Життєві історії

Максим з Аліною сиділи у ресторані за столиком із келихами елітного ігристого. – Максиме, ти казав що в тебе буде велика премія, – сказала коханому Аліна. – Я вже вибрала сережки і думала що на вашому корпоративі буду в них! І де вони, ну-у-у Макси-и-ме? Максим і сам не знав, чому йому так зменшили премію. Він просто поклав свою руку на руку коханої. Але на обличчі Аліни з’явилася образа. – Ну ось, ти мене вже обманув, – заявила вона. Тут раптом усі загомоніли і обернулися до входу. Максим теж озирнувся, і одразу все зрозумів

– Ти що, теж підсів на нашу Катерину? – засміявся над своїм же ж двозначним жартом Геннадій, побачивши начальницю Максима, яка виходила з кабінету.

Максим знизав плечима, вдаючи, що не зрозумів натяку, хоча чудово знав, про що говорив Геннадій.

Нещодавно Максим змінив роботу.

Колектив молодий, робота поставлена ​​на результат, та й зарплата вища.

Коли Максим одружився з Танею, він обіцяв їй, що вони житимуть якнайкраще.

Його просто розпирали амбіції, один раз живемо, у нього дружина красуня і він хоче все й одразу, а не чекати чогось до пенсії і не дочекатися.

– Твоя Таня тебе зовсім не мотивує, вона якась нудна, а мій син має виблискувати, – казала йому мама, але Максим закохався і мамині слова його зовсім не переконували.

Але незабаром його теж трохи стали дратувати погляди дружини. Вона їздила допомагати своїм батькам за місто, відвідувала бабусю і скрізь у себе тягала Максима.

Але йому не потрібні були старі люди, хай навіть і милі й душевні, від спілкування з ними в нього нічого не додасться. Йому час машину міняти, їй уже п’ять років, стара модель, та й квартиру пора нову купувати, соромно порядних людей приймати, хто зараз так живе? Тільки невдахи!

– Максиме, та нам і так всього вистачить, ось у цій світлій кімнаті зробимо дитячу. Я хочу, щоб перша у нас була дівчинка, назвемо її Поліна, тобі подобається? А потім нехай буде хлопчик, копія тата і Поліна мені допомагатиме з ним няньчитися. Для дівчинки це дуже гарні турботи, потім зі своїми дітлахами буде легше.

– Хлопчик? – машинально перепитав Максим, думаючи зовсім про інше.

– Так, можна назвати його Олег чи Ігор, тобі як більше подобається? – зраділа Таня.

– Почекай, люба, давай не відразу? Давай хоч трохи для себе поживемо? У гори поїдемо на гірськолижний курорт чи на острови, коли, як не в молодості їхати, доки ми удвох?

– Чудово, звичайно я згодна, але ж це напевно дуже дорого? – її очі були щасливі і довірливі.

Вони ж люблять один одного і раз Максим так вважає, вона звичайно готова теж з дітьми почекати, бо ж вони ще молоді…

На новій роботі начальницею компанії була жінка – Катерина Іванівна.

Максим одразу оцінив свою нову начальницю. Вона була жінка дуже солідна і гордовита.

На співбесіді він її добре роздивився, дуже елегантна жінка років на десять старша. З того, що вона запитувала Максима – дуже розумна.

І ще було щось невловимо приємне, схвальне у її погляді, коли Катерина йому говорила:

– Ну що, Максиме Юрійовичу, думаю ми з вами спрацюємося, ви нам підходите!

Максим рвався показати себе, на горизонті замаячили хороші заробітки, а Катерина заохочувально на нього дивилася, а вчора покликала ввечері зайти обговорити проєкт доповіді.

Для себе Максим давно вирішив, що якщо треба буде для справи, він багато на що готовий. Заради себе і Тані.

Вона й не дізнається, зате їхні мрії збудуться, будуть їй і діти, і все, що вона хоче, напевно. Тані сподобається забезпечене життя.

В смак увійде і її потім не зупиниш!

Те, що це буде вона, Катерина, Максим навіть не припускав. Але часу на роздуми не було, начальниця явно показувала свою прихильність і відмовлятися від такого везіння Максим не збирався.

Вже через тиждень він отримав премію за якийсь проєкт. Ну він знав, що це було – він став фаворитом Катерини, а вона виявилася просто вогонь, подвійна вигода!

З Танею йому тепер було нудно, вони ніби розмовляли різними мовами. Але Катя явно дала зрозуміти, що він має бути одруженим, вона не планує брати шлюб. І Максимові це навіть подобалося – відчувати себе наближеним і отримувати чудові дивіденди.

З Танею вони зовсім віддалилися, вона була байдужою до його подарунків, зовсім не цінувала зусилля чоловіка. А потім якась добра душа просвітила його дружину, за що Максим отримує такі премії і Таня подала на розлучення.

– Ну, слава Богу, що так легко обійшлося, у мене для тебе є сюрприз, дочка моєї подруги, – зраділа мама Максима.

І познайомила його з Аліною, яка із захопленням поділяла погляди та плани Максима і з радістю вийшла за нього заміж.

Ось тепер Максим відчував, що все йде як слід. У нього є красуня дружина, з якою не соромно з’явитися будь-де і впливова покровителька.

Життя заграло яскравими фарбами, у Максима були цілі і він ішов до них під схвалення та захоплені вигуки дружини!

Щоправда, через деякий час доходи Максима раптом стали знижуватися, але це було пов’язано з реорганізацією в їхній фірмі.

Бізнес є бізнес.

На черговий корпоратив було замовлено шикарний ресторан. Усі мали прийти з дружинами та чоловіками…

Максим з Аліною сидів у ресторані за столиком із келихом елітного ігристого.

– Максиме, ти казав що буде велика премія, я вже вибрала сережки і думала що на вашому корпоративі буду в нових сережках, і де вони, ну-у-у Макси-и-ме? – Аліна склала губи, а в очах було тільки очікування подарунка, і більше нічого.

Максим і сам не знав, чому йому так зменшили премію, йому не було чого сказати молодій дружині. Він просто поклав свою руку на її, звично думаючи, що почує те, що зазвичай йому говорила Таня: – Та й гаразд, у нас все є, головне що ми любимо один одного.

Але на обличчі Аліни з’явилася образа:

– Ну ось, ти мене вже обманув.

Тут усі загомоніли, повернулися і Максим теж за інерцією озирнувся, і одразу все зрозумів…

Ось чому запізнилася їхня начальниця, їхня Катерина. Поруч із нею йшов їхній новий замісник з фінансів Олег.

– Ти бачив нового залицяльника нашої Каті? – єхидно прошепотів Максиму айтішник Антон, що сидів за сусіднім столиком, і додав багатозначно піднявши брови:

– Тож знай – ніхто не зміг довго протриматися, нашій Катерині завжди потрібні нові враження!

Максим відчув себе недобре, йому захотілося поїхати додому, стати під контрастний душ, а потім лягти з Танею на диван і дивитися старі комедії.

Вона б спитала його, побачивши який Максим роздратований:

– Ти чого такий? Може тобі повернутися на колишню роботу, хай там грошей менше, зате ми тоді були щасливі.

Але натомість він почув примхливий голос Аліни:

– Мишко, ну що ти мовчиш? Гаразд, я згодна на ті, що подешевше, добре, я не гніваюсь!

Її бездоганні блакитні очі були, як у ляльки, і Максим зрозумів, що він у глибокій ямі, з якої тепер не знає, як вилізти…

Вам також має сподобатись...

Тетяна повернулася додому, переодягнулася і попрямувала на кухню. – Зараз голубці розігрію, і вечерятимемо, – гукнула вона до сина і відчинила холодильник. – Не розумію, – пробурмотіла жінка, дивлячись у холодильник. – Тут було повно їжі. – Що шукаєш? – з’явилася на порозі кухні її свекруха. – Та ось тут каструля стояла з голубцями, я точно пам’ятаю. І ковбаса була, – пояснила Таня. – Та куди все поділося? – Туди, де йому й місце, – подала голос свекруха. – Я викинула все у контейнер для сміття! – Як викинули? Навіщо? – Тетяна здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається

Олена збиралася на прем’єру в театр. Жінка одягла одну зі своїх улюблених вечірніх суконь, нанесла яскравий макіяж і навіть про дорогі прикраси не забула. Олена поспішала, вже збиралася виходити, бо таксі чекало на неї біля під’їзду. Вона швиденько ковзнула в туфлі на високих підборах, востаннє із задоволенням оглянула себе у дзеркалі. – Так… виглядаю я, як голівудська зірка, – усміхнулася вона своєму відображенню у дзеркалі. Раптом у двері подзвонили. – Кого це принесло? – здивувалася вона. Олена відкрила двері, глянула на несподіваного гостя і застигла від побаченого

Ганна Сергіївна приїхала до себе на дачу. Жінка важко відчинила двері у старенький будинок, оглянула всі кімнати. – Ех, і як я тепер буду без тебе Андрійку? – сказала сама до себе Ганна Сергіївна, згадуючи свого чоловіка, якого не стало півроку тому. Весь десь жінка наводила лад у будинку. Ближче вечора насмажила картоплі на вечерю, повечеряла і зазбиралася спати. Ганна лежала у ліжку і довго не могла заснути, все їй у цому будинку нагадувало про її Андрія. І раптом вона аж підскочила з ліжка! Їй на думку спала несподівана ідея

Олена повернулася додому з роботи. Жінка зайшла в квартиру і помітила, що у них гості – на кухні сиділа свекруха і мило розмовляла із своїм синочком. – Доброго вечора, Наталія Василівна! – привіталася Олена з свекрухою, поцілувала чоловіка у щічку. – Я у ванну, а потім приготую щось вечеряти! Дівчина прийняла теплу ванну і коли вийшла, то свекруху не побачила. – А де Наталя Василівна? – спитала у чоловіка дівчина. – Не знаю, – байдуже відповів Олександр. – Наче десь тут ходила. Можливо вже пішла. Олена задоволено посміхнулася, увійшла до спальні і… застигла від побаченого