– Так, що будемо готувати до приїзду твоїх батьків? Можу запропонувати класику – оселедець під шубою та олів’є, я їх чудово роблю, картоплю з м’ясом …
Настя з Антоном одружилися. Одразу після весілля дівчина переїхала жити до чоловіка. Вона любила його і була впевнена, що і він відчуває до неї те саме. Антон спочатку дуже хотів догодити Насті. Йому нелегко було відмовитися від вечірок із друзями, але він це зробив. У Насті народився син. Антон любив малюка та дружину, не уявляв собі життя без них. Минув рік сімейного життя. Якось повернувшись з роботи додому, Антон не побачив удома ані дружини, ані сина. На журнальному столику лежала якась записка. Антон розгорнув папірець і остовпів від побаченого
Низько опустивши голову, Антон ішов міським парком. Сьогодні йому було не до веселощів. Не радував його навіть недільний сонячний день. Півтора роки тому батько Антона …
Таїса смажила чебуреки, коли у двері подзвонили. На порозі стояв син з невісткою. – Андрію! – гукнула вона до чоловіка. – Діти приїхали! З кімнати вийшов Андрій Петрович. – У нас до вас є розмова, – одразу з порога заявив син. – Ну, розповідайте, що там у вас. Чай ставити? – заметушилися мама. – Став. Ми принесли тортик, – сказав син. Поки Таїсія готувала на стіл, син та невістка почали розмову з батьком у кімнаті. – Таїсо, йди сюди! – рапом вигукнув Андрій Петрович. – Тут таке сатлося! Таїса швидко прибигла в кімнату, вислухала сина та невістку і застигла від почутого
– Мама тато. У нас до вас є розмова. – Ну, розповідайте, що там у вас. Чай ставити? – Став. Ми принесли тортик. Поки Таїсія …
Олег встав, налив у склянку води і поставив її перед своєю дружиною Оленою. – Ти тільки не хвилюйся, – винувато попросив він. – Все одно це колись би сталося… Олена скрушно похитала головою. – Олеже, чому ти йдеш?! – нарешті сказала вона. – Що трапилося? Ти що, маєш іншу?! Чоловік скривився. – Причому тут це?! – відповів він. – Олено, чому ти не хочеш мене зрозуміти? – Що саме я маю зрозуміти? – схлипнула жінка. Вона не могла розібратися, чому її коханий Олег, після стількох років щасливого життя, кидає її! Та виявилось, що все дуже просто
Олег встав, налив у склянку води і поставив її перед своєю дружиною Оленою. – Ти тільки не хвилюйся, – винувато попросив він. – Все одно …
Матері у Сергія не стало давно. Батько одразу ж привів у будинок нову дружину – Ніну. Сергій спочатку не прийняв мачуху, але потім побачив, що тітка Ніна чудова людина. Не від хорошого життя за вдівця пішла… Сергій повертався у рідне місто з навчання. Його батьки жили на околиці, у своєму будинку. Першим побачила Сергія тітка Ніна. – Сергійко наш повернувся! – обійняла вона пасинка. Батько підійшов, теж обійняв сина. І тут тільки вони побачили, що поряд із сином хтось стоїть… – А це хто із тобою? – ахнули батьки. Вони не розуміли, що відбувається
Ганна було всього вісімнадцять років, коли вона вийшла заміж. Ніколи дівчина не думала, що переїде кудись зі свого міста. Але кохання взяло своє! Ганнуся рідко …
Роман з Микитою одружилися майже одночасно. Брати вирішили відкрити магазин одягу. Батьки ще допомогли. Ніби все йшло добре. Але біда прийшла, звідки не чекали… Бізнес процвітав, та ось тільки разом з грошима в сім’ю прийшов розбрат. Дружини братів хвалилися одна перед одною, красувалися. – А мені чоловік купив золоті сережки і кольє на день народження! – казала дружина Романа. – А мені подарував машину на день народження! Що мені твої сережки, ось машина – оце діло! – хвалилася дружина Микити. – Що-о-о, як таке може бути?! – аж підскочила дружина Романа. І жінка вирішила діяти
Бракує молодим дружинам мудрості, це відомо давно. Мудрість, вона приходить із досвідом, із віком. Але треба віддати належне, серед молодих часто зустрічаються розумні й виховані …
Іван приїхав у гості до свого брата Руслана. Він обійшов будинок, оглянув все довкола. Тиша, тільки птахів і чути… – Тихо так у вас, – сказав Іван. – Ніби й нема нікого навкруги. – Це тобі так здається, – відповів Руслан. – Життя тут вирує! Ти відпочивай, а нам з дружиною пора працювати… – А ви ще й працюєте?! – ахнув Іван. – Я думав ви візьмете відпустку… Я ж у гості приїхав! – Ну, а як же ж?! – сказав Руслан. – Зараз сезон, відпочивати ніяк не можна. Іван здивовано дивився на брата. Але побачене ввечері здивувало його ще більше
Іван з Русланом народилися з різницею в один рік. Руслан поїхав вчитися в інше місто, а Іван так і залишився у квартирі батьків після того, …
Василя Михайловича не було видно вже декілька дні. Його знайома Ліза відчула недобре і запитала у сусідів, чи все гаразд зі стареньким. – Він у лікарні, – раптом сказали їй. – Донька його відправила туди. Але випишеться. Неодноразово вже лежав! Та цього разу Михайлович не повернувся додому… Його не стало. Дочка старенького запросила сусідів на поминки. Коли Ліза вже йшла, дочка Василя Михайловича підійшла до неї і дала його книжку: – Це вам він казав передати передостаннього дня. Мабуть, відчував, що не стане його… Ліза взяла книгу, розкрила її і заплакала від побаченого
Василь Михайлович сидів на лавці біля під’їзду. Це було його звичним відпочинку в теплу пору року. Жив старий один, дочка приходила тричі на тиждень, приносила …
Віра ще спала, коли у двері подзвонили. Жінка подивилася на будильник – сьома ранку. – Може, сусіди? Чи сталося щось? – крутилось у неї в голові, поки вона квапливо одягала халат і йшла до дверей. Дзвінок повторився. Віра відкрила і побачила на порозі свою тітку Люду. – Щось сталося? – здивовано запитала Віра. – Віро, а ти, що, спала? – похитала головою тітка Люда. – Я до тебе у справі! – У якій ще справі?- не зрозуміла Віра. Тітка Люда зайшла в коридор, сіла на пуф і все розповіла племінниці. Віра вислухала її і застигла від почутого
Рано вранці в суботу у квартирі Віри Іванівни пролунав дзвінок у двері. Жінка подивилася на будильник – 7:13. «Може, сусіди? Чи сталося щось?» – крутилось …
Поліна вийшла заміж за Сергія. Вранці вони зібралися разом на роботу. – До вечора, кохана, – лагідно сказав Сергій і поцілував дружину. Поліна не встигла відповісти, як у чоловіка задзвонив телефон. Глянувши, хто дзвонить, Сергій раптом змінився на обличчі… – Говори! – різко сказав він у слухавку, прикривши телефон, щоб Поліна не чула. – Я все зрозумів, увечері заїду… Сергій поклав слухавку. – Щось трапилося? – захвилювалася Поліна. – Хто це був? – Моя колишня, – скривився чоловік. – Вона так дивно говорила… Мені здалося, що цей дзвінок – це тільки початок! – Початок чого?! – ахнула Поліна. Вона не розуміла, що відбувається
Поліна вийшла заміж з великого кохання. Те, що Сергій був набагато старший, дівчину не турбувало. Як і те, що він був розлучений і мав сина …