Життєві історії

Жанна прибирала в квартирі, коли подзвонила свекруха. – Нам треба поговорити! – серйозним тоном вимовила Дарина Олексіївна. – За годину чекай! Дівчина здивувалася дзвінку, оскільки особливого контакту зі свекрухою не підтримувала. Жанна накрила на стіл, свекруха прийшла за годину, як і обіцяла. – Чаю? – люб’язно запропонувала Жанна. – Я не за цим сюди прийшла! – холодно процідила свекруха. – Хотіла дізнатися, скільки ти ще наглітимеш? – Ви про що? – не зрозуміла Жанна. – Не прикидайся! Я не дозволю тобі використовувати мого сина! – вигукнула свекруха. – Та про що ви? – Жанна здивовано дивилася на Дарину Олексіївну, не розуміючи, що відбувається

– А я тобі кажу, що так точно не повинно бути! – не витримувала свекруха, ходячи з кутка в куток. – Хіба можна назвати її гарною дружиною? Ми свого часу працювали, не покладаючи рук! Що за таке покоління пішло? Загалом, я так скажу: твоя Жанночка – справжнісінька ледарка! Ти пошкодуєш через те, що одружився з нею!

– Мамо, яка тобі різниця, працює вона чи ні? Моя дружина не просить у тебе грошей, в принципі, як і я, – роздратовано пробурчав Михайло, який всоте чув від матері одну і ту ж претензію з приводу того, що дівчина не працює.

– Тому що ти – мій син, і я не хочу, щоб ця пройдисвітка сиділа на твоїй шиї! – невдоволено пробурчала Дарина Олексіївна. – Добре влаштувалася…

– Вона й не сидить. З чого такі висновки? – недбало процідив чоловік. – Ти ж і так усе знаєш…

– Що я знаю? Що вона ледарка і ніде не працює, зате чудово витрачає твої гроші? – Жінка обурено сплеснула руками.

– Жанна здає свою квартиру. Це, думаю, і є її заробіток! – не витримав Михайло.

– От кажу ж, що вона ледарка! – радісно вигукнула Дарина Олексіївна. – Прийшла на все готовеньке!

Жінці ніяк не давав спокою той факт, що її невістка сиділа вдома і займалася тільки собою, тоді як синові доводилося до пізнього вечора працювати на будівництві.

До заміжжя Жанна обіймала непогану посаду у великій компанії та змогла за кілька років накопичити собі на двокімнатну квартиру та зробити в ній гарний ремонт.

Саме тоді вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, який був одним із майстрів з ремонту у її квартирі.

Молодому хлопцеві сподобалася тендітна весела Жанна, і він наважився запросити її на каву.

Потім було ще одне побачення, а потім – ще одне, і вже через півроку пара почала жити разом.

Через три місяці Михайло зробив дівчині пропозицію, і вони, одружившись, переїхали до його квартири.

Все закрутилося настільки швидко, що Дарина Олексіївна не встигла схаменутися, як її син одружився.

Не можна було сказати, що невістка їй зовсім не сподобалася. Швидше, вона поставилася до неї з прохолодою та недовірою.

Однак як тільки після весілля у Жанни почалися проблеми з роботою, свекруха почала показувати своє невдоволення.

А коли дізналася, що невістка потрапила під скорочення і осіла вдома, то й зовсім почала щодня висловлювати суну претензії.

Жінці здавалося, що цей шлюб ненадовго, і незабаром син награється у сімейне життя і розлучиться.

На її велике розчарування, Михайло продовжував жити з Жанною і не скаржився на те, що вона сидить вдома.

Дарина Олексіївна почала тикати синові на цей факт і вимагала поговорити з дружиною.

– Не вірю в те, що я виростила такого сина! Ти маєш показати, хто господар у домі! Випроваджай її на роботу!

– Мамо, Жанна за вісімнадцять тисяч здає свою дошлюбну квартиру! Спробуй зароби в нашому місті такі гроші? – завзято почав виправдовувати дружину Михайло.

– І що? Це ж халявні гроші! – Не вгавалася жінка, бажаючи викрити невістку в ледарстві.

– Їй пощастило, що має квартиру, яку можна здати!

– Розумна яка знайшлася! Могли б тоді жити у її квартирі, а твою здавати, і ти б тоді не працював! – обурювалася Дарина Олексіївна.

– Мою ніхто за таку суму не зняв би.

– Жанна повинна працювати, як усі, а не валятися на дивані, поки її чоловік працює на будівництві! Невже ти взяв собі за дружину таку білоручку? Роботи навалом! Хоч продавцем іди, хоч прибиральницею, хоч пекарем. Але ж ні, така робота не для неї. Звикла на хорошій посаді сидіти, зараз звикнутися не може з тим, що все пішло не за планом, – повчальним тоном промовила жінка.

– Мамо, годі нести нісенітниці! – гнівно процідив син, бажаючи поставити Дарину Олексіївну на місце.

– Повірити не можу в те, що ти вирішив потурати цій ледарці! – затупала ногами жінка. – Цікаво, і на що вона витрачає гроші зі здачі квартири? На салон краси? Постаріти переживає?

– Частину, звичайно, на свої потреби, – спантеличено відповів Михайло, якого питання матері заскочило зненацька.

– Ось бачиш?! Тобі час поговорити з нею. Гроші з оренди, звичайно, чудово, але нема чого сидіти вдома, коли можна ще заробити! – обурювалася Дарина Олексіївна, маючи намір підштовхнути сина до рішучого вчинку.

Однак після розмови жінка зрозуміла, що тиснути на нього марно, і вирішила сама поговорити з невісткою.

Наступного дня, ближче до обіду, вона зателефонувала Жанні і з серйозним виглядом вимовила:

– У мене є до тебе серйозна розмова!

Дівчина була сильно здивована дзвінку, оскільки особливого контакту зі свекрухою вона ніколи не мала.

За годину Дарина Олексіївна з гордовитим обличчям переступила поріг квартири свого сина.

– Чаю? – люб’язно запропонувала Жанна.

– Я не за цим сюди прийшла! – холодно процідила свекруха. – Хотіла дізнатися, доки ти наглітимеш?

Дівчина від подиву підняла брови. Питання Дарини Олексіївни стало для неї повною несподіванкою.

– Не дивися на мене так! Ти чудово зрозуміла, про що я говорю! – пирхнула жінка, задерши вгору ніс. – Коли на роботу підеш?

– Чому ви задаєте мені це питання? – Вийшла зі ступору Жанна.

– Тому що ми з сином стурбовані тим, що ти сидиш на його шиї, – докірливо сказала Дарина Олексіївна. – Усі твої виправдання щодо здачі квартири я і слухати не хочу.

– Чому я взагалі повинна перед вами звітувати? Не пригадаю, щоб я просила грошей. Думаю, мій чоловік також не просить!

– Ти маєш піти на роботу! – Наполягала на своєму свекруху.

– Кому я винна? – Жанна з викликом схрестила руки. – Не ваша справа, як і на що я живу! Або ви просто заздрите, що вам свого часу довелося працювати, а я можу собі дозволити отримувати гроші і жити на втіху? Насилу віриться, що Михайло вам на мене скаржився.

– Жодної копійки вам не дам! – погрожувала від безпорадності жінка.

– Ви начебто ніколи й не давали, – натягнуто засміялася невістка, бачачи, як почервоніла Дарина Олексіївна. – Наскільки пам’ятаю, ви навіть позичали у нас, і досі не віддали. Цікаво, і кому ж із нас треба йти працювати? Може, вам знайти другу роботу?

Свекруха стала червоною, і не попрощавшись із Жанною, швидко вискочила за двері.

Після цієї розмови вона не заводила з сином розмов про те, що невістці треба йти працювати.

Дарина Олексіївна переживала, що дівчина знову може дорікнути їй, нагадавши про борг, який вона повертати не збиралася.

Вам також має сподобатись...

Андрій та Ірина збиралися одружитися. Ніч перед весіллям молоді вирішили провести у квартирах своїх батьків. – Ти вже спиш? – зателефонував Андрій Ірині. – Майже сплю, завтра вставати рано, о восьмій прийде перукар, – відповіла Ірина. – А в мене для тебе неймовірна новина! – сказав загадково Андрій. – Мені сьогодні батьки сказали, що вони подарують на весілля! – І що? Бабусин сервіз? – пожартувала Ірина. – Ні. Ти ніколи не здогадаєшся! – відповів Андрій. – Ну кажи, не тягни! – зацікавилася дівчина. Андрій помовчав з хвилину, а потім все розповів нареченій. Ірина вислухала його і аж рота відкрила від почутого

Сергій одружився з Оксаною, як то кажуть, по-зальоту. Молоді прожили разом всього лише пів року і розлучилися. А через два тижні після цього народилася донечка Марічка… Декілька років Сергій жив сам. А він потім зустрів Поліну. Познайомилися вони на роботі. Жінка прийшла працювати у відділ Сергія з іншого підприємства. Вони почали зустрічатися. Сергію дуже подобалася Поліна. Але от його батьки дуже засмутилися. Друзі ж тільки й хитали головою! А все тому що вони дізналися про кохану Сергія одну дуже несподівану деталь

Миколайович уже тиждень не виходив із дому. Сусіди занепокоїлися. Чоловіка вже давно ніхто не бачив, та й на телефон він не відповідав. Всі дзвонили знову і знову, але безрезультатно. Першим схаменувся старший син. Він відпросився з роботи й приїхав у село. Батько лежав на дивані, дивлячись на стелю, і про щось зосереджено думав. – Тату, ти що задумався?! – з порога сказав син. – Ти чому на дзвінки не відповідаєш?! – Василь Петрович зник… – раптом заявив Миколайович. – Який ще Василь Петрович? – син здивовано дивився на батька, не розуміючи, що відбувається

– Любі мої батьки, здається, я виходжу заміж… – сказала за вечерею Олена. – Заміж?! – ахнула її мати Лариса Петрівна. – Здається, чи точно? – насторожився її батько, Степан Іванович. – Здається… – усміхнулася дочка. – Тобі, що, вже й пропозицію зробили? – запитала Лариса Петрівна. – Ага, – Олена почервоніла. – І я погодилася. Сподіваюся, ви не будете проти? – А чого нам бути проти? – сказала мати. – Так, – кивнув задумливо батько. – Ми тебе з радістю заміж віддамо. – З радістю?! – зраділа Олена. – Ага, – сказав Степан Іванович. – Але є одна дуже важлива умова… – Яка ще умова? – здивувалась Олена. Вона не розуміла, що відбувається