Життєві історії

Ніна повернулася додому, зайшла у вітальню і побачила там свого чоловіка. – Коханий, щось сталося? Чому ти не на роботі? – пролепетала вона. Михайло не відповідав. – Ти так і мовчатимеш? Поясни мені, що відбувається, та на тобі обличчя нема, – почала було хвилюватися дружина. – Мені здається, що пояснення потрібні не від мене, а від тебе! – буркнув чоловік. – В сенсі? – не зрозуміла жінка. Михайло так само мовчки кивнув поглядом на журнальний столик. На ньому лежав планшет. Ніна взяла планшет, глянула на екран і…ахнула від побаченого

– Коханий, щось сталося? Чому ти не на роботі? – пролепетала Ніна, побачивши чоловіка, що сидить на дивані. Чоловік був явно невдоволений, сидів із похмурим обличчям, раз у раз хмурив брови. – Ти так і мовчатимеш?

Михайло так само мовчки кивнув на журнальний столик. На ньому сиротливо лежав планшет, на екрані якого було відкрито сторінку відомого сайту знайомств.

Ніна миттєво змінилася на обличчі. Звідки чоловік дізнався про її витівки? Так, вона зареєструвалася на цьому сайті, і так, вона виклала пару відвертих фотографій, але обличчя-то не видно! І ім’я інше!

А може, вона дарма переживає? Михайло просто не зможе довести, що з чоловіками спілкувалася саме вона! Завжди можна сказати, що твоє фото поцупили і підставили під чужу анкету. Остаточно заспокоївшись, Ніна вирішила розіграти наївну дівчинку.

– І що я маю тут побачити? Я тебе не розумію! – Дівчина взяла в руки планшет і стала уважно розглядати сторінку, ніби бачила їх вперше. – Стривай, ти сидиш на таких сайтах? Та як ти можеш! Ти ж одружена людина! Я тебе чимось не влаштовую?

– Припини, – твердо сказав чоловік, криво посміхаючись. – Я чудово знаю, що це твоя сторінка. І що ведеш її ти. І всі повідомлення я прочитав, так що це я маю питати – чого тобі в житті не вистачає? Ти працюєш у затишному офісі, велику частину дня просиджуючи в інтернеті. Грошей я на тебе не шкодую, тієї суми, яку ти за день витрачаєш у салонах краси, іншій родині вистачило б на місяць життя. Я постійно дарую тобі подарунки, ми ходимо ресторанами та театрами… Так що тебе не влаштовує?

– Я не знаю, хто веде цю сторінку! – вигукнула дівчина, переконуючи Михайла скривитися. – Я це бачу вперше! І твої підозри мене ображають!

– Ніна, ти прив’язала до сайту свою карту, – похитав головою чоловік. – Точніше мою. Ту, яку я тобі дав. Ти ж розумієш, що я будь-якої миті можу подивитися витрати?

– Але … Це не правда …

Ніна розгубилася. Невже вона переплутала карти? І її зарплатна та виділена їй чоловіком були з одного банку. Як вона могла так помилитись? І що тепер робити?

Ні, чоловікові вона ніколи не зраджувала! Просто їй не вистачало чоловічої уваги! Михайло був серйозно зайнятий, він вирішив розширити бізнес і тепер на роботі просто пропадав! Іноді міг навіть ночувати не прийти. Спочатку Ніна навіть переживала, чи це не відмовка. Раптом чоловік знайшов когось краще? Але раптові приїзди в офіс, несподівані дзвінки, обережні розпитування співробітників цю версію спростовували. Михайло справді працював і працював на знос.

Гаразд би це тривало тиждень чи два… Та навіть місяць Ніна б пережила! Але минуло вже три! Вона завжди одна, подружок до ладу немає, вона з усіма посварилася, переживала, як би вони не почали будувати очі її чоловікові. Ніна почала сумувати.

На сайт знайомств вона натрапила зовсім випадково. Колись давно, коли вона навчалася на першому курсі інституту, Ніна просто заради цікавості там зареєструвалася. Кілька місяців активно спілкувалася, потім почалася сесія, стало не до цього, а там і Михайло на горизонті з’явився. Необхідність у сайті відпала сама собою.

Але ж анкета залишилася! І одного особливо сумного вечора, Ніна вирішила відновити спілкування з незнайомцями. Навіть не так! Вона вивела його на новий рівень.

Ніну обсипали компліментами, надсилали подарунки (до речі, недешеве задоволення на цьому сайті), просили про зустрічі. З кимось дівчина швидко завершувала розмову, а з кимось спілкувалася тижнями.

Але ж це все невинно! Тільки слова, не більше! За що на неї так злитися? Зрештою, Михайло сам винен, що покинув її одну…

Все це Ніна повідомила чоловіку, причому виразів не вибирала. Дівчина наполягала, що провина повністю лежить на ньому, що це через його поведінку Ніні довелося шукати втіху на боці. Вона багато чого ще говорила, але Михайло рішення не змінив – розлучення. Довіряти дружині він більше не міг.

*********************

Ніні довелося перебратися назад до батьківської квартири. Після двоповерхового будинку двокімнатна квартирка здавалася кімнаткою. Та в неї коридор був більший, ніж уся квартира!

Батьки теж були не в захваті від вчинку доньки. Коли Ніна одружилася, вона повністю обірвала всі контакти з сім’єю, і жодного разу не допомогла. Тому зараз їй було поставлено досить жорстку умову – дівчина має знайти собі житло за місяць. Довше ніхто її присутності не хоче.

Втім, Ніна і сама не збиралася залишатися в цій квартирці. Вона була налаштована повернути чоловіка, і навіть вигадала план.

Михайло любив дітей і просто мріяв про сина. На жаль, за всі вісім років спільного життя їм так і не вдалося завести дитину. Подружжя неодноразово обстежувалося, причому в різних клініках, але результат був один – вони здорові, немає жодних перешкод. На цьому Ніна й вирішила зіграти.

Коротке повідомлення поки що чоловіку з двох слів – я вагітна. Фотографія тесту з двома смужками мала налаштувати чоловіка на потрібний лад. Ну і що, що вона була завантажена з Інтернету? Наче Михайло перевіряти полізе… Робити йому більше нема чого.

А ось він взяв і поліз. Аж надто своєчасною виявилася новина. Але поспішати і розкривати обман він не став, натомість він потягнув Ніну на огляд, причому на прийом пішов разом з нею, користуючись тим, що вони поки що одружені. Просто про всяк випадок, щоб дівчина, не змогла домовитися з спеціалістом.

Результат? Звичайно, негативний. І це ще більше розлютило Михайла. Тиснути на таке! Адже в таємниці він все ж таки сподівався, що це виявиться правдою. І якщо спочатку він хотів подарувати Ніні квартиру (шлюбний договір було укладено на дуже жорстких для дівчини умовах, після розлучення вона не отримувала нічого), то тепер бажання допомогти відпало.

Адже Михайло навіть думав пробачити недолугу дружину! Те, що у події є і його вина, чоловік не заперечував. А тепер він хоче лише одного – ніколи більше її не бачити.

Вам також має сподобатись...

Антоніна Іванівна поралася на городі на грядках. Почула скрип хвіртки і підвела голову. Зять прийшов. Один. Пішла зустрічати. – Микола! А чому один? Іринка де? – привітно спитала вона. – Та я тут… Розмова є…, – сказав Микола, і раптом теща помітила, що на ньому обличчя нема. – Миколо, ти мене хвилюєш! Що у тебе сталося? Чому ти прийшов? – поставила питання Антоніна Іванівна. – Ви мені, як друга мати. Потрапив я в неприємну ситуацію, значить…, – почав було Микола, на хвилину зупинився, зібрався з думками і все розповів тещі. Антоніна Іванівна вислухала зятя і… ахнула від почутого

До Ольги Миколаївни прийшла невістка Катя. Вона принесла продукти. – Ольго Миколаївно, відчиняйте скоріше! – гукнула Катя з-за дверей. Невістка занесла в квартиру величезні пакети. – Ну, що ви так довго? – запитала гостя. – Я ледве дотягла все це. Ось, котлеток вам наготувала. Михайло просив передати, що на вихідних заїде… – Ой, дякую, люба… Ти ж моя хороша… – Ольга Миколаївна розгублено взяла пакет. – Проходь, чаю поп’ємо. Катя зняла туфлі на шпильці і зайшла на кухню. – Слухай, Катрусю, а ти вчасно, – сказала господиня. – Я хотіла порадитися. Я продаю квартиру, а гроші ділю навпіл… Цієї миті Катя аж змінилася на обличчі

Микола прийшов до Віки на співбесіду. – Микола Михайлович, – сказала жінка. – Так написано в резюме. – Все правильно, – усміхнувся чоловік. – Тільки там не написано, що я саме той, хто вам потрібен! – Ви впевнені? – насупилась Віка. – Абсолютно! – вигукнув Микола. – Де ще ви знайдете людину моїх років, здатну закохатися з першого погляду?! Він уважно подивився на Віку. І та… Зніяковіла… Наступного дня Миколу було прийнято на роботу… А через місяць роман Віки й Миколи був у самому розпалі! Він гарно залицявся. Віка закохалася в Миколу по самі вуха. А потім Микола раптом… Зник! Віка не знала, що й думати. І тут зʼясувалося несподіване

Олена, повернулася додому з роботи. Жінка одразу пройшла на кухню і почала розігрівати вечерю. Через півгодини вхідні двері відкрилися, додому повернувся чоловік. – Знову плов, набридло… Я ж просив готувати його рідше! – пробурчав Ігор, як тільки зайшов на кухню. – Вперше чую, що ти плов не любиш, – здивувалася дружина. – Не буду я цього їсти! Готуй щось інше! – категорично заявив Ігор. – Я довго закривав на все очі! Але більше не можу. Набридло! – Ти про що? Що ти маєш на увазі? – Олена здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається