Життєві історії

Надія сиділа на роботі, як раптом їй надійшло якесь повідомлення. Писав хтось незнайомий. Надія здивовано відкрила листування. «Надю, добрий день! – писала якась жінка. – Я твоя двоюрідна сестра. Сподіваюся, ти пам’ятаєш мене. Ми з тобою зустрічалися у бабусі Клави. Щоправда, ти ще мала була. Я з тобою няньчилася!» «Здрастуйте, – написала Надія. – Вибачте, я на роботі не можу говорити…» Ніяку сестру Надія не пам’ятала й не знала, як і про родину рідного батька. Після роботи Надія приїхала до мами. А та розповіла несподіване

Надія сиділа на роботі, як раптом їй у соцмережі надійшло якесь повідомлення. Писав хтось незнайомий.

Надія здивовано відкрила листування.

«Надю, добрий день! – писала якась жінка. – Я твоя двоюрідна сестра. Сподіваюся, ти пам’ятаєш мене. Ми з тобою зустрічалися у бабусі Клави. Щоправда, ти ще мала була. Я з тобою няньчилася!»

«Здрастуйте, – написала Надія. – Вибачте, я на роботі не можу підтримати розмову.»

Ніяку сестру Надія не пам’ятала і не знала. Мама пішла від батька, коли їй не було й трьох років.

У сім років у Надії з’явився вітчим, його вона й називала татом. Про родину рідного батька Надія нічого не знала. У дитинстві Надія намагалася у мами розпитати про нього, але мати відмахнулася:

– Нічого цікавого там немає.

Після роботи Надія приїхала до мами.

– Слухай, сьогодні я отримала таке повідомлення і не знаю, як на нього реагувати, – Надія показала листування. – Ти мені нічого не розповідала.

– Ну і заблокуй її. Не було тієї рідні й не треба, – відповіла мама.

– Я заблокую, тільки ти мені розкажи про них. Про те, чому ви розлучилися з батьком. Ти його любила? Що сталося?

– Любила? Звісно, ​​любила. Високий, стрункий, спортивний, дбайливий, люблячий — як не закохатися. Ото тільки маму що слухався. Бабця твоя ще та строга була. Твій дід серйозний мужик був, а також дружині підкорявся.

Тільки я протистояла цьому.

Твого діда не стало, коли ти тільки народилася. А бабця й зовсім стала шалена. Усю спадщину оформила на себе, а там було чимало – п’ятикімнатна квартира, великий будинок у селищі, велика сума грошей, машина.

Ось цим бабця і почала дорікати:

«Не приїдеш просто зараз, залишу тебе без спадщини».

Сама не користувалася і дітям не віддавала.

А розлучились ми з твоїм батьком після сварки, яку влаштувала його мати.

Вона зателефонувала посеред ночі, сказала, що їй недобре.

А замість швидкої я з тобою маленькою мали до неї примчати. Не син, не дочка, а невістка!

Бо ж вони всі працюють, а я в декреті відпочиваю.

Я не поїхала, відправила твого батька до мами. Загалом після цього і розлучилися…
Понад двадцять п’ять років вони про нас не згадували. І чого це раптом їм тепер треба? – посміхнулася мама.

– Давай запитаємо, – запропонувала Надія.

З листування стало ясно, що родичі хочуть віддати бабцю хоч на місяць Надії.

“Вона ж і твоя бабуся”, – написала двоюрідна сестра.

А коли Надія запитала, чому бабусі нема де жити, сестра розповіла дуже цікаву історію.

Вкотре стара образилася на всю сім’ю і вирішила залишити їх без спадщини.

Була у бабці найкраща подруга, ось на неї й оформила все своє багатство баба Клава.

«У тебе діти добрі, – казала баба Клава подрузі. – От хай їм після мого відходу все й дістанеться».

Тільки цієї подруги не стало раніше за бабусю, а «добрі» діти подруги виставили бабу Клаву з її житла.

Тепер їй нема де жити. Вона вже пожила у всіх із рідні, з усіма сварилася. Залишилася тільки Надія.

«Може, забереш? Адже вона й твоя бабуся», – запитала Надію двоюрідна сестра.

“Ні”, – відповіла Надія і заблокувала її в соцмережі…

Вам також має сподобатись...

Степан одружувався з Василиною. У ЗАГСі наречену з нареченим розвели по різних кімнатах. Степанові прийшло якесь повідомлення. – Я вийду ненадовго, – сказав він своєму другу Ігорю, і вийшов з кімнати. Час минав, а Степан не повертався. Ігор глянув на годинник. – Ходіть на реєстрацію, – гукнув з-за дверей жіночий голос. – Де ж Степан? – думав Ігор. Він вийшов на вулицю, заглянув у чоловічий туалет, але Степана ніде не було… Раптом Ігор почув якийсь рух за сусідніми з туалетом дверима. Він прислухався. Точно там хтось є! Ігор різко відкрив двері й застиг від побаченого

Олена та Марина, рідні сестри, накривали стіл до вечері та обговорювали приїзд їхньої молодшої сестри Алли. – Сподіваюся, наша Аллочка прийде сьогодні одна, без свого чоловіка, – діловито сказала старша сестра Марина. – Він мене дуже дратує. Як хатня робітниця вона в нього. – Так, наша Алла – дуже чутлива, – підтвердила слова сестри Олена. – Я не розумію, що вона взагалі знайшла у ньому. У цей момент пролунав дзвінок у двері, і зайшла молодша сестра Алла. Марина глянула на неї і застигла від здивування

Катя з Яною прийшли до батька в гості. – А, це ви, – байдуже сказав Андрій, відкривши двері. – І тобі привіт, тату! Ти що не радий нас бачити? – усміхнулася Катя. – Чесно кажучи, ні, – несподівано сказав чоловік. – Тату, що сталося? – захвилювалася молодша донька, побачивши, що батько засмучений. – А то ви не знаєте! Ви ж самі брали участь у обмані, який влаштувала ваша мама, – сказав Андрій. – Тому, тепер у мене нема дружини і нама доньок! – Тату, та що сталося? Ти про що взагалі? – Катя з Яною здивовано переглянулися між собою, не розуміючи, що відбувається

Ксенія закінчувала роботу, коли в кабінет зайшов її знайомий Іван. – Доброго дня, а я до вас! – весело сказав чоловік. – Серце в мене не на місці, так і стрибає, коли вас бачу! – Звідки ти тут? – здивувалася Ксенія. – Та просто проїздом, – відповів Іван. – Так, просто захотілося побачити тебе… А ще я маю одну пропозицію… Вони разом вийшли на вулицю. – Може проїдемося? – запитав він і вказав на свою машину. – Чесно кажучи, я дуже втомилася і хочу їсти, – відповіла Ксенія. – А я ж так і знав! – вигукнув Іван. Він відкрив дверцята в машині і Ксенія ахнула від побаченого