Сонце влітку встає рано, і бабуся встає майже як сонечко. Звичка. Треба курей випускати, годувати, треба козу доїти, а потім сніданок для онуків готувати. Не …
Оленка прокинулася від ароматного запаху її улюблених сирників. Вона поспішила на кухню. – Сирники готуєш, бабусю? – обійняла дівчинка стареньку. – Привіт! А дід уже порається по господарству? – Доброго ранку! – сказала бабуся. – Так, порається. Іди вмивайся і приходь снідати. Оленка пішла вмиватися. Встав і її братик Іванко і дід… Всі поснідали. Дід уже щось майстрував на подвірʼї. Іванко грався поруч. – Іванку, не боїшся курей? – раптом запитав старий. – Не боюся, – відповів хлопчик. – А півника? – посміхнувся дід. Іванко знизав плечима. – Тоді віднеси їм оце, – хитро сказав дід. Іванко здивовано глянув на те, що в старого в руках, не розуміючи, чи той жартує, чи ні
