Життєві історії

Аліса бігала по квартирі і намагалася знайти свій паспорт, який несподівано знадобився їй на роботі. – Та що ж це таке! Куди я могла його засунути? – пробурчала вона, залізаючи на стілець і нишпорячи рукою по верху шафи. – Хоча тут він навряд чи буде, – розчаровано додала жінка і раптом намацала якусь папку. Аліса легенько потягла її на себе, і вже за кілька хвилин у руках опинилися якісь документи. – А це ще що таке? – здивувалася вона, швидко переглянула документи і… застигла на місці від побаченого

Аліса ніяк не могла знайти свій паспорт, який несподівано знадобився їй на роботі.

– Та що ж це таке! Куди я могла його засунути? – пробурчала вона, залазячи на стілець і нишпорячи рукою по верху шафи. – Хоча тут він навряд чи буде, – розчаровано додала жінка і раптом намацала якусь папку.

Аліса легенько потягла її на себе, і вже за кілька хвилин у руках опинилися документи.

Жінка з подивом зрозуміла, що вони на машину, яку чоловік придбав лише місяць тому.

– Навіщо він їх сюди поклав? – Аліса покрутила документи в руках і вже хотіла прибрати на звичне місце, як раптом її погляд зачепився за ім’я власника.

Жінка напружилася і знову дивилася на документи. Ні, їй не здалося, їхня нова машина була записана не на Анатолія.

Власницею значилася Любов Валеріївна, яка була Алісі свекрухою.

– Що? – Вигукнула жінка, побіжно переглянувши документи в папці.

Зовсім забувши, що вона повернулася додому за паспортом, Аліса набрала номер чоловіка.

Анатолій ніби відчув від дзвінка дружини каверзу і відмовлявся брати слухавку.

Жінка обурювалася: чому чоловік, з яким вони були одружені п’ять років, раптом вирішив записати машину на свою матір.

Не можна було сказати, що стосунки подружжя були теплі. Як у будь-яких парах, траплялося всяке.

Якось, два роки тому, коли Аліса прочитала листування чоловіка з якоюсь незнайомкою, їхня сварка ледь не привела до розлучення.

Проте в той період Любов Валеріївна встала на бік невістки і хвацько насварила сина за поведінку.

– Він мені не довіряє? І це після всього? – скривилася Аліса і спробувала знову додзвонитися до Анатолія.

Не отримавши потрібного їй результату, жінка набрала номер Любові Валеріївни.

Відносини між невісткою та свекрухою були стримані. Найчастіше жінка намагалася догодити Алісі, проте тій не завжди подобалися її способи.

– Нишком, значить, вирішили, – обурено прошепотіла вона, почувши довгі гудки.

Свекруха, на відміну від її сина, відповіла на дзвінок Аліси практично відразу ж.

– Нічого не хочете сказати? Я думала, що у нас з вами добрі стосунки, але виявилося, що ви зі своїм сином приготували мені каверзи? – не бажаючи ходити навкруги, обвинувальним тоном сказала жінка.

– Ти про що це? – насторожилася Любов Валеріївна. – Що за звинувачення у мій бік?

– Я знайшла документи! Чому Толік записав на вас нашу машину? – процідила крізь зуби жінка. – Не пам’ятаю, щоб ви допомагали нам із її покупкою.

– Ой, а він тобі хіба нічого не казав? – сильно запереживала Любов Валеріївна.

– Не казав, а про що мав сказати? – борючись із невдоволенням, поцікавилася Аліса.

– Він сам тобі все пояснить, бо я зараз дуже зайнята, – жінка швидко звернула розмову, переклавши всі проблеми на сина.

Однак слова свекрухи не тільки не заспокоїли Алісу, але вони сильно занепокоїли її.

Зі здриганням вона подумала про те, що чоловік за її спиною нишком намагається переписати майно на свою матір.

З нетерпінням жінка чекала, коли Анатолій нарешті повернеться з роботи додому.

Як тільки він увійшов до квартири, Аліса кинулася до нього і з невдоволеним виглядом тицьнула документи в обличчя.

– Може, поясниш, що це? Чому ви зі своєю матір’ю вирішили записати на неї машину?

Анатолій хоч і знав від матері, що розмова на цю тему з дружиною забезпечена, густо почервонів.

– Ми зробили це, бо моя мама – пенсіонерка, – непоказно відповів чоловік. – Щоби податок не платити. У пенсіонерів же пільги…

Слухаючи його пояснення, Аліса трохи спохмурніла. Вона важко вірила в те, що тільки заради грошової вигоди Анатолій записав на матір їхню машину.

– Чому сховав документи? – Спостерігаючи за реакцією чоловіка, поцікавилася жінка.

– Я не ховав, просто поклав…

– Чому я дізналася про це тільки зараз? Якщо все так справді невинно, навіщо було приховувати від мене? – Аліса помітила, як після її запитання у чоловіка затремтіли губи.

Це ще раз доводило лише те, що Анатолій хотів приховати від дружини цей нюанс.

– Я не приховував, просто забув тобі сказати. Хіба це таке важливо? – чоловік похмуро опустив голову і почухав потилицю.

– Може, мені варто і квартиру нашу перевірити? Бо переживаю, що можу скоро дізнатися, що мого тут взагалі нічого немає! – Аліса почала свердлити Анатолія пильним поглядом.

– Не кажи нісенітниці, – усміхнувся чоловік. – Просто так було простіше всім…

– Особливо для тебе у разі розлучення. Адже так? – Жінка з невдоволеним виглядом схрестила руки х. – Завтра ми йдемо і переписуємо машину на мене!

– Чому це на тебе? Раптом ти вирішиш у разі розлучення її забрати? – обурився Анатолій.

– Тому що мені не шкода заплатити за неї податок! – рішуче заявила Аліса.

– Просто скажи, що мені не довіряєш! – перейшов на вигуки чоловік.

– Як і ти мені! Хіба це не взаємно? Якби ти не збирався приховувати від мене це, я не підозрювала б тебе, – парирувала у відповідь Аліса. – Вимагаю оформити у пайову власність нашу машину! Ти вчинив нечесно, не запитавши мене і не повідомивши мене! 

– Може ще й розлучимося через це? – розлютився Анатолій, який був не радий тому, що дружині вдалося розкрити його таємницю.

– Я вже сказала своє слово, – холодно відповіла жінка.

У результаті чоловік таки здався, і йому довелося погодитись на переоформлення документів.

Тепер Аліса знала, що жодні дії з машиною без її відома свекруха та її син не перевернуть.

Вам також має сподобатись...

Петро і Катя одружувалися. Свято було в самому розпалі. Гості веселилися, танцювали. -А тепер, дорогі молодята, слово для привітання надається мамі нареченого, – оголосив тамада. – Дорогі Петро і Катя, – почала Алла Вікторівна. – Дозвольте мені, в цей знаменний день, привітати вас з одруженням… Говорила вона дуже довго, так що навіть гості втомилися і зайнялися своїми справами. І, нарешті: – А ще я хочу вручити вам цей шикарний подарунок! Алла Вікторівна дістала зі своєї сумочки красиву коробочку і вручила її молодятам. – Дякую вам! – усміхнулася Катя, швиденько відкрила подарунок і… всі гості ахнули від побаченого

Петро повернувся додому з величезним букетом троянд. Прямо з порога він урочисто вручив його своїй дружині Марині. – Люба моя, Мариночко! – сказав чоловік. – Ці квіти тобі! – Господи! – вигукнула здивовано жінка. – Це з якого ще приводу? Я що забула, що у нас із тобою сьогодні якесь свято?! Та ніби ж ні… – Немає ніякого свята, – посміхнувся Петро. – Точно? – перепитала його Марина. – Сто відсотків! – відповів чоловік. – Але тоді, навіщо всі ці шикарні квіти?! – ахнула Марина. Вона дивилася то на букет, то на чоловіка й не розуміла, що відбувається

Лариса приїхала допомогти своїй подрузі Аліні зібрати речі для переїзду. Раптом до Лариси підійшла мама Аліни, Наталя Іваніна. – Ти б не лізла в цю справу, Ларисо, – несподівано сказала жінка. – Ви про що Наталя Іванівна? – не зрозуміла маму подруги Лариса. – То ти не знаєш всього?  По очах бачу, що не знаєш! – якось єхидно посміхнулася Натяла Іванівна. – А що ж я повинна знати? – округлила очі Лариса. І Наталя Іванівна все розповіла про свою доньку. Лариса вислухала її і застигла від почутого

Оксана з Борисом повернулися додому пізно. Тільки-но вони зайшли в квартиру, як в коридорі їх зустріла свекруха Анастасія Василівна. – Сину, нам треба з тобою поговорити. Будь ласка, пройди на кухню! – попросила жінка. Чоловік невдоволено скривився, проте увійшов на кухню, жінка зайшла слідом і зачинила за собою двері. – Дивно, і що це за секрети у них? – здивувалася Оксана, тихенько підійшла до дверей кухні, прислухалася до розмови свекрухи з чоловіком і аж застигла від обурення