Життєві історії

Показує: 501 - 510 з 1 186 РЕЗУЛЬТАТІВ
Життєві історії

Катя вже збиралася йти спати. Раптом задзвонив її телефон. – Хто це так пізно? – жінка здивовано глянула на екран. – Юрко? Чого це раптом? Юрко з Катею працювали разом. – Алло, – відповіла Катя. – Катрусю, не спиш? – запитав Юрко. – Та ні поки що… – відповіла вона. – Ти вже вибач, – продовжив той. – Просто згадав тебе… Ти теж розлучена, одна живеш? – З донькою, – сказала Катя. – Так, я знаю, – пробурмотів Юрко. – Та я не про це. Я в сенсі, ти без чоловіка? – Юрко, ти погуляв, чи що? – запитала жінка. – Ні, – сказав Юрій. – Може, тобі треба щось? – Що саме? – Катя не розуміла, що він хоче

Життєві історії

Катя вже збиралася йти спати. Раптом задзвонив її телефон. – Хто це так пізно? – жінка здивовано глянула на екран. – Юрко? Чого це раптом? Юрко з Катею працювали разом. – Алло, – відповіла Катя. – Катрусю, не спиш? – запитав Юрко. – Та ні поки що… – відповіла вона. – Ти вже вибач, – продовжив той. – Просто згадав тебе… Ти теж розлучена, одна живеш? – З донькою, – сказала Катя. – Так, я знаю, – пробурмотів Юрко. – Та я не про це. Я в сенсі, ти без чоловіка? – Юрко, ти погуляв, чи що? – запитала жінка. – Ні, – сказав Юрій. – Може, тобі треба щось? – Що саме? – Катя не розуміла, що він хоче

Катя вже збиралася йти спати. Була одинадцятій вечора, п’ятниця. Втома за тиждень накопичилася, хилило на сон. Але тут раптом задзвонив її телефон. – Хто це так …

Читати
Життєві історії

Марина повернулася з роботи раніше, оскільки уроки у школі були скорочені. Жінка зайшла в магазин, купила продуктів на вечерю. – Ех, швидше б ще цей ремонт закінчився, – думала жінка дорогою додому. За роздумами Марина не помітила, як дісталася до своєї квартири. Відкрила двері своїм ключем, зайшла в коридор. Скрізь був безлад, видно було що бригада сьогодні добре попрацювала. Раптом вона почула, що її чоловік Петро розмовляє на кухні з бригадиром ремонтників. Марина прислухалася до розмови і ахнула від почутого

поновлено

47-річна Марина та її чоловік 50-річний Петро були середньостатистичною сімейною парою. Вони були одружені 25 років. Марина працювала вчителем української мови у школі, а чоловік …

Читати
Життєві історії

Галина допомагала Вероніці мити посуд після сороковин її бабусі. – Ну от і помʼянули ми твою бабу Раю, – з сумом сказала Галина. – Хороша була старенька… А що племінничок її, Грицько, давно не з’являвся? Навіть в останню путь тітку не провів? – Та з’являвся, – сказала Вероніка. – Як тільки дізнався, що родички не стало, то таку сварку влаштував, що ого-го! Сказав, що до юристів піде через спадщину. Баба Рая ж іще за життя нам з чоловіком цю хату подарувала. А не мала б такого робити… – Чого це не мала? – здивувалась сусідка. Вона не розуміла, про що говорить Вероніка

– Ну от і помʼянули твою бабу Раю, – з сумом сказала сусідка Галина Вероніці. – Хороша була старенька, світла… Вона допомагала Вероніці мити посуд …

Читати
Життєві історії

Віра повернулася додому, зайшла на кухню, де мама якраз готувала вечерю. – Доню, щось сталося? – захвилювалася Софія Андріївна, помітивши, що доньку щось хвилює. Віра не відповіла. – Віро, що з тобою! – повторила мама. – Мамо, я вагітна, – раптом сказала Віра. – Як вагітна? – Софія Андріївна на хвилину замовкла, переварюючи інформацію, а потім вигукнула. – Це ж чудово! А хто батько дитини? – А ось це мамо, найцікавіше, – єхидно сказала донька. – Батько моєї дитини Руслан! Твій, Руслан! – Віро, що ти таке говориш?! Цього не може бути! – Софія Андріївна здивовано дивилася на доньку, не розуміючи, що відбувається

— Ну, це ж смішно, мамо! Скільки років тобі і скільки цьому… Як його звати? — Його звуть Руслан. І не потрібно вдавати, що його …

Читати
Життєві історії

Ніна весь день почувала себе погано, жінка відпросилася з робити і вирушила додому. – Зараз прийду додому, відпочину в тиші, можливо стане краще, – думала вона дорогою додому. Підійшовши до своєї квартири, Ніна відкрила двері своїм ключем, тихо зайшла в коридор. Сіла на пуф, щоб зняти чобітки. Раптом, Ніна почула, шум який долинав з кухні. – А це ще що? – здивувалася вона. Жінка кинулася на кухню і побачила там свою свекруху. – Аліна Ігорівна?! Що ви тут робите?! – вигукнула вона. Ніна придивилася до того, що робить свекруха і остовпіла від побаченої картини 

Холодний жовтневий вітер гнав по вулиці пожовкле листя. Аліна Ігорівна, щулячись, поспішала до знайомого під’їзду. Її маленька квартирка давно не бачила ремонту та й рахунки …

Читати
Життєві історії

Тетяна прибирала в квартирі, коли пролунав телефонний дзвінок. – Мамо, що там у вас сталося? – сказав сина Андрій, коли жінка взяла слухавку. – Ти про що? – перепитала Тетяна. – У вас із бабусею! – уточнив син. – Нічого не сталося, – відповіла мати. – То чому бабуся мені дзвонить і говорить про те, як ти сильно її образила, – не витримував Андрій. – Невже ви там самі не можете порозумітися! – Сину, ти про що? Що вже бабуся тобі наговорила? – здивувалася Тетяна. Андрій важко видихнув і розповів всі деталі розмови з бабусею, матері. Тетяна вислухала сина і… ахнула від почутого

поновлено

П’ять місяців минуло після того, як Тетяна втратила чоловіка. Але вона ще не могла відійти від втрати, наче все сталося вчора. Всяке за тридцять років …

Читати
Життєві історії

Ганна приготувала вечерю. Запекла м’ясо, відварила картоплю, зробила смачний салат. Настрій був хороший, і вона вирішила порадувати свого коханого чоловіка. Але Андрій затримувався. Ганна підняла кришку каструлі, розуміючи, що картопля вже остигає. Тому вона взяла свій телефон та зателефонувала чоловіку. – Слухаю! – сказав він, піднявши слухавку. – Андрійку, ти скоро? А то вечеря вже готова, все ж охолоне, – запитала Ганна. – Я затримаюсь, вечеряй без мене. До того ж, я не голодний, – відповів чоловік. Несподівано, на задньому плані розмови почувся сміх і голоси. Ганна прислухалася до голосів і ахнула від почутого

поновлено

Ганна вже приготувала вечерю. Сьогодні вона дуже постаралася: запекла м’ясо, відварила картоплю, зробила смачний салат з крабових паличок. Настрій був хороший, та й перестала працювати …

Читати
Життєві історії

До Катерини та Ярослава прийшла у гості подруга жінки, Наталка. Катя приготувала смачну вечерю. Вечір пройшов у дружній атмосфері. – Знаєш, мені напевно час, – промовила Наталка під кінець вечора. – Ти чого? Час ще дитячий, – усміхнулася Катя. – Та мені рано завтра вставати, справи…, – додала Наталка. – А, ну гаразд, – сумно сказала Катерина. Наталка посміхнулася і, підвівшись, попрямувала до дверей. – Ти дещо забула, – сказала їй вслід Катя. – Так, що? – озираючись навколо, запитала подруга. – Чоловіка мого забула, подружко! – вигукнула Катерина. – Катю! Що ти таке говориш?! – Наталка здивовано дивилася на подругу, не розуміючи, що відбувається

Будь-якій жінці дуже важко дізнатися, що її коханий чоловік їй зраджує. Але ще важче, коли виявляється, що зраджує він з твоєю найкращою подругою. Катя сиділа …

Читати
Життєві історії

Ірина насмажила сирників і покликала сімʼю до столу. Через декілька хвилини син з донькою та чоловік вже були за столом і наминали сніданок. – Мені потрібно з вами серйозно поговорити, – Ірина також сіла за стіл і уважно подивилася чоловіка та дітей. – Про що? – поцікавився Дмитро. – Я їду подавати на розлучення. Оскільки це вас всіх стосується, то повідомляю, – несподівано сказала жінка. – Як на розлучення? – заціпенів Дмитро. – Дмитро, я дізналася про твій «секретик» і я тобі цього не пробачу, – додала Ірина. – Який ще секрет? – Дмитро здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

поновлено

– Знову в тебе зустрічі з невідомими мені друзями? – не витримувала Ірина. – Скільки можна? Ти за місяць вдома жодного вечора не провів. – …

Читати
Життєві історії

Василь приїхав на весілля сина. Він зайшов у залу ресторану. Гості вже були на місці. Грала музика. Офіціанти снували між столами. – Тату! – почув він знайомий голос. До нього зі щасливою усмішкою на обличчі поспішав син Денис. – Привіт, сину! – відповів Василь і міцно обійняв його. – Я так радий, що ти приїхав! – сказав Денис. Василь підійшов до колишньої дружини Олі – матері Дениса. – Привіт, Олю, – сказав він. – Здрастуй, Васильку, – відповіла вона спокійно. Вони трохи поговорили про дітей, про все і ні про що. А потім до Олі підійшов якийсь чоловік. Василь глянув на нього і раптом все зрозумів

поновлено

Василь неквапливо йшов парком, насолоджуючись теплими променями травневого сонця. Десь далеко чулися дитячі голоси. – А мої вже дуже великі, – з легким сумом подумав …

Читати