Життєві історії

Показує: 511 - 520 з 1 186 РЕЗУЛЬТАТІВ
Життєві історії

Галина повернулася додому пізно, зайшла на кухню, ввімкнула світло. – О, а ти чому в темряві сидиш? – здивувалася вона, побачивши свого чоловіка, який сидів за столом сперши голову об руки. – Я думаю, Галю, – тихо відповів Анатолій. – Щось сталося? – захвилювалася жінка. – Я більше не витримаю так жити, мені потрібно знати праву! – Анатолій підійшов до дружини. – Я планую зробити тест, і дізнатися чи наші внуки нам рідні чи ні! – А з чого ти взагалі взяв, що вони нам можуть бути не рідні?! – Галина здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

Життєві історії

Галина повернулася додому пізно, зайшла на кухню, ввімкнула світло. – О, а ти чому в темряві сидиш? – здивувалася вона, побачивши свого чоловіка, який сидів за столом сперши голову об руки. – Я думаю, Галю, – тихо відповів Анатолій. – Щось сталося? – захвилювалася жінка. – Я більше не витримаю так жити, мені потрібно знати праву! – Анатолій підійшов до дружини. – Я планую зробити тест, і дізнатися чи наші внуки нам рідні чи ні! – А з чого ти взагалі взяв, що вони нам можуть бути не рідні?! – Галина здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

Галина навіть якось розгубилася, коли почула від чоловіка про бажання переконатися у спорідненості з онуками. – Мені здається, ти кажеш нісенітниці, – не розуміла вона …

Читати
Життєві історії

Людмила ходила по кімнаті, не знаходячи собі місця. Віталій давно мав повернутися додому, а його все немає. – Напевно сталося що? – хвилювалася жінка. Люда взяла телефон і набрала номер чоловіка, але Віталій не відповідав. – Та що ж це таке! – обурилася вона. Люда не помітила, як настав вечір. Жінка зайшла у кімнату, опустилася на диван і несподівано для себе заснула. Прокинулася вона вже зранку. Віталій так і не з’явився. Людмила одразу схопила телефон і побачила там смс-повідомлення від Віталіка. Жінка швидко відкрила його, прочитала і остовпіла від прочитаного

поновлено

Людмила вийшла з ванної кімнати і заглянула в телефон. Дзвінків не було. Як же так, вже одинадцята година, а Віталік їй так і не подзвонив. …

Читати
Життєві історії

Оля зайшла в квартиру батьків. Її ніхто не зустрів. – Значить мами вдома нема, – подумала вона. – Оля одразу попрямувала в кімнату до батька. – Татусю, привіт! – сказала вона. – О, привіт, моя люба! – відповів чоловік. – А де мама? – запитала Оля. – Мама? – перепитав батько. – Вийшла кудись, мені не сказала. – Зрозуміло… – пробурмотіла дівчина. Оля старалася, щоб батько не помітив її невдоволення. Бо він був дуже слабий, а мати за ним майже не доглядала… Наступного дня Оля знову приїхала до батьків. Раптом вона помітила якийсь великий чорний джип. Оля придивилася хто то приїхав і очі округлила від побаченого

Оля зайшла в батьківську квартиру і одразу відчула запах. Олю ніхто не зустрів, значить мами вдома немає. Вона зняла пальто, вимила руки і одразу попрямувала …

Читати
Життєві історії

Олеся приготувала вечерю і чекала на чоловіка з роботи. – Вибач, закрутився на роботі, – сказав чоловік, коли повернувся додому. – Нічого, – спокійно сказала Олеся. – Але нам треба поговорити. – Про що? – роздратовано промовив Андрій. – Я знаю, що ти маєш іншу жінку. Бачила вас у місті, – заявила дружина. – Та ти не так зрозуміла, – усміхнувся Андрій. – Не обманюй мене, Андрію. Я все розумію. І відпускаю тебе, бо люблю, – стримувала сльози Олеся. – Ха-ха-ха! — раптом засміявся чоловік. – Зараз я тобі розповім всю правду! – Ти чого смієшся? Яку правду? – Олеся здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

поновлено

Зовнішністю Олесю Бог наділив найпересічнішою, та й невеликі зайві кілограми були. Крім того, дівчинка з дитинства, як то кажуть, витала в хмарах. З однолітками спілкувалася …

Читати
Життєві історії

– Ой, дружина повернулася! – з роботи прийшов задоволений Віктор. – Ну, годуй мене! Його дружина Дарина була вагітна і два тижні пробула в лікарні. Жінка підігріла вечерю, нарізала овочі і запросила Віктора до столу. – Хм, – насупився чоловік. – А чому салат не зробила? – Ніколи було, – сказала Дарина. – Недавно приїхала, поки в душ сходила, поки сумку розібрала. А ти чим займався ці два тижні? – Працював, до батьків їздив, ти ж мене покинула тут одного! – поскаржився Віктор. – Вітю, а ти чому мені навіть не дзвонив? – раптом запитала Дарина. Віктор аж очі округлив від несподіванки

– Вітю, ти куди? – Дарина розгублено дивилася на чоловіка, який взувався. – Пізно вже. – Дмитро подзвонив. Він проїздом у місті, хоче зустрітись. – …

Читати
Життєві історії

Віктор ремонтував паркан. На дворі стояло бабине літо. – Так, сонечко сьогодні добре гріє, – подумав він і вирішив йти в будинок обідати. Віктор тихо зайшов в хату, як раптом почув, що до них з матірʼю в гості завітала сестра. – О, Галина прийшла! – зрадів він, почувши голос сестри з кухні. Віктор швидко роззувся і хотів було зайти на кухню, коли почув, що сестра з матірʼю про щось розмовляє. – А це вже цікаво! – подумав він, зрозумівши, що розмовляють вони про нього. Віктор тихенько підійшов до дверей, прислухався до розмови і ахнув від почутого

поновлено

Віктор був наймолодшим у сім’ї. Коли йому виповнилося вісім років, сестри одна за одною швидко вискочили заміж, а брат одружився. Віктор навіть пам’ятав весілля, які …

Читати
Життєві історії

Максим прийняв душ, випив кави і з’їв пару канапок. Він поспішав на побачення з Лізою і явно запізнювався. Дівчина чекала на зупинці. Ліза сіла в машину мокра до нитки від дощу. – Пробач, Лізонько! – почав Максим. – Я проспав… Вона мовчки дивилася в одну точку. – Ти образилася? – спитав Максим. – Ні, не образилася, а засмутилася! – сказала Ліза. – Знаєш, чого я не люблю найбільше? Це коли мені брешуть! – У сенсі? – запитав. – Рано-вранці я подзвонила тобі додому, а твій тато сказав, що ти вдома не ночував! – раптом сказала Ліза. – А ти кажеш – проспав! І тут Максим не витримав

Дощ лив як із відра. Суцільна завіса навколо. Осінній лист, зірвавшись із дерева, прилип до лобового скла. У салоні було тепло, працював обігрівач. Максим чекав …

Читати
Життєві історії

Закінчивши з прибиранням, Віра налила ягідний чай в улюблену чашку та вийшла на балкон. Біля під’їзду припаркувався автомобіль чоловіка. Побачивши машину, Віра відразу поспішила на кухню і почала розігрівати вечерю. Через декілька хвилин, Стас, увійшовши до квартири. Віра помітила, що він був якийсь схвильований. – Що сталося? – спитала вона. – Віро, я не міг тобі сказати раніше, а тепер мовчати вже не можна! – раптом сказав чоловік. – Швидко збирай свої речі! Ти повинна з’їхати з цієї квартири! – Як зʼїхати? Чому? Що сталося? – Віра здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

поновлено

Закінчивши, нарешті, з прибиранням, Віра ще раз окинула поглядом квартиру і задоволено видихнула. Давно збиралася навести всюди порядок, та все руки не доходили до грандіозного …

Читати
Життєві історії

Віктор з Мариною та дітьми переїхали зі своєї квартири. Так захотіла мати Віктора, яка була власницею. Їм довелося винайняти маленьку двокімнатну квартиру на околиці міста. Діти важко переживали переїзд, особливо маленька Леся. Якось увечері, коли Віктор повернувся з роботи, він застав Марину в сльозах. – Знаєш, – повільно сказав він. – Може, нам варто поговорити з мамою? Спробувати виправити все? Марина кивнула, витираючи сльози. Наступного дня Віктор набрався сміливості та зателефонував матері. На його подив, у слухавці почувся незнайомий чоловічий голос. – Алло? Хто це? – здивовано спитав Віктор. Він не розумів, хто це такий може бути

поновлено

– Мамо, ти зовсім вже? — голос Віктора тремтів. Він напружений стояв посеред кухні. Галина Миколаївна, елегантна жінка шістдесяти років, незворушно помішувала чай, немов не …

Читати
Життєві історії

Тетяна повернулася додому, переодягнулася і попрямувала на кухню. – Зараз голубці розігрію, і вечерятимемо, – гукнула вона до сина і відчинила холодильник. – Не розумію, – пробурмотіла жінка, дивлячись у холодильник. – Тут було повно їжі. – Що шукаєш? – з’явилася на порозі кухні її свекруха. – Та ось тут каструля стояла з голубцями, я точно пам’ятаю. І ковбаса була, – пояснила Таня. – Та куди все поділося? – Туди, де йому й місце, – подала голос свекруха. – Я викинула все у контейнер для сміття! – Як викинули? Навіщо? – Тетяна здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається

поновлено

– Що це таке?! Викинь негайно! – наманікюрений палець свекрухи вказував кудись у надра холодильника, сиві локони обурено тремтіли. – Це Дмитрове тістечко, Наталя Петрівна. …

Читати