– Ганно, у нас за місяць зустріч однокласників. Ти маєш піти зі мною. – сказав Вадим, дивлячись на співмешканку.
– Так? А у ролі кого я піду? У ролі подруги? Колеги? Чи, може, сусідки по квартирі?
– Ну, що ти знову починаєш? Якщо тобі так потрібен горезвісний штамп у паспорті, то я готовий хоч зараз піти та розписатися. Але витрачати гроші на примху типу весілля, банкету та інших нісенітниць я не планую.
– А на що ти готовий витрачати гроші?
– На їжу… На машину… На спорт, на.
– …Маму? – продовжила Ганна. У питаннях допомоги матінці її благовірний був непохитний і щедрий. Днями він сплатив потенційній свекрусі Ганни відпочинок у найкращому санаторії країни. А на Новий рік подарував мамулі абонемент до фітнес-клубу. Саме про цей спорт, певне, Вадим говорив. Сам він зі спорту віддавав перевагу тільки футболу по телевізору.
– Зрозуміло, на неї теж! Вона в мене сама, я їй зобов’язаний! Загалом купи собі дорогу сукню, сходи до косметолога, щоб круги під очима прибрати. Мені мама казала, що зараз є чарівні процедури, вони прям з жінок роблять дівчаток.
– А чому твоя мати не зробить?
– Ну… Це не дешево. І взагалі, навіщо їй? Вона й так гарна. – Вадим почервонів. Ганна не знала, що він віддав мамі майже всю зарплату днями, бо в санаторії, як виявилося, безкоштовне лише повітря. А ванни, бруд та масажі – за окрему плату.
– А я? Я, виходить, виглядаю гірше твоєї мами? – підняла брови Ганна. Розмова приймала не найприємніший оборот.
– Ну ні, але ти й молодша за неї! Зауваж у 2 рази! І за мене ти старша, а я друзям сказав, що ти молодша. Не можна, щоб вони дізналися в жодному разі! Інакше з мене жартуватимуть.
Ганна підібгала губи. Питання віку її не турбувало, вона знала, що виглядає молодшою за свої роки, але зайва згадка про це, їй вже якось не лестила.
– Загалом ти зрозуміла завдання, так?
– Зрозуміла, – кивнула Ганна. Вона не збиралася ходити до косметолога та робити супердорогі процедури. Але плаття купити особливо приємно, враховуючи, що вона давно хотіла піти на шопінг.
Манікюр, педикюр вона воліла робити сама. Не те, щоб вона економила, але після того, як один майстер заніс їй неприємну недугу під нігті, вона не довіряла салонам. Так, надто складні дизайни було робити проблематично, але з базовим манікюром вона справлялася й сама.
Напередодні свята Ганна сходила на укладку, а ось покриття нігтів лишилося на потім. Розуміючи, що не встигає, вона присіла на кухні і вибрала нейтральний напівпрозорий лак, щоб він швидше висох. Щоправда, Ганна не очікувала, що Вадим побачить це і почне висловлювати своє невдоволення.
– Я не зрозумів, що ти фарбуєш нігті сама?! – ахнув він.
– Ну, так. Хочеш мені допомогти? – пожартувала Ганна.
– Я хочу, щоб моя жінка ходила до салону. І робила нігті та все інше там!
– Добре. Наступного разу так і вчиню.
– Ні, я серйозно! Іди зараз! Нехай тобі зроблять сучасний дизайн! Довгі, красиві нігті. Гелем чи як його там?
– Вадиме, запис у салони на кілька днів уперед. Та й манікюр роблять нешвидко. Ми просто не встигнемо на твою зустріч.
– Щодо зустрічі. Наразі хлопці повідомлення надіслали, половина не зможе приїхати.
– І що? Все скасувалося?
– Ні. Вирішили влаштувати дві. Одну зараз, а другу влітку.
– І ми повинні піти на обидві?
– Ну, так. Ті, хто сьогодні прийдуть, можуть не приїхати влітку. А я хочу всіх побачити, – сказав Вадим, поправляючи краватку. – То що з твоїми нігтями?
– Майже готові.
Вадим підійшов і скривився.
– Це що? Загалом не видно, що лак є! Так не піде.
– Вадиме, це благородний, напівпрозорий відтінок.
– Мені не подобається. Ти хочеш мене осоромити?
– Знаєш що? Якщо не подобається, я не піду. Іди один.
Вадим аж здригнувся. Він не очікував такого.
– Так, гаразд. На сьогодні я прощаю тебе. Але щоб наступного разу відповідальніше підійшла до місії супроводу мене.
Ганна відставила баночку з лаком і подивилася на Вадима. Іноді він здавався їй трохи дивним. Втім, міркувати на тему його переваг у манікюрі не було часу. Та й знала Ганна, що Вадим завтра вже забуде цю розмову. Чомусь саме зустрічі з однокласниками він приділяв надто багато уваги. У звичайному житті він на нігті Ганни не дивився. Як і на те, до якого салону вона ходить.
“Постриглася? Відмінно. Я думав, просто причесалася. Пофарбувалася? А я думав, це твій натуральний колір”.
Зустріч однокласників пройшла нудно. Прийшли лише п’ять чоловік, причому сиділи з нудним виглядом. Парою прийшов лише Вадим. Він усіма силами намагався розповісти про себе, про те, на якій роботі працює, скільки отримує, що нещодавно купив нову машину та взагалі живе у шоколаді.
– А одружуватись, дітей заводити не плануєте? – спитала одна з жінок, що прийшли на зустріч.
– Плануємо, звісно. – засміявся Вадим. Але не всім же у 18 років народжувати, ми як би плануємо, а не діємо на авось, як деякі. – Він натякнув на те, що однокласниця мала занадто ранню вагітність. Але його жарт ніхто не оцінив. Приятелі стали обговорювати щось інше, і на Вадима знову ніхто не став звертати увагу. Це страшно дратувало Вадима. Він знову і знову намагався перенести обговорення на себе, але його відверто динамилі. Нікому не було цікаво, якого сорту троянди у мами в саду і скільки коштують диски на його новій машині. Хтось жив скромніше, а хтось, навпаки, не вважав досягнення Вадима досить високими, щоб про них говорити.
У результаті Вадим так засмутився, що в середині вечора взяв Ганну під руку і, сказавши, що їм час, повів.
У таксі він сидів чорніший за хмару.
– Що? – Ганна була здивована.
– Що, що? Вони мене всерйоз не сприймають!
– Ну… Там усі однакові. Ніхто особливо не випинався. – Ганна ледь не сказала “крім тебе”, вчасно стрималася.
– Справа не в цьому! Справа… У тобі! – приголомшив він. – Ти надто просто була одягнена, не відповідала моєму образу успішного чоловіка!
Ганна подумала, що це жарт, і засміялася.
– Що смішного?
– Смішно все! Особливо те, що ти вирішив за мій рахунок самоствердитись.
– Нісенітниці. Я просто хочу, щоб ти відповідала мені. Цей твій манікюр жахливий, сукня з масмаркету! Бачила, у чому прийшла Бондаренко? А нігті які у неї?
– Бондаренко – це “Силіконова долина”? – Ганна показала перед собою кола, демонструючи розмір губ та інших ненатуральностей тієї самої пані.
– Так.
– Ну, що я можу сказати? Нігті у неї, як і губи, зроблені. І все інше теж зроблене. Я вважаю, що це немодно і взагалі жахливо.
– Та ти їй заздриш. Ось і все.
– Та було б чому…
– Ти не розумієш! Чоловіки дивляться на зовнішність!
– Ти що вирішив мене комусь сватати? Тобі навіщо мене треба демонструвати? – настрій на сміх зник.
– Ой, годі. Коротше, наступного разу, щоб була з голочки. І взагалі, завтра ж вирушай та зроби собі нормальний манікюр!
– Добре.
Ганна записалася в один із найкращих салонів і з самого ранку пішла робити нігті.
Увечері, коли Вадим прийшов додому, він здивувався. Ганна лежала на дивані і гортала стрічку у соцмережах.
– Не зрозумів? А чого ти не зустрічаєш мене? Де фартух? Де гаряча вечеря? Вдома пахне… нічим?
– Так. На вечерю у нас сьогодні сосиски. Відвариш?
– Я не хочу сосисок. Мені треба м’яса! Я чоловік, Ганно!
– Тоді в морозилці дістань курку, розморозь, та посмаж. Де сковорідка лежить, знаєш?
– Це жарт?
– Ні.
– Чому ти нічого не приготувала?
– По-перше, я працювала.
– І що? Раніше ти також працювала.
– По-друге, я була у салоні. Ось. Подобається? – Ганна зробила навмисне яскравий, дизайнерський манікюр.
– Ну… краще, ніж було.
– Ось. Щоб ти знав: коли робиш манікюр, не можна займатися приготуванням та миттям посуду.
– Ось ще! Усі жінки роблять це, нічого не кажуть. Он, одягни, і все нормально буде! – Вадим вийняв із ящика господарські рукавички.
– Не знаю, як інші, але я не маю наміру псувати свіжий манікюр. Ось, до речі, вона простягла чек.
– Це що?
– Це з тебе. За мій манікюр.
– Не зрозумів?
– Я не отримую стільки, щоб ходити до такого дорогого салону. А оскільки це твоє побажання, будь ласка, оплати мої нігтики. Я, до речі, записалася на процедуру омолодження, на масаж, на дренаж… Мені сказали, щоб до літа привести себе в норму, треба вже зараз починати по три процедури на тиждень, – Ганна перераховувала послуги і нарешті написала суму на аркуші, від якої у Вадима засмикалося око. – Номер карти прив’язаний до телефону, переказуй зараз. Я чекаю.
– Але чому це я маю витрачатися на тебе?
– Тому, що тобі важливо, щоб я відповідала твоєму статусу.
– Інші жінки…
– Я не інша. Я така! Хочеш нігті? Будь ласка! Плати! Хочеш, щоб у мене завжди була ідеальна шкіра та довгі вії. Це також можна зробити. І ще, якщо в мене буде ідеальний манікюр і шкіра немовляти, то мені не рукавички треба, – Ганна демонстративно підійшла і викинула пачку в смітник, – А посудомийку. А ще краще наймемо прибиральницю.
– Та ти перегрілася! Ти мені дуже дорого обійдешся!
– А хто сказав, що вродлива жінка дістається безкоштовно?
– Ось у мене друзі розповідали про своїх дружин, та й подружки в мене є, які самі собі оплачують косметологів.
– Досить мені говорити про твоїх вигаданих друзів! Я спілкувалася з твоїми “подругами” у дамській кімнаті на зустрічі випускників! Вони мені все розповіли про тебе.
– Що розповіли?
– Що були в тебе сірі мишки та ті, кого твоя матуся тобі сватала! Жодна жінка на тебе не клюне! Навіщо ти їй, якщо навіть не спроможний манікюр сплатити? Все на маму витрачаєш і на свої футбольні хотіли! У господарстві нуль, а в подружніх справах, так собі! Та я з тобою живу лише тому, що звичка! Та й інших варіантів не підвернулося! – Ганна була така зла, що готова була висловити все, що нагромадилося.
– Ти мою маму не чіпай. Вона розумна жінка! – образився Вадим.
– Звісно, розумна. Вона думає про себе у старості. А не про твоє сімейне щастя. Інакше б ти вже давно одружився зі мною, а не потай їй гроші висилав! Хоча… що я про уявне щастя? Такі чоловіки, як ти щасливі під маминим крилом!
Ганна зі співчуттям подивилася на Вадима та почала збирати сумку. Якщо раніше вона думала, що він непоганий варіант, то тепер все зрозуміла. Настав час поставити крапку.
– Не зрозумів. Ти що? Хочеш сказати, що ми розлучаємося?
– Саме так.
– А як же зустріч однокласників? Я вже сказав, що прийду з парою! Там будуть такі важливі хлопці, мені треба показати, що я теж не такий простий!
– Візьми маму, – сказала Ганна і пішла, щоб скласти решту речей у велику валізу. Їй було не шкода.
