Життєві історії

Аліса бігала по квартирі і намагалася знайти свій паспорт, який несподівано знадобився їй на роботі. – Та що ж це таке! Куди я могла його засунути? – пробурчала вона, залізаючи на стілець і нишпорячи рукою по верху шафи. – Хоча тут він навряд чи буде, – розчаровано додала жінка і раптом намацала якусь папку. Аліса легенько потягла її на себе, і вже за кілька хвилин у руках опинилися якісь документи. – А це ще що таке? – здивувалася вона, швидко переглянула документи і… застигла на місці від побаченого

Аліса ніяк не могла знайти свій паспорт, який несподівано знадобився їй на роботі.

– Та що ж це таке! Куди я могла його засунути? – пробурчала вона, залазячи на стілець і нишпорячи рукою по верху шафи. – Хоча тут він навряд чи буде, – розчаровано додала жінка і раптом намацала якусь папку.

Аліса легенько потягла її на себе, і вже за кілька хвилин у руках опинилися документи.

Жінка з подивом зрозуміла, що вони на машину, яку чоловік придбав лише місяць тому.

– Навіщо він їх сюди поклав? – Аліса покрутила документи в руках і вже хотіла прибрати на звичне місце, як раптом її погляд зачепився за ім’я власника.

Жінка напружилася і знову дивилася на документи. Ні, їй не здалося, їхня нова машина була записана не на Анатолія.

Власницею значилася Любов Валеріївна, яка була Алісі свекрухою.

– Що? – Вигукнула жінка, побіжно переглянувши документи в папці.

Зовсім забувши, що вона повернулася додому за паспортом, Аліса набрала номер чоловіка.

Анатолій ніби відчув від дзвінка дружини каверзу і відмовлявся брати слухавку.

Жінка обурювалася: чому чоловік, з яким вони були одружені п’ять років, раптом вирішив записати машину на свою матір.

Не можна було сказати, що стосунки подружжя були теплі. Як у будь-яких парах, траплялося всяке.

Якось, два роки тому, коли Аліса прочитала листування чоловіка з якоюсь незнайомкою, їхня сварка ледь не привела до розлучення.

Проте в той період Любов Валеріївна встала на бік невістки і хвацько насварила сина за поведінку.

– Він мені не довіряє? І це після всього? – скривилася Аліса і спробувала знову додзвонитися до Анатолія.

Не отримавши потрібного їй результату, жінка набрала номер Любові Валеріївни.

Відносини між невісткою та свекрухою були стримані. Найчастіше жінка намагалася догодити Алісі, проте тій не завжди подобалися її способи.

– Нишком, значить, вирішили, – обурено прошепотіла вона, почувши довгі гудки.

Свекруха, на відміну від її сина, відповіла на дзвінок Аліси практично відразу ж.

– Нічого не хочете сказати? Я думала, що у нас з вами добрі стосунки, але виявилося, що ви зі своїм сином приготували мені каверзи? – не бажаючи ходити навкруги, обвинувальним тоном сказала жінка.

– Ти про що це? – насторожилася Любов Валеріївна. – Що за звинувачення у мій бік?

– Я знайшла документи! Чому Толік записав на вас нашу машину? – процідила крізь зуби жінка. – Не пам’ятаю, щоб ви допомагали нам із її покупкою.

– Ой, а він тобі хіба нічого не казав? – сильно запереживала Любов Валеріївна.

– Не казав, а про що мав сказати? – борючись із невдоволенням, поцікавилася Аліса.

– Він сам тобі все пояснить, бо я зараз дуже зайнята, – жінка швидко звернула розмову, переклавши всі проблеми на сина.

Однак слова свекрухи не тільки не заспокоїли Алісу, але вони сильно занепокоїли її.

Зі здриганням вона подумала про те, що чоловік за її спиною нишком намагається переписати майно на свою матір.

З нетерпінням жінка чекала, коли Анатолій нарешті повернеться з роботи додому.

Як тільки він увійшов до квартири, Аліса кинулася до нього і з невдоволеним виглядом тицьнула документи в обличчя.

– Може, поясниш, що це? Чому ви зі своєю матір’ю вирішили записати на неї машину?

Анатолій хоч і знав від матері, що розмова на цю тему з дружиною забезпечена, густо почервонів.

– Ми зробили це, бо моя мама – пенсіонерка, – непоказно відповів чоловік. – Щоби податок не платити. У пенсіонерів же пільги…

Слухаючи його пояснення, Аліса трохи спохмурніла. Вона важко вірила в те, що тільки заради грошової вигоди Анатолій записав на матір їхню машину.

– Чому сховав документи? – Спостерігаючи за реакцією чоловіка, поцікавилася жінка.

– Я не ховав, просто поклав…

– Чому я дізналася про це тільки зараз? Якщо все так справді невинно, навіщо було приховувати від мене? – Аліса помітила, як після її запитання у чоловіка затремтіли губи.

Це ще раз доводило лише те, що Анатолій хотів приховати від дружини цей нюанс.

– Я не приховував, просто забув тобі сказати. Хіба це таке важливо? – чоловік похмуро опустив голову і почухав потилицю.

– Може, мені варто і квартиру нашу перевірити? Бо переживаю, що можу скоро дізнатися, що мого тут взагалі нічого немає! – Аліса почала свердлити Анатолія пильним поглядом.

– Не кажи нісенітниці, – усміхнувся чоловік. – Просто так було простіше всім…

– Особливо для тебе у разі розлучення. Адже так? – Жінка з невдоволеним виглядом схрестила руки х. – Завтра ми йдемо і переписуємо машину на мене!

– Чому це на тебе? Раптом ти вирішиш у разі розлучення її забрати? – обурився Анатолій.

– Тому що мені не шкода заплатити за неї податок! – рішуче заявила Аліса.

– Просто скажи, що мені не довіряєш! – перейшов на вигуки чоловік.

– Як і ти мені! Хіба це не взаємно? Якби ти не збирався приховувати від мене це, я не підозрювала б тебе, – парирувала у відповідь Аліса. – Вимагаю оформити у пайову власність нашу машину! Ти вчинив нечесно, не запитавши мене і не повідомивши мене! 

– Може ще й розлучимося через це? – розлютився Анатолій, який був не радий тому, що дружині вдалося розкрити його таємницю.

– Я вже сказала своє слово, – холодно відповіла жінка.

У результаті чоловік таки здався, і йому довелося погодитись на переоформлення документів.

Тепер Аліса знала, що жодні дії з машиною без її відома свекруха та її син не перевернуть.

Вам також має сподобатись...

Зіна посварилася з чоловіком. Василь образився і десь пішов у мороз. Вже почало темніти, а його все нема! Зіна почала переживати. Вона вже збиралася йти шукати чоловіка. Жінка одягла куртку, як раптом почула квапливі кроки і знайомий скрип хвіртки! Зіна вискочила в сіни, і тут зайшов Василь. – Ну і де тебе, старого, носило? – запитала вона. – А тебе куди, стару, оце понесло? – відповів той. – У клуб на танці зібралася, раптом ти там? – не розгубилася жінка. Вони разом зайшли до хати. І тут Зіна помітила в руках у Василя вузлик. – А це що таке? – підозріло запитала вона, не розуміючи, що відбувається

Рита була на роботі, коли до неї в кабінет зайшла її колега Марина. – Рито, привіт! – сказала вона. – Як справи? – Привіт, Марино! Справи,  добре, – усміхнулася Рита, і помітила, що подругу явно щось хвилює. – У тебе щось сталося? – Ти, як завжди, маєш рацію, – важко зітхнула Марина. – Але сталося не у мене, дещо сталося у тебе подруго! – У мене? – здивувалася Рита. – Так. У тебе і твого чоловіка! Ви з Сашком скоро розлучитеся! – несподівано заявила Марина. – Розлучимося? Чому? Що ти таке говориш? – Рита здивовано дивилася на подругу, не розуміючи, що відбувається

Олена розлучилася з коханим Петром. Жінка дуже переживала… Пройшов якийсь час. Олена була вдома, як раптом у двері наполегливо подзвонили. Жінка пішла відчиняти. – Петро! – ахнула вона. На порозі стояв її чоловік. – Привіт, Олено, – спокійно сказав він. – Можна мені зайти? Олена відійшла вбік. Петро зайшов. Він зняв куртку, роззувся, поволі пішов на кухню й застиг. Він побачив свій улюблений пиріг на святковій тарілці посеред столу. – Оленко! – тільки й сказав чоловік. – Я не чекала на тебе, – різко заявила Олена. – Так, від нудьги приготувала. – Зрозуміло, – сказав Петро. – Я ж чого прийшов… Олено, тебе обманюють! Олена застигла від здивування

Тетяна готувала обід, коли у двері подзвонили. На порозі стояла подруга Ганна. – Ну, ти вже все знаєш, мабуть, – сказала Ганна з гіркою усмішкою. – Та знаю тільки, що ти пішла від Миколи, а подробиць не знаю, – відповіла Таня і запросила подругу на кухню. – Застала я його, Таня, за розмовою по телефону. Я підійшла ближче, прислухалася… Чую, що говорить він зі своїм другом. І в розмові майнула фраза, – підозріло посміхнулася Ганна. – Ну, те тягни! Розповідай, – наполягла Таня. І Ганна все їй розповіла. Таня вислухала подругу і застигла від почутого