Життєві історії

Показує: 51 - 60 з 1 186 РЕЗУЛЬТАТІВ
Життєві історії

Віктор повернувся з роботи додому. Чоловік пройшов на кухню. – Що на вечерю? – запитав він і осікся, помітивши, що дружина дуже засмучена. – Марино, щось сталося? – Олена приходила, – тихо сказала жінка. – І? Ти що не рада, що побачилася з дочкою? – здивувався Віктор. – Рада…, – якось підозріло додала Марина. – Вітя, ти не уявляєш, що зробила Олена. – В сенсі зробила? Ну, кажи, не тягни! – тут вже захвилювався Віктор. – Олена, вона…., – почала було Марина, але не наважилася продовжити, потім зробила глибокий подих, зібралася з духом і все виклала чоловіку. Віктор вислухав дружину і…ахнув від почутого

поновлено
Життєві історії

Віктор повернувся з роботи додому. Чоловік пройшов на кухню. – Що на вечерю? – запитав він і осікся, помітивши, що дружина дуже засмучена. – Марино, щось сталося? – Олена приходила, – тихо сказала жінка. – І? Ти що не рада, що побачилася з дочкою? – здивувався Віктор. – Рада…, – якось підозріло додала Марина. – Вітя, ти не уявляєш, що зробила Олена. – В сенсі зробила? Ну, кажи, не тягни! – тут вже захвилювався Віктор. – Олена, вона…., – почала було Марина, але не наважилася продовжити, потім зробила глибокий подих, зібралася з духом і все виклала чоловіку. Віктор вислухав дружину і…ахнув від почутого

поновлено

– Ти це зараз серйозно?! – Марина підвела погляд на дочку, намагаючись зрозуміти, чи жартує Олена. Але вираз на обличчі дочки говорив про інше: це …

Читати
Життєві історії

Олександра готувала вечерю, коли додому повернулася її донька. – Дарино? Це ти? – гукнула вона, як тільки вхідні двері відкрилися. Але дівчинка не відповідала. Олександра вийшла в коридор, і побачила, що Дарина сидить на пуфі, і майже плаче. – Доню, що сталося? – захвилювалася вона. – Як ви могли? Як ви могли вчинити так зі мною, – несподівано сказала Дарина. – Ти про що? – здивувалася мати. – Не прикидайся! – раптом вигукнула дівчинка. – Сьогодні, моя вчителька, розповіла мені про «таємницю», яку ви приховували від мене! – Доню, про яку таємницю ти говориш? – Олександра здивовано дивилася на доньку, не розуміючи, що відбувається

поновлено

– Дитино, йди додому. Твої батьки, мабуть, тебе вже шукають. Не створюй їм проблем. Двері зачинилися перед носом Дарини, залишивши дівчинку розгублено дивитися на позолочені …

Читати
Життєві історії

Інна була на роботі у себе в ресторані. – Щось у нас сьогодні душно, витяжки працюють? – запитала вона Олену, яка була головною на кухні. – Недобре мені… – Все працює як завжди, – Олена з подивом дивилася на Інну. Та встала і зібралася йти на кухню. – Почекай! – зупинила її подруга. – Будь тут, я зараз чаю принесу. Там ми самі впораємось. Вона принесла чай. – А ти, часом не вагітна? – раптом запитала Олена Інну. Інна посміхнулася й ствердно кивнула. – Оце так новина! – ахнула Олена. – Оце так чудово! Молодчина, Інночко! Із зали почулася музика, а потім спів. Інна прислухалася й не повірила своїм вухам

поновлено

Зала ресторану поступово заповнювався відвідувачами. Грала легка музика, а Інна, директорка цього закладу, вслухалася у виступ музикантів, легенько прочинивши двері свого кабінету. Ось уже два …

Читати
Життєві історії

Уляна готувала вечерю, коли на кухню зайшов її наречений Максим. – Уляно, а що це таке?! – запитав він. Максим тримав у руках квитанції за місяць. – Квитанції за квартиру, – спокійно сказала дівчина. – Але ж тут власником зазначений якийсь чоловік, а не ти… – здивовано сказав чоловік. – А-а-а, так це мій брат! – безтурботно відповіла Уляна, помішуючи борщ у каструлі. – То це не твоя квартира? – уточнив Максим. – Ну ні, – здивовано відповіла дівчина. – Ти мене обманула, значить? – напружився чоловік. – Я?! Та я ніколи не казала, що це моя квартира! – заявила Уляна. – Мені треба подумати, – сказав Максим і пішов. А невдовзі він повернувся не сам

поновлено

Уляна готувала вечерю, коли на кухню зайшов її наречений Максим. – Уляно, а що це таке?! – запитав він. Максим тримав у руках квитанції за …

Читати
Життєві історії

Марина, після роботи, приїхала до будинку своєї матері, забрати доньку. Поліна вже чекала на маму, стоячи біля хвіртки. Марина зупинилася біля воріт, донька сіла в авто. – Привіт. Ну, як відпочила? – весело запитала Марина і рушила з місця. – Нормально, – буркнула Поліна. Марина кинула погляд на дзеркало. Поліна сиділа з опущеними плечима. – Доню, щось сталося? – запитала вона. – А це ти в бабусі краще запитай! Нехай вона розкаже, що вона зробила! – невдоволено сказала Поліна. – В сенсі, доню? Що ти таке кажеш? Що зробила бабуся? – Марина здивовано дивилася на дочку, не розуміючи, що відбувається

– Мамо, Поліна вже втретє дзвонить, проситься додому. Вона що, занедужала? – Марина говорила тихо, але з неприхованою тривогою в голосі. – Все з нею …

Читати
Життєві історії

Олена готувала вечерю, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила мама. З її голосу, Олена зрозуміла, щось сталося! – Мамо, що таке? – схвильовано спитала вона. – У Рити проблеми…, – тихо промовила мама. – Що вже цього разу, – важко зітхнула Олена. – Її покинув її наречений, – раптом сказала мама. Олена зітхнула. Сумно, звісно. Що б вона не думала про сестру, але вона бажала їй щастя. – Але не в цьому проблема, – додала мати. – А в чому ж тоді? – здивувалася Олена. – Рита дещо зробила, – здалеку почала мама, зібралася з думками і все виклала доньці. Олена вислухала маму і застигла від почутого

Чи то молодших дітей і справді балують сильніше, чи просто люди вже народжуються з різними характерами, але Олена дуже відрізнялася від своєї сестри Рити. Олена …

Читати
Життєві історії

Ганна була вдома, як раптом пролунав дзвінок телефону. Жінка взяла слухавку. – Ганна Андріївна? – запитав строгий жіночий голос. – Та-ак… – Ганна застигла від поганого передчуття. – Ваш чоловік Микола у лікарні, приїжджайте! – сказала жінка. – Що з ним?! – ахнула Ганна. – Пригода на дорозі… – жіночий голос у телефоні був спокійний і беземоційний. Їй сказали адресу лікарні, сказали яке відділення… Ганна стрепенулася. – Все серйозно! – ахнула вона. Жінка швидко вдяглася й помчала в лікарню. Дорогою до Ганни нарешті дійшов сенс всіх слів медсестри, яка їй дзвонила. – Микола лежить саме в тій лікарні! – Ганна побіліла від несподіваної думки

Ганна була вдома, як раптом пролунав дзвінок телефону. Жінка взяла слухавку. – Ганна Андріївна? – запитав строгий жіночий голос. – Та-ак… – Ганна застигла від …

Читати
Життєві історії

– Агов, хазяйко! Молока наллєш?! – почувся голос нового сусіда Геннадія у Ольги в коридорі. Жінка відкрила двері й кивнула. – А як же ж! – сказала вона. – Ще тепле, ось беріть вашу банку. Як і домовлялися… Вона показала на стіл, де стояла банка з козиним молоком. – Ти б приносила мені сама, якщо не важко, – попросив сусід. – А то я буваю дуже зайнятий ремонтом, забути можу, чи пізно згадаю… – Не старий ще забувати, ну та гаразд! – погодилася Ольга й посміхнулася. Геннадій постояв біля порога та й пішов… Наступного разу Ольга понесла йому молоко сама. І тут Геннадій звернувся до неї з несподіваною пропозицією

поновлено

– Агов, хазяйко! Молока сьогодні наллєш?! – почувся голос нового сусіда Геннадія у Ольги в коридорі. Вона відкрила двері й кивнула: – А як же …

Читати
Життєві історії

Віра з Віктором вечеряли на кухні. – Кохана, це неймовірно смачно! – задоволено говорив Віктор, насолоджуючись котлетками та кортопляним пюре. – Дякую, приємно, що тобі подобається, – відповіла Віра. Раптом пролунав телефонний дзвінок. – Мама, дзвонить. Я зараза, – сказав Віктор, підвівся і вийшов у іншу кімнату розмовляти. – Дивно, чому Вітя пішов у іншу кімнату? – сказала сама до себе жінка. – Які у нього можуть бути секрети з Ритою Петрівною? Треба все дізнатися! Віра тихенько вийшла в коридор, прислухалася до розмови чоловіка та свекрухи і застигла від почутого

Віра вже закінчувала пити каву, коли у двері подзвонили. «Дивно, хто це може бути так рано? Може, Вітя щось забув»? – подумала молода жінка. Віра …

Читати
Життєві історії

Андрій був на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. – Так, мамо, слухаю, – сказав він, піднявши слухавку. – Сину, ти можеш сьогодні до мене заїхати, – попросила Наталя Іванівна. – Є серйозна розмова! – Звісно. Після роботи заскочу, – додав Андрій і закінчив виклик. У сьомій годині вечора Андрій, як і обіцяв, переступив поріг квартири матері. – Мамо, це я! – гукнув син з коридору. – Заходь на кухню. Ми тебе чекаємо! – вигукнула у відповідь Наталя Іванівна. – Ми? Хто це ми? – здивувався чоловік. Він швидко роззувся, і вирушив на кухню. Тільки-но Андрій відкрив двері на кухню, то застиг від побаченої картини

– Я все сказав, ніякого весілля не буде! Ось ще, стану я життя пов’язувати з ледь знайомим дівчиськом! – досить різко сказав Андрій, кинувши ложку …

Читати