Життєві історії

Віталік зручно розташувався на дивані, невдовзі розпочнеться футбол. Але не встиг пролунати стартовий свисток, як у вітальню заявилася дружина з дошкою для прасування. – Ну все, звук у телевізорі можна вимикати, – сумно подумав Віталік. Прасувати мовчки дружина не буде. Рапто,  у голові Віталія, виникло геніальне рішення

Віталік зручно розташувався на дивані, налаштовуючись на гарний футбол. До початку матчу все було готове, залишилося тільки дочекатися стартового свистка.

Але не встиг відіграти гімн Ліги Чемпіонів, як у вітальню заявилася дружина з дошкою для прасування. Ось невдача!

-Ну все, звук у телевізорі можна вимикати, – сумно подумав Віталік.

Прасувати мовчки дружина не буде. Мовчки нудно. А тут коханий чоловік перед телевізором і вуха у нього вільні. Футбол же дивляться, а не слухають, чи не так?

Віталік напружився, готуючись одночасно стежити за подіями на полі та перебігом думки дружини. Друге було складніше, оскільки перебіг думок дружини своєю непередбачуваністю нагадував фінти Кріштіану Роналду.

Тим часом праска із шипінням сковзала по дошці.

– Уявляєш, кішка образилася, що її у ванній зачинили, – почала дружина. – Дитина вмиватися прийшла, і забула, що вона там… До речі, я вчора зважувалася, на терезах було 56 кг. …Ти мене слухаєш? 1 кілограм наюрала. Жах! А я дивлюся, мені джинси тісні стали… А Метт Деймон у вчорашньому фільмі такий кумедний і незвичний був. Скільки йому років зараз? Ти не знаєш?…

Віталік і дружину трохи слухав, і футбол краєм ока дивився.

Вхопити нитку гри ніяк не виходило. Звичного коментатора явно не вистачало для відчуття свята.

А дружина все щебече та щебече. І, судячи з залишків невипрасованої білизни, до кінця першого тайму щебетатиме…

Рішення було прийшло спонтанно.

– Залиш праску, я сам все поглажу! – заявив Віталік. – А ти піди, у дитини уроки перевір.

– Гаразд, – знизала плечима дружина і з легкістю розлучилася з праскою.

Віталік увімкнув звук телевізора і поставив дошку так, щоб і прасувати можна було, і зручно було дивитися. І як це він одразу не здогадався?

До початку другого тайму з білизною було покінчено. Віталік розвалився на дивані і з насолодою дивився футбол. Свято поверталося.

Дружина з’явилася одночасно із фінальним свистком.

– О, молодець, впорався, – похвалила вона. – Ось що означає мотивація! До речі, коли маєш наступну важливу гру?

Вам також має сподобатись...

Олена прийшла з роботи раніше. Вона підійшла до дверей у квартиру й оторопіла! Двері були привідкриті… Олена обережно прочинила їх і зайшла в коридор. На підлозі вона побачила жіночі туфлі, а на пуфику була теж жіноча сумочка… Олена насторожено прислухалась. На кухні явно хтось був. Олена поклала свою сумку і швидко попрямувала туди. Вона зайшла на кухню й оторопіла! – Що ви тут робите?! – тільки й сказала вона. Дівчина не розуміла, що відбувається

Вадим з Оленою одружувалися. Прийшла черга дарувати подарунки. Першими до молодих підійшли батьки Вадима. Лариса з Олексієм вручили молодятам пухкенький конвертик і відійшли в сторону. Невдовзі до них підійшли і їхні свати. – Ну що, пора додому? – тихо сказала до чоловіка мати молодого. – Так, вже час, – підтвердив Олексій. – Невже вам не подобається свято дітей, що не хочете залишитись? – почули їх розмову свати. – Після того, що вони зробили, я не бажаю тут бути! – не могла змовчати Лариса. – Ви про що? Що вони зробили? – сваха здивовано дивилися на Ларису, не розуміючи, що відбувається

Анатолій з своєю майбутньою дружиною Ганною стояли перед дверима ЗАГСу. – Ну що? Ти готова? – усміхнувся наречений. – Так. Але трохи хвилююся, – ніжно посміхнувшись відповіла Ганна. Раптом на телефон Анатолія надійшло якесь повідомлення, чоловік дістав з кишені піджака телефон і прочитав смс. Ганна «випадково» глянула Анатолію через плече, прочитала листування і застигла на місці. – Толік, що це зараз було? – з подивом запитала наречена, і не дочекавшись відповіді зі сльозами на очах вибігла із зали 

Марина з Ігорем пили чай, раптом на кухню зайшла мама Ігоря, Віра Василівна. – О, мамо, як ти тихо зайшла…, – здивувався син. – Добрий вечір! Так у вас двері відкриті були! – сказала Віра Василівна. – Я до чаю вам варення з смородини принесла! – Варення – це добре, дякую! – люб’язно відповіла свекрусі Марина. – У нас смажена курочка є, їсти будете? – Дякую, Марино нічого не треба. Я тут це, дещо сказати прийшла…. Я виходу заміж! – несподівано оголосила Віра Василівна. – Як заміж, мамо!? За кого?! – Ігор з Мариною здивовано переглядалися між собою, не розуміючи, що відбувається