Життєві історії

Марія пішла у ванну, залишивши свій телефон на дивані біля чоловіка. Повернулася за 10 хвилин. Андрій тримав у руках її телефон. – Марія, у тебе серйозно все з цим Віктором? – запитав він. – Ой, та пише якийсь, ніяк спровадити не можу, – відповіла вона. – Не зідзвонювалися ще? – навіщось запитав чоловік. – Ні, навіщо мені це. Просто з ввічливості відповідаю, – пояснила дружина. Марія вже зібралася у всьому зізнатися Андрію, що це Віка підговорила її влаштувати цю сцену з перепискою, щоб він трохи приревнував. Як раптом Андрій видав таке, що Марія аж присіла від здивування 

Марія скаржилася подрузі на чоловіка

– Андрій останнім часом став дивний якийсь. На мене зовсім не звертає уваги. Я вже подумала на фітнес записатися, підтягнути фігуру. Зайве набрала за свята, треба взятися за себе.

– Слухай, а раптом у нього хтось з’явився? Чула, що чоловіки одразу змінюються.

– Та він усі вечори вдома проводить. До батьків часто їздить, на роботу, в магазин і все. Ні, мій Андрій не такий, не обманюватиме. Він і раніше не особливо балував мене увагою, може на роботі що не ладиться, а я надумала тут.

– Тоді просто проблеми в стосунках. Набридло йому сімейне життя, і ти не здається такою привабливою, як раніше.

Знаєш, треба підштовхнути його почуття ревнощами. Так-так, не дивуйся. Знайома одна скаржилася, що чоловік не приділяє їй уваги, доброго слова не скаже. А в інтернеті їй робили компліменти, захоплювалися всякі чоловіки.

І ось вона почала спілкуватися з одним, розквітла вся. Їй чоловік за все життя стільки добрих слів не говорив, як віртуальний співрозмовник. Чоловік помітив, що вона спілкується з кимось і заревнував. Подарунки почав дарувати, до ресторанів водити, захвилювався, що піде до іншого. Живуть душа у душу тепер.

– Ой, ні, це не для мене. З ким я спілкуватимуся? Я в соцмережах не сиджу навіть.

– Зі мною. Я створюю сторінку, завантажу фото красивого чоловіка, і тобі писатиму компліменти різні. Ти ставай загадковою, посміхайся, ховай телефон від чоловіка, щоб він здогадався. Ось побачиш, заревнує та змінить своє ставлення.

Андрій у тебе в друзях у соцмережах є, зайде та побачить, що дружина його комусь цікава, заграють ревнощі і все налагодиться.

– Ага, або за двері виставить. Ні, Віка, я не граю у такі ігри. Нісенітниці все це.

– Ну і любуйся на кисле обличчя свого чоловіка і нічого не роби. Не хочеш перчинки додати у стосунки, і дарма. Якщо раптом щось піде не за планом, зізнаєшся, що пожартувати так вирішили з нього, я доведу це.

Наступного дня Марія сходила в перукарню, змінила колір волосся, змінила зачіску, купила гарне плаття. Їй дуже сподобалися зміни.

– Андрію, глянь, яка дружина твоя красуня, га?

Марія пройшлася вітальнею в новій сукні. Андрій ліниво відволікся від телефону і глянув на дружину

– Ага, прикольне плаття.

І знову уткнувся у телефон. Марії стало прикро до сліз. Ну, що з нею не так? Невже така вона неприваблива?

Зняла сукню, зав’язала волосся у звичний хвостик. Чоловік навіть не помітив нову зачіску та колір волосся. Йому взагалі нема діла до неї.

Вона взяла телефон і написала Віці: “Я згодна на твій план. Приступай.” Подруга відразу відповіла: “Зрозуміла, чекай у гості Віктора в соцмережі. Так буде звати твого залицяльника.”

Віктор писав коментарі, дарував віртуальні квіти. Марія ввічливо відповіла. Завантажила свіже фото і тут почали писати чоловіки, залишати коментарі. Марії стало смішно і водночас приємно, що хоч хтось гідно оцінив її.

Віка, від імені Віктора, почала писати в особисті повідомлення подрузі для достовірності. Марія відповіла. Їй було смішно та прикро, що докотилася до такого спектаклю.

Андрій продовжував ставитися до неї холодно та байдуже. До соцмереж він не заходив, і не бачив, що його дружині там дарують подарунки та пишуть компліменти під фото.

– Ну що, подруго, є зрушення? Андрій бачить, що ти спілкуєшся з Вікторем?

– Ні, Віка. Не розумна витівка якась..

– Тоді треба ось що зробити. Залиш ненароком телефон з відкритою сторінкою в соцмережі і відійди. Андрій, з цікавості напевно зазирне, що там у тебе відбувається.

Я зі сторінки Віктора писатиму, повідомлення почнуть вискакувати і він помітить. Давай сьогодні о сьомій вечора перевернемо.

Марія зітхнула і погодилася. Що буде те й буде.

О сьомій вечора Андрій дивився телевізор. Марія кинула телефон на диван, поруч із Андрієм, і пішла у ванну.

Повернулась за 10 хвилин. Андрій тримав у руках її телефон та вивчав листування.

– Марія, у тебе серйозно все з цим Віктором?

– Ой, ти що, в телефоні у мене лазив? Та причепився ось якийсь, пише і пише.

– Може це пройдисвіт якийсь? Гроші не просив переказати?

– Ні, не просив. Начебто нормальний чоловік. Компліменти пише, каже, закохався…

– А тобі він подобається? Не зідзвонювалися ще?

– Ні, ти що, навіщо мені з ним зідзвонюватися. Просто з ввічливості відповідаю.

Марія вже зібралася у всьому зізнатися Андрію, що це Віка так приколюється, що вирішили викликати у нього ревнощі. Як раптом Андрій видав:

– Марія… Я давно мав сказати тобі це, але не наважувався. Переживав. Але бачу, що в тебе особисте життя може налагодитися з іншим чоловіком, то скажу правду.

Під час навчання в університеті, у мене був роман із однією дівчиною, Настею. Ми дуже любили одне одного, і збиралися одружитися.

Потім через не розумну сварку ми розлучилися. Я сильно приревнував її і образив. Гордий був дуже. Вона чекала на вибачення від мене, а я від неї. У результаті, щоб я хвилювався вона вийшла заміж за однокурсника, якому сильно подобалася.

І тут я познайомився з тобою. Я вирішив «віддячити» їй і одружитися з тобою. Ти ще дивувалась, що я так швидко зробив тобі пропозицію. Так от знай, що я такий негідник. Думав лише про себе.

Ти мені подобалася, звичайно, але кохання не було. І з роками я переконався, що не зможу тебе полюбити так, як її.

Якось я випадково зустрів Настю, ми розговорилися. З чоловіком життя не склалося, швидко розлучилися. Вона зізналася, що й досі шкодує, що ми тоді розлучилися. І що любить мене.

Ми почали з нею спілкуватися, і періодично зустрічалися в ті дні, коли я нібито їздив до батьків. Ми хочемо бути разом.

Ти для мене не чужа людина, все-таки 5 років прожили. Я навіть радий, що ми не маємо дітей, так набагато простіше тепер. Буду тільки радий, якщо в тебе все складеться з цим Віктором. Тільки переконайся спочатку, що він порядна людина. Я бажаю тобі лише щастя!

Марія слухала це і не вірила своїм вухам. Він одружився з нею щоб «віддячити» Насті… Вони люблять один одного…

– Ну ти й негідник, Андрію! Обманював мене стільки часу! А я все думала, чому ти такий черствий та байдужий! Не хочу бачити тебе, забирайся до своєї Насті!

Завтра ж подам на розлучення.

Андрій підскочив з дивана і почав швидко збирати речі до валізи. Марія замкнулася у ванній і дала волю сльозам.

– Марія, пробач мені, і будь щаслива! Машину заберу, а квартира тобі. Я в батьків поки поживу, а там щось придумаю. Не ображайся на мене, всяке в житті буває…

Зачинилися вхідні двері. От і звалилося її сімейне життя!

– Віка, Андрій пішов. До Насті…

І Марія почала плакати в трубку телефону.

– Марія, яка Настя, ти про кого?

– Андрій прочитав листування з тобою, і зізнався, що любить однокурсницю багато років, а вона його. Побажав мені щастя з Віктором! От і догралися у ревнощі!

– Ось негідник! Ну і нехай йде! Бачиш, як добре я вигадала, на чисту воду вивели його! Не плач, Марія, все налагодиться!

Розвели їх швидко. Марія довго не могла прийти в себе, Віка всіляко підтримувала, запрошувала на виставки, в кіно, щоб якось відволікти подругу.

На одній із таких виставок до них підійшов чоловік, познайомились. Яке ж було їхнє здивування, коли він представився Віктором. Марія з Вікою засміялися, сказавши, що в них є одна історія, пов’язана з цим ім’ям.

Попросив номер телефону Марії, та продиктувала. Дуже вже сподобався їй чоловік.

За кілька місяців вони розписалися. Ім’я Віктор виявилося пророчим.

Вам також має сподобатись...

Михайло та Ольга готувалися відзначити срібне весілля. Чоловік пообіцяв замовити ресторан і все влаштувати. До святкування залишалося кілька тижнів, жінка помітила, що чоловік дивно поводиться. – Олю, а може, ну його, це святкування? – сказав якось Михайло. – Михайле, а в чому річ? У нас немає грошей? Чи ти передумав, – кокетливо запитала вона. – Кохана я давно хотів тобі сказати одну неприємну річ. І мабуть, настав час все розповісти, – раптом сказав він і все розповів дружині. Ольга вислухала чоловіка і застигла від почутого

Настю запросила на весілля краще подруга Оксана. Настя була свідком нареченої. Після ЗАГСу та вінчання всі поїхали до ресторану. Раптом Настя помітила, що батьків Оксани десь немає. – А де дядько Микола з тіткою Раїсою? Запізнюються? – запитала вона у Оксани. Оксана скривилася і сухо відповіла: – Їх не буде. – Як не буде? Це ж твої батьки, – застигла від здивування Настя

Марія тільки-но прокинулася, як раптом пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила сестра. – Марійка. Приїжджай. Занедужала я. Справа в мене до тебе, – слабким голосом повідомила Тамара. Зрозуміла Марія, що сестрі потрібна допомога. Швидко необхідні речі зібрала і поїхала. Одразу в палату пішла. Тамарі вже важко було, але вона трималася, на сестру чекала. – Ключ візьми в тумбочці. – показуючи поглядом, сказала Тамара. – Вдома на столі записка. Не дивуйся. Марія приїхала до будинку сестри, зайшла в кімнату, на столі знайшла ту записку про яку говорила Тамара. Прочитала її і застигла від прочитаного

Катя посмажила картоплю, відкрила баночку квашених огірочків. – Коханий, іди вечеряти, – гукнула вона до чоловіка. Григорій швидко прийшов на кухню, і подружжя сіло за стіл. Тільки-но Григорій взяв виделку до рук, як раптом подзвонив його телефон. – О, мама дзвонить. А я все не міг до неї додзвонитися, – сказав чоловік і підняв слухавку. Григорій привітався з мамою, і не встигши нічого більше сказати, почав уважно слухати Ніну Степанівну. Катя сиділа біля чоловіка, і випадково почула, про що так активно говорить свекруха. Жінка прислухалася до розмови і застигла від почутого