…У житті Дмитра було два шлюби. Перший – студентський, наївний, який подарував йому сина. І другий, усвідомлений, у якому народилося дві дочки. З першою дружиною Дмитро зберіг нормальні стосунки.
Рита взагалі була нетиповою матір’ю. Коли Максиму виповнилося три роки, колишня дружина, перекладач за фахом, поїхала до Японії працювати. Дмитру вона повідомила про це напередодні поїздки. І його із собою не кликала. Той подав на розлучення, тяжко переживав зраду Рити. Вона не перешкоджала, мріяла побудувати кар’єру, закордонні перспективи здавалися солодшими за рідні простори. Син залишився з батьком і прожив із ним до 18 років, зрідка зустрічаючи матір у її короткі приїзди.
Дмитро один виховував сина вісім років. А потім зустрів Настю і знову одружився. Молода жінка добре прийняла складного одинадцятирічного підлітка. Максиму вона дозволяла навіть більше ніж рідним дітям.
Але чотири роки тому Рита заявила про своє повернення. І Максим також вирішив переїхати до матері. Для Дмитра та його дружини це було досить несподіваним рішенням.
– Хочу більше часу проводити з мамою, – заявив тоді син. – Знаєш, таки майже її не знаю.
– Ну звісно, ти маєш на це повне право, – усміхнувся синові Дмитро. – Мама багато працювала, побувала в різних країнах, напевно, тепер у вас буде про що поговорити.
Але цей експеримент навряд чи можна було б назвати вдалим. Замість виховання юнака Рита обрала тактику потурання. Незабаром син перетворився на неймовірно розпещеного хлопця, справжнього мажора, який тринькає гроші і не прагне ні до чого, крім проходження нових рівнів у комп’ютерних іграх.
Максим тричі кидав інститут. Мати платила, поралася з документами. Рита відчувала щодо сина цілком зрозуміле почуття провини. Але поступово своє ставлення Максим змінив і до батька із його сім’єю. Прохання змінилися на вимоги. А в голосі сина все частіше прозирала образа. Тепер мабуть він вибрав нову тактику. Передавав свої вимоги та висловлював невдоволення через матір.
– Максим здоровенний двадцяти дворічний чоловік, якщо хотів, міг би сам мені зателефонувати, – розсміявся Дмитро у відповідь на претензії колишньої дружини. – Що це взагалі за тактика, просити тебе мені дзвонити?
– Я сама так вирішила, – уперто відповіла йому Рита. – Мені здається, ти нехтуєш Максимом. Хлопчик дуже переживає.
– Знаєш, ти – остання людина, від якої я готовий вислухати поради щодо батьківства, – м’яко відповів колишній дружині Дмитро. – Рито, просто не влізай у наші стосунки. Вони тебе не стосуються.
– До речі, я була гарною матір’ю, – зі сльозами в голосі відповіла йому Рита. – А ти міг би хоча б приховувати, що віддаєш перевагу дочкам. Максиму прикро, хлопчик усі вихідні просидів удома переживав, навіть із кімнати виходити відмовлявся. Розумієш, що ти наробив?
– Взагалі-то, я і Максима возив колись так само, – спокійно відповів Дмитро. – До речі, назвати наші місцеві гірки курортом та ще гірськолижним – це ти перестаралася. Максимум вони тягнуть на пагорби. І із зручностей один витяг. А Максим у нас полюбляє комфорт.
– Все одно непристойно виглядати такими щасливими на фото, – несподівано заявила йому Рита і кинула слухавку.
А Дмитро задумався про те, навіщо цього разу Максим вирішив влаштувати сварку. З недавніх пір сина ніби тішила можливість посварити між собою батьків. Він майстерно маніпулював і матір’ю, і батьком. А іноді залучав до цих своїх розваг ще й мачуху. Хоча Настя виявляла куди більшу стійкість останнім часом. Адже в неї самої тепер було дві дочки зі своїми примхами.
Увечері Дмитро вирішив поговорити на цю тему із дружиною.
– Настя, ось скажи, ми мали покликати Максима з собою на гірки в ці вихідні? Рита каже, він дуже образився. І ми мали це враховувати.
– А навіщо, він взагалі не любить кататися, – усміхнулася йому у відповідь дружина. – Було б дивно тягти людину туди проти її волі.
– Точно, я й забув, – розгублено відповів їй Дмитро. – Тоді чому він образився? Та ще матері нажалився, що ми не покликали?
– Може, варто запитати нього? – Запропонувала Настя, – Ви дорослі хлопчики, самі розберетеся.
Дмитро вирішив поговорити із сином особисто. Але Максим всіляко ухилявся від цієї зустрічі. Перетнутися з ним не вдавалося до кінця тижня. Нарешті Дмитро домовився про зустріч і запросив Максима до себе додому. А той зненацька запропонував посидіти разом у кафе. Вони побачились увечері, Дмитро приїхав після роботи, стомлений. Максим теж виглядав не надто радісним.
– Що ти хотів? – Поцікавився хлопець у батька. – У мене мало часу.
– Для тебе справді проблема в тому, що я повіз дівчаток на лижах кататися? – обурено спитав у сина Дмитро.
– Ти про що взагалі? – здивовано дивився на нього Максим. – Звідки взяв усю цю нісенітницю? Катайтеся, де хочете, я все одно на лижах стою, як корова на льоду.
– Мати твоя дзвонила, обурювалася, – зітхнувши, пояснив Дмитро. – Сказала, що від моїх щасливих фото ти переживав дуже та два дні з кімнати не виходив.
– Тату, пробач, – розсміявся Максим. – Розумієш, мати побачила ваші фото. Прив’язалася до мене, щоб поїхати, ніби випадково зустрітися з тобою. Ну, я й сказав, що не можу бачити такі щасливі обличчя. А що було б краще, якби ми з нею вас на схилі зустріли? Я й так ледве відмовився, довелося вигадати привід.
– Навіщо це твоєї матері? – здивувався Дмитро, – Вона взагалі ніколи гірськолижними схилами не цікавилася.
– Тату, ну ти взагалі наївний, – засміявся Максим. – Та мати спить і бачить нас трьох щасливим сімейством, що возз’єдналося. Зрозуміло, що Настя та дівчата її дратують. Мама просто не розуміє, що розлучилися ви не через Настю. А просто тому, що один одному категорично не підходьте.
– Стривай, вона мене ревнує, чи що? – Здивувався Дмитро, – Нічого собі новини…
Після розмови із сином він по-новому глянув на поведінку колишньої дружини. І знайшов у ньому чимало дивацтв. Згадав, як на двадцятилітті сина Рита запросила його на танець і практично переконала себе обіймати. Та й взагалі, колишня дружина тепер підозріло часто дзвонила та писала Дмитру, посилаючись на необхідність вирішувати проблеми сина.
Він вирішив з’ясувати стосунки зараз і поїхав до Рити.
– Ой, привіт, – розпливлася в посмішці колишня дружина. – А я на тебе не чекала, але коли вже заїхав, може, на вечерю залишишся, посидимо, як у старі добрі часи.
– Рито, на мене дружина вдома чекає, і доньки, – відмахнувся Дмитро. – Я приїхав, щоб тобі пояснити, раз і назавжди. Мене не треба повертати. Знайди собі когось іншого.
– Ти про що? – спробувала зобразити нерозуміння Рита. – Діма, ну я ж тебе все ще люблю, чому б не спробувати знову зійтись. Адже у нас спільний син.
– Якого ти разом зі мною на багато років покинула, щоб зробити кар’єру, – відповів їй Дмитро. – Ні, нічого не буде. І постарайся перестати втягувати в це Максима. Наші з ним стосунки тебе взагалі не торкаються.
– Та що є в цій Насті, чого немає в мені? – відчайдушно вигукнула Рита. – Вона ж простушка, ні стилю, ні класу, взагалі якесь село.
– Зате нікого не кидала, – стомлено відповів Дмитро. – Навіть не намагайся зруйнувати мій шлюб. Все одно нічого не вийде. Я Настю і дівчаток ніколи не зраджу.
Він розвернувся і пішов, а Рита сиділа і дивилася у вікно, стримуючи злі сльози. Вона чудово розуміла – колишній чоловік щойно дав їй повну і беззастережну відставку. А Дмитро приїхав додому, де Настя із доньками, сміючись, смажила на кухні сирники. Сунув ноги в тапки і зрозумів, що нарешті цілком і беззастережно щасливий.
