– Віддай іграшку Ганнусі, ти ж бачиш – вона плаче. Ти старша сестра і маєш завжди заступатися за молодшу. Невже ти така жадібна? Такі слова …
Життєві історії
Соня повільно йшла додому і думала, що їй робити далі. З роздумів Соню вивів телефонний дзвінок. Дзвонила її найкраща подруга Ольга. – Може, не відповідати? Оля по голосу зрозуміє, що щось не так! – подумала Соня, глянувши на екран мобільника. Ось тільки подруга не вгамувалася. Продовжувала дзвонити. – Оля, я зараз не можу говорити, давай я тобі пізніше передзвоню? – піднявши слухавку сказала Соня. – Пробач, Соня, але я маю тобі щось сказати. Це важливо. Це про твого чоловіка, – тихо сказала Ольга і все розповіла подрузі. Соня вислухала її і застигла від почутого
– Ми майже не бачимося останнім часом, – засмучено сказала Соня, дивлячись як чоловік збирається на роботу. – Ти працюєш ночами, приходиш додому тоді, коли …
Олег гарненько повечеряв, і, залишивши на столі брудний посуд, подався у вітальню. Він зручно вмостився на дивані з газетою в руках і вирішив поговорити з дружиною Вірою. – Віро, ти віриш у дива? – гукнув Олег дружині. Віра подивилася на брудний посуд, перевела погляд на курочку, яка розморожувалася для того, щоб вона коханому чоловікові могла на завтра обід приготувати, і замислилася над його питанням. – Віро, ти чого мовчиш? Я ж із тобою розмовляю! Ти віриш в чудеса? – повторив своє запитання Олег. – Віро, я з ким розмовляю?! Аж тут сталося несподіване
Олег гарненько повечеряв, і, залишивши на столі брудний посуд, подався у вітальню. Вже звідти, зручно розташувавшись на дивані з газетою в руках, він вирішив поговорити …
Микола та Алла обідали, коли пролунав дзвінок телефону. Микола відповів, а потім сів у коридорі на пуф. – Миколо, що сталося? – захвилювалася Алла. – Моєї двоюрідної тітка Раїси не стало, – тихо відповів він. – Прощання післязавтра, треба їхати. – Я їду з тобою, – заявила Алла. Микола з Аллою провели тітку Раїсу в останній путь, і вирішили збиратися додому. Раптом до них підійшла сусідка Раїси. – Я вам лист принесла від Раїси. Спочатку справи зробіть, які вона просила. – сказала сусідка. Микола тремтячими від хвилювання руками взяв конверт, відкрив його, прочитав і…застиг від прочитаного
Микола та Алла обідали, коли пролунав дзвінок на стаціонарний телефон. – Як давно він не дзвонив, навіть незвично. Потрібно відключити його, написати заяву. Це вже …
Тетяна влаштувалася помічницею кухаря у кафе. Дівчина, випікаючи пироги, переживала, чи сподобаються вони людям, адже щоразу вони виходили інакші, трохи, але інакші… – Ніколи б не подумала, що у роботі кухаря стільки творчості, – одного разу сказала Тетяна своєму начальнику Андрію. – Без цього не можна, – сказав той. – Так і виходять кулінарні шедеври. А хто без душі, то нічого й не вийде! Андрій якось дивно подивився їй в очі… А одного разу Тетяна з колежанкою Ольгою була у підробці. Раптом до них зайшов Андрій. Він глянув на дівчат і оторопів від побаченого
Тетяна вперше переступила поріг відомого у її містечку кафе. Тут вона тепер працюватиме. Звісно, поки що лише посудомийницею, з невеликою зарплатою. Але тут швидко працевлаштували, …
Аліна поверталася додому, як раптом в одному кафе, за столиком на веранді, вона помітила свого чоловіка. Михайло сидів з молодою, красивою дівчиною в квітковій сукні. Це була Олена, коханка Михайла, про існування якої він нещодавно оголосив Аліні, і покинув її заради неї. Столик знаходився за кілька метрів, тому Аліна чудово могла чути розмови відвідувачів. – Ні, це неправильно. Навіщо мені це? Треба йти… – прошепотіла жінка, хитаючи головою. Але цікавість взяла гору. Трохи визираючи з-за рогу, Аліна прислухалася до розмови Михайла та Олени і… застигла від почутого
— Та забирай все, тільки йди швидше! Зрозумів? – схлипуючи від образи, вигукувала чоловікові Аліна. — Хвилину назад стояла й плакала, а тут раптом голос …
Миколайович уже тиждень не виходив із дому. Сусіди занепокоїлися. Чоловіка вже давно ніхто не бачив, та й на телефон він не відповідав. Всі дзвонили знову і знову, але безрезультатно. Першим схаменувся старший син. Він відпросився з роботи й приїхав у село. Батько лежав на дивані, дивлячись на стелю, і про щось зосереджено думав. – Тату, ти що задумався?! – з порога сказав син. – Ти чому на дзвінки не відповідаєш?! – Василь Петрович зник… – раптом заявив Миколайович. – Який ще Василь Петрович? – син здивовано дивився на батька, не розуміючи, що відбувається
Миколайович уже тиждень не виходив із дому. Сусіди, що звикли щодня з ранку до ночі спостерігати за тим, як літній чоловік порався у своєму городі, …
Олексій повернувся додому, дружина якраз готувала вечерю. – Ще трохи і будемо вечеряти? – сказала Олена. – Добре, я поки з Дімою привітаюся, – відповів Олексій і пішов в кімнату до сина. -Тату, тату, привіт! – вибіг йому назустріч маленький Дмитрик. -Привіт, синку. Ну, як у тебе справи? Чим займався? – усміхнувся Олексій. – Ми з мамою на дитячий майданчик ходили. Там був дядько Андрій. Він мені шоколадку купив. І сік! – весело промовив хлопчик. – Який ще дядько Андрій? – здивувався чоловік. – Мамин друг! – пояснив Дмитрик. – Друг? – повторив Олексій і раптом застиг від несподіваного здогаду
-Сину, одумайся, поки не пізно! Хлопчик нічим на тебе не схожий! Твоя Олена нагуляла його від свого колишнього, а на тебе почепити вирішила! Я знаю! …
Ольга готувала вечерю, коли до неї в гості забіг її син Андрій. – Андрію, а що в Олени з телефоном, не можу додзвонитися? Ти не знаєш? – запитала вона про наречену сина. – Ми розлучилися з нею, нічого не питай…, – сухо кинув Андрій. – Як розлучилися? Чому? Адже у вас було все добре? – засмутилася Ольга. – Було. А стало погано, – відповів син. – Та кажи вже, що сталося?! – наполягала жінка. І Андрій все розповів матері. Ольга вислухала його і застигла від почутого. – Ти мені більше не син! – тільки й вигукнула вона
— Ольга, а що твій син одружився? Бачила його з жінкою та маленьким хлопчиком. З дитиною взяв, чи що? — запитала Ольгу сусідка. — Не …
Віра повернулася додому з магазину. Зайшла на кухню, ввімкнула світло і побачила свого чоловіка Андрія. – Ти чому в темряві сидиш? – одразу запитала вона. – Нам треба серйозно поговорити, – тихо сказав Андрій. – Про що? – усміхнулася жінка. – Не до жартів зараз! – серйозно сказав Андрій. – Це тобі! Чоловік поклав якийсь конверт на стіл. – Що це? – не зрозуміла Віра. – Я надіюсь ти сприймеш все спокійно, – додав чоловік. Віра взяла конверт, відкрила його і застигла від побаченого
Віра не любила бути відвертою, та й подруг у неї не було. Так і склався образ сильної жінки. На роботі вона познайомилася з Андрієм. Він …