– Кохана, ти забронювала ресторан?
Оксана була у своїх думках, і навіть не одразу зрозуміла, що питає її чоловік.
– Що? Так, звичайно.
Через силу вона посміхнулася до нього. А Михайло лише кивнув, і знову дивився на телефон.
– Кого покличеш на своє свято? – запитала Оксана.
– Ну, колег, звісно. Нехай усі знають, що я крутий, – засміявся він. – Друзів деяких.
– Батьків треба покликати, – доповнила дружина.
– Думаєш?
Оксана докірливо глянула на чоловіка.
– Михайло, звісно. Я вважаю, що твої батьки мають бути поряд з тобою у такий день. Нечасто отримуєш таку добру посаду!
Михайло задумався, а потім знову кивнув головою.
– Ти маєш рацію. Треба їх покликати.
– Ось і правильно. І друзів клич побільше.
– Дорого вийде, – скривився чоловік.
– Михайло, не скупись, – розсміялася Оксана. – Тебе підвищили, дали високу посаду. І зарплата буде вдвічі більшою. Можна й розщедритися, правда?
– Напевно, ти маєш рацію. Але ж ти організуєш усе? Знаєш, у мене зараз зовсім часу немає, буду на роботі допізна затримуватись.
– Звичайно, коханий. Все для тебе.
Оксана знову через силу посміхнулася. Замість посмішки хотілося насваритися на чоловіка, висловити йому все, що нагромадилося за ці півроку.
Але Оксана не стала цього робити. Адже помста – це страва, яка подається холодною.
Півроку тому Оксана дізналася, що чоловік їй зраджує. Вона до останнього не хотіла в це вірити, вважала, що будь-хто може виявитися зрадником, але тільки не Михайло.
Адже вони зі школи разом. В одинадцятому класі почали зустрічатися, а вже після інституту одружилися.
Разом піднімалися з низів, разом будували кар’єру. Михайло на той момент був, можна сказати, ніким. Саме Оксана його підтримувала, саме вона утримувала сім’ю, поки Михайло шукав роботу до душі.
Вона його ніколи не пилила. Допомагала йому, якщо це було потрібне. Позбавила його від усіх домашніх турбот, аби він розвивався.
Навіть коли народився їхній син, Оксана не турбувала чоловіка. Давала йому висипатись, хоча сама перший рік рахуй і не спала. Дитина була дуже примхливою, постійно плакала ночами, і Оксана йшла на кухню, щоб не розбудити чоловіка. Заколисувала там сина, а сама від утоми практично падала. Але все ж таки вона вважала, що Михайлу важливіше відпочивати, йому ж потім працювати.
І коли син виріс, Оксана знову вийшла на роботу. Щоб фінансовий тягар не лежав лише на чоловіку.
Вона виглядала добре, займалася спортом. Чудово готувала, була охайною господинею. До того ж, Оксана була досить розумною, Михайло і сам не раз радився з нею з приводу роботи.
Здавалося, що їхнє життя ідеальне. Про таку дружину можна лише мріяти, таким дружинам не зраджують, на них моляться.
Та й батьки Михайла, які ось уже понад тридцять років у шлюбі, дуже полюбили невістку. І їхній приклад сім’ї завжди надихав Оксану. Так довго разом, але досі люблять та поважають один одного. Тому Оксана і думала, що й у їх із Михайлом сім’ї буде завжди так само.
Але перші дзвіночки надійшли досить давно, просто Оксана не звертала на них уваги. Михайло став затримуватися на роботі, з’явилися якісь відрядження, яких раніше не було.
Але Оксана навіть не думала про зраду. Вона просто й думки допустити не могла, що її чоловік, з яким у неї такі чудові стосунки, може її зрадити.
Хоча подруги Оксани їй натякали.
– Знову твій у відрядженні? – Запитувала Катя, найкраща подруга.
– Так, працює все, – посміхалася Оксана.
– І чи не страшно тобі його відпускати?
Оксана навіть засміялася.
– А чого боятися? Та й у сенсі відпускати? Це ж робота, потреба.
– Це зрозуміло … Просто, так часто він їде.
– Що вдієш.
Звісно, Оксана розуміла, на що натякає Катя. Просто навіть не вважала за потрібне це коментувати. Вона була впевнена, що Михайло їй вірний. А щось комусь доводити сенсу не бачила.
І жодного разу в неї не виникло жодного передчуття. Кажуть, що жінки все і завжди знають, навіть коли немає доказів, вони відчувають зраду за версту. Але, мабуть, Оксана була якоюсь неправильною жінкою, бо ні про що не здогадувалася.
Але якось їй довелося зіткнутися з правдою.
Сталося це випадково, як і буває. Оксана просто побачила листування свого чоловіка з іншою.
Як правило, Михайло завжди телефон тримав при собі. Він багато працював, навіть після закінчення робочого дня (принаймні так думала Оксана), тому постійно в телефоні сидів.
Але тут спрацювала сигналізація біля машини, і Михайло кинувся надвір. Захвилювався, що хтось намагається відкрити машину. І втратив пильність.
Поки Михайло бігав, йому надійшло кілька повідомлень. Оксана подумала, що це по роботі щось термінове, і взяла телефон до рук. Пароль від нього вона не знала, але пуш-повідомлення прочитати встигла.
«Забронювала готель на п’ятницю, чекаю на тебе». І смайлик із поцілунком.
В Оксани все всередині похололо. Вона все ще сподівалася, що це якась помилка, і що зараз Михайло, прочитавши повідомлення, сам здивується.
– Все гаразд? – Запитала Оксана, коли він повернувся. Руки тремтіли, і довелося навіть сховати їх, щоб Михайло не помітив хвилювання.
– Так, мабуть, зачепили просто.
Михайло взяв телефон до рук, прочитав останні повідомлення, і жодної реакції на його обличчі Оксана не побачила.
– По роботі? – Запитала вона.
– Так… Знову відрядження, якщо чесно, вони вже мені набридли, – похитав він головою.
– Коли їдеш? – Запитала вона у чоловіка, хоча вже знала відповідь.
– У п’ятницю.
– На вихідні?
– Та я й сам шокований, – зітхнув він. – Гаразд, спати вже час.
Оксана посміхнулася. Вона й сама не знала, чому не сказала йому, що бачила повідомлення. Може, не хотіла здатися сварливою дружиною, яка читає чуже листування. А може просто захотіла подумати, що робити далі.
Усю ніч Оксана не спала, а потім ухвалила рішення. Михайло її зрадив. І ця зрада далась їй дуже важко. Вона так його любила, все для нього робила, хотіла бути найкращою дружиною.
Але йому чогось не вистачало. І з цим Оксана не могла миритись.
А ще всередині з’явилася жадоба поквитатися. Оксана навіть і не думала, що вона здатна на таке. Але тепер вона не могла впоратися з собою.
Вона знала, що для Михайла репутація понад усе. І вона знала, як поквитатися так, щоб він хоч малу частку її пережиття відчув.
Вона знайшла приватного детектива. Раніше думала, що вони існують лише у фільмах, але ні, як виявилось, це цілком реальна професія.
Усі ці півроку Оксана збирала компромат. Фото, відео, навіть листування. На її подив, виявилося, що у Михайла навіть не одна коханка. Вона б могла зрозуміти, якби він закохався у когось. Але, схоже, нічого спільного з коханням тут не було. І від цього було дуже неприємно.
Вона знала, що батьки його засудять. Тому наполягла на тому, щоби вони були на святі. Цими вихідними буде все близьке оточення Михайла, яке дізнається, що він зрадник, брехун та лицемір. І ні, Оксані його не шкода.
Щоправда, вона не хотіла, щоби син усе це бачив. Тому придумала привід, чому він не піде до батька на свято. А сама відправила його до своєї сестри.
– Як тут усе гарно. Дякую тобі, – цмокнув Михайло свою дружину. – Щоб я без тебе робив?
– Навіть не знаю, – посміхнулася Оксана, а подумки додала: «Ось скоро й дізнаємось».
Гості всі прибули на свято. Михайло був у центрі уваги. Нещодавно його зробили головою філії, і він хотів цим похвалитися перед усіма.
Народу було багато. А Оксана чекала на свою хвилину слави. Їй не було страшно, хоч раніше вона не любила увагу чужих людей. Але зараз їй уже дуже хотілося поквитатися.
Десь у середині вечора Оксана вийшла на сцену.
– Я хочу привітати свого дорогого чоловіка. Ти дуже цілеспрямований, ти дуже багатозадачний, вмієш гарно говорити та діяти так, як вважаєш за потрібне. І я маю подарунок.
Ведучий, який навіть ні про що не здогадувався, увімкнув проєктор. Він думав, що там якісь фотографії з їхнього сімейного життя, але це було не так.
Поступово на екрані стали з’являтися картинки. Михайло навіть не одразу зрозумів, що відбувається. Як, власне, і гості. Але минуло зовсім небагато часу, щоб усім стало зрозуміло, який подарунок підготувала Оксана.
На екрані були фото з коханками, були скріншоти листування, чеки з квіткових та ресторанів, які до Оксани не мали жодного стосунку.
Не одразу Михайло зрозумів, що це треба зупинити. А коли ведучий зупинив показ слайдів, Михайло помчав шукати дружину.
Але її ніде не було. Вона сьогодні приїхала пізніше до ресторану, казала, що затрималася у салоні краси. А сама в цей час зібрала свої речі та залишила на столі заяву на розлучення.
Михайло знав, що Оксана не наївна дівчинка, що вона не повірить у черговий обман. Тому просто вирішив покаятися, вибачитися.
Але Оксана його не вибачила. До суду вона з ним навіть не розмовляла. Не потрібні їй були вибачення, взагалі, від нього нічого не потрібно було.
Від Михайла відвернулися багато друзів. Як виявилося, більшість спільних друзів стали на бік Оксани. Не чекали вони, що той, який завжди дбав за вірність і сім’ю, говорив, як йому пощастило з дружиною, виявиться таким лицеміром. Адже це говорить не тільки про те, який він чоловік, а й яка людина та друг.
На посаду Михайло все ж таки вступив, але недовго пропрацював на ній. Причин для звільнення не було, тому що працював він і справді непогано. Але сам Михайло не міг довго залишатися на роботі. Адже колеги перешіптувалися за його спиною, багато хто відмовлявся допомагати йому в якихось питаннях. У такій обстановці було неможливо перебувати, от і пішов. Так, він знайшов інше місце роботи, але з меншою зарплатою та з відсутністю перспектив.
Батьки, звісно, не відвернулися від сина. Все ж таки це їхня дитина. Але вони були повністю на боці Оксани, і щоразу, коли він із ними бачився, говорили, як він їх розчарував. І що вони підтримуватимуть у всьому їхню колишню невістку, а ось Михайло від них підтримки нехай більше не чекає. Не таким чоловіком вони його виховували.
Життя Михайла пішло під укіс. Роботи мрії більше не було, половину друзів розгубив, а сім’ї, яка була його опорою, більше не існувало.
Єдине, на що він сподівався, що син від нього не відвернеться. Поки він не знав, що трапилося, але колись точно дізнається. І так, перед ним Михайлу було дуже соромно. Не хотів би він, щоб його дитина пішла його стопами. Хоча, якщо він знатиме, яким боком усе вийшло для його батька, може, сам сто разів подумає, перш ніж руйнувати своє життя.
Чи була рада цьому Оксана? Та ні. Їй вже було байдуже, що буде далі. Головне, що вона зробила те, що хотіла. Відкрила всім очі на Михайла і переконала його задуматися про те, що все має наслідки. Особливо така підлість. І не треба чекати, що жінка триматиметься за такого чоловіка.
А далі нехай сам розуміється на своєму житті, нехай зважує свої рішення. Адже Оксани, яка його у всьому і завжди підтримувала, у цьому житті уже більше точно не буде.
