Протягом десяти років свого шлюбу Оля лише один раз думала про розлучення. А потім раптом виставила Андрія з дому – з речами до мами.
Ніхто не може її зрозуміти: близьким людям прощають куди неприємніші речі. Тільки Ольга більше не вважає чоловіка за близьку людину.
Першою їй зателефонувала мама:
– Олю, я в шоці. Алла Григорівна мені щойно розповіла. Це правда?
– Що саме?
– Ви розлучаєтеся?
– Так.
– Але ще тиждень тому все було гаразд. Що сталося?
– Мамо, та ще вчора, розумієш, лише добу тому, мені здавалося, що у нас з Андрієм немає жодних проблем. Лише дрібні розбіжності. А сьогодні все змінилося, я не можу його бачити.
– Послухай, ви посварилися – так буває. Потрібно заспокоїтися, все обговорити, зрозуміти мотиви.
– Ой, мамо, я знаю, які слова зараз прозвучать. Ти скажеш, що в сварках завжди винні обидві сторони і поступається той, хто мудріший. Вгадала?
– А хіба це не так?
– Це правда, мамо, справжня правда. Але не все. Тому, прошу тебе, будь ласка, не треба мене виховувати і не треба відмовляти. Обман та зраду не прощають. Андрій свій вибір зробив давно, а я вчора зробила свій.
– Який обман? Олю, схаменись! Кожен – і чоловік, і дружина – має свої секрети, а особисті гроші, заначка, взагалі обов’язкова річ. Це нормально, розумієш?
– Ось як? Ти теж збираєш гроші потай від тата?
– Ні, але заначка, недоторканний запас, з деяких пір у мене є. Ти ж пам’ятаєш історію тітки Тані? Після цього я вирішила відкладати щомісяця хоч скільки-небудь – про всяк випадок.
– Це інше, мамо.
– Чому?
– Тому. Все, вибач, не хочу більше говорити.
Ольга відключилася, натиснула в телефоні «авіарежим», налила в келих ігристе. І згадала той день, коли вона вперший і єдиний раз попередила Андрія про розлученням.
Через кілька місяців після весілля Аллу Григорівну осяяло чудовою з її погляду ідеєю: вона запропонувала молодятам переїхати жити до неї. Хоча до цього Андрій майже рік жив у Ольги, і майбутня свекруха не мала нічого проти.
Розмову вона завела у свій день народження, за вечерею:
– Ну що, молоді, коли ви плануєте переїзд?
– Який переїзд? – не зрозуміла Оля. – Куди?
– До мене. Хіба Андрій не сказав тобі? Який він нерішучий, однак. Ми з ним порадилися і вирішили, що вам треба переїхати до мене.
– Навіщо?
– Негоже, Оля, чоловікові жити у квартирі дружини. Ні до чого хорошого це зазвичай не призводить. Це дуже добре, що ти маєш свою квартиру, не всім так щастить. Поки є можливість її можна здавати, щоб накопичити на нове, вже спільне житло.
– Я нікуди не поїду, вибачте, – Ольга постаралася не видати справжніх почуттів, які вже застрягли в глибині душі.
Безапеляційність свекрухи підбурювала її з першого дня знайомства. Вона сподівалася на підтримку чоловіка, проте почула:
– Чому, Оля? Мама має три кімнати, місця всім вистачить. А коли дитина народиться, так добре мати бабусю під рукою. І потім – раптом ми розлучимося? У тебе є житло, а я залишуся ні з чим.
– Чому ні з чим? З мамою залишишся і з її квартирою, – Ольга вискочила з-за столу та пішла, не попрощавшись.
Андрій тоді побіг слідом, почав заспокоювати дружину, сказав, що переїзд – ідея його матері, він не хотів з нею сваритися. Оля ще більше образилася:
– Значить, це мама вселяє тобі думки про розлучення? Ми тільки-но одружилися, а ви вже про поділ майна думаєте? Наперед розраховуєте?
– Ні, ти неправильно все зрозуміла. Просто все в житті буває, і мама хотіла якнайкраще.
– Так, так, соломки підстелити вона хоче. Тільки знаєш що? Я тебе кидати не збиралася. А ти?
– Я теж не збирався, але…
Це був їхня перша справжня сварка.
Ольга поставила умову: якщо Алла Григорівна переступить поріг її помешкання, вона насправді подасть на розлучення. Спочатку Андрій сподівався, що дружина пом’якшиться, пропонував запросити маму хоча б на чай.
Навіть після народження онуки Оля не змінила свого рішення. Спілкуються вони рівно, але виключно на нейтральній території або в свекрухи вдома. До речі, бабуся із задоволенням проводить час зі своєю єдиною онучкою.
Живуть Андрій з Ольгою не багато – великі покупки роблять тільки в кредит, у відпустку їздити нема на що. Поки Оля була у декреті, її фірма закрилася, довелося влаштуватися до бюджетної сфери.
Андрій постійно шукає підробітки, але поки що навіть обновки в сезон вони не можуть купити з наскоку. Це трохи пригнічує, але Ольга завжди вмовляла себе, що найголовніше – це сім’я, теплий будинок, коханий чоловік та здоровʼя. А всі матеріальні труднощі переборні.
… Про те, що у чоловіка інша думка вона дізналася випадково. Побачила, коли чоловік щось оплачував через мобільний додаток, велику суму на другій карті.
– Що це? Ти взяв кредит? – одразу запитала вона.
– Ні, це депозитна картка, я відкладаю гроші на випадок розлучення.
– Ти хочеш розлучитися? І коли ти збирався мені про це сказати?
– Оля, заради всього святого, не роби з мухи слона. Ніхто не збирається розлучатися. Ми ж дорослі люди. Давай вже визнаємо – у тебе є квартира, а я нічого не маю. Раптом ми розлучимося? Мені що, до мами йти? Це неприпустимо. А якщо все буде гаразд, у старості знайдемо на що витратити.
– І давно ти їх збираєш?
– Та ось саме після тієї самої розмови.
– Тобто майже десять років ти приховуєш від мене гроші? Я все до останнього вкладаю в сім’ю, чесна як крапля дощу, а ти потай зібрав на однокімнатну квартиру? Ти нормальний взагалі?
– Олю, послухай, у житті може статися все, що завгодно і коли завгодно. Мого батька раптово не стало і він залишив нас з матір’ю не просто самих, а з кредитом, який мама платила кілька років. Ненормально – це жити без подушки безпеки.
– А нічого, що це твоя особиста подушка? Ми могли б відкладати гроші разом, але нам не вистачає зараз на найнеобхідніше, я заощаджую на всьому. А ти збираєш “на випадок розлучення”! Господи, адже ти навіть не додав мені грошей, коли потрібно було терміново відвідати стоматолога. Та ти просто обманщик і егоїст, тобі начхати на мене і на сім’ю. Як я можу з тобою після цього жити?
…Андрій живе у матері – вона не здивувалася його приїзду. Швидше зазнала задоволення.
Теща, дізнавшись про всі подробиці сварки, з донькою погодилася: жити зі зрадником – себе не поважати.
Ольга багато думала, багато плакала. Згадала, звичайно, чому свекруха не буває в її квартирі.
Намагалася Андрія зрозуміти та пробачити.
Але не змогла. Бо як йому тепер вірити? Багато років він приховував гроші, день у день обманював її, жив з думками про розлучення. Це називається обман та недовіра. Майже зрада, лише фінансова.
А може, недаремно в народі кажуть: що покладеш в основу шлюбу, те й росте?
