Показує: 41 - 50 з 1 123 РЕЗУЛЬТАТІВ
Життєві історії

Ольга сиділа зі своєю матірʼю на кухні, і пила чай. – Мама, я маю тобі дещо сказати, – не рішуче почала розмову донька. – Слухаю, – відповіла мама. – Я переїжджаю від вас, – несподівано сказала Оля. – Як переїжджаєш? – здивувалася мама. – Олексій зробив мені пропозицію! – радісно вигукнула Ольга. – І ми вирішили почати жити разом ще до весілля! Мама відвела погляд в сторону. – Мамо, ти що не рада? – тихо запитала донька. – Не дозволю! Я не дозволю, відбутися цьому весіллю! – несподівано вигукнула мама. – Мамо, ти що таке говориш? – Оля здивовано дивилася на матір, не розуміючи, що відбувається

Життєві історії

Вероніка поставила чашку з кавою. Її пальці, прикрашені каблучками – подарунками чоловіка Ігоря за двадцять років шлюбу, злегка тремтіли. Через вікно ресторану відкривався вигляд на вечірнє місто, але вона нічого не помічала. Вероніка дивилася тільки на один столика в протилежному кінці зали. – Який збіг! – подумала вона, спостерігаючи, як її Ігор… Ніжно погладжує руку молодої брюнетки! – Який же ж дивовижний збіг… Офіціант підійшов до столика Вероніки. – Бажаєте ще щось? – запитав він. – Так! – Вероніка підняла очі. – Принесіть, будь ласка, рахунок он того столика. Я хочу зробити подарунок. – Вибачте, що? – офіціант не розумів, що відбувається

Вероніка повільно поставила чашку з кавою. Її пальці, прикрашені каблучками – подарунками чоловіка за двадцять років шлюбу, злегка тремтіли. Через величезне панорамне вікно ресторану відкривався …

Життєві історії

У Тані не стало матері. Її батько залишився один у своєму будинку. Чоловік дуже сумував за дружиною. Таня ж часто відвідувала його. Так минуло два роки. Таню, яка вкотре приїхала провідати батька, біля хвіртки зустрів… Великий пес! На ґанок зразу вийшов батько. – Це що за диво, тату?! – здивувалася жінка. – Звідки?! – Красюки переїхали в місто от мені й віддали, – відповів батько. – Гарна собачка, слухняна… Таня помітила, що батько нарешті трохи підбадьорився. Два роки переживань нарешті закінчилися – йому було про кого піклуватися… Минув час. Таня знову приїхала до батька. Вона глянула на нього й ахнула від побаченого

Коли Таня закінчила навчання, батьки нарешті здійснили свою мрію й купили будиночок біля озера. Теплий, затишний, комфортний. Він був зовсім недалеко від їхнього містечка, хвилин …

Життєві історії

Ганна помішувала ложечкою чай і задумливо дивилася у вікно… Десять років шлюбу з Ігорем. Чималий термін, щоб навчитися читати між рядків і відчувати фальш у голосі близьких. Ганна відставила чашку й пішла у спальню. Щось змінилося останнім часом у її сімʼї. Її чоловік Ігор став частіше затримуватися у своєї матері в гостях. Він повертався якийсь напружений, уникав дивитись Ганні в очі… Ганна відкрила шухляду письмового столу й застигла. Під купкою старих журналів лежала папка з документами, якої раніше там не було! А всередині… – Господи… – тільки й прошепотіла Ганна від побаченого

Весняне сонце заливало світлом простору кухню. Ганна повільно помішувала ложечкою чай, задумливо дивлячись у вікно на бруньки клена, які вже розпускалися. Десять років шлюбу – …

Життєві історії

Ірина повернулася додому з магазину, і одразу взялася розкладати продукти в холодильник. Раптом у двері подзвонили. – Кого це принесло? – подумала Ірина, і пішла відкривати. На порозі стояла її колишня свекруха. – Лариса Степанівна? Що ви тут робите? – здивувалася несподіваному візиту Ірина. – Іро, знайдеш хвилинку? Поговорити треба, – тихо промовила свекруха. – Ну, проходьте, – невістка пропустила жінку в коридор. – Загалом, у мене до тебе є одна пропозиція! – одразу перейшла до справи свекруха, на хвилину зупинилася, зібралася з духом і виклала свою «пропозицію» невістці. Ірина вислухала колишню свекруху і аж розсміялася від почутого

Лариса Степанівна ледве піднімалася сходами до своєї квартири. Вона відчувала слабкість, а голова була важка від різних думок. – За що вони зі мною так? …

Життєві історії

Баба Надя не встигла. Двері автобуса зачинилися і він від’їхав від зупинки. І тут же ж проїхався своїми колесами прямо по пакету з продуктами, який випав з рук літньої жінки… Все було зіпсоване – і хліб, і яблучка, і навіть курка. – Це що, автобус вже поїхав?! – Тетяна підбігла захекана на зупинку. Старенька мовчки кивнула. Вона розгублено дивилася на зіпсовані продукти. Потім перевела погляд на Таню. – От і я не встигла, дитинко… – сказала вона. – Василько мій хвилюватися тепер буде. Хотіла дві зупинки проїхати, щоб якнайшвидше додому повернутися, а он як вийшло… Таня глянула на зіпсовані продукти, подумала, і зробила несподіване

Бабуся не встигла – двері автобуса зачинилися і він плавно від’їхав від зупинки. І тут же ж проїхався своїми великими колесами просто по пакету з …