Цей день мав стати одним із найщасливіших. Вадим все продумав до дрібниць. Його наречена гідна всього найкращого. Хоч Аліна і говорила, що найголовніше – їхнє кохання, але хотілося оточити її справжнісінькою казкою. Вона була гідна найкращих заручин і весілля. Все-таки це величезна подія, що трапляється один раз у житті. Прокинувшись раніше і прийнявши душ, Вадим встиг зателефонувати нареченій і переконатися, що вона так само в передчутті свята, як і він. Хоч це ще не весілля, а заручини, але торжество було організовано гучне. Вадим та Аліна запросили всіх рідних, з ким хотілося б розділити свою радість, та близьких друзів.
Наблизившись до шухляди столу, де лежала оксамитова коробочка у вигляді мушлі срібного кольору, Вадим дістав її, відкрив, щоб ще раз подивитися на обручку і переконатися, що зробив правильний вибір. Однак обручки усередині не виявилося.
Посмішка миттєво сповзла з губ. У скронях з силою запульсувало. Куди вона поділася? Вадим її точно не витягував. Він подумав, що, можливо, сестра вирішила показати комусь із подруг, чи мама? Вони просто не повернули обручку на місце… куди ще вона могла зникнути з квартири?
Таїсія Миколаївна спокійно попивала чай, сидячи на кухні. Вона з усмішкою подивилася на сина, який влетів туди, і хитнула головою.
– А що це ти такий блідий? Невже передумав одружитися? Чи наречена втекла? Сподіваюся, у неї не вистачить розуму так вчинити… стільки грошей впихнули у ці заручини.
– Де обручка, мамо? – запитав Вадим, відчуваючи, що ось-ось отримає відповідь на своє запитання. – Коробочка у столі лежить порожня. Обручка не могла просто так піти з дому.
– Звісно, не могла. Адже ноги вона не відростила. Це я здала її у ломбард і купила сукню твоїй сестрі. Ну, а що ти так на мене дивишся? Не хотів давати грошей, я знайшла їх сама. На твої заручини все-таки йдемо.
Вадим ладен був провалитися крізь землю.
– Хочеш, піди і викупи її, стільки грошей на ресторан і захід витратив… а скільки ця обручка коштува, взагалі розуму незбагненно!.. А не хочеш викуповувати, то візьми якусь позолочену. Обійдеться твоя наречена і без золота. Взагалі не розумію, з чого ти її так балувати із самого початку стосунків став. Сяде на шию, звісить ніжки, а нам із сестрою потім ніякої допомоги від тебе не чекати?
Вадим все-таки зумів проковтнути слину, що зупинилася в горлі. Руки його стиснулися в кулаки.
– Он там у шафці лежить чек від ломбарду. Поряд із будинком, якщо викупити вирішиш піти.
– Який ломбард? За що я маю викуповувати її зараз? Ти ж знаєш, що я витратив практично все, що в мене було!.. До зарплати ще кілька днів, а ця обручка мені потрібна вже сьогодні!
– Хіба це мої проблеми? Я тобі казала, що Оксані треба нову сукню купити. Ми не збираємось виглядати на твоїх заручинах, як бідні родичі. Ми маємо сяяти. Це твоя сестра!
– У Оксани від цих суконь скоро шафи розвалюватися почнуть. Невже в цьому розмаїтті їй не було чого вибрати? – Вадим приховував роздратування, але воно все-таки прозирало і зачіпало свідомість тим, що треба терміново зробити щось.
А що? Він міг би зателефонувати начальнику і попросити переказати йому гроші трохи раніше, але не факт, що вийде, адже в обхід бухгалтерії не можна, а там все по годинах. Можна було б зайняти в когось із друзів, та тільки не сидіти ж, судомно обдзвонюючи кожного.
– Вона хотіла саме ту сукню, яку ми купили. Це із нової колекції. Недешева, згодна… але й ми твої найближчі родичі, так що маємо виглядати краще за всіх. Оксана буде справжньою королевою цього свята.
Королевою свята мала стати Аліна, але, мабуть, Таїсія Миколаївна зовсім забула, що заручини зараз у її сина, а не дочки. Вадим різко розвернувся на місці, забрав чек із ломбарду, вирішивши, що придумає, як вчинити, і повернувся до кімнати. Чоловік оглянув зібрані валізи, які планував перевести днями у квартиру. Там тільки недавно закінчили робити ремонт і ще не встигли завезти меблі, але тепер він вирішив, що краще спатиме на підлозі перший час, ніж залишатися в будинку, де його легко можуть обібрати рідні люди.
Упокоритися з таким вчинком матері Вадим ніяк не міг. Коли Таїсія Миколаївна повезла доньку в салон краси, заявивши, що вона має виглядати краще за всіх, Вадим приступив до дій. Домовитися зі знайомим на газелі, щоб допоміг перевезти речі, не склало труднощів. Хоч і було бажання виглядати відпочившим на святі, але це приємний клопіт.
Вадим пообіцяв собі, що ніхто не посміє завадити провести заручини ідеально. І в нього з’явилися думки, як провернути все швидко з малими втратами. Цим він і зайнявся, зробивши все набагато швидше, ніж очікував.
У квартирі пахло свіжим ремонтом. На душі стало радісніше. Цю квартиру Вадиму подарував тато. Хоч мати була проти того, щоб той був присутній на заручинах сина, але чоловік все одно запросив батька із сім’єю. Він не розумів, чому має обирати когось із батьків. Якщо ті не змогли зберегти свої відносини, дитина точно не повинна відповідати за їхні помилки. Вадиму хотілося спілкуватися з батьком, у них було багато спільного, а його дружина та її дочка виявилися набагато приємнішими, ніж мама з сестрою, які постійно будували каверзи. Ось і тепер підставили його, але головне питання було вирішено, а обручка вже красувалася на своєму місці.
Переодягнувшись у темно-синій костюм і білу сорочку, уклавши волосся, Вадим задоволено глянув на своє відображення в дзеркалі. Тепер він наречений скоро стане чоловіком і повинен буде нести відповідальність за свою сім’ю, оберігаючи від чужих намірів. Чоловік був упевнений, що мати не вибачить його за той крок, який він зробив. Вона довго нагадуватиме це синові, якщо взагалі продовжить спілкуватися з ним, але краще було зараз показати свою позицію, аніж згодом терпіти, коли щось подібне повториться. А воно точно повториться. Скільки сімей було зруйновано через втручання батьків? Вадим подумав, що з тещею та тестем йому пощастило. Відразу після знайомства вони сказали, що лізти у стосунки молодих не стануть, і якщо тим потрібно щось – звертатися по допомогу безпосередньо.
«Поки ви не попросите допомогти, чи то порадою, чи грішми, ми не поліземо», – сказав майбутній тесть.
Вони ніколи не втручалися у справи доньки, намагалися наставляти її, поки та росла, пояснювали, що таке «добре» і що таке «погано», але при цьому дозволяли отримувати власний довсвід, якщо бачили, що уперта дочка йде напролом і нічого не хоче слухати.
Вадиму ж мати постійно говорила, як той має жити, у що одягатись, з якими дівчатами ходити на побачення. Його вибір вона засудила відразу ж: сказала, що Аліна занадто проста і негідна зустрічатися з таким процвітаючим красенем, а тим більше виходити за нього заміж. Звичайно, вже тоді Вадим показав свою позицію, але, мабуть, цього мало.
Мати звикла до того, що син постійно забезпечував їх із сестрою всім необхідним, більшу частину зарплати витрачав на них. Якщо Оксана потребувала нових дорогих гаджетів, Вадим купував їх, навіть не замислюючись. Якщо сестра хотіла нову сукню – давав їй гроші. Лише один раз він відмовив, і у що все це вилилося? Мати вирішила все по-своєму. Напевно, вона думала, що син обманює, що грошей у нього залишилося достатньо. Та навіть якби й лишилося – то були його гроші. Він планував купити гарні меблі у квартиру, а потім накопичувати на весілля та подорож. Йому ніхто не допомагав окрім батька. Мати всі свої вільні фінанси завжди витрачала на Оксану, заробітна плата в неї швидко закінчувалася, і вона просила гроші у сина. Не просила навіть – вимагала. Напевно, в цьому був головний недогляд Вадима. Він завжди ні в чому не відмовляв матері та сестрі, розпестив їх настільки, що ті не посоромилися витягнути обручку з його кімнати і здати в ломбард.
Викликавши таксі, бо сідати за кермо цього вечора не хотілося, адже на столі буде ігристе, а молоді точно піднімуть по келиху, бо це їхнє свято, Вадим поїхав за Аліною.
У своєму простенькому недорогому платті вона виглядала неймовірно чудово. На відміну від Оксани, Аліна ніколи не витрачала гроші на дорогі брендові речі, але одягалася зі смаком. Вадиму здавалося, що навіть у застарілому одязі його наречена на будь-якому святі затьмарить дорого одягнену леді, тому що головна краса ховалася в очах, що випромінюють доброту і світло, що зігріває душу.
– Мені з тобою так пощастило, – сказав Вадим, стискаючи руку коханої дівчини.
Багато гостей вже зібралися. Вони підходили до молодих та вітали, хтось питав, коли вже зможуть погуляти на їхньому весіллі.
Телефон Вадима задзвонив. Вибачившись, він залишив Аліну з батьками, а сам вийшов надвір, щоб відповісти матері, адже мав «пояснити», що сталося.
– Вадиме, що відбувається? Ми затрималися в салоні краси!.. Приїхали додому, а в мене кімнату перевернуто. І сукні Оксани ніде немає.
– Все правильно. Сукні ніде немає, тому що я здав її і викупив обручку з ломбарду. А що з приводу кімнати – це ти знала, де в моїй кімнаті знайти обручку, а ось мені не було відомо, куди ти сховала чек від сукні, довелося постаратися знайти його. Вибач, часу, щоб прибрати за собою не залишилося.
– Та як ти посмів узагалі все перевернути в моїй кімнаті і копатися в моїх особистих речах? – розлютилася Таїсія Миколаївна.
– Ти подала мені добрий приклад, мамо. Якщо тобі можна копатися в моєму столі і брати мої речі, то чому я не можу вчинити так само?
Вадим говорив рівним тоном, хоч усередині й вирували емоції. Він ніяк не міг зрозуміти, як матері вистачає зухвальства, щоб чогось вимагати від нього. Адже вона сама вчинила неправильно.
– Зауваж, я не взяв нічого чужого, тільки забрав своє.
Таїсія Миколаївна пихкала, і Вадим розумів, у якому гніві перебувала його мати в цей момент, але він не планував виправдовуватися чи вибачатися. Він був упевнений, що вчинив правильно.
– Ти вчинив дуже погано. Навіть не уявляєш, у яке становище поставив нас із сестрою. Бідолашна Оксана збентежена.
Звичайно, вона тепер не захоче йти на твою заручини.
– Я й не наполягаю.
Таїсія Миколаївна схлипувала і вихлюпувала образу на сина. Вона сварилася, що ніколи не простить його за такий вчинок, і якщо тепер він вибирав свою наречену, не планував і надалі допомагати своїй справжній родині, то залишиться без рідних людей.
– Якщо справжня сім’я та стосунки для вас – фінансове забезпечення та виконання всіх капризів навіть таким обманним шляхом, то так тому і бути. Я готовий втратити це. Ви ще можете надіти безліч нарядів, які розпирають шафу, і приїхати на наші заручини… Однак я повинен повідомити, що подібні штуки більше не спущу з рук. У мене скоро буде сім’я. Я не відмовляюся допомагати вам, якщо виникне гостра потреба в чомусь, але більше витрачати гроші на дорогі брендові речі для сестри я не стану.
– Тоді й не треба більше дзвонити нам та питати, як у нас справи! Ще приповзеш і вибачення проситимеш. Дівчат багато в цьому житті, а мати одна.
Вадим скинув дзвінок. Він ні краплі не почував себе винним. Таїсія Миколаївна вчинила погано, вирішивши питання з покупкою сукні для своєї доньки в такий спосіб, але Вадим зумів повернути все на свої місця. Якщо мати справді не хотіла більше з ним спілкуватись – це її право. Колись вона так само прогнала батька, а потім говорила, що той зовсім не цікавиться дітьми. Вадим порадів, що не повірив їй і налагодив стосунки з батьком. Тепер він бачив, як може вчинити його мати
Випустивши хмарку пари з рота, Вадим усміхнувся. Він не хотів псувати настрій нареченій у такий чудовий день, та й налаштовувати її проти своєї матері не планував. Вадим вирішив, що нікому не розповідатиме про те, що сталося, а зараз… просто порадіє разом з Аліною. Адже скоро вони стануть чоловіком та дружиною.
Через кілька місяців молодята одружилися. Таїсія Миколаївна відмовилася від запрошення на весілля, продовжуючи всім виглядом показувати, що син зрадив її. Однак Вадима це дуже не турбувало. Він не збирався переконувати когось любити його та приймати таким, яким він був. Мабуть, мати й не любила свого сина зовсім, раз вередувала і поводилася так, ніби він образив її, залишив на вулиці, а не забрав своє. Аліні про те, що трапилося перед заручинами, Вадим все-таки розповів, адже гірше було б, дізнайся вона від когось іншого про причину відсутності свекрухи на весіллі. Аліна не засудила, навпаки, підтримала чоловіка, адже колись доводиться робити крок у доросле життя… і якщо батьки не згодні, не готові прийняти це – їм знадобиться час. Втім, у їхній ситуації час мало що вирішував, адже Таїсія Миколаївна ображалася не на те, що син з’їхав від неї і створив свою сім’ю… вона ображалася, що більше не отримувала грошей, які раніше він приносив до будинку, і не могла балувати свою улюблену дочку, що стала для неї втіхою, адже жінка завжди хотіла саме дочку, а народженню сина навіть для вигляду не раділа.
