Життєві історії

Ангеліна повернулася додому з роботи і застала похмурого чоловіка на кухні, поряд сиділа свекруха Ніна Сергіївна. – Ангеліна, – серйозно сказав чоловік. – Мама розлучається! – Ніна Сергіївна, що сталося? Свекор вам зрадив? – розхвилювалася Ангеліна. – Скоріше я йому! – засміялася Ніна Сергіївна. – Це, не найголовніше, Ангеліна, – похмуро продовжив Андрій. – Мама, хоче повідомити тобі ще одну новину! – Яку ще новину? – не зрозуміла Ангеліна. – Ангеліно, тільки вислухай мене спокійно! – раптом почала свекруха і все розповіла невістці. Ангеліна вислухала жінку і застигла від почутого

Загалом із чоловіком Ангеліна жила мирно, як мільйони інших сімей. За дванадцять років шлюбу були і сварки, і добрі моменти. Незважаючи ні на що, сім’я у них була хороша. Підростали діти Денис десять років і першокласниця Марійка. Та й із житлом Андрію пощастило. Йому від бабусі дісталася двокімнатна квартира у старому будинку. Дитячу перегородили, щоб і хлопчик, і дівчинка мали свої куточки, а в другій кімнаті дорослі мали спальню – вітальню. Добре сучасні меблі можуть трансформуватися з подружнього ложа в затишний диван.

Батьки Ангеліни жили в іншому місті, а мати Андрія давно і щасливо проживала зі своїм молодим чоловіком. Спочатку молодь дивував цей шлюб. Захар, так звали свекра був майже ровесником Андрія, на п’ятнадцять років молодший Ніни Сергіївни. Але свекруха виглядала чудово, і незабаром діти переконалися, що Захар щиро любить дружину. Тому звістка про їхнє розлучення стала для Андрія з Ангеліною громом серед ясного неба.

Якось прийшовши з роботи, Ангеліна застала похмурого чоловіка на кухні. Як не дивно, свекруха мала гарний настрій.

– Ангеліна, – серйозно сказав чоловік. – Мама розлучається!

– Мамо, що сталося? Захар Вам зрадив? – Розхвилювалася Ангеліна.

– Скоріше я йому! – засміялася Ніна Сергіївна. – Він став якимсь старим занудою! А тут я на виставці зустріла Віктора. Він митець. Скільки експресії!

Ангеліні було дивно чути від жінки глибоко за шістдесят, що її чоловік, якому було за сорок став «старим занудою».

– Це, не найголовніше, Ангеліна, – похмуро продовжив Андрій. – Після розлучення мама збирається переїхати до нас.

– А як же ми всі розмістимося? – Здивувалася молода жінка.

– Нічого, – бадьоро вигукнула свекруха. – Мені багато місця не потрібно! Я можу з Марією в одній кімнаті пожити, а Денис поспить на кухні.

Після відходу свекрухи подружжя понуро сиділо на кухні.

– Андрію! І що ми будемо робити? – не витримала Ангеліна.

– Не знаю! Але жити разом із мамою це неможливо!

– І як Денис на кухні буде? Йому ж треба вчитися!

– Треба пошукати мамі квартиру.

– Але ж це дорого!

– Повір, мамине проживання тут обійдеться дорожче!

У справедливості слів чоловіка Ангеліна переконалася дуже скоро. Ніна Сергіївна одразу почала розпоряджатися.

– Ангеліно! Чому у нас на обід котлети із супермаркету? Це ж неподобство! Потрібно фарш робити самій із свіжої яловичини!

– Мамо, а Ви в курсі, скільки вона коштує?

– А що, мій син мало заробляє?

За кілька тижнів подружжя не витримало. Мало того, що доводилося годинами чекати, поки мама прийме ванну, Ангеліні доводилося щодня проводити по дві години біля плити, бо Ніна Сергіївна відмовлялася їсти підігріту їжу. «Все має бути свіжим!» – Переконувала вона невістку. А коли свекруха на останні гроші купила дорогий крем, що омолоджує, Ангеліна здалася.

– Ти маєш рацію, Андрію, нам буде дешевше зняти мамі квартиру!

– Я придивився тут одну.

Тим часом свекруха благополучно розлучилася із Захаром. Відсудила в нього машину та дачу. До полегшення сина та невістки вона зачастила за місто.

– А може вона поки що на дачі поживе? – несміливо запропонувала Ангеліна.

– Спробую вмовити, але до осені винаймемо квартиру!

Як не дивно, але Ніна Сергіївна дуже легко погодилася пожити за містом.

– Так діти, ви маєте рацію! Мені там буде краще, – заявила вона, поправляючи зачіску перед дзеркалом. – Тут у вас тісно, галасливо, он у мене навіть нові зморшки з’явилися!

– Мамочка, там свіже повітря, тиша – умовляв Андрій.

– І компанію собі знайдете, а то, що Ви весь час сидите вдома, – вторила Ангеліна.

Нарешті з переїздом було покінчено. Молода сім’я зітхнула з полегшенням. Андрій що вихідних їздив відвідувати матір, і іноді Ангеліна з дітьми його супроводжували, поки якось Ніна Сергіївна не заявила по телефону:

– Андрію, у ці вихідні не приїжджай! У мене справи!

– Мамо, у тебе все гаразд? – стривожився син.

– У мене все чудово!

Але Андрій з Ангеліною все ж таки хвилювалися і в неділю вирушили за місто. Доїхали до дачі вони вже ближче до вечора.

Яке ж було здивування подружжя, коли вони застали маман у компанії літнього імпозантного чоловіка.

– Ви таки приїхали! – Невдоволеним бурчанням зустріла їх Ніна Сергіївна, – ну що ж, знайомтеся – Дмитро Миколайович, мій близький друг!

– Дуже приємно, – привітався мамин візаві.

– І нам дуже приємно, – промимрив Андрій.

Повернувшись додому, вони з Ангеліною дійшли висновку, що знімати матері квартиру доведеться у будь-якому разі. Тому що закривати очі ще й на побачення у їхній квартирці при дітях не було жодної можливості.

Але все вирішилося набагато швидше та простіше. Ніна Сергіївна знову вийшла заміж та переїхала жити до Дмитра Миколайовича. Андрій та Ангеліна сподіваються, що цей шлюб буде довгим і мама не з’явиться знову до них у кваритиру, «пожити».

Вам також має сподобатись...

Тетяна на вихідні приїхала в село провідати свого батька. Жив чоловік сам, бо з матірʼю вони розійшлися через дрібниці. Добиратись до батька було складно – спочатку треба їхати на електричці, а потім на автобусі… Вже підходячи до будинку, Тетяна раптом відчула, що щось у хаті було не так! Через вікно у веранді було видно, як туди-сюди снували якісь мужички, сідали за стіл, махали руками, галасували… – Господи, та що ж це там таке робиться?! – ахнула жінка. Тетяна здивовано зайшла на веранду. Вона глянула на стіл, озирнулась навкруги, і застигла від побаченого

Рита прийшла у кафе, де на неї вже чекала майбутня свекруха. – Доброго дня, Віро Андріївно! – привіталася дівчина, сідаючи за столик. – Ну, про що ви хотіли поговорити? – Привіт, Рито! Дякую, що прийшла! – усміхнулася свекруха. – Я хочу обговорити з тобою майбутнє весілля. – А що ж тут обговорювати? Ми ніби все вирішили, – здивувалася Рита. – Я підготувала тобі невеликий сюрприз, – загадково сказала Віра Андріївна, і дістала з своєї сумки якийсь великий конверт. – Ось, тримай! – Що це? – не зрозуміла наречена. Рита швидко видкрила цей конверт і…ахнула від побаченого

Павло зі Світланою вирішили одружитися. Молоді зі своїми батьками домовилися зібратися й обговорити майбутнє весілля. Всі розташувалися за столом у будинку Миколи, батька нареченого. Все ніби йшло добре, але Миколі не давало спокою одне питання… Запитувати прямо йому було незручно, тож чоловік чекав, поки батьки Світлани самі все скажуть… – А я так і не почув, який посаг у нареченої? – раптом не витримав Микола. Запала незручна тиша… – Щось я не зрозуміла, – здивувалася мати Світлани, Валентина. – Ти про що це, Миколо? Вона дивилася на майбутніх сватів, і не розуміла, що відбувається

Віра була на роботі. Вона вже збиралася йти додому. Дівчина одягала куртку, як раптом пролунав наполегливий і вимогливий стукіт у двері… Так стукають тільки коли щось дуже треба. Начальник Віри – Андрій Юрійович, невдоволено скривився і глянув на годинник. – Зачинено ж, – пробурмотів він, але все таки подався до дверей. За склом маячила висока постать. Молодий чоловік тримав щось маленьке, загорнуте в куртку. Віра побачила його розпатлане темне волосся, окуляри в тонкій оправі, шарфик, що збився набік… – Допоможіть, будь ласка! – голос у незнайомця був схвильований. Віра застигла від несподіванки