобі нову знайдемо. Кращу в сто разів! За пару днів до свята мати й сестра Вадима вирішили привезти Риті нову весільну сукню. Її вибір не відповідав їхнім смакам. – Що то за нічнушка? – почала майбутня свекруха. – І в ній вона до гостей піде? Розмов не оберемося! Рита послухала все це і в день весілля зробила несподіване

– Вадиме, це наше весілля, і воно пройде так, як ми хочемо! Я не збираюся танцювати під дудку твоєї рідні! – Рита вкотре намагалася пояснити …

Читати
Життєві історії

Ліда прийшла у гості до свого нареченого Олега. – Привіт, кохана, – зустрів її в коридорі Олег. – Я радий тебе бачити. – Я теж, – дівчина потяглася, щоб обійняти хлопця, але той відсторонився. – Тут сумка з речами, там всередині знайдеш все необхідне, – несподівано сказав чоловік. – З якими речами? Що я маю там знайти? – Ліда незрозуміло подивилася на сумку. – Ти все зрозумієш. У мене термінові справи! Я побіг, – додав Олег і вийшов з квартири. Раптом, з кімнати почулися дивні звуки. – А це ще що? – здивувалася дівчина. Ліда зайшла у вітальню і заціпеніла від побаченої картини

– Ну, візьми ж слухавку! Та що ж це таке? – Ліда ходила з кімнати до кімнати, постійно намагаючись додзвонитися до свого хлопця, Олега. За …

Читати
Життєві історії

Ірина бігала по квартирі, не знаходячи собі місця. Декілька хвилин тому на її телефон подзвонили, і повідомили, що з її чоловіком трапилася біда, коли він повертався на машині додому. – Боже, хоч би все обійшлося, – крутилася в голові Ірини лиш одна думка. Жінка швидко зібрала сумку, одягнулася, взяла документи Миколи, і вже хотіла було їхати до чоловіка. Раптом, Іра почула, як відкрилися вхідні двері. – Мама, прийшла? – подумала вона. Ірина швидко кинулася в коридор…і заціпеніла на місці, від побаченої картини

– Миколо, грошей зовсім не вистачає. Микола відволікся від телефону і незрозумілим поглядом глянув на свою дружину. – Та нормально все, що ти переживаєш… – …

Читати
Життєві історії

Тамара приїхала до своєї матері в село. – Мамо, привіт! Це я! – гукнула вона, зайшовши в будинок. – Привіт, доню! – зраділа Валентина. – А я ось вирішила приїхати, навести в тебе порядок, трохи прибрати, – пояснила донька. Валентина пригостила доньку чаєм, і Тамара, трохи відпочивши, взялася за прибирання. Швидко навівши порядок на кухні, Тамара вирушила прибрати в кімнаті матері. Раптом, на журнальному столику, який стояв біля ліжка Валентини, Тамара помітила якусь папку. – А це ще що таке? – подумала вона. Тамара взяла папку, заглянула всередину і…ахнула від побаченого

– Старість – не радість, молодість – не життя, – сміялась Валентина. – Я залишу вам квартиру, а ви останні роки пригляньте за мною. Домовились? …

Читати
Життєві історії

Віктор повернувся додому з відрядження. Чоловік зайшов в квартиру із шикарним букетом в руках. – Кохана, я вдома! – гукнув він до дружини. В коридор вийшла Ірина. – Привіт, а я вечерю готую, – сказала сумно жінка. – Це тобі! – Віктор вручив дружині букет. – Дякую, – байдуже сказала Ірина. Раптом, Віктор помітив, що Ірина якось дивно поводиться. – Ірино, щось сталося? Ти якась не така, – запитав він. – Все гаразд, – відповіла Ірина, розвернулася і пішла на кухню. – Ірино, я ж все бачу, – сказав їй вслід чоловік. Але Віктор навіть уявити не міг, що приховує від нього його дружина

поновлено

– Іра, я завтра у відрядження, як завжди на три дні, – повідомив Віктор. – Не сумуй тут без мене, я швидко. Віктор мав таку …

Читати